Інвестиційний аналіз

 Чим менше значення коефіцієнта  варіації, тим більша стабільність  прогнозної ситуації і, відповідно, менший ступінь ризику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екзаменаційний  білет № 11

 

1. Класифікація інвестиційних проектів за характером.

За характером та сферою діяльності виділяють: промислові проекти, проекти  дослідження та розвитку (інноваційні), організаційні, економічні та соціальні  проекти.

 Промислові проекти – типові  проекти, що спрямовані на випуск  та продаж нових продуктів,  удосконалення технологій, розширення  виробництва тощо.

 Інноваційні проекти – зосереджені  на науково-дослідній діяльності, розробці програмних засобів  опрацювання інформації, створенні  нових матеріалів, технологій, конструкцій  тощо.

 Організаційні проекти –  націлені на реформування системи  управління, створення нової організації,  реструктуризацію тощо.

 Економічні проекти – мають  на меті приватизацію державних  підприємств, розвиток ринку капіталів,  реформування системи оподаткування  та інші макроекономічні перетворення.

 Соціальні проекти – пов’язані  з реформуванням системи управління, створенням системи соціального  захисту, охороною здоров’я подоланням  наслідків природних, екологічних  та соціальних потрясінь та  іншими чинниками соціального  характеру.

 

2. Потреба у визначенні вартості капіталу.

Важливим елементом оцінки вартості підприємства є визначення вартості капіталу, який є в його розпорядженні. Це поняття характеризує ціну залучення  підприємством фінансових ресурсів. Інакше кажучи, це винагорода, за яку  капіталодавці погоджуються вкладати кошти в дане підприємство. Згідно із сучасними тенденціями в теорії і практиці фінансової діяльності вартість капіталу підприємства рекомендується розраховувати на основі використання так званої моделі середньозваженої вартості капіталу (Weighted Average Cost of Capital = WACC):

де Квк — очікувана ставка вартості власного капіталу; Кпк —  очікувана ставка вартості позичкового  капіталу; К — сума капіталу підприємства; ВК — сума власного капіталу; ПК —  сума позичкового капіталу.

 

3. Правило середньої варіації.

Знаючи очікуваний дохід, а також величину дисперсії (варіації або стандартного відхилення), можна сформулювати прикладне правило середньої варіації, за яким проекту Х віддається перевага перед проектом Y, якщо є правдивим хоча б одне з таких тверджень:

1) очікуваний дохід від проекту  Х перевищує дохід від проекту Y, а значення варіації є однаковим, або ж для проекту Х воно менше, ніж для проекту Y;

2) очікуваний дохід від проекту  Х перевищує або має ту саму величину, що й від проекту Y, а варіація за проектом Х є менша, ніж за проектом Y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екзаменаційний  білет № 12

 

1. Класифікація інвестиційних проектів за масштабом.

За масштабом проекти поділяються  на:

 Малі проекти – вартістю  до 10 млн. доларів.

 Середні проекти - вартістю  від 10 до 50 млн. доларів.

 Великі проекти - від 50 до 100 млн. доларів.

 Надвеликі проекти - понад  100 млн. доларів.

 

2. Середньозважена вартість капіталу.

Середньозважена вартість капіталу показує  середню дохідність, якої очікують (вимагають) капіталодавці (власники та кредитори), вкладаючи кошти в  підприємство. Вона залежить від структури  капіталу, а також ціни залучення  капіталу від власників і кредиторів. Зазначену модель можна деталізувати, виокремивши власний і позичковий капітал. Зокрема, вартість власного капіталу можна розраховувати в розрізі  капіталу, залученого в результаті емісії простих і привілейованих акцій, реінвестованого прибутку тощо. Позичковий капітал можна поділити на короткострокові та довгострокові  банківські позички, комерційні позички, облігаційні позички та ін.

 

3. Аналіз чутливості як метод аналізу ризику.

Аналіз чутливості – це техніка  аналізу проектного ринку, яка показує, як зміниться значення NPV проекту  при заданій зміні вхідної  змінної за інших рівних умов.

Аналіз чутливості розглядає зміну  окремих змінних проекту, виявляючи  величину їх критичних значень. В  аналізі чутливості розглядається  окремий вплив кожної змінної  на результуючу величину. Втім, на практиці всі змінні впливають на результати проекту одночасно, погіршуючи або  поліпшуючи результуючу величину чистої поточної вартості проекту. Тому наступним  кроком при аналізі ризиків є  аналіз сценаріїв, який на основі прогнозу ймовірності настання базового, песимістичного чи оптимістичного сценарії покаже можливість реалізації даного проекту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екзаменаційний  білет № 13

 

1. Життєвий цикл інвестиційного проекту, його тривалість, стадії реалізації.

Цикл проекту (ЦП) є базовими елементом  концепції проектного аналізу. Життєвий цикл проекту – це час від першої затрати до останньої вигоди проекту. Він відображає розвиток проекту, роботи, які проводяться на різних стадіях підготовки, реалізації та експлуатації проекту. До поняття ЦП входить визначення різних стадій розробки й реалізації проекту.

Життєвий цикл проекту розбивають на фази та стадії. Виділяють такі фази життєвого циклу проекту:

• зародження;
• зростання;
• зрілості;
• завершення.

Стадія проекту одна з послідовно виконуваних частин створення проекту, встановлена нормативними документами, що закінчується заданим результатом.

Фаза зародження включає такі стадії, як розробка концепції, яка характеризується появою загальної ідеї; стадія аналізу  та вивчення можливостей, що визначає приблизні витрати, обсяг робіт, терміни виконання, визначається реальність даного проекту.

Фаза зростання включає стадії планування та конструкторської розробки. На даному етапі розробляється план виконання, готуються необхідні  документи, тобто загальний бюджет проекту, план ресурсного забезпечення та календарний план. Крім того, розробляються  та погоджуються конструкторські розробки (загальна схема, креслення кожного компоненту).

Фаза зрілості включає стадію забезпечення необхідними матеріалами та обладнанням  та стадію виробництва. Проводиться  контроль обсягів, витрат, якості та своєчасності виконання робіт.

Фаза завершення характеризується завершенням робіт, проводиться  оцінка отриманих результатів, аудит, порівняння з наміченими цілями, підсумкова звітність, нагороджується та розпускається  команда. Зрозуміло, що наприкінці проекту  робляться відповідні висновки, узагальнюються позитивні та негативні результати, їх причини з метою прийняття  відповідних рішень та накопичення  досвіду.

 

2. Вартість боргу з фіксованим процентом.

Це вартість боргу з фіксованим процентом у вигляді співвідношення річних процентних платежів (очищених від оподаткування) та поточної ринкової вартості боргу (суми, яка на даний  момент за поточної процентної ставки, яка існує, забезпечує таку саму суму надходжень).

Витрати на реалізацію (на юридичне оформлення боргу, рекламу) також можуть зменшити суму отриману за позикою, таким способом підвищуючи вартість капіталу.

Складовою вартості боргу в середньозваженій вартості капіталу є зазвичай, але  не завжди, витрати без урахування оподаткування. Варто зазначити, що ми використовуємо поточну вартість нового боргу, а не середнє значення вартості минулих траншів запозичень.

 

3. Поясніть відмінності між ризиками: проектним, підприємницьким, фінансовим і портфельним.

Проектний ризик — це сукупність ризиків, які передбачають загрозу економічній ефективності проекту, що виражається в негативному впливі на потоки грошових коштів. Комерційні банки, які кредитують інвестиційні проекти, повинні бути зацікавленими в тому, щоб виключити можливість провалу проекту і таким чином уникнути збитків для себе.

Під підприємницькими ризиками розуміють такі, що виникають при будь-яких видах підприємницької діяльності, пов’язаних з виробництвом продукції, товарів і послуг, їх реалізацією; товарно-грошовими і фінансовими операціями; комерцією, а також здійсненням науково-технічних проектів.  Підприємець може зазнавати втрат через ушкодження або знищення засобів виробництва, невиконання контрагентами умов договорів.

Фінансовий ризик — це ризик, що виникає при здійсненні фінансового підприємництва чи фінансових угод, виходячи з того, що у фінансовому підприємництві в ролі товару виступа-ють або валюта, або цінні папери, або кошти.

  Портфельний ризик — ризик невідповідності у майбутньому інвестиційного проекту кредитному портфелю, портфелю цінних паперів чи портфелю реальних проектів. Портфельний ризик виникає внаслідок можливості суттєвого погіршення сукупних показників того чи іншого портфеля: прибутковості, зростання капіталу, ступеня впливу ризику ліквідності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екзаменаційний  білет № 14

 

1. Основні завдання управління інвестиційною діяльністю.

Головна мета інвестиційної діяльності — забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії  підприємства. У процесі реалізації основної мети механізм інвестиційного менеджменту має бути спрямований  на вирішення таких найважливіших  завдань або цілей, а зокрема забезпечення:

— високих темпів економічного розвитку підприємства, його конкурентоспроможності за рахунок ефективної інвестиційної діяльності;

— максимальної дохідності (чи прибутковості) або досягнення соціального ефекту від інвестиційної діяльності підприємства;

— мінімізації ризиків при впровадженні інвестицій і здійснення інвестиційної діяльності;

— оптимальної ліквідності інвестицій і можливостей швидкого реінвестування капіталу за зміни зовнішніх і  внутрішніх умов щодо здійснення інвестиційної діяльності;

— достатнього обсягу інвестиційних  ресурсів та оптимізації (форми та методів  усіх можливих джерел) і погодженості їх структури з прогнозом;

— фінансової стійкості та платоспроможності  підприємства у процесі інвестиційної  діяльності (прогнози щодо впливу інвестиційної  діяльності на рівень своєї фінансової стійкості та платоспроможності);

— пошук ефективних шляхів прискорення  реалізації діючої інвестиційної програми підприємства та інвестиційних проектів.

Усі розглянуті завдання інвестиційної  діяльності взаємозалежні, взаємодоповнюючі, і тому їх слід розглядати та враховувати  сукупно з особливостями кожної окремо. Об'єкт дослідження —  це процеси управління інвестиціями, які містять у собі об'єкт, суб'єкт  і функції управління.

 

2. Вартість власного капіталу.

У процесі аналізу власного капіталу банку велике значення має питання  оцінки його вартості. Оцінка вартості власного капіталу дає змогу одержати додаткову інформацію для прийняття  відповідних управлінських рішень поточного і перспективного плану, визначити ефективність діяльності банку.

У банківській практиці існує кілька способів визначення вартості власного капіталу банку. Кожний з них має  як позитивні сторони, так і певні вади.

Перший спосіб — це визначення бухгалтерської (балансової) вартості власного капіталу банку. Згідно з цим  способом усі активи та зобов’язання банку обліковуються на його балансі  за вартістю їх придбання чи виникнення. Власний капітал розраховується як різниця між балансовою вартістю активів та зобов’язань.

Другий спосіб — спосіб ринкової вартості — полягає в тому, що активи та зобов’язання банку оцінюються за ринковою вартістю, виходячи з якої розраховується власний капітал  банку. Цей спосіб точніше відбиває реальний рівень захищеності банку, дає змогу більш динамічно  та реалістично оцінювати вартість власного капіталу, оскільки ринкова  вартість активів і зобов’язань  постійно змінюється.