Інвестиційний аналіз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екзаменаційний білет  № 28

 

1. Проектний контроль, контроль на стадії реалізації проекту.

Взявши на себе зобов’язання відносно певного проекту, фірма повинна  регулярно і систематично оцінювати  припущення та інші фактори, з урахуванням  яких приймалося рішення, а також контролювати прогрес у розвитку проекту на всіх стадіях його реалізації. Коли зміни у припущеннях і запланованих грошових потоках є істотними, керівництво повинно прийняти рішення відносно того, які з них необхідно внести до певного інвестиційного проекту або у сам процес прийняття рішень.

 Затвердження запиту на фінансування  на стадії прийняття рішення зумовлює лише загальну суму і графік капітальних витрат, але реальний контроль за витратами починається з розміщення замовлень. Останнє включає:

• точне визначення вимог на основі графіків постачання та монтажу, строків виконання і випробувань;
• встановлення переліку постачальників з метою визначення цін;
• вибір найкращих цінових пропозицій.

 

2. Принципи формування структури джерел фінансування проекту.

 

3. Інвестиційний портфель: сутність, класифікація.

Інвестиційний портфель (англ. portfolio, investment portfolio) — набір реальних або фінансових інвестицій. Сукупність цінних паперів різного виду, строку дії та ліквідності, яка належить одному інвестору і управляються як єдине ціле для досягнення певних цілей.

Інвестиційний портфель — цілеспрямовано сформована сукупність об’єктів фінансового  та/або реального інвестування, призначена для реалізації попередньо розробленої стратегії, що визначає інвестиційну мету.

Складовими інвестиційного портфеля можуть бути будь-які активи — від  золота та нерухомості до акцій та опціонів.

Види  інвестиційних портфелів

Портфель доходу — інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації рівня інвестиційного прибутку в поточному періоді незалежно від темпів росту інвестованого капіталу на тривалу перспективу.

Портфель росту — інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації темпів приросту інвестованого капіталу на тривалу перспективу незалежно від рівня прибутку в поточному періоді. Іншими словами, цей портфель орієнтований на забезпечення високих темпів зростання ринкової вартості підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екзаменаційний  білет № 29

 

1. Класифікація методів оцінювання реальних інвестиційних проектів.

Існує кілька способів, щоб визначити, які саме проекти приносять гроші, задовольняють потреби споживачів на конкуруючих ринках. Візьмемо за основу твердження, що метою підприємства є створення позитивного грошового потоку за умови, коли продажна вартість виробленої продукції більша за вартість витрат на виробництво. Також вважається, що максимальна суспільна вигода досягається у тому разі, коли підприємства намагаються якомога повніше задовольнити бажання споживача, ніж “потреби” суспільства, що диктуються урядом.

   Розглянемо найуживаніші  методи для оцінки капітальних  проектів:

- чиста теперішня вартість;

- внутрішня норма дохідності;

- рентабельність;

- період окупності;

- дисконтований період окупності;

- дохідність (прибутковість) залученого  капіталу;

- дохідність на акцію.

 

2. Елементи фінансового плану.

Фінансовий план включає такі складові:

• план обсягів реалізації продукції;
• план доходів і витрат (прибутків і збитків);
• план руху грошових коштів (бюджет руху готівки);
• плановий баланс активів та пасивів підприємства;
• розрахунок точки беззбитковості;
• письмовий виклад результатів фінансового планування.

 

3. Принципи формування інвестиційних портфелів.

Принципи формування інвестиційного портфеля: безпечність; дохідність; ліквідність; збільшення вкладень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екзаменаційний  білет № 30

 

1. Внутрішня норма дохідності: визначення, економічна сутність, формула.

Внутрішньою нормою дохідності (IRR) є  ставка дохідності, яка прирівнює  очікувані чисті грошові потоки до початкових витрат. Для розрахунку IRR необхідно обчислити щодо R таку формулу:

 

де r — ставка дохідності, яка дає NPV = 0.

   Проект приймається за  умови, що значення його внутрішньої  норми дохідності більше за  ставку дохідності, що вимагається  за проектом. У даному разі  величина k з формули чистої теперішньої  вартості являє собою ставку  дохідності, що потребується.

   У переважній більшості  випадків IRR — метод оцінки капітальних  проектів. Він дає таке саме  рішення стосовно прийняття чи відхилення пропозиції щодо інвестування. Проекти з позитивними значеннями чистої теперішньої вартості матимуть вартість r більшу за вартість k.

 

2. Мета і призначення балансу грошових потоків.

Метою складання балансу грошових потоків є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

 Для вивчення фінансового  стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватися до змін середовища, в якому воно функціонує.

 

3. Ризики у фінансових інвестиціях.

На надійність фінансових інвестицій впливають систематичні (ринкові) і  несистематичні (портфельні) ризики. Незважаючи на те, що в умовах політичної нестабільності й спаду виробництва систематичний  ризик фінансових вкладень дуже високий, засобів захисту від нього  практично не існує. І навпаки, портфельний  ризик можна зменшити за допомогою  диверсифікації та страхування. До специфічних  методів внутрішнього страхування  фінансових ризиків можна віднести формування спеціального страхового резерву  з високонадійних цінних паперів.