Управління фінансуванням оборотних активів підприємства

     Структуру пасивів можна теж оцінити  негативно, так як підприємство має  досить невеликий розмір робочого капіталу. У 2010 р. вона становила 65,4 тис. грн., у 2008 р. - 59,7 тис. грн., у 2009 р. - 75,6 тис. грн. Це вказує на значне відволікання коштів підприємства на покриття, у першу чергу, основних засобів. Підприємство не користується кредитами, але кредиторська заборгованість займає помітне місце у структурі пасивів, і те, що частка їх зросла у 2010 р. до 5,4 % проти 3,4 % у 2008 р, і 5,0 % у 2009 р. є негативним явищем. Фінансовий стан підприємства можна оцінювати з точки зору короткострокової та довгострокової перспективи. В першому випадку критеріями оцінки є ліквідність та платоспроможність підприємства, тобто його здатність вчасно задовольняти платіжні потреби постачальників, повертати кредити, проводити оплату праці персоналу та вносити платежі в бюджет. Більшу інформацію про стан активів підприємства можна отримати шляхом розрахунку показників ефективності використання оборотних активів (табл.2.8). Швидкість обігу оборотних коштів можна виразити за допомогою таких показників: коефіцієнт оборотності оборотних засобів; тривалість одного обороту в днях. Саме завдяки цим коефіцієнтам характеризується оборотність, тобто послідовне проходження оборотними засобами стадій кругообігу зі зміною форм власності. Оборотність оборотних засобів тісно пов’язана з їх віддачею і є однією з найважливіших характеристик інтенсивності використання засобів підприємства і його ділової активності.

     Як  видно із даних таблиці, оборотність оборотних активів у порівнянні з 2008 р. прискорилась на 1,1 дня, а відповідно 2009р. уповільнилась на 4,3 дня. Такі зміни свідчать про погіршенні фінансового стану підприємства, так як кошти вкладені у поточні активи знову приймуть грошову форму на 4,2 дня пізніше у порівнянні з минулим роком. А це приведе до необхідності додаткового залучення коштів для продовження господарської діяльності. Як свідчать розрахунки проведені раніше, такими коштами для підприємства стала в основному кредиторська заборгованість.

     Таблиця 2.8. Показники ефективності використання оборотних активів ПрАТ «Київпромсервіс»

     Уповільнення  оборотності на 4,2 дня обумовило необхідність залучення у господарський оборот коштів у розмірі 7,4 тис. грн. Уповільнення оборотності спостерігалося і в розрізі окремих видів оборотних активів. Так оборотність коштів у розрахунках уповільнилась у 2010 р. порівняно з 2008 р. на 0,9 дня, а з 2009 р. - на 0,5 дня, а оборотність запасів - на 1,9 дня та 3,8 дня. Відповідно до цього у подальшому необхідно виявити склад, перш за все, товарних запасів і чи є в їх наявності такі, що не користуються попитом у населення, та забезпеченість роздрібного товарообороту товарними запасами. Розрахунки періоду обороту грошових коштів за звітний період показують, що з моменту надходження коштів на рахунок підприємства до моменту їх вибуття проходить в середньому 0,5дня. Це говорить про недостатність коштів на підприємстві при умові значного обсягу кредиторської заборгованості. Оборотні активи за 2010р. здійснили в середньому 5,1 обороти, у 2009 р. - 5,4, а у 2008 р. - 5. Найбільш швидку оборотність у 2010 р. мають грошові кошти (775,3 разів) і кошти в розрахунках (16 разів).

     Як  видно із даних таблиць  оборотність  оборотних активів в ПрАТ «Київпромсервіс» в цілому уповільнилась на 34 дні, в тому числі по коштам у розрахунках на 21 день, по запасам на 32,6 днів. Позитивним слід відмітити прискорення оборотності грошових коштів на 19,4 дня. Разом з цим інтегральний показник ефективності використання оборотних активів знизився на 2,82, що свідчить про неефективне управління оборотними засобами на ПрАТ «Київпромсервіс» станом на кінець 2010р. Вплив факторів за зміну оборотності оборотних активів розраховано у таблиці 2.10.

     Дані  таблиці 2.10 свідчать, що зменшення обсягу товарообороту у 2010р. порівняно з 2009 р. привело до уповільнення оборотності оборотних активів на 1,2 дня, а зменшення середніх їх залишків на 3,1 дня. Про погіршення використання оборотних активів свідчить також зменшення їх фондовіддачі у 2010р. порівняно з 2009 р. на 0,32 грн. і рентабельності на 22,64%. Правильність цього висновку підтверджує і зниження величини інтегрального показника ефективності використання оборотних активів у 2010 р. порівняно з 2008 р. на 0,75 гри., а з 2009 р. - на 0,77 грн.

     Таблиця 2.10. Фактори, які впливають на оборотність оборотних активів ПрАТ «Київпромсервіс».

     Таким чином, слід усвідомити, що прискорення  оборотності коштів супроводжується додатковим залученням засобів в оборот. Уповільнення оборотності супроводжується відволіканням засобів з господарського обороту, їх більш тривалим осіданням у виробничих запасах, незавершеному виробництві, готовій продукції.

     Основними напрямками стратегічної роботи ПрАТ «Київпромсервіс» в області управління джерелами оборотних засобів є:

• визначення потреби підприємства в оборотних засобах;
• визначення наявності власних оборотних коштів і приведення їх обсягів до оптимального значення;
• визначення обсягу залучених коштів і розрахунок ефективності їх використання;
• визначення нормативу оборотних засобів і приведення власних оборотних коштів до цього значення;
• вживання заходів щодо прискорення повернення підприємству сум дебіторської заборгованості;
• припинення виконання робіт для неплатоспроможних замовників;
• скорочення управлінських та усунення непродуктивних витрат;
• впровадження прогресивних методів управління виробництвом;
• поступове збільшення обсягу статутного капіталу підприємства для фінансування власних оборотних засобів.

     Отже, в межах сформульованих напрямків  стратегічної роботи ПрАТ «Київпромсервіс» в області управління джерелами оборотних засобів підприємства, конкретними шляхами підвищення ефективності використання оборотних засобів є:

• обґрунтоване встановлення норм і нормативів праці;
• встановлення прямих постійних взаємозв’язків з постачальниками;
• зменшення вартості застосовуваних у виробництві сировини і матеріалів на основі придбання їх за оптовими цінами;
• економія на нормах витрат сировини і матеріалів завдяки впровадженню прогресивних технологій у виробництво;
• вторинне використання відходів у виробництві;
• інтенсифікація виробничих процесів (скорочення тривалості виробничого циклу);
• перехід до безперервного здійснення виробничих процесів;
• прискорення процесів збуту продукції при застосуванні прогресивних маркетингових технологій.

2.2. Оптимізація  джерел фінансування оборотних  активів підприємства ПрАТ «Київпромсервіс» 

     Одним із завдань фінансового менеджера  є здійснення прогнозних розрахунків обсягу фінансових ресурсів, необхідних підприємству для фінансування затрат на виробництво та реалізацію продукції в плановому періоді (місяць, квартал, рік). Кошти, авансовані в затрати, відображаються за окремими позиціями оборотних активів. Загалом, оборотні активи — це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи впродовж дванадцяти місяців з дати балансу.

     Операційний цикл — це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення виробничо-господарської діяльності та отриманням \ коштів від реалізації виробленої з них продукції (товарів, послуг).

     Він включає такі стадії: 

     Отже, підприємству слід визначати обсяг  капіталу, який буде авансований в запаси підприємства та дебіторську заборгованість. Встановлення потреби в капіталі для фінансування згаданих активів є набагато складнішим завданням, ніж розрахунок планування величини ресурсів для інвестиційних цілей. Наявність і структура оборотних активів підприємства залежить від двох основних чинників:

     - періоду, протягом якого капітал,  авансований у виробництво певного  продукту, знову надійде на підприємство  у складі виручки від реалізації, тобто від тривалості операційного  циклу;

     - обсягів затрат на виробництво  та реалізацію продукції.

     Слід  чітко розуміти взаємозв'язки між  витратами підприємства та величиною  його запасів. Згідно зі стандартами  бухгалтерського обліку, запаси — це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством. Під фінансовим забезпеченням слід розуміти наявність в розпорядженні підприємств фінансових ресурсів для здійснення фінансування поточної господарської діяльності, інвестиційних програм капітальних вкладень, підготовки та перепідготовки кадрів та інших заходів. Структура фінансово-виробничого потенціалу підприємства наведена в додатку Б.

     У процесі планування доцільно розраховувати  потребу в капіталі, яка авансується  в товарно-матеріальні запаси та витрати на виробництво і збут реалізованої продукції. Причому в  останньому випадку потреба в капіталі виникає лише за наявності часового розриву між моментом відвантаження готової продукції зі і кладу та часом надходження грошових коштів на рахунки підприємства.

     При плануванні потреби в капіталі на фінансування оборотних активів проблема полягає, з одного боку, в трудомісткості та складності планування затрат (собівартість виробу відповідає лише певному обсягу його випуску і продажу, отже, помилковими можуть виявитися фінансові розрахунки підприємства, засновані на суто витратному методі), а з іншого — у невизначеності періоду оборотності засобів. Якби оплата предметів праці здійснювалася вранці, виробництво продукції — протягом дня, а ввечері відбувалась реалізація та надходження виручки, то потреба в обігових коштах становила б один день. На практиці ж проміжок часу від оплати товарів, робіт, послуг, які складають собівартість продукції, до моменту надходження коштів від її реалізації майже завжди перевищує один день:

• надходження сировини та матеріалів може здійснюватися протягом кількох днів після їх оплати;
• виробництво може тривати кілька днів, тижнів і навіть місяців;
• готова продукція деякий час, не знаходячи свого покупця, зберігається на складі;
• платежі за відвантажені товари, як правило, надходять з деяким запізненням (або взагалі не здійснюються) і т. ін.

     Упродовж  усього циклу кругообігу засобів  необхідно виплачувати заробітну  плату, сплачувати рахунки за сировину та матеріали, нести інші витрати.

     Норматив  обігових коштів за кожною статтею  розраховується множенням одноденних витрат у грошовому виразі на відповідну норму запасу в днях.

     У методичних розробках західних фінансистів  потребу в коштах для фінансування оборотних активів рекомендується розраховувати не лише в розрізі  окремих статей запасів, а й у  розрізі дебіторської заборгованості та за окремими елементами витрат. Наприклад, необхідний обсяг капіталу, який протягом планового 1 періоду авансуватиметься в сировину та матеріали, заробітну] плату, окремі елементи накладних витрат тощо. За цим підходом розрахунок потреби в капіталі пропонується здійснювати в три етапи (рис. 3.1).