Правове регулювання інвестиційної діяльності

Резиденти України можуть здійснювати  інвестиції за кордон з метою:

• створення  спільних підприємств (чи підприємств, що повністю належать українським резидентам) та за умови одержання резидентом продукції цього підприємства (якщо існує потреба в такій продукції), гарантованості ринку збуту продукції СП за кордоном та використання цим СП української робочої сили;

• участі в розробці та експлуатації за кордоном сировинних родовищ для одержання необхідної Україні сировини з використанням української робочої сили;

• створення  спільних підприємств (чи підприємств, що повністю належать українським резидентам) з організації послуг (сервісних, транспортних тощо) та завоюванню ринків збуту високотехнологічної продукції України.

Ведучи мову щодо джерела фінансування інвестицій за межі України, необхідно зазначити, що резиденти України здійснюють інвестиції за кордон виключно за рахунок власних коштів, зарезервованих та облікованих на рахунках бухгалтерського балансу для здійснення інвестиції за кордон.

Здійснення інвестицій за кордон за рахунок бюджетних коштів дозволяється лише на підставі відповідної Постанови Верховної Ради України.

Здійснення інвестицій за кордон за рахунок кредитів, одержаних  від уповноважених та іноземних  банків, інших резидентів і нерезидентів, забороняється.

Здійснення резидентами  України інвестицій за кордон (в  тому числі на підставі доручень інших  резидентів) потребує одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Право на одержання  індивідуальної ліцензії щодо здійснення інвестиції за кордон мають резиденти України — юридичні особи, а також фізичні особи, які зареєстровані як підприємці згідно з Законом України «Про підприємництво».

Усі види інвестицій в грошовій формі за кордон ( незалежно від суми інвестиції) повинні здійснюватися резидентами України у безготівковій формі, виключно через кореспондентські рахунки уповноважених банків у банках країни інвестицій.

Усі надходження  на користь резидентів в іноземній  валюті (прибуток, дивіденди тощо ), одержані від здійснення інвестиційної діяльності за межами України, підлягають зарахуванню на валютні рахунки резидентів в уповноважених банках після сплати податків та інших зборів, які передбачені законодавством іноземної держави.

У разі сплати резидентами  України податків та інших зборів у країні інвестицій, резиденти повинні  подати до уповноваженого банку та податкової інспекції офіційне підтвердження відповідного органу країни інвестицій стосовно суми сплачених податків та інших зборів.

Суми податків та інших зборів враховуються уповноваженими банками лише у випадках здійснення вказаних платежів у країнах, що мають міждержавні угоди з Україною про запобігання подвійному оподаткуванню.

Порядок обов'язкового продажу валютних надходжень, а також подальшого використання валютних коштів, що надходять резидентам України від здійснення інвестиційної діяльності за кордоном, визначається чинним валютним законодавством України.

Облік валютних коштів, що знаходяться за межами України  у вигляді інвестицій, а також  доходів (прибутку) від іноземних  інвестицій, здійснюється резидентами  на відповідних рахунках бухгалтерського  балансу (консолідованого балансу).

Згідно із Законом  України «Про банки і банківську діяльність» та Декретом Кабінету Міністрів  України від 19 лютого 1993 р. «Про систему  валютного регулювання і валютного  контролю», Національний банк України  встановлює порядок надання уповноваженим банкам індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за межі України.

Уповноважені  банки можуть здійснювати інвестиції у грошовій формі за кордон шляхом:

1) відкриття  банків та інших підприємств,  установ, статутний капітал яких повністю формується за рахунок коштів українських резидентів;

2) участі у  діючих іноземних банках та  інших підприємствах, установах;

3) створення  банків та інших підприємств,  установ за кордоном спільно  з нерезидентами — юридичними  і фізичними особами;

4) відкриття  за межами України філій, представництв  та інших відокремлених підрозділів; 

5) придбання  за кордоном та в Україні  акцій, облігацій та інших цінних  паперів іноземних держав, банків, фірм тощо, деномінованих в іноземній  валюті;

6) придбання  нерухомого та рухомого майна, інших майнових прав, а також прав інтелектуальної власності;

7) інших форм, які прямо не заборонені діючим  законодавством України та країни інвестицій.

Здійснення інвестицій за кордон уповноваженими банками (в  тому числі за дорученням інших резидентів та нерезидентів), потребує одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Клопотання уповноважених  банків щодо здійснення ними інвестицій за кордон розглядаються лише за умови  дотримання уповноваженими банками  встановлених Національним банком України економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків.

Уповноважені  банки можуть відкривати за межами України банки і філії та приймати участь в іноземних банках, підприємствах, установах лише за умови повної сплати заявленого статутного фонду та реєстрації його в Національному банку України.

Загальна сума внесків уповноваженого банку до статутних фондів банків та інших підприємств за межами України не може перевищувати 10 відсотків його власних коштів.

Уповноважені  банки для одержання індивідуальної ліцензії на здійснення інвестиції за кордон мають подавати до Національного банку України певні документи:

Для відкриття  банків та інших підприємств за межами України:

• лист-клопотання керівництва уповноваженого банку  щодо відкриття банку чи іншого підприємства за кордоном;

• копію протоколу  рішення компетентного органу уповноваженого банку щодо відкриття банку чи іншого підприємства за кордоном;

• клопотання регіонального  управління Національного банку України;

• нотаріально  завірену довідку аудиторської організації щодо фінансового стану уповноваженого банку на останню звітну дату. Легалізовані документи:

• копію реєстраційних  документів банку чи іншого підприємства, установи, що відкривається за кордоном;

• копії Статуту  та Установчого договору банку або  іншого підприємства, установи, що відкривається  за кордоном;

• копію законодавства конкретної країни стосовно порядку відкриття підприємств за участю іноземних юридичних осіб. Для відкриття за межами України філій банків:

• лист-клопотання керівництва уповноваженого банку  щодо відкриття філії за кордоном;

• копію протоколу рішення компетентного органу уповноваженого банку щодо відкриття філії;

Нотаріально завірені документи:

• положення  про філію уповноваженого банку;

• довіреність  керівникам філії на здійснення операцій;

• клопотання регіонального  управління Національного банку України;

• нотаріально  завірену довідку аудиторської організації щодо фінансового стану уповноваженого банку на останню звітну дату;

• легалізовану копію законодавства конкретної країни щодо порядку відкриття філій  іноземних юридичних осіб. Для участі уповноваженого банку у капіталі іноземного банку або іншого іноземного підприємства:

• лист-клопотання керівництва уповноваженого банку  щодо участі у капіталі іноземного банку чи іншого іноземного підприємства;

• копію протоколу  рішення компетентного органу уповноваженого банку щодо участі у капіталі іноземного банку чи іншого іноземного підприємства;

• легалізовані копії реєстраційних та установчих документів іноземного банку чи іншого іноземного підприємства;

• клопотання регіонального управління Національного банку України;

• нотаріально  завірені та легалізовані довідки аудиторських організацій щодо фінансового стану уповноваженого банку та іноземного банку (підприємства) на останню звітну дату;

• висновок щодо фінансового стану іноземного банку (підприємства) подається однією з аудиторських організацій, яка визнана Національним банком України як така, що має право здійснювати аудиторську перевірку діяльності нерезидентів — юридичних та фізичних осіб.

• легалізовану копію законодавства конкретної країни щодо, порядку участі іноземних юридичних осіб у капіталі банків і підприємств.

У випадках, коли законодавство конкретної країни передбачає подання інших документів, нотаріально завірені копії цих документів додатково подаються до Національного банку України (мовою країни інвестицій та завіреним текстом українською мовою).

У випадку придбання  уповноваженим банком за кордоном і в Україні будь-яких майнових прав (в тому числі акцій, облігацій та інших цінних паперів іноземних держав, фірм, банків тощо, деномінованих у іноземній валюті) та прав інтелектуальної власності, до Національного банку України подаються легалізовані відомості стосовно:

1) емітентів  цінних паперів, умови придбання  та гарантії забезпечення цінних паперів;

2) власників  і щодо правового статусу майнових  прав і прав інтелектуальної  власності. 

Підставами для  відмови від видачі індивідуальної ліцензії можуть бути:

1) незадовільний  фінансовий стан уповноваженого  банку; 

2) невідповідність  документів, поданих уповноваженим банком, вимогам чинного законодавства України та нормативних документів Національного банку України;

3) порушення  або можливе порушення у зв'язку  з інвестицією встановлених Національним  банком України економічних нормативів  регулювання діяльності комерційних банків;

4) невиконання  вимог Національного банку України  щодо забезпечення функцій банківського  нагляду за операціями своїх клієнтів;

5) рішення відповідних  органів (Міністерства економіки України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України тощо) щодо неможливості чи економічної та геополітичної недоцільності здійснення уповноваженими банками інвестицій у конкретну країну;

6) заборони або  обмеження щодо іноземних інвестицій, передбачені діючим законодавством країни інвестицій;

7) відсутність  у законодавстві країни інвестицій  правових гарантій щодо недоторканості іноземних інвестицій та безперешкодної їх репатріації;

8) стан платіжного  балансу України як в цілому, так і в розрізі окремих країн світу;

9) інші підстави, передбачені чинним законодавством  України та нормативними документами  Національного банку України. 

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України  «Про систему валютного регулювання  і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. за № 15—93. Національний банк України надає індивідуальні ліцензії на відкриття резидентами України рахунків у іноземній валюті. Національний банк України, відповідно до положень Декрету встановлює порядок отримання та перереєстрації ліцензій на відкриття резидентами України рахунків в іноземних банках.

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ  РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Пошук ефективного  правового регулювання відносин між державами, що приймають інвестиції та державами, що надають інвестиції, породив багато складних проблем.

Так, важливе  значення має визначення відмінностей між дією держави (Actaimperii) та дією громадянина (Actagestionis) для того, щоб юридичні та фізичні особи могли в судах інших держав вимагати від держави, що приймає інвестиції, виконання її зобов'язань.

Існує також проблема визначення застосовуваного права у відносинах між приймаючими державами та інвестором. Конкретні умови інвестування капіталу примушували держави при виникненні спорів звертатися в ряді випадків до міжнародного права. Ця тенденція в останній час знайшла своє закріплення у багатосторонньому договорі, яким є Конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів (Вашінгтонська конвенція) 1965 p.

Наступна проблема пов'язана із можливістю визнання за деякими категоріями інвесторів статусу суб'єктів міжнародного права. В науці міжнародного права існує немало спроб аргументувати доцільність розширення кола суб'єктів міжнародного права, включивши до їх числа, зокрема транснаціональні корпорації, діяльність яких містить деякі елементи міжнародної правосуб'єктності.