Дослiдження шляхiв забезпечення ефективноi iнвестицiйноi дiяльностi пiдприэмства

     Методика  включає два етапи оцінки інвестиційного потенціалу суб'єкта осподарювання [20].

     Перший  етап — це проведення аналізу інвестиційної діяльності за такими групами показників:

     1.    Показники фінансової стійкості  та структури капіталу.

     2.    Показники рентабельності капіталу.

     3. Показники реальних та фінансових  інвестицій. Це показники бухгалтерської  та фінансової форми звітності.  Слід враховувати, що ф. 1 «Баланс» вміщує показники на початок та кінець звітного року, ф. 2 «Звіт про фінансові результати» – це показники в цілому за рік, ф 3 «Звіт про рух грошових коштів» – це надходження та витрати за трьома видами діяльності підприємства в цілому за рік.

     Для інвестиційної діяльності будь-кого підприємства важливо враховувати  такі показники:

     чистий  рух грошових коштів підприємства (прибуток від усіх видів діяльності (П_д) та амортизаційні (АВ) відрахування (ф.3, ряд.400, гр.3 (або5) + ф.2, ряд.260));

     прибуток  підприємства (П_д) від усіх видів діяльності (операційна, фінансова, інвестиційна (ф.3, ряд.400, гр.3 (або 5));

     прибуток (П_інв) від інвестиційної діяльності (ф.3, ряд.300, гр.3 (або5)).

     4. На підставі цього підходу  та показників прибутковості підприємства пропонується наступна, четверта, група показників чистого потоку грошових коштів:

     Алгоритм  розрахунків показників прибутковості  наведено в таблиці 2.16.

     Розрахунки  груп показників аналізу інвестиційної  діяльності приведені в табл. 2.16.

     Таблиця 2.16

     Аналіз  інвестиційної діяльності

     4.4. Показники використання інвестиційних ресурсів зведені в таблицю 2.17.

     Таблиця 2.17.

     Використання  інвестиційних ресурсів

     Представлені  розрахунки у табл. 2.16 свідчать про  можливість ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату №11 розвивати інвестиційну діяльність. Відношення чистого потоку грошових коштів до підсумку балансу збільшується у динаміці, що говорить про постійне збільшення грошових надходжень, які можна спрямовувати на інвестиційну діяльність. Відношення чистого потоку грошових коштів до інвестиційного капіталу  зменшується у динаміці, що свідчить про не ефективне управління інвестиційним капіталом, на що варто звернути увагу. Відношення чистого потоку грошових коштів до акціонерного капіталу зменшується в динаміці, це свідчить про те,  підприємство не має довгострокових зобов’язань. Відношення чистого потоку грошових коштів до прибутку від усіх видів діяльності збільшується  у динаміці, що являється позитивною рисою. Відношення чистого потоку грошових коштів до оподаткованого прибутку також збільшується , що свідчить про збільшення грошових надходжень. Відношення чистого потоку грошових коштів до прибутку від інвестиційної діяльності залишилось без змін, що теж позитивно характеризує діяльність ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату №11. Відношення прибутку від усіх видів діяльності до інвестиційного капіталу зростає, що свідчить про ефективне управління інвестиційним капіталом. Відношення прибутку від інвестиційної діяльності до інвестиційного капіталу – йде тенденція спаду показника. Рівень інших доходів на 1 грн. витрат також йде на зниження, що є сигналом, про не ефективне управління інвестиційним капіталом.

     Наступний етап проведення аналізу інвестиційного потенціалу – це аналіз руху грошових коштів за всіма видами діяльності (операційної, інвестиційної та фінансової) на основі Ф.3 (Додаток Г) звітності. Рух грошових коштів за операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю дозволяє визначити прибутковість підприємства і в той же час – дефіцит або надлишок грошових коштів. Форма 3 відображає порядок фінансування операцій будь-якого підприємства та використання ним фінансових ресурсів. Вона надає користувачам фінансової звітності дані щодо оцінки спроможності підприємства залучати і використовувати грошові кошти та їх еквіваленти.

     Звіт  про рух грошових коштів вміщує інформацію, яка дає можливість оцінити фінансову гнучкість підприємства, а саме його спроможність генерувати значні грошові кошти для своєчасного реагування на несподівані виникаючі потреби (надзвичайні) та його можливості. Дані про рух грошових коштів за минулі періоди, а особливо від основної діяльності, допомагає оцінити фінансову гнучкість підприємства. Оцінка здатності підприємства пережити, наприклад, несподіване падіння попиту, може включати в себе аналіз руху грошових коштів від основної діяльності за минулі періоди Чим істотніше потоки грошових коштів, тим вище здатність підприємства витримати несприятливі зміни економічних умов. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки  до розділу 3 
 
 

РОЗДІЛ  III ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДП ВАТ «КИЇВХЛІБ» ХЛІБОКОМБІНАТУ №11

3.1. Напрями ефективного розвитку підприємства

           Хлібопекарні підприємства виготовляють найважливіший продукт харчування – хліб, їх діяльність зв’язана з продовольчою безпекою населення країни.  Підприємства цієї галузі потребують підвищення ефективності діяльності та максимального використання власних конкурентних переваг.    

          Одне із направлень забезпечення продовольчої безпеки є  «оздоровлення» асортименту хлібобулочних виробів з метою найповнішого задоволення потреби людини в основних речовинах: білках, жирах, вуглеводах. Для вирішення цієї проблеми дослідження проводять за двома напрямами: розроблення асортименту виробів для профілактичного і лікувального харчування; моделювання раціонального асортименту хлібної продукції для конкретних регіонів з врахуванням кліматичних, демографічних, екологічних та інших особливостей.

     Серед шляхів підвищення якості продукції визначальне місце належить постійному удосконаленню проектування, техніко-технологічної бази підприємства. Це зумовлюється тим, що належне підґрунтя технічного рівня і якості виробів формується у процесі їх проектування. Саме у цьому циклі здійснюється комплекс лабораторно-дослідних і конструкторських робіт, спрямованих на забезпечення необхідних техніко-економічних параметрів зразків продукції. Досягнення бажаного рівня якості будь-якої продукції можливе лише за умови високої технічної оснащеності виробництва, застосування найновішої технології, суворого дотримання технологічної дисципліни.

         До важливих і ефективних шляхів цілеспрямованого підвищення якості продукції, її конкурентоспроможності відносять поліпшення стандартизації як головного інструменту фіксації і забезпечення заданого рівня якості та удосконалення методів технічного контролю і розвиток масового самоконтролю на усіх стадіях виготовлення продукції, розробка і впровадження нових прогресивних стандартів і технічних умов.

        Здатність підприємств постійно підвищувати кваліфікацію своїх співробітників в сучасних умовах швидко старіючих професійних навичок являється одним із найважливіших факторів ефективного розвитку підприємства. Професійний розвиток – це процес формування у співробітників корпорації нових професійних навичок і знань. Основними методами професійного розвитку являються: професійне навчання; планування і розвиток кар’єри; освіта.

       Одним із напрямків ефективного розвитку підприємства харчової промисловості є розвиток ресурсної складової в напрямку економії сировини і матеріалів і найкращого їх використання або пошук нових видів сировини і матеріалів, розвиток ринку шляхом залучення нових споживачів до наявних товарів, просування існуючих товарів, диверсифікація продукції, пошук нових можливостей задоволення потреб споживачів, впровадження у виробництво нових видів продукції

            Вдосконалення планування, організації, контролю та управління в цілому передбачає проведення комплексу заходів щодо вдосконалення проведення організації та управління. При цьому розробляються заходи, спрямовані на підвищення рівня концентрації та спеціалізації виробництва, вдосконалення організаційних структур, механізації та автоматизації управління на основі застосування комп’ютерних технологій, ЕОМ.

           Досвід іноземних і вітчизняних інвесторів показує, що вкладення засобів у реальні об’єкти інвестування забезпечує інфляційний захист інвестицій і завдяки цим вкладенням вони одержують більш високу віддачу капіталу, ніж від вкладення в цінні папери.