Основи кримінального права України

Лекція № 5

 

Основи кримінального  права України

План

1. Поняття, предмет, завдання, принципи і джерела кримінального права

2. Підстава кримінальної відповідальності

3. Злочин і його види

4. Покарання за КПУ

 

І. Поняття, предмет, завдання, принципи і джерела кримінального права

Crimen(лат) - злочин

КП- сукупність норм, які визначають загальні засади кримінальної відповідальності, вичерпний перелік діянь, які є злочинами та покарання, що можуть застосовуватися до осіб, які їх вчиняють.

Предмет - суспільні відносини,що виникають у зв`язку з вчиненням злочину)

Кримінально - процесуальне право – регулює діяльність органів дізнання , попереднього слідства, прокуратури і судів з порушення кримінального права, а також процесуальних питань виконання вироку.

Кримінально – процесуальне право встановлює особливу процесуальну процедуру розслідування і розгляду кримінальних справ. Регулюється нормами Кримінально Процесуального кодексу. КП і КПП співвідносяться між собою як зміст і форма .

Кримінально –  виконавче право – сукупність юридичних норм ,які регулюють суспільні відносини ,що виникають у процесі виконання визнаних вироком суду покарань вільній особі за скоєний злочин. Порядок і умови покарань

Завдання КП – правове забезпечення охорони прав та свобод людини і громадянина, власності громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України  від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

З моменту вчинення злочину  держава вступає в кримінально-правові  відносини з конкретною особою – суб`єктом злочин.

 Суб`єктами кримінально-правових відносин є, з одного боку - держава, а з другого – особа, яка вчинила злочин.

Отже, предметом кримінального права є відносини, які виникають у результаті вчинення злочину і застосування відповідного за  формою та змістом покарання за його вчинення.

Метод кримінального  права

Метод правового регулювання – це сукупність певних засобів, за допомогою  яких регламентуються та охороняються відносини між людьми, між громадянами та організаціями, між громадянами та державою.

Метод регламентування кримінально-правових відносин примусовий і застосовується лише до особи, яка вчинила злочин, як правило, шляхом покарання . Кримінально-правовий метод застосовується лише в тому разі, коли:

1. Вчинення діяння є суспільно небезпечним і відповідно до закону містить склад конкретного злочину.
2. Особа яка вчинила це діяння, була у стані осудності досягла на час його вчинення встановленого законом віку і підлягає покаранню.

Не можна застосовувати  кримінально-правовий метод до особи , яка під час вчинення суспільно-небезпечного діяння була у стані не осудності. До такої особи суд може застосовувати примусові заходи медичного характеру, що не є покаранням (ч.2 ст.20). Це стосується і особи, яка досягла встановленого законом віку кримінальної відповідальності. До такої особи суд може застосовувати примусові заходи виховного характеру ,що не є покаранням.

Основні риси КП(як галузі права)

• Його норми встановлюються лише ВРУ
• Воно проявляється лише у формі ККУ

Принципи кримінального  права 

Принципи  КП:

1. Принцип законності:

• Виключно законами України визначається діяння яке є злочином

• Учасники КП відносини повинні діяти тільки на підставі чинного законодавства (немає злочину не зазначеного в законі немає покарання)

2. Рівності громадян перед законом (незалежно від статі, раси, майнового та посадового становища)

3. Вини (закон визначає злочином коли воно вчинено умисно або з необережності )
4. Невідворотності відповідальності (будь-яка особа яка вчинила злочин , підлягає відповідальності, якщо відсутні законні підстави звільнення її від кримінальної відповідальності)
5. Індивідуального характеру відповідальності (до кримінальної відповідальності може бути притягнута лише фізична осудна особа , котра вчинила злочин . Ніякі інші (в тому числі її близькі та родичі   не можуть бути притягнуті за діяння які вони не вчинювали).

Джерела КП:

Конституція,  ККУ(1.09.2001р), Рішення Конституційного Суду , Постанови Пленуму Верховного Суду України, міжнародні угоди.

Єдиним джерелом КП, що визначає злочинність і караність діяння є ККУ.

ККУ

Загальна  частина (15 розд. 108ст.):

• Норми про загальні засади Кримінальної відповідальності
• Підстави кримінальної відповідальності
• Завдання ККУ
• Чинність Кримінального закону в часі в просторі за колом осіб
• Стадії вчинення злочину
• Поняття злочину
• Класифікація злочинів
• Особа яка підлягає кримінальній відповідальності
• Поняття та форми вини, співучасті, повторювальності, суб`єкту злочину;

Особлива  частина:

• Визначає вичерпний перелік діянь,які є злочином їх класифікація
• Покарання, які можуть застосовуватися до осіб, котрі їх вчиняють
• Визначається вид положення, яке може бути за них призначені
• Обставини, що виключають злочинність діяння
• Звільнення від кримінальної відповідальності
• Поняття покарання та його види
• Засади призначення покарання
• Положення пов`язані з судимістю
• Особливості кримінальної відповідальності
• Покарання неповнолітніх.

Норми особливої  частини складаються :

• Диспозиція - ознаки забороненого діяння
• Санкція - визначає вид і розмір покарання, що може застосовуватися в раз, коли вчиняється діяння, визначені диспозицією.

 

 

Чинність закону про Кримінальну відповідальність

В часі:

Злочинність і караність діяння визначається законом про Кримінальну відповідальність, якій діяв на час вчинення цього діяння .

Закон про Кримінальну  відповідальність зворотної дії  не має.

Закон який скасовує злочинність  діяння або пом`якшує Кримінальну відповідальність має зворотну дію в часі.

В просторі:

Громадяни України та особи  без громадянства ,що постійно проживають на території України, котрі вчинили злочин поза її межами, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до Кримінальної відповідальності та віддання до суд. Іноземні громадяни які вчинили злочин  поза її територією можуть бути віддані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності, якщо це передбачено міжнародним договором України.

2. Підстава кримінальної відповідальності

Кримінальна відповідальність – це обов`язок особи,яка винна в скоєнні злочину, зазнавати правового впливу з боку правоохоронних органів , державного осуду та примусу. В теорії кримінального права є також інші визначення поняття кримінальної відповідальності,зокрема як фактичної реалізації обов`язку особи, яка вчинила злочин, понести покарання починаючи з моменту винесення судом мінімальну відповідальність.

Кримінальна відповідальність  є правовим наслідком небезпечного діяння, за яке діюча особа має відповідати з моменту вчинення свого діяння. З цього моменту стає можливим застосування до такої особи заходів правового впливу.

1. Підставою - вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК.
2. Особа вважається невинною у вчиненні злочину і не може бути  піддана кримінальному покаранню доки її вину не доведено в законному порядку і не встановлено обвинувачу вальним вироком суду.
3. Ніхто не може бути перетягнутий до Кримінальної відповідальності за той самий злочин більше 1-го разу.

Склад злочину  - сукупність закріплених у кримінальному законі ознак , за наявності яких реально вчинене суспільно небезпечне діяння визначається злочином .

Модель складу злочину :

Основні елементи складу злочину:

1. Об`єктивна сторона злочину
2. Суб`єктивна сторона злочину
3. Суб`єкт злочину
4. Об`єкт

Якщо буде встановлено, що ознаки вчиненого діяння повністю відповідають ознакам конкретного злочину передбаченого КК, то діяння вважається злочином, основою притягнення особи до кримінальної відповідальності. Юридичну оцінку називають кваліфікацією злочинів. Їх наявність конкретний склад злочину.

Об`єкт злочину – охоплювані КП нормами суспільні відносини та соціальні блага, права ,на які посягає злочин.

Об`єктивна сторона злочину - зовнішній акт суспільно - небезпечного посягання на охоронюваний законом об`єкт, яким цьому об`єкту заподіюється шкода або створюється загроза її заподіяння.

Основні ознаки об`єктивної сторони:

1. Злочинне суспільно-небезпечне діяння передбачене кримінальним законом дія чи бездіяльність, якими заподіюється шкода об`єктові злочину (дія: тілесні рухи,слова свідомий характер невимушена.

Бездіяльність – пасивна поведінка, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні обов`язку діяти, покладеного на відповідальну особу  законом, трудовим обов`язком,  обумовленої її попередньою поведінкою або загальними визначеннями морально-етичними правилами)

2) Наслідки злочину – реальні шкідливі зміни, які відбулися в об`єкті, що охороняються Кримінальним  законом внаслідок злочинного діяння ( має матеріальний або не матеріальний характер)

3) Причиннатівніий зв`язок між соціально небезпечними наслідками для наявності складу злочину.

 

Факультативні ознаки :місце, час, спосіб, обставини, засоби, знаряддя.

Суб’єктивна сторона  злочину - відображає процеси, які відбуваються у свідомості особи у зв’язку з вчиненим нею злочину і свідчать про спрямування її волі та про її ставлення до суспільно небезпечного діяння та його  наслідків.

Ознаками є :1 )Вина; 2) Мета; 3) Мотив.

3. Злочин його види

Злочин передбачене ККУ суспільно небезпечне (дія або бездіяльність) вчинене суб’єктами злочину.

Діяння – вольова , усвідомлена поведінка (вчинок) особи, безпосередньо спрямована на спричинення певних негативних наслідків (дія чи бездіяльність ).

Суб’єкт злочину - осудна особа яка вчинила злочин у віці з якого відповідно Кримінального Кодексу може наставати Кримінальна відповідальність.

Ознаки злочину:

• Діяння вчинене суб’єктом злочину
• Суспільно-небезпечне воно спрямувало шкоду об’єктам, що охороняється чинним законодавством
• Протиправне діяння, яке передбачене чинним законодавством порушення особою Кримінально-правових нормам
• Винне, тобто таке ,що вчинене з умислом чи з необережності

Карне, за яке ККУ передбачено певний вид і розмір покарання.

Класифікація  злочинів:

1. Від ступеню тяжкості:

• Невеликої тяжкості – 2років(більш м’яке покарання)

• Середньої тяжкості – 5років(фіктивне підприємство)
• Тяжкі – 10 років (умисне ушкодження)

Особливо тяжкі - 10 років + довічне (умисне вбивство)

 Види злочину за ступенем тяжкості:

а)  злочин невеликої тяжкості - злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання;

б) злочин середньої тяжкості злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років;

в) тяжкий злочин - злочин, за який передбачено  покарання у виді позбавлення  волі на строк не більше десяти років;

г) особливо тяжкий злочин - злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі (ч. 5 ст. 12 КК України).

Злочинами невеликої тяжкості є, наприклад, зловживання опікунськими правами (ст. 167 КК України), незаконне розголошення лікарської таємниці (ст. 145 КК України) та ін.

Злочинами середньої тяжкості є, наприклад, фіктивне підприємництво (ст. 205 КК України), підміна дитини (ст. 148 КК України) та ін..

 Тяжкими злочинами є, наприклад,  умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України), незаконне позбавлення  волі або викрадення людини, вчинене  організованою групою, або таке, що спричинило тяжкі наслідки (ч. З ст. 146 КК України), катування, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 127 КК України) та ін..

Особливо тяжким злочином є, наприклад, диверсія (ст. 113 КК України), шпигунство (ст. 114 КК України), умисне вбивство (ст. 115 КК України) та ін..

2. За ступенем завершеності:

• Закінчений (містить усі ознаки складу злочину)
• Незакінчений: готування до злочину; замах на злочин

3)За формою вини:

• Умисні: прямий; непрямий (усвідомлення, передбачення, бажання)
• Необережні: