Реформы Петра 1

Наприкінці XVII – в першій чверті XVIII ст. в Росії були проведені грандіозні реформи, які охопили практично всі сфери життя країни і змінили її зовнішній вигляд. Ці реформи пов’язані з діяльністю Петра І. Залучаючи європейський досвід, він намагався піднести Росію до рівня тогочасних європейських країн, зміцнити її міжнародне становище, перетворити на одну з найсильніших держав світу.

Одними з найважливіших реформ Петра І були політично-адміністративні, в результаті яких були створені нові органи влади й управління. Їх компетенція поширювалася на всю територію країни. Характерними рисами нової системи управління стали посилення її централізації, детальна регламентація діяльності, бюрократичний характер, чітка ієрархічність. Новий державний апарат, попри серйозні недоліки, став кроком вперед в розвитку Російської держави і одним з найважливіших елементів її європеїзації. Разом з тим, Петро І зміцнив традиційний режим самодержавства і в Росії остаточно утвердилася абсолютна монархія.

Важливе значення мали податкові та військові перетворення Петра І. Податкові реформи призвели до значного зростання кількості і загальної суми прямих і непрямих податків та повинностей, які впали важким тягарем на плечі селян і міщан. Замість подвірного обкладання був запроваджений єдиний прямий подушний податок, який втричі збільшив державні прибутки і йшов на утримання війська. В результаті військових реформ були створені одні з кращих в Європі регулярні армія і військово-морський флот, які забезпечили Росії перемогу у Північній війні і вихід до Балтійського моря. Росія з сухопутної держави перетворилася на морську і значно зміцнила свої міжнародні позиції.

Не менш важливими були й соціально-економічні реформи, в основі яких лежали принципи протекціонізму й меркантилізму. Вони призвели до значного зростання промислового потенціалу країни. З’явилася велика кількість мануфактур, і деякі з них повністю забезпечували населення необхідними товарами. Розширилась внутрішня і зовнішня торгівля, Росія мала позитивний торгівельний баланс з іншими країнами. Проте економічний розвиток значно гальмувався пануванням кріпосницьких відносин і вирішальною роллю держави в економіці. Реформи спричинили й зміни в соціальному устрої. Було розширено і зміцнено кріпосне право, всі селяни поділялися на кріпосних і державних. Відбулося оформлення і консолідація стану дворянства. Купці і ремісники отримали свої організаційні структури – гільдії і цехи. Всі суспільні стани були поставлені на службу державі.

Велике значення мали й культурні реформи Петра І. За європейськими взірцями він реформував побут російського суспільства (переважно верхніх його прошарків). Була створена нова, світська система освіти, яка, хоча й охопила навчанням незначні прошарки суспільства й мала ряд суттєвих недоліків, стала основою для подальшого розвитку шкільництва. Були створені умови для розвитку науки і книгодрукування, які в цей час досягли значних успіхів. Якісно нові явища спостерігалися в розвитку літератури і мистецтва. Хоча й не все, що запозичувалося з Європи, було корисним і необхідним для Росії, країна долучилася й до важливих культурних здобутків європейської цивілізації, стала на новий шлях розвитку. Реформи спричинили швидкий перехід від релігійно орієнтованої середньовічної культури до нової, світської.

Таким чином, реформи Петра І, проведені наприкінці XVII – в першій чверті XVIII ст. в найрізноманітніших галузях, мали надзвичайно важливе, хоча й суперечливе значення в історії Росії. Звичайно, не всі вони були вдалими. Деякі нововведення були відмінені ще за життя реформатора, деякі – незадовго після його смерті, проте багато з них виявили дивовижну життєздатність і проіснували досить тривалий час, а дещо з того, що було запроваджено Петром І, існує й по сьогоднішній день. Суперечливість перетворень виявилася і в тому, що навіть прогресивні за своїми цілями реформи Петро І здійснював середньовічними, жорсткими методами, насильно європеїзуючи країну.

Реформи мали як позитивні, так і негативні наслідки для Росії. Позитивні полягали в тому, що за короткий час Московська держава перетворилася на могутню Російську імперію з новим державним апаратом, сильною регулярною армією і військово-морським флотом, розвинутою промисловістю і торгівлею, закладеною основою для розвитку нової, світської культури. Вона здобула провідні позиції як на суші, так і на морі, стала рівноправним учасником міжнародних відносин.

Негативні наслідки реформ виявилися насамперед в значному погіршенні становища народних мас через запровадження нових непосильних податків і повинностей. Взагалі російський народ заплатив за модернізацію країни непомірну ціну як в матеріальному, так і в людському відношенні. Відбулося подальше зміцнення кріпосницької системи і в соціальному розвитку Росія ще більше почала відставати від західноєвропейських країн. Промисловість також була побудована на кріпосницькій основі, що гальмувало розвиток капіталізму і наперед визначило економічне відставання Росії. Держава в результаті реформ стала „регулярною”, поліцейською, з всеохоплюючою системою контролю і регламентації життя підданих, насильством і примусом, підкоренням інтересів окремої людини інтересам держави. Грубо ламалися традиційні російські морально-етичні норми і традиції, почалося надмірне захоплення всім іноземним. Та все ж, попри ряд негативних наслідків, безумовною заслугою Петра І є те, що він зумів певною мірою наблизити Росію до рівня тогочасних європейських країн, на багато десятиліть визначив її розвиток як сильної імперської держави, яка посіла у світі одне з чільних місць.

Список використаних джерел і літератури

Джерела

1. Берг-привилегия 1719 г. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2108 „История” / Сост. П.П. Епифанов, О.П. Епифанова. – М.: Просвещение, 1987. – С. 237-239.
2. Внешняя торговля России в 1726 г. // Нагаев А.С., Огнев В.Н. Практикум по истории СССР XVII-XVIII вв.: Учеб. пособие для студентов-заочников 2 курса ист. фак. пед. ин-тов / Моск. гос. заоч. пед. ин-т. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1991. – С. 103.
3. Инструкция Петра І волонтерам. 1697 г. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2108 „История” / Сост. П.П. Епифанов, О.П. Епифанова. – М.: Просвещение, 1987. – С. 256.
4. О морском деле // Петр Великий в его изречениях. – Репринт. воспроизв. изд. 1910 г. – М.: Худож. лит., 1991. – С. 59-65.
5. Организация светских школ // Хрестоматия по истории СССР. XVIII в. / Под ред. Л.Г. Бескровного и Б.Б. Кафенгауза. – М.: Соцэкгиз, 1963. – С. 210-213.
6. Петр о себе самом и сподвижниках // Петр Великий в его изречениях. – Репринт. воспроизв. изд. 1910 г. – М.: Худож. лит., 1991. – С. 7-21.
7. Промышленность в 1727 г. (Сводка по генеральным ведомостям Кирилова) // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2108 „История” / Сост. П.П. Епифанов, О.П. Епифанова. – М.: Просвещение, 1987. – С. 268-269.
8. Регламент Мануфактур-коллегии 1723 г. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2108 „История” / Сост. П.П. Епифанов, О.П. Епифанова. – М.: Просвещение, 1987. – С. 243-244.
9. Табель о рангах 1722 г. // Хрестоматия по истории СССР. XVIII в. / Под ред. Л.Г. Бескровного и Б.Б. Кафенгауза. – М.: Соцэкгиз, 1963. – С. 88-93.
10. Табель о рангах. 1722 г. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2108 „История” / Сост. П.П. Епифанов, О.П. Епифанова. – М.: Просвещение, 1987. – С. 240-242.
11. Таможенный тариф 1724 г. // Хрестоматия по истории СССР. XVIII в. / Под ред. Л.Г. Бескровного и Б.Б. Кафенгауза. – М.: Соцэкгиз, 1963. – С. 55-58.
12. Указ о единонаследии. 23 марта 1714 г. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2108 „История” / Сост. П.П. Епифанов, О.П. Епифанова. – М.: Просвещение, 1987. – С. 234-237.
13. Указ о покупке к заводам деревень. 18 января 1721 г. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2108 „История” / Сост. П.П. Епифанов, О.П. Епифанова. – М.: Просвещение, 1987. – С. 240.
14. Указ Петра І об учреждении Сената 22 февраля 1711 г. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2108 „История” / Сост. П.П. Епифанов, О.П. Епифанова. – М.: Просвещение, 1987. – С. 244-245.
15. Указ Петра І Сенату. 2 марта 1711 г. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2108 „История” / Сост. П.П. Епифанов, О.П. Епифанова. – М.: Просвещение, 1987. – С. 245.
16. Указ Петра І Сенату 5 марта 1711 г. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2108 „История” / Сост. П.П. Епифанов, О.П. Епифанова. – М.: Просвещение, 1987. – С. 245.
17. Учреждение коллегий. Генеральный регламент. 28 февраля 1720 г. // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2108 „История” / Сост. П.П. Епифанов, О.П. Епифанова. – М.: Просвещение, 1987. – С. 245-247.
18. Феофан Прокопович. Правда воли монаршей // Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2108 „История” / Сост. П.П. Епифанов, О.П. Епифанова. – М.: Просвещение, 1987. – С. 263-266.

Наукова література

19. Абсолютизм в России (XVII-XVIII вв.). Сборник статей к 70-летию со дня рождения и 45-летию научной и педагогической деятельности Б.Б. Кафенгауза. – М.: Наука, 1964. – 517 с.
20. Алексеева Е.В. Использование европейского опыта управления государством при Петре І // Вопросы истории. – 2006. – № 2. – С. 15-30.
21. Анисимов Е.В. Время петровских реформ. – Л.: Лениздат, 1989. – 496 с.
22. Анисимов Е.В. Из истории фискальной политики русского абсолютизма первой четверти XVIII века (Подворное налогообложение и введение подушной подати) // История СССР. – 1983. – № 1. – С. 127-139.
23. Анисимов Е.В. Податная реформа Петра І: Введение подушной подати в России 1719-1728 гг. / Под. ред. Н.Е. Носова. – Л.: Наука: Ленинградское отделение, 1982. – 296 с.
24. Баггер Х. Реформы Петра Великого: Обзор исследований / Пер. с дат. В.Е. Возгрина; Вступ. ст. и общ. ред. В.И. Буганова. – М.: Прогресс, 1985. – 199 с.
25. Бакланова Н.А. Культурные связи России с Францией в первой четверти XVIII в. // Международные связи России в XVII-XVIII вв. (Экономика, политика и культура). Сборник статей. / Редколлегия: Л.Г. Бескровный (отв. ред.) и др. – М.: Наука, 1966. – С. 303-344.
26. Буганов В.И. и др. Эволюция феодализма в России: Социально-экономические проблемы / В.И. Буганов, А.А. Преображенский, Ю.А. Тихонов. – М.: Мысль, 1980. – С. 140-292.
27. Буганов В.И. Мир истории: Россия в XVII столетии / Худож. К. Сошинская. – М.: Мол. гвардия, 1989. – 318 с.
28. Буганов В.И. Петр Великий и его время / Отв. ред. А.П. Новосельцев. – М.: Наука, 1989. – 192 с.
29. Булыгин И.А. Особая категория феодально зависимых крестьян в первой четверти XVIII в. (из истории секуляризации церковных владений) // Дворянство и крепостной строй России XVI-XVIII вв. Сборник статей, посвящ. памяти А.А. Новосельского / Ред. коллегия: Н.И. Павленко (отв. ред.) и др. – М.: Наука, 1975. – С. 190-212.
30. Булыгин И.А. Церковная реформа Петра І // Вопросы истории. – 1974. – № 5. – С. 79-93.
31. Водарский Я.Е. Дворянское землевладение в России в XVII – первой половине XIX в. (размеры и размещение) / Отв. ред. В.И. Буганов. – М.: Наука, 1988. – 303 с.
32. Водарский Я.Е. Население России за 400 лет (XVI – начало XX в.). – М.: Просвещение, 1973. – 159 с.
33. Водарский Я.Е. Петр І // Вопросы истории. – 1993. – № 6. – С. 59-78.
34. Волкова И.В. Военное строительство Петра І и перемены в системе социальных отношений в России // Вопросы истории. – 2006. – № 3. – С. 35-51.
35. Всемирная история: Епоха просвещения / Под ред. А.Н. Бадак, И.Е. Войнич, Н.М. Волчек и др. – Мн.: Харвест; М.: АСТ, 2000. – 512 с.
36. Голикова Н.Б. Политические процессы при Петре І. По материалам Преображенского приказа. – М.: Университетиздат, 1957. – 335 с.
37. Голубенко А.Л., Теплицкий Ю.М. Правители. (Хроника тысячелетий от царя Ирода до президента Горбачева). – Луганск: Изд-во Восточноукр. гос. ун-та, 2000. – 436 с.
38. Горощенова О.А. Школа математических и навигацких наук в Москве (1701-1752 гг.) и ее продолжатели // Вопросы истории. – 2005. – № 10. – С. 151-155.
39. Государственные учреждения России XVI-XVIII вв. / Под ред. Н.Б. Голиковой. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 192 с.
40. Дейвіс Н. Європа: Історія / Пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко. – К.: Основи, 2001. – 1463 с.
41. Егер О. Всемирная история: В 4-х т. – Т. 3. Новая история. – СПб: Издательство Полигон, 1999. – 720 с.
42. Епифанов П.П. Воинский устав Петра Великого // Петр Великий. Сборник статей / Под ред. А.И. Андреева. – Т. І. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1947. – С. 167-213.
43. Журавлёв Д. „А без вина и бес пива… лекарству только трата” (Царъ Пётр и военная медицина в годы Северной войны) // Родина. – 2007. – № 11. – С. 61-64.
44. Завражин А.В. Влияние Петровских преобразований на развитие России и укрепление ее вооруженных сил // Военно-исторический журнал. – 2007. – № 6. – С. 23-27.
45. Запесоцкий Ю.А. Петровские реформы как культурная доминанта (перечитывая Д.С. Лихачева) // Новая и новейшая история. – 2007. – № 4. – С. 67-74.
46. Иллюстрированная история СССР / Под ред. Пашуто В.Т., Итенберг Б.С., Тарновский К.Н. и др. – 3-е доп. изд. – М.: Мысль, 1980. – 494 с.
47. История внешней политики России. XVIII век (от Северной войны до войн России против Наполеона). – М.: Междунар. отношения, 1998. – 304 с.
48. История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России IX – начала XX в. / Сост.: С.В. Мироненко. – М.: Политиздат, 1991. – 367 с.
49. История России. С древнейших времен до начала XXI в. / А.Н. Сахаров, Л.Е. Морозова, М.А. Рахматуллин и др.; под ред. А.Н. Сахарова. – М.: АСТ: Астрель: Хранитель, 2007. – 1263 с.
50. История СССР с древнейших времен до конца XVIII в.: Учебник / Под ред. Б.А. Рыбакова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1983. – 415 с.
51. История СССР. С древнейших времен до наших дней. В двух сериях в 12 томах / Под ред. Б.Н. Пономарева и др. – Т. 3. Превращение России в великую державу. Народные движения XVII-XVIII вв. – М.: Наука, 1967. – 746 с.
52. Історія СРСР. Підручник для пед. ін-тів / За ред. П.І. Кабанова і В.В. Мавродіна. Пер. з перероб. і доп. 2-го рос. вид. – Ч. 1. – К.: Вища школа, 1969. – 599 с.
53. Ключевский В.О. История России. Специальные курсы. – М.: Астрель; АСТ, 2003. – 479 с.
54. Ключевский В.О. Краткий курс по русской истории. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. – 800 с.
55. Ключевский В.О. Сочинения. В 9 т. Т. 4. Курс русской истории. Ч. 4 / Под ред. В.Л. Янина; Послесл. и коммент. составили В.А. Александров, В.Г. Зимина. – М.: Мысль, 1989. – 398 c.
56. Княжецкая Е.А. Петр І – член Французской Академии наук // Вопросы истории. – 1972. – № 12. – С. 199-203.
57. Краснобаев Б.И. Очерки истории русской культуры XVIII века: Кн. для учителя. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1987. – 319 с.
58. Краткая всемирная история в двух книгах / Под ред. проф. А.З. Манфреда. – Кн. I. – М.: Наука, 1967. – 592 с.
59. Крип’якевич І. Всесвітня історія: У 3 кн. – Кн. 2. Середньовіччя і нові часи. – К.: Либідь, 1995. – 424 с.
60. Лабутина Т.Л. Восприятие английской культуры в России в эпоху Петра І // Вопросы истории. – 2002. – № 9. – С. 17-36.
61. Лебедев В.И. Булавинское восстание (1707-1708). – М.: Просвещение, 1967. – 156 с.
62. Мавродин В.В. Рождение новой России: Сборник / ЛГУ им. А.А.Жданова. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. – 534 с.
63. Майкова Т.С. Петр І и „Гистория Свейской войны” // Россия в период реформ Петра І. Сборник статей / Ред. коллегия: Н.И. Павленко (отв. ред.) и др. – М.: Наука, 1973. – С. 103-132.
64. Маньков А.Г. К истории реформы посадского управления 1699 г. // Исследования по социально-политической истории России. Сборник статей памяти Б.А. Романова. – Л.: Наука, 1971. – С. 232-246.
65. Маньков А.Г. Крепостное право и дворянство в проекте Уложения 1720-1725 гг. // Дворянство и крепостной строй России XVI-XVIII вв. Сборник статей, посвящ. памяти А.А. Новосельского / Ред. коллегия: Н.И. Павленко (отв. ред.) и др. – М.: Наука, 1975. – С. 159-180.
66. Мацуленко С.А. Военные реформы Петра І // Военно-исторический журнал. – 1988. –№ 5. – С. 83-87.
67. Молчанов Н.Н. Дипломатия Петра Первого. – 2-е изд. – М.: Международные отношения, 1986. – 448 с.
68. Нариси історії Росії: Пер. з рос. / Б.В. Ананьїч, І.Л. Андреєв, Є.В. Анісімов та ін.; За заг. ред. О.О. Чубар’яна. – К.: Ніка-Центр, 2007. – 800 с.
69. Некрасов Г.А. Основные этапы гражданского, промышленного и культурного строительства в Петербурге (первая четверть XVIII в.) // Промышленность и торговля в России XVII-XVIII вв. Сборник статей / АН СССР, Ин-т истории СССР; Отв. ред. А.А. Преображенский. – М.: Наука, 1983. – С. 101-118.
70. Павленко Н.И. и др. История СССР с древнейших времен до 1861 года: Учеб. для студентов пед. ин-тов / Н.И. Павленко, В.Б. Кобрин, В.А. Федоров; Под ред. Н.И. Павленко. – М.: Просвещение, 1989. – 559 с.
71. Павленко Н.И. Петр Великий. – М.: Мысль, 1990. – 591 с.
72. Павленко Н.И. Петр І (к изучению социально-политических взглядов) // Россия в период реформ Петра І. Сборник статей / Ред. коллегия: Н.И. Павленко (отв. ред.) и др. – М.: Наука, 1973. – С. 40-102.
73. Павленко Н.И. Петр Первый и его время: Пособие для учащихся. – М.: Просвещение, 1989. – 175 с.
74. Петрухинцев Н.Н. Два флота Петра І: технологические возможности России // Вопросы истории. – 2003. – № 4. – С. 117-128.
75. Писарькова Л.Ф. Российская бюрократия в эпоху Петра І. Условия службы и характерные черты // Отечественная история. – 2004. – № 2. – С. 3-19.
76. Преображенский А.А. Великое посольство 1697-1698 гг.: старое и новое в русской дипломатии // Вопросы истории. – 1999. – № 2. – С. 114-122.
77. Рабинович М.Д. Социальное происхождение и имущественное положение офицеров регулярной русской армии в конце Северной войны // Россия в период реформ Петра І. Сборник статей / Ред. коллегия: Н.И. Павленко (отв. ред.) и др. – М.: Наука, 1973. – С. 133-171.
78. Рыжов К.В. Все монархи мира. Россия (600 кратких жизнеописаний). – М.: Вече, 2000. – 576 с.
79. Соловьев С.М. Чтения и рассказы по истории России / Сост. и вступ. ст. С.С. Дмитриева; Комм. С.С. Дмитриева и Л.П. Дойниковой; Ил. В.В. Лукашова. – М.: Правда, 1990. – 768 с.
80. Толстова Л.Н. „Только бы жила Россия в блаженстве и славе…” (Этические идеи Петра Великого) // Военно-исторический журнал. – 2006. – № 7. – С. 8-11.
81. Троицкий С.М. Русский абсолютизм и дворянство в XVIII в. Формирование бюрократии. – М.: Наука, 1974. – 395 с.
82. Уханова Е. Медаль для „нового Иуды” // Родина. – 2007. – № 11. – С. 32-36.