Міжнародна інвестиційна діяльність та її інститути

 

КІРОВОГРАДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ ТА ПЛАНУВАННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни “ІНВЕСТУВАННЯ”

на тему:

«МІЖНАРОДНА ІНВЕСТИЦІЙНА

 ДІЯЛЬНІСТЬ  ТА ЇЇ ІНСТИТУТИ»

 

 

Студентки ІV курсу ФК-09-1 групи Напряму підготовки__________________ Спеціальності фінанси  і кредит Паламарчук Н.О.   Керівник Попов В.М. Національна шкала __________________ Кількість балів:______Оцінка ECTS:____

 

Члени комісії:       _________________________________

                                                  (підпис)             (прізвище та ініціали)

                                _________________________________

                                                  (підпис)             (прізвище та ініціали)

                                                                                             _________________________________

                                                  (підпис)             (прізвище та ініціали)

 

 

 

Кіровоград – 2012

ЗМІСТ

 

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ МІЖНАРОДНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ  ДІЯЛЬНІСТІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

1. Сутність міжнародної інвестиційної діяльності та міжнародних інвестицій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
2. Інститути міжнародної інвестиційної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
3. Регулювання міжнародної інвестиційної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

АНАЛІЗ CУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ МІЖНАРОДНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛНОСТІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27

1. Аналіз інвестиційної діяльності  в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
2. Оцінка міжнародних інвестиційних процесів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
3. Вплив світових тенденцій на інвестиційні процеси в Україні . . . . . . . . . 36

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  МІЖНАРОДНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛНОСТІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47

3.1. Шляхи покращення інвестиційного клімату та активізації інвестиційних процесів в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47

3.2. Проблеми іноземного інвестування в Україні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49

3.3.Напрями оптимізації  використання  інвестиційних ресурсів  в Україні . . . 51

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 Сучасний етап розвитку  світового господарства характеризується зростанням активності в царині інвестицій. Різноманітність інструментів та операцій на фінансово-кредитних ринках дозволяє реалізувати широкий спектр стратегій розміщення та вкладання коштів не залежно від валюти та країни походження. Важливе місце в системі інвестицій на сьогодні займають міжнародні інвестиції. Міжнародна інвестиційна діяльність посідає особливе місце в системі сучасного бізнесу, що обумовлено змінами світового економічного процесу.

Актуальність даної  роботи полягає у важливості міжнародної інвестиційної діяльності на сучасному етапі розвитку суспільства, зростанні ролі міжнародного співробітництва. Проблематика міжнародного інвестування належить до актуальних питань, що дискутуються у світовій економічній літературі і вимагають практичного рішення. Це обумовлено нинішніми тенденціями інтернаціоналізації господарських зв'язків в умовах багатоукладної економіки країни. Зараз міжнародна торгівля та прямі іноземні інвестиції виконують важливу функцію в розвитку економіки держави.

Метою даної роботи є дослідження міжнародної інвестиційної діяльності та шляхи його покращення.

Для поставленої мети необхідно виконати ряд завдань:

• Розкрити сутність міжнародної інвестиційної діяльності та міжнародних інвестицій;
• Охарактеризувати регулювання міжнародної інвестиційної діяльності;
• Проаналізувати та оцінити міжнародну інвестиційну діяльність;
• Дослідити вплив світових тенденцій на інвестиційні процеси в Україні;
• Виявити проблеми іноземного інвестування в Україні;
• Запропонувати шляхи покращення інвестиційного клімату та активізації інвестиційних процесів в Україні.

В процесі виконання  дослідження використовувались  такі методи як науковий, статистичний, аналітичний.

Об’єктом даного дослідження  є міжнародна інвестиційна діяльність та інститути міжнародної інвестиційної діяльності, а предметом – система відносин з організації його функціонування.

 Робота складається  з трьох розділів.

 В першому розділі розкривається сутність міжнародної інвестиційної діяльності та міжнародних інвестицій, визначаються суб’єкти та об’єкти міжнародної інвестиційної діяльності та механізм її здійснення; розкриваються чинники, які впливають на неї.

 У другому розділі проводиться аналіз інвестиційної діяльності України, оцінка міжнародних інвестиційних процесів, а також вплив світових тенденцій на інвестиційні процеси в Україні.

У третьому розділі визначаються шляхи покращення інвестиційного клімату та активізації інвестиційних процесів в Україні, проблеми іноземного інвестування в Україні та напрями оптимізації використання  інвестиційних ресурсів в Україні.

Проблемами міжнародної  інвестиційної діяльності займаються чимало економістів, зокрема Барановський О., Лазбеник Л., Гавришок О., Пересада А.А., Пригода В.В., Чекніна Т. Це дозволяє зробити висновок, що дана проблематика знаходиться у центрі уваги великої кількості науковців.

Основним джерелом для  написання курсової роботи були навчальні  посібники з економічних наук, а також велика кількість періодичної  літератури.  Крім того, використано  законодавчу основу, зокрема закон України "Про інвестиційну діяльність."

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ

МІЖНАРОДНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ  ДІЯЛЬНІСТІ

 

1. Сутність міжнародної інвестиційної діяльності та міжнародних інвестицій

 

Інвестування лежить в основі функціонування сучасної економіки, воно інтегрує інтереси і ресурси громадян, фірм та держави щодо ефективного соціально-економічного розвитку. Термін “інвестиція” походить від лат. invest, що означає “вкладати”. Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій  громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність здійснюється на основі:

•  інвестування, здійснюваного  громадянами, недержавними  підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і  товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями,  іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;

•  державного інвестування, здійснюваного органами влади і  управління України, Кримської АР, місцевих Рад народних  депутатів за рахунок  коштів бюджетів, позабюджетних фондів і  позичкових коштів, а також  державними підприємствами і установами  за рахунок власних і позичкових коштів;

•  іноземного інвестування, здійснюваного  іноземними  громадянами, юридичними особами та державами;

•  спільного інвестування, здійснюваного громадянами та  юридичними особами України, іноземних  держав [1].

Різновидом інвестиційної  діяльності є міжнародна інвестиційна діяльність.

Існує багато визначень  міжнародної інвестиційної діяльності. Основні із них такі.

Міжнародна інвестиційна діяльність — це сукупність дій  її суб’єктів (інвесторів і учасників) щодо здійснення інвестицій за рубіж та іноземних інвестицій з метою одержання прибутку [10, ст. 26].

Міжнародна інвестиційна діяльність — це діяльність, що пов'язана  з експортом й імпортом капіталів, технологій, послуг, здійсненням разом  з іншими державами проектів, створенням спільних підприємств, з інтеграційними процесами у різних сферах.

Її суб’єктами — інвесторами  є фізичні особи, корпорації, національні  та міжнародні фінансові інституції, уряди країн, а суб’єктами — учасниками є фізичні та юридичні особи, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або доручень інвестора.

Щодо суб’єктів міжнародної  інвестиційної діяльності використовують такі поняття:

• інвестор інвестицій за рубіж — суб’єкт-донор, який є резидентом певної країни (країни базування) і який вкладає кошти в об’єкти за рубежем;
• зарубіжний реципієнт інвестицій — суб’єкт, який не є резидентом країни базування і який отримує кошти від інвестора, який є резидентом країни базування;
• іноземний інвестор — суб’єкт, який не є резидентом приймаючої країни і який вкладає кошти в реципієнтів, що є резидентами приймаючої країни;
• реципієнт іноземних інвестицій — суб’єкт, який є резидентом приймаючої країни і який залучає кошти іноземних інвесторів [10, ст. 27].

Міжнародна інвестиційна діяльність посідає особливе місце у системі сучасного міжнародного бізнесу. Це обумовлено багатьма факторами, найбільш значущими із яких є:

• превалювання у міжнародному поділі праці виробничої і науково-технічної кооперації, ефективність якої залежить від мобільності усіх факторів і, насамперед, капіталу;
• великомасштабний і динамічний розвиток процесів транснаціоналізації, основу яких становить інтенсивна інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК);
• формування і розвиток міжнародних інтеграційних угруповань, в яких поряд із вільним рухом товарів, послуг і робочої сили забезпечується вільний рух капіталів;
• становлення глобального фінансового ринку із безпрецедентними обсягами рухливих портфельних інвестицій, що здійснюються переважно через інформаційно-комунікаційну фондову інфраструктуру.

Міжнародні інвестиції, можуть бути представлені інвестиціями за рубіж та іноземними (рис. 1.1).

 

Рис.1.1 Міжнародна інвестиція

 

Із країни базування  здійснюється експорт капіталу, вона є місцем переважного перебування інвестиційного суб’єкта (для фізичної особи — це країна громадянства, для юридичної — країна реєстрації). Інвестування капіталу, його безпосереднє вкладення здійснюється у приймаючій країні. Країни базування іноді називають країнами-донорами, а приймаючі країни — країнами-реципієнтами інвестицій.

Кожна країна (національна  економіка) володіє певними інвестиційними ресурсами, що складаються із її власних (національних) та іноземних інвестицій. Ці ресурси можуть використовуватись  як для внутрішнього, так і для зарубіжного інвестування.

У широкому розумінні  міжнародними є ті інвестиції, реалізація котрих передбачає взаємодію учасників, які належать різним державам (резидентів та нерезидентів по відношенню до конкретної країни). Мотивацію і форми міжнародних інвестицій можна представити за допомогою схеми міжнародного руху капіталу (рис. 1.2).

 

Рис. 1.2. Види, форми і мотивація руху капіталу

 

Міжнародні інвестиції — це інвестиції, які дають можливість отримати більш високу прибутковість  вкладення капіталу в порівнянні з національним ринком інвесторів за рахунок 6ільш високого зростання цін активів на інших національних ринках, росту курсу валют по відношенню до валюти інвестора за рахунок ефекту транс-націоналізації діяльності корпорацій. Міжнародні інвестиції здійснюють спеціалізовані інвестиційні та пенсійні фонди, страхові компанії, банки, корпорації і приватні інвестори.

Міжнародні інвестиції, ринок міжнародних інвестиційних  активів розподіляються на два головних сегменти:

1) міжнародний ринок фінансових інвестицій;

2) міжнародний ринок реальних інвестицій.

Реальними інвестиціями, як правило, є інвестиції у будь-який тип матеріальних активів (земля, устаткування, підприємства). Фінансовими інвестиціями є інвестиції у фінансові інструменти, насамперед цінні папери .

Чинники міжнародної  інвестиційної діяльності.

Міжнародна інвестиційна діяльність здійснюється у двох напрямках: вивезення капіталу та залучення  іноземних інвестицій.

Вивезення капіталу зумовлюється дією таких чинників:

1) надлишком капіталів у країні (низькі норми прибутку чи брак відповідної економічної структури для застосування капіталів);