Інвестиційний аналіз

 

3. Облігації: класифікація, особливості обігу.

Облігація — емісійний цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.

Види облігацій за ступенем забезпеченості

• Забезпечені облігації
• Незабезпечені облігації
• Гарантовані облігації

Види облігацій за розміром купону

• Дисконтні облігації
• Облігації з глибоким дисконтом
• Купонні облігації
• Облігації з постійним купоном
• Облігації зі змінним купоном
• Облігації що індексуються

Види облігацій за строком обігу

• Комерційні папери
• Короткострокові
• Середньострокові
• Довгострокові
• Облігації, що відкликаються (Облігації з call-опціоном)
• Облігації з правом дострокового погашення (Облігації з put- опціоном)
• Облігації що пролонгуються
• Безстрокові облігації

 

 

 

 

 

 

Екзаменаційний  білет № 23

 

1. Оцінювання інвестиційних пропозицій: фактори маркетингу.

Фактори маркетингу  - фактори, що впливають на меті й можливості проведення маркетингових досліджень по певному товар в, у тому числі наявність ціни на товар, наявність мережі поширення й інших факторів.

 

2. Урахування матеріальних і нематеріальних грошових потоків.

При оцінці інвестицій, з одного боку, враховуються нематеріальні втрати і вигоди, які можуть вплинути на діяльність підприємства. Аналіз затрат і вигод (СВА), з іншого боку, забезпечує глобальніший аналіз, ніж більшість інвестиційних оцінок, і спрямовується на встановлення затрат і вигод для суспільства в цілому, для всіх акціонерів, а не тільки для підприємства.

 Нематеріальні затрати і  блага включають питання безпеки,  покращення якості, моралі робітників  та іміджу підприємства. Їх можна поділити на дві категорії: ті, які за певних міркувань можуть бути конвертовані у грошовий еквівалент, і ті, з якими це зробити неможливо з огляду на їх якісну природу.

 

3. Ощадні сертифікати: класифікація, особливості обігу.

Ощадні сертифікати - це письмове свідоцтво кредитної установи (банку) про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання по закінченні встановленого терміну депозиту і процентів по ньому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екзаменаційний  білет № 24

 

1. Оцінювання інвестиційних пропозицій: виробничі фактори.

 

2. Що таке фінансовий аналіз?

Фінансовий аналіз — спосіб нагромадження, трансформації і використання інформації фінансового характеру, що має метою: оцінити поточне і перспективний фінансовий стан підприємства; визначити можливі доцільні темпи розвитку підприємства з позицій фінансового їхнього забезпечення; виявити доступні джерела засобів і оцінити можливість і доцільність їхньої мобілізації: спрогнозувати положення підприємства на ринку капіталів.

 

3. Векселі: класифікація, особливості емісії, обігу.

Українським і світовим вексельним правом принципово важливою визнано класифікацію векселів за їхньою формою. Отож існують дві найбільші групи векселів — прості (звичайні) і переказні (тратти).

Простий вексель — це вексель, що містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити після збігу встановленого терміну певну суму грошей векселетримачеві (кредиторові) або його наказові.

Переказний вексель (тратта) — це документ, що містить найменування "переказний вексель" і безумовну  пропозицію векселедавця вказаній у  векселі особі сплатити певну  суму грошей власникові векселя або  його на-і казові.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екзаменаційний білет  № 25

 

1. Оцінювання інвестиційних пропозицій: фінансові фактори.

 

2. Які завдання та методи фінансового аналізу?

Завдання фінансового аналізу зумовлені завданнями управління підприємством у трьох сферах діяльності — фінансовій, інвестиційній та операційній (виробничій), що поєднані рухом фінансових ресурсів. Такий поділ, що є традиційним для країн з розвиненою економікою, нещодавно набрав чинності і в Україні.

Звідси  завдання фінансового аналізу полягають  в інформаційному забезпеченні прийняття  обґрунтованих рішень за такими напрямками діяльності підприємства:

1) фінансовою — управління пасивами; забезпечення підприємства фінансовими ресурсами; визначення оптимального розміру, складу і структури джерел фінансування зі свідомим ризиком за очікувані вигоди, що пов'язаний з використанням зовнішніх позик;

2) інвестиційною — управління активами; розподіл фінансових ресурсів, визначення  оптимального розміру, складу  і структури активів підприємства, вибір і реалізація інвестиційних проектів;

3) операційною — управління фінансовими  результатами діяльності; прибуткова  поточна діяльність завдяки ефективному  використанню наявних ресурсів.

Методи  фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

  В економічній теорії та практиці  існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.

  Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

  Неформалізовані методи аналізу  грунтуються на описуванні аналітичних  процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи:

- експертних оцінок і сценаріїв,

- психологічні,

- морфологічні,

- порівняльні,

- побудови системи показників,

- побудови системи аналітичних  таблиць.

  Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.

  До формалізованих методів фінансового  аналізу належать ті, в основу  яких покладено жорстко формалізовані  аналітичні залежності, тобто методи:

- ланцюгових підстановок,

- арифметичних різниць,

- балансовий,

- виокремлення ізольованого впливу  факторів,

- відсоткових чисел,

- диференційний,

- логарифмічний,

- інтегральний,

- простих і складних відсотків,

- дисконтування.

  У процесі фінансового аналізу  широко застосовуються і традиційні  методи економічної статистики (середніх  та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні  методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів).

 

3. Приватизаційні папери: класифікація, особливості емісії, обігу.

Приватизаці́йні папе́ри — спеціальні цінні папери які дають право брати участь в приватизації державної власності. Використовувалися в постсоціалістичних країнах в процесі переходу до ринкових відносин в економіці. Як правило окрім суто економічної мали соціальну мету - розподіл державної власності між громадянами.

В Україні — приватизаційний майновий сертифікат, компенсаційний сертифікат, житловий чек, сертифікати на право володіння земельним паєм тощо.

Обіг приватизаційних паперів має низку специфічних рис:

а) приватизаційні папери вільному обігу не підлягають;

б) їх продаж або відчуження іншим способом є недійсним;

в) за приватизаційними паперами дивіденди  або відсотки не нараховуються і не сплачуються;

г) зазначені папери не можуть використовуватися  як засіб розрахунку або як застава  для забезпечення платежів та кредитів;

д) приватизаційні папери, придбані з  порушенням законодавчих вимог, вважаються недійсними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екзаменаційний  білет № 26

 

1. Оцінювання інвестиційних пропозицій: «людський» фактор.

 

2. Які принципи фінансового аналізу?

До принципів фінансового аналізу, що регулюють процедурний аспект його методології і методики, належать системність, комплексність, регулярність, послідовність, об’єктивність та ін.

 

3. Інвестиційні сертифікати: класифікація, особливості емісії, обігу.

Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екзаменаційний  білет № 27

 

1. Затвердження інвестиційних пропозицій.

 

2. Які показники для визначення фінансового стану підприємства використовують у проектному аналізі?

А. Показники оцінки майнового стану

1. Сума господарських коштів, що  їх підприємство має у розпорядженні.

2. Питома вага активної частини  основних засобів.

3. Коефіцієнт зносу основних  засобів. 

4. Коефіцієнт оновлення основних  засобів. 

5. Коефіцієнт вибуття основних  засобів. 

Б. Оцінка ліквідності та платоспроможності

1. Величина власного капіталу (функціонуючий  капітал).

2. Маневреність грошових коштів.

3. Коефіцієнт покриття загальний. 

4. Коефіцієнт швидкої ліквідності. 

5. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності).

6. Частина власних оборотних  коштів у покритті запасів.

7. Коефіцієнт покриття запасів.

В. Показники оцінки фінансової стійкості

1. Коефіцієнт концентрації власного  капіталу характеризує частку  власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність.

2. Коефіцієнт фінансової залежності  є оберненим до попереднього  показника. 

3. Коефіцієнт маневреності власного  капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.

4. Коефіцієнт довгострокових вкладень  показує, яку частину основних коштів та інших позаоборотних активів профінансовано зовнішніми інвесторами, тобто яка частина належить їм, а не власникам підприємства.

5. Коефіцієнт довгострокового залучення  позикових коштів характеризує  структуру капіталу. Зростання цього  показника - негативна тенденція,  яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.

6. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів. Зростання цього показника в динаміці також свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.

 

2. Фінансові деривативи: класифікація, особливості емісії, обігу.

Фінансові деривативи  - фінансовий контракт, або фінансовий інструмент, цінність якого походить з ціни чогось іншого (основи). Основою такого фінансового інструменту можуть бути активи (наприклад, сировинні матеріали, акції, житлові застави, нерухоме майно, облігації, позики), індекси (наприклад, відсоткові ставки, валютні курси, фондові індекси, індекси споживацьких цін), або інші (такі як погодні умови). Кредитні похідні фінансові інструменти походять від позик, облігацій чи інших форм кредитування.