Контрольна робота з «Цівільний процес»

МВС України

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права та масових комунікацій

(заочна форма  навчання)

 

Кафедра  фундаментальних юридичних дисциплін

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

 

З дисципліни «Цівільний процес»

 

Вариант 4

 

 

Виконав: студент 1 курсу

групи ПЗзм-12-1ме ННІПМК

НКП в м. Мелітополі

Лях Станіслав  Сергійович

Запорізька  обл. м. Мелітополь

вул. _Дзержиньського, 184

 

 

 

 

 

 

 

2012

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

Завдання №1                                                                                                                                       3

Завдання №2                                                                                                                                      4

Завдання №3                                                                                                                                       6

Список використаних джерел                                                                                                         8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 1

 

В травні 2006 року громадянин Іванов, мешканець  с. Токарі-Бережки Лебединського  району Сумської області відпочивав з друзями на березі ставка. Роздягнувшись, він пірнув у воду і не виринув. Всі розшуки, в т.ч. розшуки його тіла на дні ставка командою водолазів, результату не дали.

В жовтні 2006 р. його дружина вирішила звернутися до суду з заявою про  визнання чоловіка безвісно відсутнім.

1.Чи підлягає дана заява розгляду в суді?

2.Якому суду підсудна дана справа?

3.Судом в якому складі вона буде слухатись?

4.Який, на вашу думку, в наведеному прикладі застосовується вид підсудності?

 

При вирішенні завдання обов'язково необхідно використовувати:

1.Конституцію України.

2.Цивільний процесуальний кодекс України.

3.Гнездов А.В. Особое производство: Учебн. Пособие. – Симферополь, 1998.

4.Фурса С.Я. Окреме провадження у цивільному процесі: Навч. посіб. – К., 1999.

 

Розвязок :

1)  Згідно ч.1 ст. 43 ЦК України  : Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного  проживання  немає

відомостей про місце її перебування. У зв’язку з цим визнання особи безвісно відсутньою неможливе, дана заява не підлягае розгляду в суді.

2) Згідно ст.246 ЦПК України :Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою  або оголошення  її  померлою  подається до  суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем  проживання  (перебування) фізичної   особи,   місцеперебування   якої   невідоме,   або   за місцезнаходженням її майна.107

3) Згідно ст. 234 ЦПК України справи  про визнання  фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою розглядаються у складі одного судді і двох народних засідателів. 18

4) На мою думку у цьому прикладі  застосовуеться територіальна підсудність (загальна) ст. 246 ЦПК.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 2

Громадянка Фесенко придбала на речовому ринку пару зимових чобіт. Торгове місце, на якому було придбане взуття, належало ПП Лук’янченко. Продавець  Карпова, що працює в ПП Лук’янченко  за трудовою угодою, чек на придбане взуття покупцеві не видала. Придбаний  товар виявився неналежної якості, і Фесенко звернулася до суду з  позовом до ПП про розірвання договору купівлі-продажу і відшкодування  збитків, завданих продажем неякісного взуття.

Задовольнивши клопотання позивачки, суд викликав продавця Карпову для  дачі показань по справі в якості свідка. Карпова відмовилась давати показання , аргументуючи відмову тим, що однією з умов трудового договору між  нею і ПП Лук’янченко було її зобов’язання зберігати в таємниці відомості, що стали їй відомі у зв’язку  з її службовим становищем.

1. Дайте правову оцінку даній ситуації.
2. Чи підлягає Карпова допиту як свідок?
3. Розкрийте процесуальний порядок допиту свідків.

При вирішенні завдання обов'язково необхідно використовувати:

1. Конституцію України.
2. Цивільний процесуальний кодекс України.
3. Фурса С.Я., Цюра Т.В. Докази і доказування у цивільному процесі: Науково-практичний посібник. (Серія: Процесуальні науки) – К.: Видавець Фурса С.Я., КНТ, 2005.

 

Розвязок :

1) Згідно ст..8 ЗУ «Про захист прав споживачів»  У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на  такий же товар або на аналогічний,  з числа наявних у продавця (виробника), товар.

 

2) Згідно п.2 ст.51 ЦПК України: особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з їхнім службовим чи професійним становищем, - про такі відомості;

Трудовий договір не може бути забороною  для громадянки Карпової давати показання  у суді.

Карпова підлягає допиту у судовому засіданні у якості свідка.

 

3)

 Стаття 180.   Порядок допиту свідків

1.      Кожний свідок допитується окремо.

2.      Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.

3.      Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від давання показань.

4.      Відмова від давання показань приймається судом шляхом постановления ухвали.

5.      Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги: "Я, (ім'я, по батькові, прізвище), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".

6.      Текст присяги підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.

7.      Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою задає питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі.

8.      Суд має право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.

9. Головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду.

10.        Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.

11.        Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, суд.

12.   Суд може одночасно допитати свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх показаннях.

   1. В даній статті глибоко і, в цілому, чітко визначено порядок допиту свідків. Важливим є правило статті про недопустимість спілкування між собою допитаних і недопитаних свідків, а також про недопустимість перебування недопитаних свідків у залі судо­вого засідання. Це виключає вплив інших джерел, відомостей про обставини справи, на їх показання.

2. Кожен свідок допитується окремо. Першими звичайно допитуються свідки, викликані за ініціативою позивача. Перед допитом суд повинен установити особу свідка (у разі необхідності - по особистих документах), вік, рід занять, відношення до даної справи і стосунки з особами, які беруть участь у справі. Ці дані мають істотне значення і повинні враховуватися при оцінці його показань. Суд попереджає свідків про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань і за відмову від дачі показань згідно зі статтями КК України, а свідки, які не досягли шістнадцятирічного віку, - про обов'язок правдивих показань у суді (про інші особливості допиту неповнолітніх свідків див. коментар до ст. ] 82 цього Кодексу). Відповідно до ст. 63 Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову від дачі показань і пояснень щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (подробиці див. у ко­ментарі до ст. ст. 50 - 52 цього Кодексу). Відмова від дачі показань свідком приймається судом шляхом постановления ухвали. Стаття передбачає також приведення свідка до присяги. Доцільність присяги свідка після його попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від дачі показань є досить сумнівною, особливо за умов, що норма про присягу в основному є моральною, хоча і оформляється дублюючим чином - підписом під текстом присяги та розпискою.

3.   Показання свідків являють собою вільний виклад у судовому засіданні даних про обставини справи, відомих даній особі. Піс­ля дачі показань, з дозволу суду, свідку можуть бути поставлені запитання; першою ставить запитання особа, за ініціативою якої викликано даного свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Суд має право ставити запитання свідкам у будь-який мо­мент їх допиту.

4.   За заявою сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, самого свідка і суду може бути допитано свідка повторно. Коментована стаття допускає проведення очної ставки для з'ясування причин розбіжностей у показаннях свідків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 3

Вироком суду громадянку Гриненко І.І. було засуджено до позбавлення волі з конфіскацією майна. Цим вироком  також вирішено цивільний позов  АТП – 21205, на користь якого з  Гриненко І.І. було стягнено 7 тис. грн. Чоловік засудженої Гриненко В.О. звернувся  до суду з позовом про виключення з опису (арешту) телевізора та піаніно. В позовній заяві він зазначив, що ці речі належать йому на праві особистої  власності, так як були придбані ще до шлюбу.

Суд відмовив в прийнятті позовної заяви через те, що у вироку суду було зазначено про конфіскацію  усього майна.

1. Чи правильно вчинив суддя?
2. Визначить склад осіб по цій справі.
3. Чи зміниться склад осіб, якщо у вироку суду буде вказано тільки те, що на телевізор та піаніно звернено стягнення про відшкодування шкоди, заподіяної злочином?
4. Складіть проект позовної заяви від імені Гриненко В.О. Інші необхідні дані додайте на свій розсуд.

При вирішенні завдання обов'язково необхідно використовувати:

1. Конституцію України.
2. Цивільний процесуальний кодекс України.
3. Постанову Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" від 27 серпня 1976 р. № 6 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 30 червня 1978 р. № 5, від 30 березня 1984 р. № 3, від 25 грудня 1992 р. № 13 та від 25 травня 1998 р. №15.
4. Бородін М.М. Позовна форма захисту права в судочинстві про виключення майна від арешту // Право України. - 1992. - № 2.
5. Бородін М., Кузьменко С., Кройтор В. Процесуальні питання розгляду справ про виключення майна з опису // Право України. – 1999. - № 7.
6. Кузьменко С.Г., Кройтор В.А. Иски об освобождении имущества из-под ареста: научно-практическое пособие. – Харьков: Эспада, 2003. - 272 с.
7. Кройтор В.А. Защита прав и интересов в суде: Научно-практическое пособие. –  4-е изд., испр. и доп. – Харьков: Эспада, 2003.

 

 

Розвязок :

1. Згідно до діючого законодавства : Конфіскації підлягає майно, що є особистою власністю засудженого, в тому числі його частка в спільній власності, а також вклади засудженого. Не підлягає конфіскації майно, необхідне для самого засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна встановлено в додатку до КК України. Спори про належність майна, що підлягає конфіскації за вироком суду, вирішуються в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Тому я вважаю що рішення суду не є правомірним і у разі якщо громадянин Гриненко пред’явить докази що будуть удостовірювати про його право власності на ці речі, суд повинен буде виключити їх зі спска опису (арешту).
2. У справі Гриценко В.О. він виступає позивачем, його жінка Гриненко І.І буде свідком для підтвердження того що телевізор и піаніно дійсно належать йому на правах власності.
3. Чи зміниться склад осіб, якщо у вироку суду буде вказано тільки те, що на телевізор та піаніно звернено стягнення про відшкодування шкоди, заподіяної злочином? Так я вважаю що у такому випадку  Гриненко В.О. буде виступати у суді як третя особа.