Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Января 2012 в 18:33, реферат
. Географічна оболонка — це єдине ціле природне утворення, де всі природні компоненти взаємно обумовлюють один одного. Кожний компонент географічної оболонки (рельєф, ґрунти, води, органічний світ та ін.) існує й розвивається за своїми власними законами, але не ізольовано. Кожен з них зазнає на собі впливу інших компонентів і сам впливає на них. Якщо, наприклад, клімат у якомусь районі стане вологішим або сухішим, то в ландшафті цього району обов’язково відповідно зміниться все: ґрунти, рослинність, тваринний світ, гідрографічна мережа, процеси вивітрювання, формування рельєфу екзогенними чинниками та ін.
На рівнинах екваторіальний пояс цілком зайнятий однією зоною — екваторіальними лісами (гілеями).
Зона екваторіальних лісів (гілей). Гілеї, або сельваси, займають простори в басейні Амазонки і Конго, переважну більшість островів Індомалайського архіпелагу, Океанії, а також територію Сьєра-Леоне і Ліберії, яка розташовується поза екватором. В Африці гілеї трохи зміщені на північ від географічного екватора, а в Південній Америці — на південь.
Середня місячна температура повітря дорівнює 24-28°С. Річна амплітуда температур значно менша від добової. Добові коливання температури досягають 10-15°. Річна кількість опадів — понад 2000 мм, причому вони рівномірно розподіляються протягом року.
Сприятливі кліматичні умови зумовлюють розкішну вічнозелену лісову рослинність, для якої характерні давність походження і багатство складу. Багато епіфітів і ліан. У боротьбі за світло розвинулась багато-ярусність лісу (5—6 ярусів і більше). Висота дерев першого ярусу в сприятливих за рельєфом місцях буває близько 80 м. Проте це винятки, здебільшого дерева рідко перевищують 35 м. Чагарники і трав'яний покрив пригнічені або їх нема зовсім. Неглибока аерація ґрунтів зумовлює неглибоку кореневу систему. Проте гущина лісу настільки велика, що для коріння в ґрунті не вистачає місця, внаслідок чого частина його починається в повітрі. Великі дерева мають дископодібне коріння, яке є ніби підпорками для стовбура. Кора на стовбурах дерев тонка. Це пояснюється тим, що дереву не потрібно захищатися від холоду і висихання.
У вологих екваторіальних лісах росте багато корисних дерев: какао, гевея, хлібне дерево, дерева з кольоровою деревиною (чорне та червоне), бавовняне дерево та багато інших.
Річна продукція наземної рослинної маси дуже велика — 40—50 т/га, проте вона майже повністю мінералізується, тому в ґрунтах органічні речовини не накопичуються. В умовах слабкого дренажу розвиваються заболочені ґрунти. На краще дренованих просторах поширені опідзолені латерити (ті й другі мають переважно кислу реакцію). Насичений вологою ґрунт часто не витримує великого навантаження і перетворюється на пливун. Це і обмежує висоту дерев.
Фауна численна й різноманітна. Багато мавп, в тому числі людиноподібних і напівмавп. Багато великих тварин, але жуйних мало. Хижаки представлені кошачими. Багато плазунів.
У цій зоні поширені головним чином лісові промисли, рибальство, полювання та примітивне землеробство. Практика показує, що з вирубуванням лісів і розорюванням земель їх ґрунти швидко втрачають родючість.