- високі технічні параметри та низька
вартість експлуатації: вони важливі для
потенційного покупця не менше, ніж ціна;
- орієнтація на одержання прибутку та
оцінка потенційних покупок з огляду на
їхню ефективність: чинники, що впливають
на вибір товару покупцем, за ступенем
їхньої важливості розміщуються в такій
послідовності: якість, технічне обслуговування,
ціна;
- можливість надати готовому виробу більшої
привабливості для покупців: зрозуміло,
що доступні ціни, узгоджені з показниками
якості товару, є привабливішими для потенційних
покупців.
Об’єктивно діють
і специфічні чинники ціноутворення на
основні види продукції виробничо-технічного
призначення (сировину, основні й допоміжні
матеріали, вузли та агрегати, основне
й допоміжне устаткування).Розглянемо
їх детальніше.
- Сировина підлягає лише тій обробці, яка полегшує її використання чи транспортування або приводить її у відповідність із чинними стандартами. За реалізації сировинних товарів на ринку ціни на них встановлюються з урахуванням вимог стандартів, обсягу попиту та продажу.
- Основні матеріали, як правило, купують відповідно до специфікації, опрацьованої на базі чинних стандартів. Саме наявність затверджених у встановленому порядку стандартів є головним чинником ціноутворення на основні матеріали.
- Допоміжні матеріали виконують на різногалузевих підприємствах майже однакові функції і у зв’язку з цим мають стійкий попит. Тому на встановлення ціни на такі матеріали впливають існуючий попит, їхні якісні показники та обсяги виробництва.
- У зв’язку з природним прагненням покупців максимально обмежити кількість постачальників вузлів та агрегатів, останні звичайно купують у виробників, які встановлюють ціну на них з урахуванням іміджу своєї продукції на ринку. Іноді деякі вузли та агрегати є досить помітними в готовому виробі, що дає змогу покупцям використовувати відомі на ринку марки таких виробів для стимулювання збуту власної продукції за вигідною для них ціною.
- У цінах на основне устаткування, враховується його універсальність або навпаки – спеціалізація. Що вища спеціалізація устаткування, то суворіші вимоги до експлуатаційних параметрів, так і до ціни. За ринкових умов господарювання виробники основного устаткування можуть кредитувати своїх покупців, включаючи продаж на виплат та лізинг.
- Ціна одиниці допоміжного устаткування завжди є помітно нижчою за ціну на основне устаткування. За умови зростання обсягів виробництва збуту такого устаткування з’являється можливість дальшого зниження ціни.
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
- Бойчак І. М., Харів Н.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств.- Л.: Сполом, 1999.
- Закон України “Про ціни і ціноутворення” від 21.06.12 №507-VI
- Указ Президента України “Про заходи щодо стабілізації цін і стримування інфляції” від 31.01.1992 р. №71/92
- Постанова Кабінету Міністрів України “Про ціноутворення в умовах реформування економіки” від 21.10.1994 р.
- Положення Кабінету Міністрів України “Про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень” від 22.02.1995 р. №135
- Постанова Кабінету Міністрів України “Про удосконалення порядку формування цін” від 18.12.1998 р. №1998
- Постанова Кабінету Міністрів України “Про запровадження мінімальних цін та вітчизняні та імпортні алкогольні напої” від 21.06.2001 р. №700
- Розпорядження Президента України “Про вдосконалення спостереження за цінами і тарифами” від 19.11.2001 р. № 328-2001-рп
- Інструкція Міністерства фінансів України “Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами” від 03.12.2001 р. №298/519
- http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mtip/2008_14/harchenko.pdf
- Харченко І.В. АНАЛІЗ ПОПИТУ СПОЖИВАЧІВ ЯК ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА. - УДК 339.138(075.8), 2008
- Лист Міністерства промисловості України “Паро порядок формування оптових цін (тарифів) від 12.08.1994 р. № 05-16-3/4689
- Лист Міністерства економіки України “Щодо порядку ціноутворення” від 15.10.1997 р. № 27-26/142
- Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва “Щодо визначення цін на окремі види товарів (робот, послуг) від 03.07.2001 р. № 1-221/4115
- Розпорядження Київської міської адміністрації “Про запровадження тимчасового державного регулювання роздрібних цін на основні продовольчі товари” від 09.07.2003 р. № 1260
- Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затверджена наказом МЗЕЗТоргу України від 04.01.97 р. N 2, зі змінами.
- Порядок зайняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 108, зі змінами.
- Плєшонкова Л. “Виробнича собівартість і калькулювання промислової проду,кції” “Баланс” №7 від 03.04.2001 р.
- Почапська Л. “Калькулювання собівартості друкованих видань” “Баланс” № 26 від 25.06.2002 р.
- Харченко Н. “Ціна послуги і єдиний податок” “Баланс” № 48 від 26.11.2002 р.
- С. Ф. Голова "Управлінський бухгалтерський облік" К: Скарби, 1998).
- Економіка підприємства: Підручник/ за ред. С.Ф. По кропивного – К.:КНЕУ,2001.
1
Прямі витрати- це затрати, пов'язані з виробництвом
окремих видів продукції, які можуть бути
безпосередньо включені до її собівартості.
2
Типове положення з планування, обліку
і калькулювання собівартості продукції
(робіт, послуг) у промисловості, затверджене
постановою Кабінету Міністрів України
від 26.04.96 p. N 473.