Интеллектуальная собственность

    Зміст

    Вступ………………………………………………………………………….2

1. Міжнародна система інтелектуальної власності………………...3
2. Становлення міжнародної системи охорони інтелектуальної власності…………………………………………………………………………...6
3. Паризька конвенція про охорону промислової власності……….9
4. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів.......................................................................................................................12
5. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків ……….15
6. Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків…………………………………………………………………………….17
7. Всесвітня конвенція про авторське право……………………….19
8. Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків………………………………………………………………….21
9. Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Римська конвенція)…………23
10. Міжнародна конвенція з охорони нових сортів рослин…………25
11. Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (Стокгольмська конвенція) ………………………………………….27
12. Договір про патентну кооперацію………………………………..29
13. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм (Женевська конвенція)…………...31
14. Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури …………………………….…33
15. Договір про закони щодо товарних знаків ……………………….35
16. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) про авторське право. Договір ВОІВ про виконання і фонограми …………..37
17. Договір про патентне право …………………………………..…..41
18. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) …………………………………………………………………..42
19. Література………………………………………………………….45

 
 
 
 
 

    Вступ

    Необхідність  у міжнародній охороні інтелектуальної  власності виникла досить давно. Права інтелектуальної власності  порушувалися протягом століть. Наприклад, в XVII-XVIII ст.у США поширеною практикою був неправомірний передрук творів, що були об’єктом охорони в Англії, оскільки на той час право Англії не визнавалося Сполученими Штатами. У Радянському Союзі повноцінної охорони інтелектуальної власності практично ніколи не існувало, що дозволяло порушувати права іноземних власників інтелектуальної власності, передусім, авторські права.Правові й організаційні основи міжнародної системи охорони інтелектуальної власності були закладені ще у другійполовині XIX ст. В 1873 р. в Австро-Угорській імперії відбулася перша міжнародна виставка винаходів, від участі в якій відмовилися деякі країни, тому що відчували недостатністьправової охорони винаходів. У тому ж році відбувся Віденський конгрес із проблем патентної реформи, на якому булиухвалені основні принципи патентування винаходів. Наступним кроком став Міжнародний конгрес з промислової власності, проведений у 1878 р. в Парижі. Він прийняв рішення про скликання Дипломатичної конференції для обговорення проблем міжнародної охорони промислової власності. На Дипломатичній конференції в 1880 р. було узгоджено проект міжнародної угоди, яку пізніше було покладено в основу Паризької конвенції про охорону промислової власності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Міжнародна  система інтелектуальної  власності 

    Основою міжнародної системи інтелектуальної  власності є низка угод, більшість  з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а ще декілька – у сфері авторського  права і суміжних прав.  

    Це:  

    1. Конвенція, що засновує Всесвітню  організацію інтелектуальної власності;  

    Договори  з охорони прав інтелектуальної  власності:  

    Ця  група договорів визначає міжнародно-визнані  основні стандарти охорони інтелектуальної  власності в кожній країні:  

    2. Договір про патентне право  (ПЛТ);

    3. Паризька Конвенція про охорону  промислової власності; 

    4. Бернська конвенція про охорону  літературних і художніх творів;

    5. Римська конвенція про охорону  інтересів виконавців, виробників  фонограм та організацій мовлення;

    6. Найробський договір про охорону олімпійського символу;

    7. Договір про закони щодо товарних  знаків;

    8. Брюссельська конвенція про розповсюдження  несучих програми сигналів, що  передаються через супутники; 

    9. Договір ВОІВ по авторському  праву; 

    10. Договір ВОІВ з виконань і  фонограм;

    11. Договір про міжнародну реєстрацію  аудіовізуальних творів;

    12. Мадридська угода по недопущенню  неправдивих або тих, що вводять  в оману, зазначень походження  товарів; 

    13. Конвенція про охорону виробників  фонограм від несанкціонованого  відтворення їх фонограм;

    14. Вашингтонський договір щодо  прав інтелектуальної власності  по відношенню до топографій інтегральних мікросхем;  

    Договори  з глобальної системи  охорони:  

    Ця  група договорів забезпечує, щоб  кожна міжнародна реєстрація або  подача заявки діяли в любій відповідній  підписавшій державі. Послуги, що надає ВОІВ у відповідності з цими договорами, спрощують і зменшують вартість підготовки або подачі окремих заявок у всіх країнах, в яких проводиться запит охорони у відношенні якого-небудь даного права інтелектуальної власності.  

    15. Договір про патентну кооперацію (Договір РСТ);

    16. Мадридська угода про міжнародну  реєстрацію знаків;

    17. Протокол до Мадридської угоди  про міжнародну реєстрацію знаків;

    18. Гаазька угода про міжнародне  депонування промислових зразків; 

    19. Будапештський договір про міжнародне  визнання депонування мікроорганізмів  для цілей патентної процедури; 

    20. Лісабонська угода про охорону  місць походження та їх міжнародну  реєстрацію;  

    Договори  про класифікації  

    Ця  група договорів створює системи  класифікацій, які організують інформацію про винаходи, товарні знаки і  промислові зразки в індексовані, управляємі структури для полегшення пошуку.  

    21. Локарнська угода про установлення  міжнародної класифікації промислових  зразків; 

    22. Ніццька угода про міжнародну  класифікацію товарів і послуг  для реєстрації знаків;

    23. Страсбурзька угода про Міжнародну  патентну класифікацію;

    24. Венська угода про заснування міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків;

    25. Міжнародна конвенція про охорону  сортів рослин (Конвенція UPOV).  

    Україна ратифікувала 18 з цих угод. Це:  

    1. Бернська конвенція про охорону  літературних і художніх творів;

    2. Будапештський договір про міжнародне  визнання депонування мікроорганізмів  для цілей патентної процедури; 

    3. Гаазька угода про міжнародне  депонування промислових зразків; 

    4. Мадридська угода про міжнародну  реєстрацію знаків;

    5. Протокол до Мадридської угоди  про міжнародну реєстрацію знаків;

    6. Найробський договір про охорону олімпійського символу;

    7. Ніццька угода про міжнародну  класифікацію товарів і послуг  для реєстрації знаків;

    8. Договір про патентну кооперацію (Договір РСТ);

    9. Договір про патентне право  (ПЛТ);

    10. Паризька Конвенція про охорону  промислової власності; 

    11. Конвенція про охорону виробників  фонограм від несанкціонованого  відтворення їх фонограм;

    12. Римська конвенція про охорону  інтересів виконавців, виробників  фонограм та організацій мовлення;

    13. Договір про закони щодо товарних  знаків;

    14. Міжнародна конвенція про охорону  сортів рослин (Конвенція UPOV);

    15. Договір ВОІВ по авторському  праву; 

    16. Конвенція, що засновує Всесвітню  організацію інтелектуальної власності; 

    17. Договір ВОІВ з виконань і  фонограм;

    18. Всесвітня конвенція про авторське  право. 

Міжнародна організація з стандартизації (ІСО) 

Центр з арбітражу і посередництва 

Світова організація торгівлі (СОТ) 

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) 

Регіональні інститути захисту інтелектуальної

власності (ЄС, Бенілюкс, СНД та ін.) 

         ЮНЕСКО 

Міжнародні урядові організації з питань охорони інтелектуальної

власності (за конкретними напрямами та окремими об’єктами) 

Міжнародні неурядові організації з питань охорони інтелектуальної

власності в окремих сферах 

     Національні системи захисту інтелектуальної власності