Денежный потоки как основной показатель инвестиционного анализу

    4. Принцип забезпечення ліквідності. Висока нерівномірність окремих видів грошових потоків породжує тимчасовий дефіцит грошових коштів підприємства, який негативно позначається на рівні його платоспроможності. Тому в процесі управління грошовими потоками необхідно забезпечувати достатній рівень їх ліквідності впродовж всього даного періоду. Реалізація цього принципу забезпечується шляхом відповідної синхронізації позитивного і негативного грошових потоків в розрізі кожного тимчасового інтервалу даного періоду.

    З урахуванням розглянутих принципів  організовується конкретний процес управління грошовими потоками підприємства [17,352].

    Основною  метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги  підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансування об'ємів надходження і витрачання грошових коштів і їх синхронізації у часі.

    Процес  управління грошовими потоками підприємства послідовно охоплює наступні основні етапи (рис. 3.1.):

    

    Рис. 3.1.. Основні етапи управління грошовими потоками підприємства 

    Забезпечення  повного і достовірного обліку грошових потоків підприємства та формування необхідної звітності. Цей етап управління покликаний реалізувати принцип  інформативної його достовірності. В процесі здійснення цього етапу  управління грошовими потоками забезпечується координація функцій і завдань  служб бухгалтерського обліку і  фінансового менеджменту підприємства [14,344].

    Основною  метою організації обліку і формування відповідної звітності, що характеризує грошові потоки підприємства різних видів, є забезпечення фінансових менеджерів необхідною інформацією для проведення всебічного їх аналізу, планування і  контролю.

    Відповідно  до міжнародних стандартів обліку і  практики, що склалася, для підготовки звітності про рух грошових коштів використовуються два основні методи - непрямий і прямий. Ці методи розрізняються  між собою повнотою представлення даних про грошові потоки підприємства, початковою інформацією для розробки звітності і іншими параметрами.

    Непрямий  метод направлений на отримання даних, що характеризують чистий грошовий потік підприємства в звітному періоді. Джерелом інформації для розробки звітності про рух грошових коштів підприємства цим методом є звітний баланс і звіт про фінансові результати. Розрахунок чистого грошового потоку підприємства непрямим методом здійснюється по видах господарської діяльності і підприємстві в цілому [15,197].

      Базовим елементом розрахунку чистого грошового потоку від операційної діяльності підприємства непрямим методом виступає його чистий прибуток, отриманий в звітному періоді. Шляхом внесення відповідних корективів чистий прибуток перетвориться потім на показник чистого грошового потоку. Формула, за якою здійснюється розрахунок цього показника по операційній діяльності, має наступний вигляд:

ЧГП0 = ЧП + АОС + АНА ± АДЗ ± ДЗТМ ± АКЗ ± АР,

(3.1.)

де ЧГП₀ - сума чистого грошового потоку підприємства від операційної діяльності в даному періоді;

    ЧП - сума чистого прибутку підприємства;

    А_ОС- сума амортизації основних засобів;

    А_НА - сума амортизації нематеріальних активів;

    А_ДЗ - приріст (зниження) суми дебіторської заборгованості;

    ДЗ_ТМ - приріст (зниження) суми запасів товарно-матеріальних цінностей, що входять у склад оборотних активів;

    А_КЗ - приріст (зниження) суми кредиторської заборгованості;

    А_Р - приріст (зниження) суми резервного та інших страхових фондів.

    Сума чистого грошового потоку від інвестиційної діяльності визначається за наступною формулою:

ЧГПИ = РОС + РНА + РДФИ + РСА + ДП – ПОС – ДНСК – ПНА – ПДФИ – ВСА,

(3.2.)

 

де ЧДП_И- сума чистого грошового потоку підприємства від інвестиційної діяльності у даному періоді;

    Р_ОС- сума реалізації основних засобів, що вибули;

    Р_НА - сума реалізації нематеріальних активів, що вибули;

    Р_ДФИ - сума реалізації довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля підприємства;

    Р_СА - сума повторної реалізації раніше викуплених власних акцій підприємства;

    Д_П - сума дивідендів (відсотків), отриманих підприємством по довгострокових фінансових інструментах інвестиційного портфеля;

    П_ОС - сума придбаних основних засобів;

    Д_НСК - сума приросту незавершеного капітального будівництва;

    П_НА - сума придбання нематеріальних активів;

    П_ДФИ - сума придбання довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля підприємства;

    В_СА - сума викуплених власних акцій підприємства.

      Сума чистого грошового потоку від фінансової діяльності визначається як різниця між сумою фінансових ресурсів, залучених з зовнішніх джерел, і сумою основного боргу, а також дивідендів (відсотків), виплачених власникам підприємства. Формула, за якою здійснюється розрахунок цього показника від фінансової діяльності, має наступний вигляд:

ЧГПФ = ПСК + ПДК + ПКК + БЦФ – ВД – ВК – ДУ,

(3.3.)

де ЧГП_Ф - сума чистого грошового потоку підприємства від фінансової діяльності у даному періоді;

    П_СК - сума додатково залученого з зовнішніх джерел власного акціонерного або пайового капіталу;

    П_ДК - сума додатково залучених довгострокових кредитів і позик;

    П_КК - сума додатково залучених короткострокових кредитів і позик;

    БЦФ - сума коштів, що надійшли в порядку безвідплатного цільового фінансування підприємства;

    В_Д - сума виплати (погашення) основного боргу за довгостроковими кредитами і позиками;

    В_К - сума виплати (погашення) основного боргу за короткостроковими кредитами і позиками;

    Д_У - сума дивідендів (відсотків), сплачених власникам підприємства (акціонерам) на вкладений капітал (акції, паї і т.п.).

    Результати  розрахунку суми чистого грошового потоку від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності дозволяють визначити його загальний розмір по підприємству в звітному періоді. Цей показник розраховується за наступною формулою:

ЧГПП = ЧГП0 + ЧГПИ + ЧГПФ,

(3.4.)

де ЧГП_П - загальна сума чистого грошового потоку підприємства у даному періоді;

    ЧГП_О - сума чистого грошового потоку підприємства від операційної діяльності;

    ЧГП_И - сума чистого грошового потоку підприємства  від інвестиційної діяльності;

    ЧГП_Ф- сума чистого грошового потоку підприємства від фінансової діяльності [13,96].

    Використання  непрямого методу розрахунку руху грошових коштів дозволяє визначити потенціал  формування підприємством основного  внутрішнього джерела фінансування свого розвитку - чистого грошового потоку від операційної та інвестиційної діяльності, а також виявити динаміку всіх чинників, що впливають на його формування. Крім того, слід зазначити відносно низьку трудомісткість формування звітності про рух грошових коштів, оскільки переважна більшість необхідних для розрахунку непрямим методом показників міститься в інших формах фінансової звітності підприємства, що діє.

    Прямий  метод направлений на отримання даних, що характеризують як валовий, так і чистий грошовий потік підприємства у звітному періоді. Він покликаний відображати весь об'єм надходження і витрат грошових коштів у розрізі окремих видів господарської діяльності і по підприємству в цілому.

    Відмінності отриманих результатів розрахунку грошових потоків прямим і непрямим методом відносяться тільки до операційної  діяльності підприємства. При використанні прямого методу розрахунку грошових потоків використовуються безпосередні дані бухгалтерського обліку, що характеризують всі види надходжень і витрат грошових коштів.

    Формула, за якою здійснюється розрахунок суми чистого грошового потоку від операційної діяльності підприємства прямим методом, має наступний вигляд:

ЧГП0 = РП + ПП0 – ЗТМ - ЗПОП – ЗПАУ – ППБ – НПВФ - ПВ0,

(3.5.)

де ЧДП_О - сума чистого грошового потоку підприємства від операційної діяльності у даному періоді;

    РП - сума грошових коштів, отриманих від  реалізації продукції;

    ПП_О - сума інших надходжень грошових коштів в процесі операційної діяльності;

    З_ТМ - сума грошових коштів, виплачених за придбання сировини, матеріалів і напівфабрикатів у постачальників;

    ЗП_ОП - сума заробітної плати, виплаченої оперативному персоналу;

    ЗП_АУ - сума заробітної плати, виплаченої адміністративно-управлінському персоналу;

    ПП_Б - сума податкових платежів, перерахована до бюджету;

    НП_ВФ - сума податкових платежів, перерахована до позабюджетних фондів;

    ПВ_О - сума інших виплат грошових коштів в процесі операційної діяльності.

    Відповідно  до принципів міжнародного обліку метод  розрахунку грошових потоків підприємство обирає самостійно, проте більш точним вважається прямий метод, що дозволяє отримати повніше уявлення про їх об'єм і склад [3,361].

3.2. Вартість грошових  потоків та інфляція 

         Інфляція впливає на вартість грошових потоків, «з'їдаючи» їх купівельну спроможність. Ринкові процентні ставки містять «інфляційні чекання», тобто інвестори бажають отримати компенсацію за зменшення через інфляцію купівельної спроможності майбутніх грошових потоків, і тому вимагають відповідно збільшення процентних ставок. Аналогічно інфляція часто враховується у норму прибутку (ІRR), що використовується при оцінці проектів.

    Норма прибутку, яка включає в себе інфляцію, називається номінальною ставкою.

    Невірно просто додавати реальну IRR до ставки інфляції. Інфляція виконує дію множника, тобто грошові потоки повинні щороку збільшуватися на (1 + ставка інфляції), щоб купівельна спроможність залишалася на одному рівні. Зв'язок реальної та номінальної IRR можна виразити двома способам (3.6) і (3.7):

                                                              (3.6.)

       Номінальна IRR = [( 1+ реальна IRR ) * ( 1+ рівень інфляції )] – 1       (3.7.)  

    Розраховуючи  грошові потоки при аналізі NVP, важливо бачити розбіжності між реальною й номінальною IRR. Обидві ставки й грошові потоки мають відповідати один одному. Так, якщо номінальна IRR використовується як дисконтна ставка, то інфляція збільшить номінальний обсяг грошових потоків за певний термін використання капітальних вкладень. З іншого боку, якщо передбачається, що грошові потоки залишаться постійними протягом терміну роботи активів, то треба використовувати реальну IRR. Дуже поширена помилка, коли використовуються несумісні комбінації IRR і грошових потоків, що призводить до невірної оцінки NPV.

    Існує два способи оцінки NPV — за номінальною чи реальною ставками. Тому закономірно постає питання: який з них кращий. Однозначної відповіді немає.

    Перевага  використання номінальної IRR разом з грошовими потоками, що враховують інфляцію, визначається тим, що не всі витрати й доходи характеризуються однаковим рівнем інфляції.