Конституційне право людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля та його забезпечення в системі місцевого самоврядуван

Згідно із Законом  України “Про місцеве самоврядування в Україні” (ст. 5) система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Виходячи із нормативного визначення структури системи місцевого  самоврядування, можна здійснити  таку класифікацію повноважень місцевого самоврядування: повноваження територіальної громади; повноваження сільських, селищних, міських рад; повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад; повноваження районних та обласних рад; повноваження органів самоорганізації населення.

Головним елементом системи місцевого самоврядування виступає територіальна громада, яка безпосередньо здійснює місцеве самоврядування за допомогою різних форм прямої демократії. У загальному вигляді найважливіші питання, віднесені до відання територіальної громади, визначені Конституцією України (ст. 143). Деталізуються та конкретизуються їх повноваження в Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні”, в галузевому законодавстві та в інших правових актах.

Формами вирішення територіальною громадою питання у галузі забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля є: місцеві референдуми, місцеві вибори, загальні збори (конференції) громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, громадські слухання тощо.

Відповідно до норм Конституції і законів України предметом місцевого референдуму є:

- організація територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні;

- ліквідація та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади, що є джерелом негативних впливів на довкілля тощо. Рішення місцевого референдуму є обов’язковим для виконання на відповідній території.

На загальних зборах громадян за місцем проживання вирішуються питання про санітарний стан відповідної території; будівництво очисних споруд; озеленення території тощо. Рішення загальних зборів громадян є обов’язковими для виконання органами самоорганізації населення, окремими членами територіальної громади і повинні бути враховані органами місцевого самоврядування при здійсненні своєї діяльності.

Поширеними формами  участі окремих груп членів територіальної громади в обговоренні та вирішенні  питань місцевого самоврядування є  місцеві ініціативи та громадські слухання.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Місцевими радами встановлюється ставка земельного податку, плата за використання інших природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища. Визначення розмірів плати відбувається за правилами, що встановлені зазначеними законами та Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303 [201].

Деталізацію повноважень  органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин містить ст. 12 Земельного кодексу України [96].

Ідея забезпечення прав і свобод людини і громадянина в діяльності органів місцевого самоврядування знайшла своє втілення у статутах територіальних громад. Так, у статуті територіальної громади міста Бердянська (Додаток 3. Екологічна безпека) закріплені норми, що регулюють здійснення екологічної політики місцевою владою, гарантують екологічну безпеку на території міста [202].

Слід зазначити, що приймаючи  власні статути, більшість територіальних громад копіюють положення Конституції  України і законодавства про  місцеве самоврядування в Україні не відображаючи при цьому місцевих особливостей.

Аналізуючи нормативну базу, яка регламентує повноваження органів місцевого самоврядування в сфері забезпеченню конституційного  права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля, ми дійшли висновку, що вони визначаються у відповідних сферах:

- охорона довкілля;

- використання природних  ресурсів;

- забезпечення екологічної  безпеки.

Лише комплексний розгляд  завдань раціонального природокористування, охорони навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки може гарантувати право людини і громадянина на безпечне довкілля. Однак, у зв’язку з відсутністю Закону України “Про екологічну безпеку” на законодавчому рівні немає чіткого переліку повноважень місцевого самоврядування у даній сфері. Тому виникає необхідність прийняття такого закону, в окремому розділі якого були б зафіксовані повноваження всіх елементів системи місцевого самоврядування.

 

3.2. Форми і методи діяльності органів місцевого самоврядування

в сфері забезпечення конституційного права людини і громадянина

на безпечне для життя і здоров’я довкілля

 

Проблеми із забезпечення конституційного права людини і  громадянина на безпечне для життя  і здоров’я довкілля, вирішуючись  конкретними суб’єктами на конкретному  рівні, в цілому залежать від державної політики в цьому напрямку. А тому дуже важливо правильно обирати ефективні форми і методи управлінської діяльності органів місцевого самоврядування в сфері забезпечення досліджуваного права.

Місцеві ради усіх рівнів, виконуючи функції представницьких органів місцевого самоврядування, спрямовують визначені законом і набуті практикою різноманітні форми та методи своєї діяльності на забезпечення належного вирішення питань місцевого значення в межах Конституції та законів України.

В правовій науці при характеристиці управлінських аспектів діяльності найчастіше застосовуються терміни “форми і методи державного управління”, ”форми і методи управлінської діяльності”.

Термін “форма управління”  означає зовнішнє вираження конкретних дій, що здійснюються органами управління з метою реалізації цілей, завдань та функцій управлінської діяльності [203, с. 473].

Форми управлінської  діяльності органів місцевого самоврядування спрямовані на реалізацію їх завдань  і функцій, основне функціональне  призначення якої полягає в організації виконання Конституції і законів України та інших актів законодавства у процесі безпосереднього управління у відповідних сферах суспільного життя.

Саме тому управлінській  діяльності органів місцевого самоврядування властивий підзаконний, виконавчо-розпорядчий характер. Це означає, що поза законами ніякі форми управління з боку органів місцевого самоврядування не можуть існувати. Тобто, самостійність органів місцевого самоврядування у виборі форм управлінської діяльності не є абсолютною, а тому вони можуть вчиняти лише ті дії, що прямо передбачені законом. Слід вказати, що такі дій, які докладно регламентуються в нормах права є не тільки правом органів місцевого самоврядування, а й їх обов’язком.

Отже, під формою діяльності органів місцевого самоврядування в сфері забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля можна розуміти зовнішнє вираження конкретних дій, передбачених нормативно-правовими актами, що здійснюються суб’єктами місцевого самоврядування з метою реалізації їх завдань і функцій в межах компетенції.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Слід зазначити, що арсенал  методів діяльності місцевих рад  дедалі збагачується.

Серед них можна ще виділити методи планування, вироблення рішень, інформаційного забезпечення, контроль і координація діяльності.

Метод планування виявляється у складанні поточних і перспективних планів роботи ради, які затверджуються на пленарних засіданнях ради. До них включаються питання щодо строків і порядку реалізації організаційних форм діяльності ради та її органів, а також графіки проведення контрольних заходів.

Пропозиції до планів можуть вносити голова, постійні комісії, депутати, виконавчий комітет. При формуванні планів враховуються також місцеві ініціативи, внесені на розгляд ради, пропозиції загальних зборів і органів самоорганізації. Проекти планів розробляються апаратом ради за участю керівника апарату, секретаря ради і під керівництвом голови.

Як правило, обласні  ради планують роботу щодо основних питань на рік, районні й міські, селищні, сільські ради – на півріччя, а діяльність виконавчих комітетів, постійних комісій  програмується на квартал-півріччя. В цих планах передбачається здійснення контрольних функцій як на рівні ради (сесійна діяльність), так і її органів.

Метод вироблення рішень у діяльності місцевих рад має низку особливостей, обумовлених структурою та компетенцією представницьких органів місцевого самоврядування. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради. Постійні комісії ради готують висновки і рекомендації, які приймаються на засіданні постійної комісії більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії. Висновки приймаються з питань попереднього розгляду проектів соціально-економічних програм і програм культурного розвитку, місцевого бюджету, звітів про виконання програм і бюджету, проектів рішень ради тощо. Рекомендації приймаються за результатами контрольних заходів і носять обов’язковий для розгляду характер адресованим підприємствам, установам, організаціям, посадовим особам, які повинні повідомити про результати розгляду і вжиті заходи. Тобто наслідки діяльності постійних комісій повинні знаходити свій вихід у тих рішеннях рад, які вона приймає.

Метод інформаційного забезпечення у сучасних умовах набуває дедалі більшого значення. Всі рішення рада та її органи приймають на основі документальної чи фактичної інформації, яка отримується шляхом:

– проведення постійними комісіями перевірок діяльності підзвітних і підконтрольних раді та виконкому органів;

– звітів постійних комісій, тимчасових контрольних комісій, керівників виконавчих органів ради про свою діяльність;

– звітів сільського, селищного, міського голови про виконання бюджету і про діяльність виконавчих органів ради;

– заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді і виконання доручень ради;

– обов’язкового інформування керівниками підприємств, установ, організацій про результати розгляду депутатських звернень і рекомендацій постійних комісій місцевих рад;

– участі голови і депутатів місцевих рад у роботі загальних зборів громадян;

– виїздів депутатів разом з працівниками засобів масової інформації на місця з метою вивчення громадської думки щодо діяльності органів місцевого самоврядування по виконанню делегованих та власних повноважень;

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Зокрема, згідно із даними Інформаційно-аналітичної фірми  “Ексор” понад 30 % опитаних громадян вважають, що право на безпечне для життя і здоров’я довкілля не реалізовується зовсім, понад 40 % опитаних відповіли, що це право реалізовується лише незначною мірою і тільки менше 1 % ствердили, що реалізовується повністю [210, c. 232].

А тому роз’яснювальна робота ради серед населення є дуже важливою.

Слід зазначити, що форми  та методи діяльності із забезпечення права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля перебувають у тісному діалектичному взаємозв’язку. Існування методу зумовлено існуванням конкретної форми діяльності. Кожний метод окремо – це лише можливість впливу на об’єкт, а щоб дана можливість перетворилася на дійсність, необхідні конкретні форми її реалізації. З іншого боку, форма діяльності є носієм змісту одного чи декількох методів і не може існувати як абстракція [211, c. 168–169].

 

3.3. Проблеми удосконалення діяльності органів

місцевого самоврядування із забезпечення конституційного права

людини і  громадянина на безпечне для життя  і здоров’я довкілля

 

Як уже зазначалося  в попередніх підрозділах, діяльність органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля визначається повноваженнями системи місцевого самоврядування, яка включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Вдосконалення діяльності органів місцевого самоврядування в даній сфері досить складний процес. Її ефективність залежить від ряду умов, як таких, що формуються зусиллями самих органів місцевого самоврядування, так і від інших похідних факторів. Серед умов ефективності діяльності органів місцевого самоврядування із забезпечення конституційного права людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля можна назвати такі: