Інвестиційна привабливість туристичної галузі

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2014 в 19:37, реферат

Краткое описание

З урахуванням тенденцій реформування усіх сфер суспільного життя доцільним є розроблення основних напрямків розвитку туризму в Україні до 2013 року (далі - основні напрями). Вони мають стати концептуальною базою довгострокової Державної програми розвитку туризму, створення організаційно-правових та економічних засад становлення туризму як високорентабельної галузі економіки, важливого засобу культурного та духовного виховання громадян України, відтворення їх трудового потенціалу.

Оглавление

Стан і перспективи розвитку туризму в Україні
Мета та основні завдання розвитку туризму в Україні
3. Стратегія розвитку галузі туризму
Фінансове забезпечення основних напрямів
5. Основні показники туризму в Україні
6. Оцінка інвестиційної привабливості галузі
Висновки

Файлы: 1 файл

галузь Резуненко.doc

— 196.50 Кб (Скачать)

 


 


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

 

Кафедра економічної теорії і фінансів

 

 

 

 

Індивідуальна робота

з дисципліни інвестування

на тему:

«Інвестиційна привабливість туристичної галузі»

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка ІІІ курсу

групи УД - 11

Ткаченко В.А.

 

 

 

Перевірила:

старший викладач

 Мілєва Т. С.

 

 

 

 

 

 

 

Харків-2014

 

 

ПЛАН

 

  1. Стан і перспективи розвитку туризму в Україні
  2. Мета та основні завдання розвитку туризму в Україні

     3. Стратегія розвитку галузі туризму

  1. Фінансове забезпечення основних напрямів

     5.  Основні показники  туризму в Україні

     6. Оцінка інвестиційної привабливості галузі

Висновки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Стан і перспективи  розвитку туризму в Україні

Невід’ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна галузь. Попри всі політичні та соціально-економічні негаразди останніх років індустрія туризму стала тією галуззю народного господарства України, яка з року в рік без залучення державних дотацій стабільно нарощує обсяги виробництва туристичного продукту.

Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення держаного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.

Пріоритетним видом туризму для України залишається іноземний (в’їзний) туризм як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці та створення додаткових робочих місць.

Нині Україна має понад 4,5 тис. закладі розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. Крім того, підтримання в належному стані потребують і рекреаційні зони, пам’ятки культури та архітектури України, інші об’єкти туристичних чи екскурсійних послуг.

З урахуванням тенденцій реформування усіх сфер суспільного життя доцільним є розроблення основних напрямків розвитку туризму в Україні до 2013 року (далі - основні напрями). Вони мають стати концептуальною базою довгострокової Державної програми розвитку туризму, створення організаційно-правових та економічних засад становлення туризму як високорентабельної галузі економіки, важливого засобу культурного та духовного виховання громадян України, відтворення їх трудового потенціалу.

 

 

 

 

2. Мета та основні  завдання розвитку туризму в  Україні

Метою розвитку туризму в Україні є створення сприятливого організаційно-правового й економічного середовища для розвитку цієї галузі, формування конкурентоспроможного на світовому ринку вітчизняного туристичного продукту на основі використання природного та історико-культурного потенціалу України, забезпечення її соціально-економічних інтересів і екологічної безпеки.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:

- впровадити ефективні механізми  фінансово-економічного регулювання  розвитку галузі туризму;

- визначити шляхи, форми та методи  стимулювання розвитку підприємництва в цій сфері;

- створити, з урахуванням соціально-економічних  інтересів держави, ефективну модель  інвестиційної політики в галузі  туризму;

- удосконалити організаційні структури  управління галуззю туризму;

- забезпечити раціональне використання  та відновлення природного та історико-культурного середовища;

- прийняти екологічні регламенти  та затвердити допустимі норми  освоєння туристичних ресурсів, розробити механізми їх дій  та запровадити в практику  управління.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Стратегія розвитку  галузі туризму

Стратегія розвитку туристичної індустрії в Україні полягає у виробленні державної політики в галузі туризму як одного із пріоритетних напрямків розвитку національної культури та економіки.

Основу державної політики в галузі туризму повинні складати такі чинники:

- державне стимулювання внутрішнього  та іноземного (в’їзного) туризму, в  тому числі через удосконалення  системи оподаткування;

- забезпечення внутрішньої конвертованості  туристичних послуг шляхом підвищення  їх якості та розширення асортименту, поліпшення умов обслуговування туристів;

- поетапна приватизація туристичних  об’єктів з їх інфраструктурою;

- будівництво нових, реконструкція  та модернізація діючих туристичних  об’єктів;

- державне фінансування відновлення  пам’яток архітектури, культури, історії України;

- залучення коштів підприємницьких  структур, суб’єктів туристичної  діяльності для розвитку інфраструктури  туризму (шляхи, пункти пропуску, системи  водопостачання та каналізації, зв’язок, служби сервісу тощо);

- організація приміських зон короткочасного відпочинку, створення нових рекреаційних зон загальнодержавного та місцевого значення;

- сприяння організації виробництва  екологічно чистої сільськогосподарської  продукції для забезпечення потреб  туристів і відпочиваючих у  високоякісних продуктах харчування;

- залучення приватного сектора, особливо у сільській місцевості, до рекреаційно-туристичного підприємництва  та підсобної діяльності у  сфері туризму (сільського зеленого  туризму);

- створення сприятливих умов  для розвитку активних видів туризму (оздоровчо-спортивного, екологічного, пригодницького тощо);

- державне сприяння просуванню  на міжнародний ринок туристичного  продукту України через міждержавні  угоди та програми;

- створення сучасної інформаційно-маркетингової  служби у сфері туристичного бізнесу;

- проведення науково-дослідних, проектних  і пошукових робіт з актуальних  проблем розвитку рекреаційно-туристичних  господарств, використання природного  та історико-культурного потенціалу  країни, створення геоінформаційної  системи “Туризм в Україні” тощо.

Разом із цим необхідно реалізувати низку науково-організаційних програм з метою забезпечення екологічно допустимих масштабів і темпів розвитку рекреаційно-туристичних зон, зокрема:

- провести комплексні ландшафтно-екологічні та історико-культурні дослідження території України, встановити диференційовані норми туристичного навантаження на довкілля;

- переглянути природо-та пам’яткоохоронні  нормативно-правові акти з метою  посилення відповідальності за  їх порушення;

- обґрунтувати на основі норм антропогенного навантаження гранично допустимі межі сумарної місткості об’єктів, розміщених у туристичних центрах.

Першочерговими практичними кроками у контексті реалізації Основних напрямів слід вважати:

- розроблення нормативно-правової бази з питань туризму, здійснення за участю Державного комітету України по туризму експертиз проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у цій галузі;

- розроблення стандартів на  послуги, що надаються туристам  і екскурсантам;

- проведення сертифікації туристичних послуг;

здійснення паспортизації туристичних підприємств і організацій;

- удосконалення порядку ліцензування  суб’єктів туристичного підприємства;

- запровадження пільгових умов для стимулювання організацій відпочинку й

оздоровлення дітей та молоді, насамперед, дітей-сиріт, дітей-інвалідів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших соціально незахищених груп населення;

- облаштування туристичної інфраструктури  у мережі міжнародних транспортних

коридорів, що пролягають через територію України;

            - налагодження потужної реклами вітчизняного туристичного продукту;

- випуск високоякісного інформаційно-довідкового  матеріалу, створення 

спеціалізованих видань туристичного профілю (газет, журналів, законодавчих збірників, методичних рекомендацій, тематичних монографій, навчальних посібників, підручників тощо), постійних радіо та телепрограм;

- забезпечення регулярного проведення  в Україні міжнародних і національних 

туристичних виставок, салонів, бірж, ярмарків, фестивалів, конкурсів тощо, організацію участі вітчизняних виробників туристичного продукту в аналогічних заходах за межами України з метою залучення в Україну найбільшого числа іноземних туристів;

- створення сприятливих умов  для збільшення туристичних потоків шляхом

спрощення, згідно з міжнародною практикою, візових, митних і прикордонних формальностей;

            - формування мережі туристичних представників України за кордоном;

- створення тематичних програм, у яких всебічно, повно та правдиво

висвітлюються вітчизняна історія, життя і діяльність видатних українських політичних і військових діячів, народних героїв, митців;

- проведення науково-практичних, методичних  конференцій, семінарів та інших 

заходів для визначення науково обґрунтованих напрямів туризму;

4. Фінансове забезпечення основних напрямів

Комплексне управління реалізацією основних напрямів покладається на Державний комітет України по туризму, який має співпрацювати з цих питань з місцевими органами виконавчої влади, заінтересованими міністерствами і відомствами. Основними джерелами фінансування основних напрямів мають стати:

            - кошти туристичних підприємств  і організацій, у тому числі  й на умовах пайової участі;

            - кредитні ресурси;

            - іноземні інвестиції;

            - державні асигнування на розвиток рекреаційних зон загальнодержавного значення та відновлення історико-культурних пам’яток

            - інші джерела, не заборонені  законодавством України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.   Основні показники  туризму в Україні

Туристичні потоки 

 

роки

Кількість громадян України, які виїжджали за кордон - усього*

Кількість іноземних громадян, які відвідали Україну - усього*

Кількість туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України – усього**

Із загальної кількості туристів:

Кількість екскурсантів

іноземні туристи

туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон

внутрішні туристи

2005

13422320

6430940

2013998

377871

285353

1350774

1643955

2006

14849033

9174166

2175090

416186

271281

1487623

1874233

2007

14729444

10516665

2265317

417729

302632

1544956

1991688

2008

14794932

12513883

2856983

590641

344 332

1922010

2690810

2009

15487571

15629213

1890370

436311

441798

1012261

1502031

2010

16453704

17630760

1825649

326389

566942

932318

1704562

2011

16875256

18935775

2206498

299125

868228

1039145

1768790

2012

17334653

23122157

2863820

372455

336049

2155316

2393064

2013

15498567

25449078

3041655

372752

1282023

1386880

2405809

Информация о работе Інвестиційна привабливість туристичної галузі