Джерела кримінально-процесуального права

   Визнання  обвинуваченим своєї вини може бути покладене в основу обвинувачення  тільки тоді, коли воно підтверджено сукупністю доказів. Обов'язок доведення провини  обвинуваченого покладається на органи розслідування і прокурора. Не обвинувачений зобов'язаний довести, що він невинний, а органи розслідування зобов'язані довести його вину. З презумпції невинуватості випливає і ще одне положення: усякий сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого. Це означає, що якщо докази в справі спірні чи суперечливі і можуть одержати різне тлумачення, то рішення повинне бути винесене на користь обвинуваченого. Правила про тлумачення сумніву на користь обвинуваченого відносяться тільки до тих сумнівам, що не можуть бути усунуті після дослідження і ретельної перевірки всіх обставин справи. Тільки непереборні сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого. Обвинувачення повинне бути засноване на доведених, а не на передбачуваних фактах. Висновок про винність особи в здійсненні злочину може бути зроблений на підставі об'єктивно і точно встановлених доказів. Неухильне виконання вимог закону надає суду можливість прийняти обґрунтоване і справедливе рішення про покарання винного або про реабілітацію невинного, чому і служить принцип презумпції невинуватості. 

      ЗАВДАННЯ 3: 

  Cуддя  Василенко виніс постанову про  застосування щодо Білика запобіжного  заходу у вигляді взяття під  варту. Через деякий час   цей же суддя розглянув у  судовому розгляді кримінальну справу за обвинуваченням Білика в скоєнні злочину, передбаченого в ч. 3 ст. 185 КК України та виніс вирок.

  Чи  були допущені порушення  у справі? Якщо так, то які вони тягнуть  наслідки?

Суддею  Василенко порушено вимоги  п.2-1 ст. 54 КПК України щодо можливості участі в справі :

Стаття 54. Обставини, що виключають участь судді в розгляді                справи 

    Суддя або народний засідатель не може брати  участі в розгляді кримінальної справи:

    2-1) якщо він під час досудового  розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи; 

   Відповідно  до ст.56 КПК України  суддя Василенко  зобов”язаний був  до початку судового слідства заявити  самовідвід : 

   Стаття 56. Відвід судді

    При наявності обставин, передбачених статтями 54 і 55 цього Кодексу, суддя і народний засідатель зобов’язані заявити самовідвід. На цих же підставах відвід судді або народному засідателю може бути заявлений прокурором, підсудним, захисником, а також потерпілим і його представником, цивільним позивачем і цивільним відповідачем або їх представниками.

    Заяви про відвід подаються до початку судового слідства.

   Пізніша заява про відвід допускається у  випадках, коли підстава для відводу  стала відома після початку судового слідства. 
 

   Підстави  і для скасування, і для зміни  вироку (постанови) однакові. Одні й  ті самі порушення КПК залежно від конкретних обставин справи можуть свідчити про необхідність як скасування, так і зміни вироку (постанови). Винятком є такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, за наявності яких вирок завжди підлягає скасуванню (ст. 370 КПК). 

   Істотним  порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення, які перешкодили  чи могли перешкодити суду повно  та всебічно розглянути справу і постановити  законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.

   Вирок (постанову) в будь-якому разі належить скасувати, якщо:    (безумовні підстави)

   1)є  підстави для закриття справи, але її не було закрито;

   2)вирок винесено незаконним складом суду;

   3)порушено  право обвинуваченого на захист;

   4)порушено  право обвинуваченого користуватися  рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача;

   5)розслідування  справи провадила особа, яка  підлягала відводу;

   6)справу  розглянуто за відсутності підсудного, за винятком випадку, передбаченого  ч. 2 ст. 262 КПК;

   7)порушено  правила підсудності;

   8)порушено  таємницю наради суддів;

   9)вирок  (постанову) не підписано будь-ким  із суддів;

   10)у  справі немає протоколу судового  засідання або перебіг судового  процесу у передбачених КПК  випадках не фіксувався технічними  засобами;

   11)порушено  вимоги статей КПК про обов'язковість пред'явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення;

   12)обвинувальний  висновок не затверджений прокурором  чи він не був вручений обвинуваченому;

   13)порушено  вимоги статей КПК, що встановлюють  незмінність складу суду, надання підсудному права виступити в дебатах і з останнім словом (ст. 370 КПК).

   Істотне порушення кримінально-процесуального закону є підставою тільки для  скасування вироку (постанови) з направленням справи прокурору, на додаткове розслідування  або новий судовий розгляд (залежно від того, в якій стадії воно було допущено). 

   Підлягає  скасуванню судове рішення, постановлене незаконним складом суду.

   У законі немає визначення «законний» або «незаконний» склад суду, але  в будь-якому разі незаконним визнається склад суду, якщо були підстави, які виключали участь судді в розгляді справи (статті 54, 55 КПК); вирок (постанова) підписаний суддею, що не брав участі у розгляді справи; порушені правила про розгляд справи судом у складі трьох суддів або двох суддів і трьох народних засідателів у випадках, передбачених частинами 2 і З ст. 17 КПК; суддя або судді, що розглянули справу, обрані в суд, якому ця справа не підсудна; у розгляді справи брали участь суддя або народний засідатель, термін повноважень яких минув; хоча б один із суддів не був обраний Верховною Радою України або призначений Президентом України у встановленому законом порядку; якщо суд у встановленому законом порядку не розглянув клопотання про відвід судді або народного засідателя. 

   Таким чином суддею Василенко допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону ( п.2-1 ст.54 КПК України) , які перешкодили  повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову. 

   Наслідком такого порушення є скасування вироку (постанови) з направленням справи  новий судовий розгляд ( п.2 ч.2 ст.370, ч.2 ст.374 КПК України). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 

1. Конституція України 
2. Кримінально-процесуальний кодекс  України від 28 грудня 1960 року зі змінами та доповненнями
3. Коментар до КПК України
4. Постанова Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про створення СНД» від 10.12.91р.
5. Загальна декларація прав людини (документи і матеріали).
6. Міжнародний пакт про цивільні і політичні права
7. Конвенції про правову допомогу з конкретними державами.
8. Михеєнко М.М. Кримінальний процес України. Київ “Либідь”
9. Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. Кримінальний процес України. Київ “Юрінком Інтер”, 2004