Конституційне право громадян на звернення

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

 

 

 

 

КАФЕДРА права та законотворчого процесу

 

 

 

Індивідуальна (творча) робота

з дисципліни «Конституційне право»

 

 

 

Тема: Конституційне право громадян на звернення

 

 

 

 

 

Виконав:  слухач першого курсу

заочного факультету

заочної форми  навчання

група

Ткаченко В.Г.

 

 

       Перевірив:

 

 

 

 

 

 

Харків 2013

 

 

 

 

 

Зміст.

                                                                                                                         Стор.

Введення	3
1. Розгляд звернень громадян в концепції Закону України “Про звернення громадян”	4
1.1. Основні вимоги  до реалізації права на звернення  громадян України	4
1.2. Організаційні  форми процеса вирішення звернень громадян	8
1.3.Відповідальність  за порушення розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян	12
2. Аналіз  розгляду  звернень громадян	13
2.1. Нормативна  база і практика застосування  розгляду звернень громадян	17
2.2. Розгорнутий  аналіз звернень громадян в різні органи держуправління.  Висновок Список використаної літератури	16 23 24

 

Введення

Громадяни України  у своєму повсякденному житті  зіштовхуються з необхідністю звертатися по тим чи іншим питанням в установи, організації, органи влади тощо. Право на звернення є одним з конституційних прав громадян України. Зокрема ст. 40 Конституції України говорить: «Усі вправі направляти індивідуальні чи колективні письмові звертання або особисто звертатися в органи державної влади, органи місцевого самоврядування та посадовим і службовим особам цих органів, що зобов'язані розглянути звертання і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом термін.»

Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України, наданого ст. 40 Конституції України, права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян у відповідності їх статутом пропозиції про поліпшення їхньої діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржити дії посадових осіб, державних і суспільних органів. Закон забезпечує громадянам України можливість брати участь у керуванні державними і суспільними справами, поліпшувати роботу органів державної влади і місцевого самоврядування, установ, організацій незалежно від форм власності, відстоювати свої права і законні інтереси і відновлювати їх у випадку порушення.

Право громадян на звертання – це одне з найбільш важливих, , як мені здається, політичних прав громадян. Звичайно, неважливих прав бути не може, але дане політичне право достатнє актуально сьогодні саме в нашій країні, тому що здійснення права на звернення допомагає здійсненню і захисту інших прав людини і громадянина.

Право громадян звертатися особисто, а також направляти індивідуальні і колективні звертання  в державні органи й органи місцевого  самоврядування є одним з найважливіших засобів прояву суспільно-політичної активності громадян, зацікавленості їх у суспільних справах, а також захисту ними своїх прав.

Підтвердженням  усього вищесказаного служить досить докладна розробка права на звернення  не тільки в законах України, але і на міжнародному рівні.

Отже, право  громадян на звернення закріплене в:

1) ст.40  Конституції  україни від 28.06.1996р..

2) Закон України  “Про звернення громадян” від  02.10.1996р. зі змінами та доповненнями.

3) Законі України від 23.12.1997р. “Про уповноваженного Верховною Радою України з прав людини”.

4) Цивільний кодекс України.

5) Європейська  конвенція по правах людини.

 

1. Розгляд  звернень громадян в концепції Закону України “Про звернення громадян”.

1.1. Основні вимоги до реалізації права на звернення громадян України.

Закон України “Про звернення громадян” вводиться в дію Постановою Верховної Ради України від 02.10.1996р.№ 394\96-ВР.

В цей Закон  були внесені зміни та доповнення Законом України від 13.05.1999р.

Закон  регулює  питання практичної реалізації громадянами України наданого  їм  Конституцією  України  права вносити в органи державної влади,  об'єднання громадян  відповідно до  їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності,  викривати недоліки в роботі,  оскаржувати дії посадових  осіб,  державних  і громадських   органів.   Закон   забезпечує   громадянам   України можливості для  участі  в  управлінні  державними  і  громадськими справами,  для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого  самоврядування,  підприємств,  установ,  організацій незалежно від  форм  власності,  для  відстоювання  своїх  прав  і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду  заяв  і скарг громадян, встановлений  кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, антимонопольним і трудовим законодавством. Ця стаття  була доповнена із Законом N 653-XIV  від 13.05.99р.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян,  підприємств, установ,  організацій  незалежно  від  форм   власності,   засобів масової   інформації,   посадових   осіб    відповідно    до    їх функціональних   обов'язків   із   зауваженнями,    скаргами    та пропозиціями, що стосуються їх статутної  діяльності,  заявою  або клопотанням   щодо   реалізації    своїх    соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та  скаргою  про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники  органів  внутрішніх  справ  і державної  безпеки  мають  право  подавати   звернення,   які   не зтосуються їх службової діяльності.

Особи, які не є громадянами України і законно  знаходяться  на її  території,  мають  таке  ж  право  на подання  звернення,  як і громадяни  України,  якщо   інше   не   передбачено   міжнародними договорами.

Під зверненнями  громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції  (зауваження),  заяви (клопотання)  і скарги. Пропозиція (зауваження)    -    звернення    громадян,     де висловлюються   порада,   рекомендація   щодо  діяльності  органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових  осіб,  а  також  висловлюються  думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи  державного  і громадського життя,  соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання)  -  звернення громадян  із  проханням про сприяння   реалізації   закріплених   Конституцією    та   чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи  недоліки  в діяльності   підприємств, установ,   організацій незалежно від форм  власності,  народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення  думки  щодо  поліпшення  їх діяльності.  Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення  прав  і захист законних  інтересів  громадян,  порушених  діями  (бездіяльністю), рішеннями державних  органів,  органів  місцевого  самоврядування, підприємств, установ,  організацій,  об'єднань громадян, посадових осіб.

До рішень,  дій  (бездіяльності),  які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

¨порушено права і  законні  інтереси  чи  свободи  громадянина (групи громадян);

¨створено перешкоди для здійснення громадянином  його  прав  і законних інтересів чи свобод;

¨незаконно покладено на громадянина які-небудь  обов'язки  або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам,  організаціям  незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам,  до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

У зверненні має бути зазначено прізвище,  ім'я,  по батькові, місце проживання громадянина,  викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може   бути   усним   (викладеним   громадянином  і записаним посадовою особою на особистому  прийомі)  чи  письмовим, надісланим  поштою  або переданим громадянином  до  відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).

Письмове звернення   повинно   бути    підписано    заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення, оформлене без дотримання цих  вимог,  повертається заявникові  з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів  від дня його  надходження,  крім  випадків,   передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Громадяни мають  право звертатися до органів державної  влади, місцевого  самоврядування,   підприємств,   установ,   організацій  незалежно від форм власності, об'єднань громадян,  посадових  осіб українською  чи іншою мовою, прийнятною для сторін.

Рішення щодо   звернень   громадян   та   відповіді   на  них оформляються відповідно до  вимог законодавства про мови.  Такі рішення та  відповіді можуть  бути  викладені в перекладі мовою спілкування заявника.

Звернення, оформлені  належним чином і подані у  встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті  та  розгляді  звернення  з посиланням на політичні погляди,  партійну належність, стать, вік, віросповідання,   національність   громадянина,   незнання    мови звернення.

Якщо питання,  порушені в одержаному органом державної  влади, місцевого     самоврядування,     підприємствами,      установами, організаціями незалежно від  форм власності, об'єднаннями  громадян або посадовими особами зверненні, не входять  до  їх  повноважень, воно  в  термін  не  більше  п'яти  днів  пересилається  ними   за належністю  відповідному  органу  чи  посадовій  особі,   про   що повідомляється громадянину, який  подав  звернення.  У  разі  якщо звернення   не   містить   даних,   необхідних    для    прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Забороняється направляти скарги  громадян  для  розгляду  тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Письмове звернення   без   зазначення  місця проживання,  не підписане автором (авторами),  а також таке,  з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і  тим  же  органом від  одного  і того ж громадянина з одного і того ж питання,  якщо перше вирішено по суті,  а також ті  звернення,  терміни  розгляду яких  передбачено  статтею  17  цього  Закону,  та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Рішення про  припинення  розгляду  такого  звернення  приймає керівник  органу,  про  що  повідомляється   особі,   яка   подала звернення.

Забороняється переслідування  громадян  і  членів їх сімей за подання  звернення  до   органів   державної   влади,   місцевого самоврядування, підприємств, установ,  організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб  за  критику у зверненні їх діяльності та рішень.

Ніхто не  може  бути  примушений  до  подання   власного   чи підписання колективного звернення або участі в акціях на підтримку звернень інших осіб чи організацій.

Не  допускається розголошення одержаних  із звернень відомостей про особисте  життя  громадян  без  їх  згоди  чи  відомостей,  що становлять  державну або іншу таємницю,  яка охороняється законом, та іншої інформації,  якщо це ущемлює  права  і  законні  інтереси громадян.  Не допускається з'ясування даних про особу громадянина, які не стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в усній   формі  або  зазначене  в  тексті  звернення,  не  підлягає розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи.

Ця заборона    не   поширюється   на   випадки   повідомлення інформації, що міститься у зверненні, особам, які мають відношення до вирішення справи.

Одержані об'єднаннями  громадян  звернення  із зауваженнями і пропозиціями щодо їх діяльності розглядаються цими об'єднаннями  та їх органами відповідно до статутів об'єднань,  а заяви і скарги на ущемлення чи порушення ними прав громадян - згідно з цим Законом.

 

 

1.2. Організаційні форми процеса вирішення звернень громадян.

 

 Органи   державної   влади   і   місцевого    самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно  від форм  власності, об'єднання   громадян,  посадові   особи   зобов'язані   розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина  про  результати розгляду.