Конституційне право людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля та його забезпечення в системі місцевого самоврядуван

1. підхід до розв’язання проблеми по забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля органами місцевого самоврядування має бути комплексним і з неодмінною орієнтацією на майбутнє;
2. достатній рівень нормативно-правової бази, яка регулює діяльність органів місцевого самоврядування по забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля;
3. співвідношення матеріально-фінансових ресурсів місцевого самоврядування з його правами та обов’язками по реалізації зазначеного права;
4. належне використання органами місцевого самоврядування наданих їм повноважень по забезпеченню конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля;
5. вдале поєднання форм і методів управлінської діяльності органів місцевого самоврядування в сфері забезпечення досліджуваного права;
6. Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

- запровадження ефективних механізмів стимулювання розвитку депресивних територіальних громад, державної підтримки місцевого розвитку в цілому;

- встановлення дієвих гарантій організаційної та фінансової самостійності територіальних громад, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;

- вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування;

- підвищення ролі асоціацій органів місцевого самоврядування як представників територіальних громад у їх взаємовідносинах з вищими та центральними органами державної влади, сприяння консолідації асоціацій органів місцевого самоврядування, координації їх зусиль з метою більш ефективного здійснення повноважень місцевого самоврядування, захисту прав та законних інтересів територіальних громад.

У зв’язку з цим, актуальною проблемою є розроблення й  прийняття статутів територіальних громад, у яких, насамперед, повинні  бути визначені виключні повноваження відповідної громади; спільні з радами повноваження; права і обов’язки, які громада передає відповідним органам місцевого самоврядування. Це дасть можливість на підставі статуту і Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” визначити коло питань, вирішення яких можливе лише на підставі взаємодії між громадою і радою [212].

Діяльність органів  місцевого самоврядування з вирішення  екологічних проблем спрямовується  на підвищення якості навколишнього  середовища через підготовку і реалізацію цільових проектів з метою забезпечення сприятливих екологічних умов для проживання, праці і відпочинку людей, а також формування системи контролю за станом навколишнього середовища.

Так, з метою поліпшення екологічної ситуації в місті  Києві розроблено Основні засади екологічної політики в м. Києві, які базуються на принципах сталого розвитку міста та передбачають узгодженість економічного, соціального та екологічного аспектів розвитку столиці [213].

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

- фактична залежність судів від органів державної влади та місцевого самоврядування не дає змоги громадянам захистити порушене право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

Враховуючи наведене, необхідно зазначити, що право людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля може забезпечуватися тільки в разі подолання причин, які перешкоджають поліпшенню екологічної ситуації в нашій державі.

 

Висновки до Розділу 3

 

Дослідивши діяльність органів місцевого самоврядування по забезпеченню конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля можна сформулювати такі висновки:

1. Роль місцевого самоврядування та його місце в механізмі забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля визначається обсягом та змістом його компетенції.

Враховуючи те, що конституційна  модель місцевого самоврядування в Україні передбачає, що ядром компетенції місцевого самоврядування є предмети відання та повноваження територіальної громади слід зазначити, що:

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

- достатній рівень нормативно-правової бази, яка регулює діяльність місцевого самоврядування по забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля;

- співвідношення матеріально-фінансових ресурсів місцевого самоврядування з його правами та обов’язками по реалізації зазначеного права;

- чітке розмежування повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також повноважень між різними рівнями місцевого самоврядування;

- належне використання органами місцевого самоврядування наданих їм повноважень по забезпеченню конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля;

- вдале поєднання форм і методів управлінської діяльності органів місцевого самоврядування в сфері забезпечення досліджуваного права;

- поглиблення відповідальності місцевих органів влади за ухиляння від вирішення існуючих локальних екологічних проблем;

- вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування;

- співробітництво з відповідними громадськими екологічними організаціями;

- міжнародне співробітництво  в цій сфері.

На нашу думку, поєднання  цих та інших факторів спроможне  вивести діяльність органів місцевого  самоврядування по забезпеченню конституційного права на безпечне для життя і здоров’я довкілля на якісно новий рівень.

 

 

В И С Н О В К  И

 

У Висновках дисертації викладені підсумки дослідження, визначено основні ідеї та засади, що дали змогу обґрунтувати і сформулювати пропозиції теоретичного та практичного характеру:

1. На основі аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства, теоретичного осмислення наукових праць автором, з урахуванням історичного характеру процесу формування інституту права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, запропоновано виділити етапи його становлення.

2. Аналіз законодавства України, покликаного сприяти забезпеченню права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, дозволив систематизувати відповідні нормативно-правових акти за такими групами:

1) акти, в яких закладені основи інституту права на безпечне для життя і здоров’я довкілля;

2) акти, в яких визначені зобов’язані суб’єкти щодо забезпечення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля та їх правове становище;

3) акти, в яких встановлюються забезпечувальні (охоронні) засоби реалізації права на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

3. З урахуванням доцільності виділення окремої групи прав і свобод людини і громадянина – екологічних та віднесення до неї права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, запропоновано ст. 50 Конституції України викласти у такій редакції “Кожен має право на екологічно безпечне для життя і здоров’я довкілля…”.

4. Встановлено, що під довкіллям в чинному законодавстві та науковій літературі розуміється сукупність природних, природно-антропогенних, соціальних та інших факторів, які впливають на фізичний та психічний стан людини і визначають умови, що забезпечують її життєдіяльність.

5. З урахуванням сучасних наукових положень сформульовано авторське визначення поняття “конституційне право людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля” та розкрито його зміст.

6. Аналіз місця досліджуваного права в системі прав людини і громадянина дозволив виокремити його характерні риси, до яких, на думку автора, можна віднести те, що воно: а) належить до природних прав людини; б) відноситься до основних прав людини і громадянина; в) є показником рівня правової та екологічної політики держави; г) закріплює за кожною людиною рівні юридичні можливості в екологічній сфері; д) має тісний зв’язок із такими суб’єктивними правами: на життя; на належні, безпечні і здорові умови праці; на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування; на користування природними об’єктами права власності народу України тощо; е) є правовим фундаментом закріплення та здійснення інших екологічних прав: на одержання повної та достовірної інформації про стан навколишнього середовища та його вплив на здоров’я населення; на відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян внаслідок негативного впливу на довкілля та ін.; є) має комплексний характер і включає в себе низку суміжних прав, котрі закріплені в галузевих нормативно-правових актах: на стабільну якісну й безпечну екологічну обстановку; на безпечні житлові умови; на безпечні умови праці та відпочинку; на екологічний добробут тощо; ж) є правом як теперішніх так і майбутніх поколінь. Права майбутніх поколінь випливають з концепції сталого розвитку.

7. Сформульовано авторське визначення поняття “юридичні гарантії конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля”. Запропоновано класифікацію юридичних гарантій конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля, що передбачає їх поділ на: конституційні та галузеві.

8. Обґрунтовано зміст механізму забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля та місце і роль органів місцевого самоврядування в цьому механізмі.

9. У процесі аналізу повноважень органів місцевого самоврядування в досліджуваній сфері наголошено на тому, що в чинному законодавстві відсутні нормативне визначення дефініції “питання місцевого значення” та перелік таких питань. Розмежування відповідних повноважень органів місцевого самоврядування на власні і делеговані здійснено без врахування чітких критеріїв.

10. Виходячи із нормативного визначення системи місцевого самоврядування, запропоновано здійснити класифікацію повноважень місцевого самоврядування в сфері забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля в залежності від її елементів. Обґрунтовується необхідність прийняття Закону України “Про екологічну безпеку”, в окремому розділі якого було б доцільно системно викласти повноваження місцевого самоврядування в цій сфері.

11. За результатами дослідження підготовлено рекомендації щодо удосконалення діяльності органів місцевого самоврядування із забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля. На думку дисертанта, серед умов ефективності діяльності органів місцевого самоврядування в цій сфері можна виділити такі:

- комплексний та орієнтований на майбутнє підхід до розв’язання проблеми щодо забезпечення органами місцевого самоврядування права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля;

- належний рівень нормативно-правової регламентації діяльність місцевого самоврядування із забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля;

- адекватна відповідність матеріально-фінансових ресурсів місцевого самоврядування з його повноваженнями в цій сфері;

- чітке розмежування повноважень в досліджуваній сфері між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, та між органами місцевого самоврядування різного територіального рівня;

- вдале поєднання форм і методів управлінської діяльності органів місцевого самоврядування, спрямованої на забезпечення досліджуваного права;

- підвищення відповідальності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за неналежне виконання своїх обов’язків із забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля;

- вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування на яких покладено здійснення завдань та повноважень в цій сфері;

- співробітництво з міжнародними, закордонними та громадськими екологічними організаціями в досліджуваній сфері.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Конституція (Основний Закон) України, прийнята 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141; 2005. – № 2. – Ст. 44.
2. Шемшученко Ю. С. В центрі уваги відділення – проблеми екологічного, господарського, аграрного та земельного права / Ю. С. Шемшученко // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2–3. – С. 522–532.
3. Кравченко С. М. Актуальні проблеми міжнародного права навколишнього середовища : підручник / Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. ; під заг. ред. С. М. Кравченко. – Львів : Видавничий центр ЛНУ, 2002. – 336 с.
4. Колбасов О. С. Экология: политика-право. Правовая охрана природы в СРСР / Колбасов О. С. – М. : Наука, 1976. – 230 с.
5. Социализм и охрана окружающей среды / [под ред. О. С. Колбасова]. – М. : Юрид. лит., 1979. – 150 с.
6. Шемшученко Ю. С. Правовые проблемы экологии / Шемшученко Ю. С. – К. : Наукова думка, 1989. – 231 с.
7. Тарнавский А. Право граждан охранять природу / А. Тарнавский // Советская юстиция. – 1988. – № 20. – С. 21–28.
8. Тарнавский А. Право граждан на благоприятную окружающую среду А. Тарнавский // Советское государство и право. – 1990. – № 9. – С. 103–110.
9. Васильева М. И. Право граждан СССР на здоровую окружающую среду : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 “Сельскохозяйственное право; Земельное, водное, горное и лесное право; Экологическое право” / М. И. Васильева. – М., 1990. – 26 с.
10. Боголюбов С. А. Конституционно-правовые проблемы охраны окружающей среды в СРСР : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.02 “Государственное право и управление” / С. А. Боголюбов. – М., 1990. – 43 с.
11. Декларація про державний суверенітет України, прийнята Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
12. “Про охорону навколишнього природного середовища” : Закон України від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
13. Права і свободи людини і громадянина в Україні : навч. посібник / [Погорілко В. Ф. та ін.]. – К. : Ін Юре, 1997. – 51 с.
14. Кравченко В. В. Конституційне право України : навч. посібник / Кравченко В. В. – [6-те вид., виправл. та доповн.]. – К. : Атіка, 2007. – 592 с.
15. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні : навч. посібник / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 336 с.
16. Правознавство : підручник / [авт. кол.: Демський С. Е., Ковальський В. С., Колодій А. М. та ін.] ; за ред. В. В. Копейчикова. – [5-е вид., переробл. та доповн.]. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 736 с.
17. Рабінович П. М. Права людини і громадянина : навч. посібник / П. М. Рабінович, М. І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2004. – 464 c.
18. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун ; [пер. з рос.]. – Харків : Консум, 2006. – 656 с.
19. Права человека : учебник для вузов / [отв. ред. Е. А. Лукашева]. – М. : Изд. группа НОРМА-ИНФРА М, 1999. – 360 с.
20. Тодика Ю. М. Конституція України: проблеми теорії і практики : монографія / Тодика Ю. М. – Х.: Факт, 2000. – 608 с.
21. Кобецька Н. Р. Правове регулювання одержання громадянами екологічної інформації / Н. Р. Кобецька // Право України. – 1996. – № 12. – С. 67–70.
22. Андрейцев В. І. Концепція правового забезпечення екологічної політики України / В. І. Андрейцев // Право України. – 1994. – № 3–4. – С. 28–38.
23. Болотіна Н. Концепція кодифікації законодавства України про соціальне забезпечення / Н. Болотіна // Право України. – 1996. – № 7. – С. 19–23.
24. Воеводин Л. Д. Юридический статус личности в России / Воеводин Л. Д. – М. : Изд-во МГУ, Изд. группа ИНФРА М.-НОРМА, 1997. – 307 с.
25. Козлова Е. И. Конституционное право России : учебник для юрид. фак-тов и ин-тов / Е. Н. Козлова, О. Е. Кутафин. – М. : Юристъ, 1995. – 479 с.
26. Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды) : учебник для высших юрид. заведений / Бринчук М. М. – М. : Юрист, 1998. – 688 с.
27. Момонов В. В. Конституционные аспекты обеспечения экологической безопасности Российской Федерации / В. В. Момонов // Конституционное и муниципальное право. – 2003. – № 2. – С. 38–42.
28. Грицкевич С. Г. Конституційні екологічні права людини і громадянина та їх забезпечення органами внутрішніх справ : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Грицкевич С. Г. – К., 2002. – 214 с.
29. Грицкевич С. Г. Ознаки та загальна характеристика конституційних екологічних прав / С. Г. Грицкевич // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України : зб. наук. статей. – 2000. – Вип. IV. – С. 80–87.
30. Грицкевич С. Г. Конституційні екологічні права в системі конституційних прав людини і громадянина / С. Г. Грицкевич // Право України. – 2001. – № 8. – С. 54–57.
31. Петров В. В. Экологическое право и реальность / В. В. Петров // Вестник МГУ. Серия 11. Право. – 1990. – № 3. – С. 3–12.
32. Васильева М. И. Публичные интересы в экологическом праве: теория и практика правового регулирования : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.06 / Васильева М. И. – М., 2003. – 416 с.
33. “Об охране окружающей среды” : Федеральний закон от 20 декабря 2001 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: www.meta-2.com
34. Анисимова А. В. Осуществление гражданами экологических прав : дис. …канд. юрид. наук : 12.00.06 / Анисимова А. В. – Х., 1996. – 168 с.
35. Малюга Л. В. Особисті немайнові права фізичних осіб в цивільному праві: теоретичні основи та проблеми правового забезпечення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / Л. В. Малюга. – К., 2004. – 20 с.
36. Бредіхіна В. Л. Право громадян на безпечне навколишнє природне середовище : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 “Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право” / В. Л. Бредіхіна. – Х., 2005. – 21 с.
37. Кравченко С. Захист екологічних прав громадян в Україні та США: порівняльний аналіз / С. Кравченко // Право України. – 1995. – № 5–6. – С. 33–36.
38. Краснова М. В. Гарантії реалізації права громадян на екологічну інформацію : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 “Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право” / М. В. Краснова. – К., 1997. – 17 с.
39. Князєв В. Конституційні гарантії прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні / В. Князєв // Право України. – 1998. – № 11. – С. 29–31.
40. Костицький В. Організаційно-правовий механізм регулювання в галузі охорони довкілля / Костицький В. – К. : ЗАТ "Нічлава", 1997. – 120 с.
41. Синюкова Т. В. Юридические гарантии реализации прав и обязанностей советских граждан (Вопросы теории) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : 12.00.01 “Теория и история государства и права; история политических и правовых учений” / Т. В. Синюкова. – Свердловськ, 1986. – 19 с.
42. Велиева Д. С. Конституционно-правовые вопросы реализации права человека и гражданина на благоприятную окружающую среду : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституционное право; Муниципальное право” / Д. С. Велиева. –<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" st