Контрольна робота з аудиту

                                   Міністерство освіти і науки  України

                               Національний університет харчових  технологій 
 
 

                                                                                           Кафедра обліку і аудиту 
 
 
 
 
 
 
 

                             Контрольна робота

                    

з аудиту                 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                  Виконала:

                                                                                                 студ. ЗБО-4-1

                                                                                                                                                                                                    

                                                                                                    Перевірила: 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                    Київ 2011р.

Варіант №4 

1. Суттєвість в аудиті  та її взаємозв’язок з аудиторським ризиком.

               Інформація вважається суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може впливати на економічні рішення користувачів, які приймаються на підставі даних фінансової звітності підприємств. Суттєвість залежить від розміру статті або помилки, яка оцінена за певних обставин, відсутності або перекручення змісту інформації.

               В Україні не існує єдиних правил та прийомів визначення рівня суттєвості, тому рівень суттєвості визначається аудитором самостійно на підставі професійного судження. Під час розробки плану перевірки аудитор приблизно визначає суттєвість за операціями з метою кількісного визначення суттєвих перекручень і помилок. Однак необхідно аналізувати як кількісні, так і якісні показники помилок. Прикладом якісних помилок є неадекватний або неправильний опис облікової політики, коли цілком можливо, що користувач фінансової звітності підприємства буде введений в оману цим описом або існує помилка при розкритті порушень вимог українського законодавства, коли цілком можливо, що наступні після можливої перевірки податкової адміністрації платежі до бюджету у вигляді штрафних санкцій і відповідно до цього зміни звітності послаблять господарську та фінансову стабільність клієнта.

               Аудитору необхідно передбачити можливість існування помилок у пов’язаних між собою сумах, які разом можуть істотно впливати на фінансову звітність підприємства. Наприклад, помилки в операціях на кінець місяця вказують на потенційну суттєву помилку, якщо помилка повторюється кожного місяця.

               Аудитор визначає суттєвість як на рівні всієї фінансової звітності, так і стосовно окремо взятих залишків по рахунках, видах операцій і угодах. На суттєвість можуть впливати, наприклад, вимоги українського законодавства, які стосуються конкретної фінансової звітності, залишків по рахунках і взаємозв’язку між ними. Цей процес може мати різні рівні суттєвості, залежно від того, які види звітності підприємства розглядаються аудитором.

                Під час оцінки впливу помилок на показники фінансової звітності аудитор повинен визначати суттєвість, встановлюючи характер, час і глибину процедур перевірки.

                При плануванні аудиторської перевірки аудитор передбачає аналіз тих дій і операцій, які можуть призвести до суттєвих помилок та перекручень фінансової звітності даного підприємства. Аудиторська оцінка суттєвості залишків по бухгалтерських рахунках і укладених угодах допомагає аудитору вирішити, які питання і які статті фінансової звітності необхідно проаналізувати, який розмір вибірки використати і які види аналітичних процедур провести. Це дозволить аудитору обрати такі процедури аудиторської перевірки, від яких у сукупності можна очікувати скорочення величини ризику аудиту до прийнятного рівня. У випадку, коли аудитор виявляє суттєву помилку в показниках фінансової звітності, він зобов’язаний довести це до відома клієнта, щоб той міг внести коригування. Якщо клієнт відмовляється виправити показники фінансової звітності, аудитор повинен врахувати це при виборі виду аудиторського висновку, враховуючи суттєвість відхилень. В міжнародній практиці застосовуються такі основні етапи оцінки суттєвості:

-попереднє судження про суттєвість.

-застосування попередньої оцінки суттєвості до окремих ділянок аудиту.

-оцінка фактичної загальної помилки по окремих ділянках аудиту.

-оцінка сумарної помилки по фінансовій звітності в цілому.

-порівняння фактичної сумарної оцінки з попередньою оцінкою рівня суттєвості.

          Отже, при визначенні рівня суттєвості аудитору слід враховувати такі фактори:

-абсолютна величина допустимої помилки;

-відносна величина суттєвої помилки;

-значущість та економічний зміст конкретної статті, щодо якої визначається суттєвість;

-масштаби господарської діяльності підприємства;

-мета проведення аудиту та ймовірних користувачів звітності;

-дотримання принципу безперервності діяльності підприємства;

-вплив сумарної оцінки помилки по звітності на рішення користувачів фінансової звітності, що перевіряються.

           Існує взаємозв’язок між суттєвістю і ризиком аудиторської перевірки — чим суттєвіше здійснюється перевірка, тим нижчим є ризик аудиту, і навпаки. Аудитору необхідно брати до уваги такий зв’язок при визначенні характеру, часу і розміру процедур перевірки. Наприклад, якщо після планування спеціальних процедур перевірки аудитор встановлює, що прийнятний розмір суттєвості перевірки можна зменшити, то ризик аудиту пропорційно збільшується. Аудитор повинен урегулювати це шляхом зниження вже оціненого розміру ризику внутрішнього контролю там, де це можливо, і підтримки зниженого розміру виконанням поглиблених або додаткових тестів внутрішнього контролю підприємства, зниження ризику незнайдених помилок шляхом зміни (модифікації) характеру, часу і розміру запланованих основних незалежних процедур перевірки.

                На стадії початкового планування попередня оцінка аудитором межі суттєвості і ризику аудиторської перевірки можуть відрізнятися від оцінок на стадії обробки результатів процедур аудиторської перевірки. Це може статися з причини змін обставин під час проведення перевірки. Якщо дійсні результати діяльності підприємства відрізняються від фінансового стану, оцінка суттєвості і ризику аудиторської перевірки може переглядатися. Крім того, аудитор може під час планування аудиторської перевірки спочатку встановити невелику суттєвість перевірки, а потім при оцінці результатів перевірки збільшити розмір суттєвості. Це може бути зроблено для зменшення ймовірності невиявлення помилок і забезпечення аудитора запасом можливості допустимої похибки при оцінці впливу помилок, виявлених під час аудиторської перевірки.

               При оцінці ймовірності неправильного представлення фінансової звітності аудитор повинен оцінити, чи можуть бути визначені помилки в ній як суттєві.

-помилки фінансової звітності складаються з:

-помилок, знайдених аудитором у процесі аудиту облікової інформації, що стосується періоду перевірки;

-абсолютного впливу відхилень у достовірності початкових залишків на рахунках бухгалтерського обліку;

-помилок, що з’являються після більш правильної оцінки аудитором інших помилок, котрі не можуть бути спеціально визначені (прогнозні помилки).

           Аудитор має проаналізувати, чи насправді помилки є суттєвими. Якщо він дійде висновку, що помилки можуть бути суттєвими, він повинен порушити питання про скорочення аудиторського ризику шляхом подальшого продовження процедур перевірки або висунути додаткові вимоги до керівництва клієнта щодо внесення виправлень до фінансової звітності підприємства. У деяких випадках керівництво може зажадати самостійно скоригувати свою фінансову звітність з урахуванням виявлених помилок та перекручень.

             Якщо керівництво відмовляється внести виправлення до фінансової звітності підприємства, а результати проведених процедур перевірки не дозволяють аудитору зробити висновок, що помилки несуттєві, аудитор повинен переглянути ймовірність складання позитивного аудиторського висновку і може прийняти рішення про складання іншого виду аудиторського висновку із переліку аудиторських висновків, передбачених МСА № 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність».

             Якщо загальна сума помилок, виявлених аудитором, досягає істотного розміру, аудитор повинен проаналізувати ймовірність того, що невиявлені помилки разом зі знайденими можуть перевищити визначений ним раніше розмір суттєвості. Тому, якщо знайдені помилки досягли розміру суттєвості, аудитор повинен проаналізувати можливість скорочення ризику шляхом виконання додаткових процедур аудиторської перевірки або попросити керівництво клієнта внести відповідні виправлення в облік та по можливості у саму фінансову звітність. 

2.Методичні  прийоми аудиторського  контролю. 

         Аудиторський контроль, здійснюючи  функції управління, досліджує процес  розширеного відтворення суспільне  необхідного продукту згідно із законодавством і нормативно – правовими актами, які забезпечують раціональне господарювання в умовах ринкової економіки. У процесі функціонування аудиторський контроль сформував свій метод у системі прикладних економічних наук. Метод аудиторського контролю у здійсненні своїх функцій характеризується використанням загальнонаукових і власних методичних прийомів контролю розширеного відтворення суспільне необхідного продукту.

 

     Загальнонаукові методичні прийоми дослідження грунтуються на методах філософії. Метод (від грец. теі1іо — дослідження) — це спосіб дослідження, який визначає підхід до об'єктів, що вивчаються, планомірний шлях наукового пізнання і встановлення істини. Метод філософії є істинно науковим методом пізнання світу, відображення законі» розвитку мислення, а також законів розвитку самого мислення.

     Загальнонаукові методичні прийоми включають  аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз.

     Аналіз  — це прийом дослідження, який включає вивчення предмета уявним або практичним розчленуванням його на складові об'єкти (частини об'єкта, його ознаки, властивості, відносини). Кожну із виділених частин аналізують окремо в межах одного цілого (комплексна ревізія виробничої і фінансово-господарської діяльності об'єднання та ін.).

     Синтез (від грец. — сполучення, поєднання, складання) — прийом вивчення об'єкта в цілісності, в єдності і взаємозв'язку його частин. У аудиторському контролі синтез пов'язаний з аналізом, оскільки дає змогу об'єднати об'єкти, розчленовані в процесі аналізу, встановити їхній зв'язок і пізнати предмет як єдине ціле (контроль виконання договорів на поставку продукції та ін.).

     Індукція (від грец. іпаисііоп — наведення) — прийом дослідження, при якому загальний висновок про прикмети множини елементів об'єкта складають на основі вивчення не всіх прикмет, а лише частини елементів цієї множини, тобто способом виведення висновків від окремого до загального (ревізію дебіторської заборгованості здійснюють спочатку за даними аналітичного, а потім — синтетичного обліку та ін.).

     Дедукція (від лат. аеаисііоп — виведення) — досліджують стан об'єкта в цілому, а потім його складових елементів, тобто висновки від загального до окремого (ревізію дебіторської заборгованості спочатку проводять за даними синтетичного, а потім — аналітичного обліку та ін.).

     Аналогія  — прийом наукових висновків, завдяки якому досягають пізнання одних об'єктів на основі подібності їх ;і іншими. Прийом аналогії, грунтуючись на подібності деяких сторін різних об'єктів, становить основу моделювання, яке застосовується в аудиторському контролі.

     Моделювання — прийом наукового пізнання, що грунтується на заміні об'єкта, явища, які вивчають, на їх аналог, модель, що має істотні прикмети оригіналу.