Контрольна робота з "Охорона труда у галузі"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИДВНЗ  «ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ»

 

Кафедра безпеки життєдіяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни «ОХОРОНА ПРАЦІ  В ГАЛУЗІ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:                                                                          ст. гр. ОАз-17с

                                                                                            Даніленко А.В.

 

Перевірила:         

 

 

Дніпропетровськ 2013

План

1.Вступ

2. Типове положення з питань охорони праці підприємства

3. Організація роботи з покращення умов праці на підприємстві

4.Аналіз небезпечних і шкідливих факторів при роботі на ПЕОМ.

5. Охорона праці в проекті організації будівництва (ПОБ)

6. Задача №18

7. Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Охорона праці - це система  правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих  на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності [1]. 

Завдання охорони праці  – забезпечення безпечних, нешкідливих  і сприятливих умов праці.

Охорона праці розглядається  для етапу розробки алгоритмічного та інформаційного забезпечення для  розв’язання задач оптимізації транспортних перевезень з використанням генетичних алгоритмів за допомогою ЕОМ.

При розробці програмних продуктів, а також при роботі з персональним комп’ютером зростає  нервово-емоційна напруга. Причиною її виникнення може бути відхилення реального результату від запланованого, невідповідність інтенсивності інформаційних потоків індивідуальним можливостям людини, несприятливий вплив виробничого середовища й інші фактори, що викликають негативні емоції. Тому для науково обґрунтованого підходу до оптимізації розумової діяльності, одержання необхідних даних оптимальних умов праці повинне здійснюватися комплексно з застосуванням знань по промисловій гігієні й ергономіці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Викладіть  зміст «Типового положення з  питань охорони праці підприємства»

 

1. Комісія з питань  охорони праці підприємства (далі - Комісія) може створюватися у відповідності з Законом України "Про охорону праці" (стаття 26) на підприємствах, в організаціях, господарствах (далі - підприємство) з кількістю працюючих 50 і більше чоловік незалежно від форм власності та видів господарської діяльності.

2. Комісія є постійно  діючим консультативно-дорадчим  органом трудового колективу та власника або уповноваженого ним органу (далі - власник), створюється з метою залучення представників власника та трудового колективу (безпосередніх виконавців робіт, представників профспілок) до співробітництва в галузі управління охороною праці на підприємстві, узгодженого вирішення питань, що виникають у цій сфері.

3. Рішення про доцільність  створення Комісії, її кількісний  та персональний склад, строк  повноважень приймається трудовим  колективом на загальних зборах (конференції) за поданням власника, органу самоврядування трудового колективу та профспілкового комітету (комітетів).

Загальні збори (конференція) затверджують Положення про комісію  з питань охорони праці підприємства, яке розробляється за участю сторін на основі цього Типового положення.

4. Комісія формується на засадах рівного представництва осіб від власника та від трудового колективу.

До складу Комісії  від власника включаються спеціалісти  з безпеки і гігієни праці, виробничої, юридичної та інших служб  підприємства.

До складу Комісії  від трудового колективу рекомендуються працівники основних професій, уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, представники профспілки (профспілок).

5. Комісія у своїй  діяльності керується законодавством  про працю, міжгалузевими і  галузевими нормативними актами з охорони праці, а також Положенням про комісію з питань охорони праці підприємства.

6. Комісія діє на  принципах взаємної поваги, довіри, рівноправності та відповідальності  сторін за виконання прийнятих  рішень і досягнутих домовленостей.

7. Основними завданнями Комісії є:

захист законних прав та інтересів працівників у сфері  охорони праці;

підготовка на основі аналізу стану безпеки та умов праці на виробництві рекомендацій власнику та працівникам щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, практичної реалізації принципів державної політики в області охорони праці на підприємстві;

узгодження шляхом двосторонніх консультацій позицій сторін у вирішенні  практичних питань у сфері охорони  праці з метою забезпечення поєднання інтересів держави, власника та трудового колективу, кожного працівника, запобігання конфліктам;

вироблення пропозицій щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці  та використання коштів фонду охорони  праці підприємства.

8. Комісія має право:

звертатися до власника або уповноваженого ним органу, органу самоврядування трудового колективу, профспілкового комітету (комітетів) з  пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці;

створювати робочі групи  з числа членів Комісії для вироблення узгоджених рішень з конкретних питань охорони праці з залученням до їх складу на договірній основі за погодженням сторін відповідних фахівців, експертів, інспекторів державного нагляду за охороною праці;

одержувати від окремих  працівників, служб підприємства, профспілкового комітету (комітетів) інформацію, необхідну для виконання функцій і завдань, передбачених цим Типовим положенням;

встановлювати ступінь  вини потерпілого в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету, при вирішенні питання про розмір одноразової допомоги, коли нещасний випадок стався внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці і факт наявності його вини встановлено комісією по розслідуванню нещасних випадків;

здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства  з питань охорони праці безпосередньо  на робочих місцях, забезпеченням  працюючих засобами колективного та індивідуального захисту, змиваючими та знешкоджуючими засобами, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою та станом використання санітарно-побутових приміщень тощо;

знайомитись з будь-якими  матеріалами з питань охорони  праці, аналізувати стан умов і безпеки  праці на підприємстві, виконання відповідних програм і колективних договорів;

вільного доступу на всі дільниці виробництва і обговорення  з працюючими питань охорони праці;

делегувати своїх представників  для участі:

у розв'язанні разом з  представниками державного нагляду за охороною праці конфліктів, пов'язаних з відмовою працівника виконувати доручену роботу з мотивів небезпечної для його здоров'я чи життя виробничої ситуації на підприємстві, де відсутня профспілкова організація;

в обговоренні питань охорони праці власником або уповноваженим ним органом, профспілковим комітетом чи органом самоврядування трудового колективу (за погодженням з цими органами).

9. Комісію очолює голова, який обирається на її засіданні.

Із складу Комісії  обирається також заступник голови та секретар Комісії.

Не рекомендується обирати  головою Комісії керівника підприємства.

На посаду секретаря  бажано обирати працівника служби охорони  праці з тим, щоб він відповідав за організаційні питання: скликання  засідань, ведення документації, оформлення рішень та доведення їх до сторін тощо.

10. Члени Комісії виконують  свої обов'язки, як правило, на  громадських засадах. При залученні  до окремих перевірок, проведенні  навчання вони можуть звільнятися  від основної роботи на передбачений  колективним договором термін із збереженням за ними середнього заробітку.

11. Комісія здійснює  свою діяльність на основі  планів, що розробляються на квартал,  півріччя чи рік і затверджуються  нею.

12. Комісія проводить  засідання по мірі необхідності, але не менш одного разу  на квартал.

13. Засідання Комісії  вважається правомочним, якщо  на ньому присутня від кожної  із сторін більшість її членів.

14. Рішення Комісії  оформляються протоколами і мають  рекомендаційний характер, впроваджуються  в життя наказами власника. При  незгоді власника з рекомендаціями Комісії він дає аргументовану відповідь.

15. Комісія не менше  одного разу на рік звітує  про свою роботу на загальних  зборах (конференції) трудового колективу.

Загальні збори (конференція) трудового колективу вправі вносити  зміни до складу Комісії, розпустити Комісію у випадку признання її діяльності незадовільною та провести нові вибори.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Організація  роботи з покращення умов праці  на підприємстві

 

Основними факторами  успіху у вирішенні проблем покращення праці на підприємствах є:

1. Розробка ефективної  кадрової політики.

2. Постійне удосконалювання  кадрової роботи на підприємстві.

3. Турбота керівництва  про підвищення рівня кваліфікації  своїх співробітників.

4. Поєднання ефективного  навчання персоналу, підвищення кваліфікації і мотивації для розвитку здібностей працівників.

5. Чітка система управління  коштами, виділеними на навчання  і підвищення кваліфікації, облаштування  робочого місця, виплату заробітної  плати.

6. Усвідомлення значення  людського чинника як елементу конкурентоздатності підприємства.

7. Формування позитивного  морально-психологічного клімату  в колективі, який забезпечить  найповніше використання потенціалу  працівників.

8. Створення на підприємстві  умов для зменшення числа звільнених.

9. Продумана соціальна політика, в якій важливу роль відіграє матеріальне стимулювання персоналу, програми щодо покращення умов праці, відпочинку, пільгове харчування.

10. Здійснення комплексу  заходів зі створення високопродуктивних  виробничих колективів.

11. Координація і контроль виконання намічених кадрових заходів. Слід зазначити, що в практиці вітчизняних підприємств варто використовувати таку багатоваріантність заходів щодо підвищення ефективності кадрового менеджменту та подолання проблем, пов’язаних з побудовою системи кадрового менеджменту на підприємстві. Подальші наукові розробки, апробація цих пропозицій дадуть змогу визначити пріоритетність впровадження окремих підходів[8, c. 112-114].

Основними заходами щодо зниження фізичної й нервово-психічної  напруженості є наступні:

· підвищення рівня механізації  й автоматизації трудомістких виробничих процесів, використання сучасної високопродуктивної техніки;

· удосконалювання організації  робочих місць;

· організація прийомів і методів праці;

· оптимізація темпу  роботи;

· оптимізація режиму праці й відпочинку;

· поліпшення транспортного  обслуговування робочих місць, пов'язаних з важкими предметами праці;

· науково обґрунтоване встановлення норм обслуговування встаткування й норм часу його обслуговування з  урахуванням обсягу інформації, що працівник може правильно сприйняти, переробити й прийняти своєчасне й правильне рішення;

· чергування робіт, що вимагають  участі різних аналізаторів (слуху, зору, дотику й ін.);

· чергування робіт, що вимагають  переважно розумових навантажень із роботами фізичними;

· чергування робіт різної складності й інтенсивності;

· оптимізація режимів  праці й відпочинку;

· попередження й зниження монотонності праці шляхом підвищення змістовності праці;

· ритмізація праці (робота із графіка зі зниженої на 10-15% навантаженням у перший і останній години робочої зміни);

· комп'ютеризація обчислювальних і аналітичних робіт, широке використання персональних комп'ютерів у практиці керування виробництвом, організація  комп'ютерних банків даних по різних аспектах виробничої діяльності й інші.

Одним з важливих профілактичних засобів попередження стомлення  при дії інтенсивності шуму є  чергування періодів роботи й відпочинку при дії шуму. Відпочинок знижує негативний вплив шуму на працездатність лише в тому випадку, якщо тривалість і кількість відпочинку відповідає умовам, при яких відбувається найбільш ефективне відновлення мір впливу, що дратуються, шуму нервових центрів, тому при виборі засобів підвищення працездатності для конкретного виробництва необхідно враховувати вплив відпочинку на обмеження впливу інтенсивного шуму на організм людини[7, c. 53-54].

Для обмеження й усунення шкідливої дії вібрації на виробництві  необхідний: ретельний догляд за встаткуванням, використання різних типів глушителів, усунення контактів фундаменту агрегату з фундаментами будинків і, головне, можливість зміни технології - заміна виробничих операцій, пов'язаних із шумами й вібрацією, безшумними виробничими процесами, раціональне чергування періодів відпочинку й роботи при впливі вібрації.