Екологізація виробництва, як чинник підвищення конкурентоспроможності економіки України

     Рентабельність  реалізації продукції була вкрай  низькою як у 2007 та 2008 роках, так і  в 2009 році, коли підприємство вже несло  збитки. У 2007 році рентабельність реалізації продукції при нормативному значенні >1 становила лише 0,02, у 2008 році 0,13, у 2009 році -0,22. Аналогічною є ситуація й з рентабельністю активів, рентабельністю власного, рентабельністю функціонуючого капіталу; загальною рентабельністю.

     На  підприємстві спостерігається значне відхилення фактичних обсягів виробництва та реалізації від запланованих. Зазначене пояснюється розірванням угод з замовниками на постачання спецодягу та орієнтацією підприємства на споживчий ринок, пов‘язаний з роздрібною торгівлею товарами масового споживання, що потребує врахування тенденцій з моди на моделі та матеріалу виробів.

     За  вийнятком спецодягу найбільш реалізуємими є халати (99%, 95% та 97% відповідно за роками) й брюки капрі (у 2007 році рівень реалізуємості складав 27%, у 2008 році 21%, а у 2009 році вже 88%). Загальний рівень залишків готової продукції на складах є досить високим – 21% у 2007 році, 24% у 2008 році, 23% у 2009 році. Пояснити зазначене можна високим попитом населення на халати, пошті з натуральних тканин, що відрізняються від імпортованих з переважним використанням синтетичних тканин. Стосовно брюк капрі – дизайнери підприємства змоделювали сучасні моделі й в умовах зростання модних тенденцій на зазначену модель брюк підприємство змогло винести на ринок конкурентоздатну продукцію. Блузи, спідниці та брюки класичні на споживчому ринку представлені імпортованою продукцією, що більш оперативно реагує на зміни модних тенденцій як за моделями, так і за матеріалом тканин, з яких виробляються. Враховуючи результати зазначеного аналізу на підприємстві слід скорегувати план з виробництва продукції, надавши перевагу споживчим перевагам; застосувати заходів з пошуку замовників на спецодяг.

     Розглянувши ринок швейних виробів у національному  масштабі обсяг реалізації швейних виробів українськими виробниками у 2009 році зменшився порівняно з 2008 роком на 1012 тис. виробів. Зовнішньоторгівельне сальдо за швейними виробами є негативним – українці купують більше імпортованої продукції, ніж її експортується. При цьому зовнішньоторгівельний оборот у 2009 році був меншим, ніж у 2008 році: імпорт зменшився на 13772 тис. долл. США, експорт зменшився на 13596 тис. долл. США. Тож ємкість національного ринку має потенціал й, запровадивши заходи з підвищення конкурентоспроможності продукції, підприємство має можливість збільшити обсяги реалізації, що можливе й враховуючи неповне використання виробничих потужностей (тобто мається виробнича можливість).

     Швейна  промисловість зорієнтована переважно  на споживача продукції, тому підприємства цієї галузі розміщені у великих  населених пунктах. Перелік підприємств-конкурентів  наведено у табл. 2.11. Як видно з наведених даних рівень використання виробничих потужностей українських виробників швейної продукції в середньому складає 55,23%, тобто ЗАТ Виробниче об'єднання «Coton» має нижчий від середнього рівня використання виробничої потужності (46,15% проти 55,23%).

     Конкурентне оточення за обсягами реалізації без  врахування імпортованої продукції  та продукції інших національних виробників (малі підприємства та підприємства індивідуального пошиву) оцінено за бальною системою (табл. 2.12.). Основними конкурентами для ЗАТ Виробниче об'єднання «Coton» за обсягами реалізації є ВАТ БИТСЕРВІС, ТОВ АВІТЕКС, ЧП БРЕВІ.

     Попередуючим  конкурентом є ВАТ БИТСЕРВІС, що перевищує рівень ЗАТ Виробниче  об'єднання «Coton» за вартісною позицією (має на 1 бал більше) та за здатністю конкурувати за ціною (має на 1 бал більше).

     Наздоганяючим конкурентом є ЧП БРЕВІ.

     ЗАТ Виробниче об'єднання «Coton» слід спромогтися досягти рівня передуючого конкурента, як вказувалося це в основному стосується вартісних показників; й спостерігати за наздоганяючим конкурентом, оскільки відрив за балами не є значущим й є загроза поступитися конкурентною позицією.

     Стосовно  цінової політики підприємства визначено  наступне:

     1. Керівництво ЗАТ Виробниче об'єднання «Coton» помилково визначило цілі фірми та цінову політику. Головною метою на цьому етапі мало б бути не одержання високого прибутку, а виживання підприємства або втримання належної йому частки ринку.

     2. Всі вироби, що виробляються в ЗАТ Виробниче об'єднання «Coton» значно дорожчі, ніж у конкурентів.

     3. Цінову політику орієнтовано на витрати виробництва, тобто ціна встановлювалася з урахуванням витрат та певного відсотка прибутку. Відтак витрати на одиницю продукції за скорочення обсягів реалізації зростають.

     4. Ціну на вироби встановлено адміністративними рішеннями, без огляду на умови ринкового попиту.

     5. ЗАТ Виробниче об'єднання «Coton» не має чіткої політики ціноутворення на випадок зміни цін конкурентами передовсім на зовнішніх ринках.

     6. Визначаючи ціни, ЗАТ Виробниче об'єднання «Coton» не враховувало життєвого циклу власних виробів.

     Крім  того, результати дослідження свідчать про велику конкуренцію в галузі, що потребує від фірми:

     а) зниження цін на вироби;

     б) встановлення гнучкої системи цін  зі знижками та заліками;

     в) постійного аналізу цін конкурентів.

     Успішним  зоходом з збільшення конкурентоздатності  підприємства стало створення маркетингової  служби – товарність продукції в середньому до створення маркетингової служби становила 59%, після 80%, тобто зросла на 22%.

     З аналізу показників конкурентоспроможності підприємства можна дійти висновку, що підприємство втрачає свої конкурентні  позиції, оскільки порівняно з 2007 роком  у підприємства зменшилися як виручка  від реалізації продукції (77,1% від рівня 2007 року), так і товарна продукція (75,6% від рівня 2007 року), й, що найсуттєвіше – у 2009 році підприємство мало збиток у розмірі 872,7 тис. грн. проти 22,0 тис. прибутку у 2007 році та 111,0 тис. прибутку у 2008 році. При цьому зменшувався й середньорічний виробіток на одного працівника, тобто зменшилася продуктивність праці – у 2007 році вона складала 6,5 тис.грн/прац, у 2007 році 5,1 тис. грн./прац, у 2009 році також 5,1 тис. грн./прац. Зменшувалася й фондовіддача – у 2007 році 4,8 грн., у 2008 році 4,3 грн., у 2009 році 4,8 грн.

     Найбільшої  уваги слід приділити зростанню  питомої ваги собівартості у чистому  доході – у 2009 році вона перебільшувала рівень 2007 року на 18,8%. Головною причиною високого рівня собівартості продукції є використання давальницької сировини, оскільки при цьому до собівартості не зараховується вартість матеріалів, а враховується тільки вартість виконаних робіт з пошиву виробів. Зазначене формує обсяг виручки. Підприємство не має змоги збільшувати прибуток за рахунок використання дешевших тканин при сталості вартості робіт з пошиву та незмінності цін на вироби.

     Втративши зовнішньоекономічних партнерів (замовників), підприємство впродовж 2007–2009 років не мало валютної виручки та операційних доходів від курсової різниці.

     В роботі визначено конкретні заходи з підвищення конкурентоспроможності підприємства й використання наявних  резервів:

     1. Зменшення кількості службовців на підприємстві надасть змогу зменшити витрати на виробництво продукції в частині заробітної плати на витрат на соціальні заходи на загальну суму 35,82 тис. грн. Питома вага собівартості у чистому доході на рівні 2009 року 0,986, за умови скорочення кількості службовців питома вага складатиме 0,888;

     2. Повністю завантаживши виробничі потужності, та надавши перевагу споживчим перевагам й збільшивши обсяг виробництва халатів та брюк капрі, підприємство може отримати додатково валового доходу у розмірі 13,608 тис. грн. (Без скорочення службовців) чи 108,864 тис. грн (за умови скорочення службовців).

     3. Враховуючи еластичність попиту, за рахунок зниження цін обсяги  реалізації зростають випереджувальними  темпами, тобто підприємство має  змогу збільшити обсяг виручи  на 73,84 тис. грн. 
 

      СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Закон України  «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996 XIV;
2. Бедрій Я.Л. та ін. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посібник. - Львів, 1999. - 238 с. 
3. Бронштейн А.М., Литвинов В.А., Русин И.Н. Экологизация экономики: методы регионального управления. - М.: Наука, 1990. - 120с.
4. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. / За ред. Бутинця Ф.Ф. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність. Навчальний посібник для ВНЗ спеціальності «Облік і аудит» (рек. МОН України). – 3-е вид. Житомир. Рута-2001–512;
5. Гадзевич О.І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – К. Кондор-2004 -180-с.;
6. Галузеві типові норми часу та контроль основних видів готових швейних виробів підприємств швейної промисловості. Видавництво ВНЗів «Технологія легкої промисловості», 1988, т. 31, №3–4.
7. Герасимчук А.А., Палеха Ю.І. Екологія: Опорний курс лекцій: Навч. посібник. - К.: Вид-во Європейського ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу, 1999. - 68 с.
8. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник (рек. МОН України) – К. ЦУЛ-2006 – 488;
9. Гольцова С.М., Плікус І.Й. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) Сумы. Ун-тская книга 2006 -255;
10. Журнал «Легка промисловість» 2001–2002.
11. За ред. Мельника Л.Г. Економіка підприємства: підручник. Підручник для економічних спеціальностей ВНЗ (затв. МОН України) – Сумы. Ун-тская книга-2004–648-с.;
12. Екологічний менеджмент Навч. посіб. / За ред. В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлюк. - К.: Знання, 2006. - 366 с.
13. Економіка природокористування / Данилишин Б.М., Хвесик М.А., Голян В.А. Підручник. - К.: Кондор, 2009 - 466с.
14. Кім Г., Сопко В.В., Кім С.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К. ЦУЛ 2004–440;
15. Кіт А.Ф., Семенів О.М. та ін. / За ред. Петровича Й.М. Економіка підприємства. Підручник (затв. МОН України) – Львів. Магнолія плюс-2004–680-с.;
16. Колотило Д.М. Екологія і економіка. - К.: КНЕУ, 1999. -368с.
17. Крайник О.П., Барвинська Є.С. / За ред. Крайник О.П. Економіка підприємства. Навчальний посібник (рек. МОН України). – 2-е вид. – Львів. Інтелект-Захід-2005–296
18. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – К. ЦУЛ-2003 – 224 с.;
19. Кулішов В.В. Економіка підприємства. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – К. Ника-центр-2002 – 216 с.;
20. Кучерявий В.П. Екологія: Підручник для студентів вищих закладів освіти - Львів: Світ, 2000. - 499 с.
21. Мельник Л.Г., Карінцева О.І. Економіка підприємства: курс лекцій. Навчальний посібник (рек. МОН України) – Сумы. Ун-тская книга-2004–412
22. Мельник Л. Г. Екологiчна економiка: Пiдручник. - 3-тє вид., випр. i допов. - Суми: ВТД «Унiверситетська книга», 2006. - 367 с.
23. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К. Вища школа2003 – 278;
24. Нестеренко Ж.К., Череп А.В. Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) К. ЦУЛ 2005–122;
25. Першина Л.Ф., Петрова С.В. «Технологія швейного виробництва», – М.: Легпромбудвидав, 1991.
26. Під ред. Буряка П.Ю., Римара М.В. Фінансово-економічний аналіз. Підручник (затв. МОН України) К. Професіонал 2004 – 528;
27. Покропивний С.Ф., Швиданенко Г.О., Федонін О.С. та ін. Економіка підприємства: збірник практичних задач і конкретних ситуацій. Навчальний посібник (рек. МОН України). – 2-е вид. – К. КНЕУ -2005–323
28. Положення про систему технічного обслуговування та ремонту технологічного обладнання у виробничих об'єднаннях на підприємствах системи легкої промисловості, – М., 1987.
29. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. Підручник для ВНЗ (рек. МОН України). – 2-е вид. – Тернопіль. Економ. думка-2004 -416-с.; Протопопова В.О., Полонський А.Н. Економіка підприємств. Навчальний посібник для економічних спеціальностей ВНЗ (рек. МОН України) – К. ЦУЛ-2002 – 220 с.;
30. Рижиков В.С., Панков В.А., Ровенська В.В., Підгора Є.О. Економіка підприємства. Навчальний посібник (рек. МОН України) – К. Слово -2004–272
31. Рижиков В.С., Ровенська В.В., Підгора Є.О. Економіка підприємства: практикум. Навчальний посібник (рек. МОН України) – К. Слово-2004–160
32. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємств. Навчальний посібник (рек. МОН України). – 2-е вид. К. Знання-2005 – 622;
33. Семенов Г.А., Панкова М.О., Семенов А.Г. Економіка підприємства. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України). – 2-е вид. – К. ЦУЛ-2005 – 328
34. Тарасенко Н.Б. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. Навчальний посібник для економічних спеціальностей ВНЗ (рек. МОН України). – 2-е вид. К. Алерта2003 -485;
35. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз: практикум. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) Львів. Новий світ 2006 -280;
36. Таркуцяк А.О. Фінансовий аналіз та управлінські рішення. Навчальний посібник. – 3-е вид. – К. ЄУФІМБ -2002 -202-с.;
37. Ткаченко А.П., Ткаченко Є.А. Економіка природокористування: Конспект лекцій. - Черкаси: ЧІТУ, 2000. - 104 с.
38. Харів П.С. Економіка підприємства: збірник задач і тестів. Навчальний посібник (рек. МОН України). – 2-е вид. – К. Знання-Прес-2006–301
39. Цигилик І.І., Кропельницька С.О., Мозіль О.І. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства. Навчальний посібник К. ЦУЛ2004 – 123;
40. Шапілова Н.В. Економіка підприємства: збірник задач і ділових ігор. Навчальний посібник для економічних спеціальностей ВНЗ (рек. МОН України). – 2-е вид. – Х. Консум-2000 – 100 с.;
41. Шваб Л.І. Економіка підприємства. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – К. Каравела-2004–568-с.;
42. Шевчук В.Я. Сталкін Ю.М. та інш. Екологічне підприємництво: Навч. посібник. - К.: Мета, 2001 - 191 с.;
43. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – К. Кондор-2005–196 – с.;
44. Шиян Д.В. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник (рек. МОН України) – К.А.С.К. -2003–240-с.