Конституційне право громадян на звернення

Відповідно до статті 16 Закону , скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого  самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів  масової інформації, посадової особи  подається у порядку підлеглості  вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду згідно з чинним законодавством, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скарго 1000 ю рішенням - безпосередньо до суду.Тому для впевненого оскарження дій, наприклад, Державної контрольно ревізійної служби (ДКРС) можна діяти паралельно: через структури ДКРС вищого рівня і через суд. Головне - не порушити термінів подання скарг.

Подання скарги на дії органів і службових  осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень передбачено розділом 31 Цивільного кодексу (надалі - ЦК). Згідно зі статтею 244 ЦК на постанову може бути подано скаргу протягом 10 днів з дня винесення постанови, а у разі якщо постанова про цей вид адміністративного стягнення підлягала попередньому оскарженню до органу вищого рівня (вищестоящої службової особи) - протягом 10 днів з дня прийняття рішення за скаргою останніми. У разі прострочення цього терміну з поважних причин він може бути поновлений судом за заявою особи, щодо якої винесено постанову.Однак якщо адміністративного стягнення застосовано не було, то стаття 248-5 ЦК передбачає, що скарги громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності можна подати в суд:

1) у двомісячний  строк, обчислюваний з дня,  коли громадянин дізнався або  повинен був дізнатися про  порушення його прав чи свобод;

2) у місячний  строк з дня одержання громадянином  письмової відповіді про відмову  у задоволенні скарги органом,  службовою особою вищого рівня  стосовно того органу, службової  особи, що ухвалили рішення  чи здійснили дії або допустили  бездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо громадянином не було одержано на неї письмової відповіді.

Перевага подання  скарги до суду ще й у тому, що відповідно до частини третьої статті 248-4 ЦК таке подання зупиняє виконання  оскарженого акта. Про подання скарги суд повідомляє державний орган, юридичну чи службову особу не пізніше наступного дня після її прийняття. А пункт 13 Положення передбачає, що подання скарги на рішення або дії посадових осіб органів ДКРС не припиняє рішення або оскаржуваної дії (крім постанов у справі про адміністративне правопорушення).

Водночас, відповідно до абзацу третього пункту 6 Положення, скарга на рішення приймається до розгляду, якщо вона подана до органу ДКРС або посадовій особі вищого рівня  протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення особи з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Тому для паралельного розгляду скарги в суді і ДКРС щодо накладання адміністративного стягнення (штрафу) є лише 10 днів, а в інших випадках - місяць.Треба також пам'ятати, що, відповідно до частини другої статті 17 Закону , пропущений з поважної причини термін оскарження може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу (про це в Положенні - жодного натяку). Скарга з нерозбірливим підписом є анонімною

Відповідно  до статті 8 Закону , письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Але у пункті 5 Положення чомусь поняття анонімності розширено.Анонімним визнається, зокрема, звернення, в якому:

а) відсутні або  нерозбірливо вказані прізвище 1000 , ім'я, по батькові автора звернення, його підпис та адреса (як на нашу думку, то у більшості дорослих людей, особливо у керівників, підпис є нерозбірливим, але це не привід вважати підписані документи анонімними);

б) неповна адреса робить неможливою ідентифікацію автора звернення.

Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 8 Закону, громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність. Але у Порядку про право керівника підприємства уповноважувати вирішувати питання про скаргу іншу особу, наприклад власного юриста або адвоката, - жодного слова. Також у Положенні прямо не передбачено подання колективних скарг, наприклад трудового колективу, хоча відповідно до абзацу другого пункту 5 Положення передбачена можливість підписання скарги декількома заявниками.Скарги, що не потребують додаткового вивчення, повинні розглядатися невідкладно

Відповідно  до пункту 9 Положення, звернення розглядаються, за винятком скарг на постанови у  справі про накладення адміністративних стягнень, і вирішуються в термін, не більший від одного місяця з  дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Але в цьому реченні пропущено два слова: невідкладно, але перед словами не пізніше п'ятнадцяти днів . Саме такий розгляд передбачено статтею 20 Закону  розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання . Але в будь-якому разі загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів. Слід не забувати про своє право бути присутнім при розгляді скарги, але про своє бажання бути присутнім треба обов'язково вказати у скарзі, адже спеціального запрошення Законом “Про звернення громадян” не передбачено.

Однак скарга чи протест на постанову у справі про адміністративне правопорушення розглядається відповідним органом ДКРС (посадовою особою) у десятиденний термін від дня її надходження. У цьому ще одна перевага оскарження до суду. Відповідно до статтей 246 та 248-6 ЦК,будь-яка скарга у суді розглядається лише у десятиденний строк.За подання скарги до суду треба сплатити державне мито.

Відповідно  до статті 9 Закону “Про звернення громадян”, забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за подання звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб за критику їх діяльності та рішень. Нікого не можна змушувати подавати власне чи підписувати колективне звернення або брати участь в акціях на підтримку звернень інших осіб чи організацій.

2.2. Розгорнутий аналіз розгляду звертань громадян в різні органи держуправління.

Важливість питання про звертання громадян у теперешній час випливає з численної кількості поданих громадянами України пропозицій, заяв і скарг, які надійшли поштою чи були надані на особистому прийомі до органів державної служби.

Розглянемо  це питання подробніше по різним рівням державної влади.

За  2001рок на адресу Президента України Леоніда Кучми надійшло 59 тис. Звернень громадян, що на 23,1 Тис. менше, ніж торік. Як повідомили в управлінні з питань звернень громадян адміністрації Президента, надходження заяв і скарг зменшилось з усіх регіонів, крім Волинської та Луганської областей. Окрім того, на особистому прийомі в адміністрації Президента України одержано 6,5 тис.звернень від громадян. Надходження повторних скарг зросло майже на третину і становить 10,8 тисячі. Найчастіше повторні звернення надходили із Запорізької, Харківської, Донецької, Дніпропетровської областей та м. Києва.

Колективних звернень одержано 3,8 Тис., що на 29,5 відсотка більше, ніж за  2000 р. Враховуючи, що під значною частиною таких листів було понад 100 підписів, всього до Президента України звернулося 178,9 Тис. громадян проти 156 Тис. у минулому році. Зростання склало 22,9 Тис., або 14,7 відсотка. Найбільше громадян звернулося із Житомирської, Херсонської, Одеської областей та Автономної Республіки Крим.

21,6 тис. звернень одержано від найменш соціально захищених категорій населення - інвалідів, ветеранів війни і праці, членів багатодітних сімей та одиноких матерів. Серед цих категорій громадян найчастіше зверталися пенсіонери. Їхні листи становлять майже третину всієї пошти. Як випливає з аналізу таких листів, саме пенсіонери, не зважаючи на своєчасне одержання пенсій, особливо гостро відчувають матеріальні труднощі, просять у Президента України, в першу чергу, матеріальної підтримки.

Всього у зверненнях громадян порушено 63,6 Тис. різних питань. Звертає на себе той факт, що вперше найбільше за кількістю надійшло звернень щодо забезпечення законності та охорони правопорядку - 11322. Серед таких звернень скарги на неправомірні дії працівників правоохоронних органів становлять 26,4, а оскарження судових рішень - 20,9 відсотка.

Питання соціального  захисту порушувалися 11311 разів (17,8 %). Крім цього найчастіше порушувалися житлові проблеми (9,3 %), питання повернення грошових заощаджень і вкладів (8,8 %), праці (6,1 %).

Продовжує надходити  значна кількість звернень (3,3 тис.) з проблем реформування аграрного сектора економіки, що проводиться згідно з відповідним Указом Президента України. Найбільше таких листів надійшло з Дніпропетровської, Миколаївської, Тернопільської та Черкаської областей. Громадяни писали про тяганину, створення перешкод та порушення законодавства при виділенні земельних та майнових паїв, скаржилися на протиправні, на їхню думку, дії місцевих керівників. Усі звернення громадян із зазначеної тематики бралися на контроль. В результаті проведених перевірок права значної кількості громадян були поновлені.

Всього на особистому контролі перебувало 6,1 тис. , з яких 4,9 тис. з контролю вже знято. Вирішено позитивно 2,2 Тис. звернень, або 45,2 відсотка. За особистими дорученнями Глави держави розглянуто 164 звернення. За результатами перевірки прийнято рішення на користь громадян із 103 звернень.

У поточному  році із суспільно-політичних подій  найбільший резонанс у громадян викликали антидержавні акції 9 березня у Києві та приїзд в Україну Папи Римського.

Громадяни засуджували  дії певних деструктивних сил, які  намагалися дестабілізувати політичну ситуацію в країні, зверталися до Глави держави з проханням забезпечити громадянську злагоду в суспільстві.

Державний візит  в Україну Глави Ватікану у 2001р.викликав невдоволення переважно віруючих Української православної церкви Московського Патріархату із східних та центральних регіонів держави. В той же час було чимало звернень і на підтримку цього візиту.

За рік в український парламент приходить 50-60 Тис. листів від громадян держави. За цей рік у Верховній Раді розглянули близько 51,5 Тис. звернень, у яких порушено близько 47 Тис. питань. Люди жадають від парламенту соцгарантій, законності й порядку, скаржаться на криміналізацію, бездіяльність влади, наводячи реальні факти.

У зверненнях до Верховної Ради України громадяни найчастіше торкаються проблем соціальних гарантій і забезпечення законності й охорони правопорядку. Зокрема, близько чверті листів і особистих звернень, що надійшли за 2001р. до відділу з питань звернень громадян Апарата Верховної Ради України, стосуються саме цих проблем.

Як повідомляють у відділі, в порівнянні з  2000 роком  в зверненнях громадян питання посилення  соціального захисту й прискорення  пенсійної реформи стали порушувати рідше: їх кількість зменшилася з 30,2 % до 24,5%. Це, на думку фахівців, відбувається за рахунок зменшення кількості скарг на несвоєчасну виплату пенсій.

При цьому частина  звернень до відділу, у яких порушуються  питання правового захисту, зросла цього року з 22,2% до 25,5%. Громадяни  висловлюють стурбованість криміналізацією  суспільства, скаржаться на бездіяльність адміністративних органів, покликаних підтримувати порядок і створювати безпечні умови життя. Також у листах наводяться конкретні факти неефективної профілактичної роботи, формального ставлення до заяв і скарг людей з боку окремих працівників юстиції, міліції, прокуратури, органів безпеки, наголошують на необхідності перебудови їхньої діяльності і внесенні відповідних змін у законодавство.

Чимало листів, у яких громадяни висловлюють  думки щодо розвитку України за 10 років незалежності України, вносять пропозиції про напрямки подальшої внутрішньої й зовнішньої політики держави, вимагають закріплення позитивних зрушень у промисловості й сільському господарстві, поліпшення життєвого рівня населення.

Звернення громадян систематично аналізуються, розглядаються і пересилаються у відповідні органи виконавчої влади для ухвалення рішення.

Протягом 2001 року відділ по роботі із зверненням громадян секретаріату держадміністрації в  Дніпропетровської області працював над забезпеченням якісного і  своєчасного розгляду пропозицій, заяв і скарг, одержаних поштою та на особистому прийомі, організацією та веденням прийому відвідувачів; здійснював контроль за виконанням управліннями облдержадміністрації, міськвиконкомами, райадміністраціями, райдержадміністраціями, підприємствами, організаціями доручень щодо вирішення питань, які порушувалися у листах громадян. Аналізував звернення громадян ; вивчав причини, що породжують скарги; реагував на факти порушень законності, тяганини і бюрократизму; інформував керівництво облдержадміністрації про характер та наслідки розгляду звернень громадян .

Плануючи свою роботу щомісячно, відділ вважає, що листи  громадян - канал живого зв'язку місцевої виконавчої влади з народом, який допомагає краще орієнтуватись  в обстановці, об'єктивніше оцінювати здійснену роботу, ясніше бачити недоліки і шляхи їх усунення, приймати правильні рішення.

Всього в 2001 році відділом опрацьовано понад 5521 пропозицію, заяву і скаргу (більш ніж у 2000р. на 236 ) . На особистому прийомі у 2001р. побувало майже 3515 відвідувачів, у 2000р. -417.

Сектором з  питань звернень громадян обласної ради особисто опрацьовано близько 970 звернень 2001р..

Аналіз свідчить, що надходження пропозицій, заяв і  скарг перш за все відображає глибоку  зацікавленість населення у вирішенні соціально-економічних проблем розвитку області та, з іншого боку, викликані економічною кризою у державі, погіршенням життєвого рівня значних соціальних груп населення, політичними протистояннями в суспільстві та формальним подекуди ставленням на місцях до задоволення потреб і законних вимог громадян.