Аналіз цінової політики підприємства

ЗМІСТ

Вступ 5

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ  ПОНЯТТЯ ЦІНИ ТА ЇЇ ФОРМУВАННЯ 8

1.1 Загальна характеристика  ціни та її види 8

1.2. Існуючі методи  ціноутворення на продукцію (послуги) 15

1.3. Ціноутворення на  промислових підприємствах 20

1.4. Особливості ціноутворення  у торговельній діяльності 27

1.5. Формування цін  на послуги 35

2. АНАЛІЗ ЦІНОУТВОРЕННЯ  В УКРАЇНІ В ЦІЛОМУ, ЇЇ ДИНАМІКА  ТА РЕГУЛЮВАННЯ 38

2.1. Особливості ціноутворення  у виробництві друкованої продукції 38

2.2. Аналіз попиту споживачаів  як важливий фактор формування маркетингової політики 42

2.3. Аналіз динаміки  цін в Україні за останні  роки 54

2.4. Державне регулювання  ціноутворення в Україні 60

3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА 63

Висновки 66

Список використаної літератури 69

 

ВСТУП

Ціна в сучасній економіці - це не тільки індикатор співвідношення попиту і пропозиції, на який повинна орієнтуватися фірма, але перш за все - найважливіший елемент маркетингу фірми. Але на зміну цінової конкуренції приходить конкуренція якості й додаткових послуг для споживача. Стабільність цін та ринкових умов виявляється для фірми привабливіші, що передбачувані вигоди від зміни цін.

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки зростає роль цінової політики, що обумовлено загостренням конкурентної боротьби, активізацією консюмеристського руху. При цьому підвищується важливість управлінських рішень з цін, оскільки ціни значно впливають на кінцеві фінансові результати і ринкове положення підприємства. Водночас, цінова політика вітчизняних підприємств, як правило, здійснюється безсистемно та некваліфіковано.

Так підприємства використовують витратний підхід до ціноутворення; при формуванні цін не враховується попит покупців і ціни конкурентів; ціна використовується без зв’язку  з іншими елементами комплексу маркетингу; ціни не пристосовані до зміни ринкової кон’юнктури.

Проблеми вітчизняного ціноутворення зумовлені такими основними причинами, як: спадщина планової економіки, при якій ціни на товари встановлювалися дерективно та визначалися  на основі витрат; відсутність необхідного досвіду у формуванні цінової політики і у використанні ринкової ціни в процесі збуту; недостатнє методичне забезпечення процесу формування цінової політики підприємства з урахуванням особливостей розвитку вітчизняної економіки.

Це обумовлює необхідність переходу від традиційного до якісного нового підходу до процесу формування цінової політики підприємств – підходу, заснованому на використанні концепції маркетингу.

На сьогодні питання цінової  політики – задоволення потреб споживачів (більш різноманітною за ціною та якісною продукцією) підприємств є дуже актуальним.

За ринкових умов господарювання ключовим економічним важелем, що активно  впливає на розвиток суспільства  та рівень життя населення, є ціна. Ціна – це грошовий вираз вартості товару (продукції, послуги). Вона завжди коливається навколо ціни виробництва (перетвореної форми вартості одиниці товару, що дорівнює сумі витрат виробництва й середнього прибутку) та відображає рівень суспільно необхідних витрат праці.

Згідно ст. 7 Закону «Про ціни і ціноутворення» на усі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів, установлюються вільні ціни і тарифи. Як випливає зі ст. 9 цього Закону, державні фіксовані і регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, що мають визначальне вплив на загальний рівень і динаміку цін на соціально найбільш значимі товари і послуги, а також на продукцію (товари, послуги) підприємств-монополістів. При цьому порушення порядку встановлення і застосування цін грозить застосуванням до підприємства спеціальних економічних санкцій. А особи, винні в неправильному чи встановленні застосуванні цін, залучаються до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

При цьому ст. 13 Закону «Про ціни і ціноутворення» наказує: «Господарські суб'єкти повинні у встановленому порядку представляти необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення і застосування цін”. Ця цитата промовляє на користь необхідності складання калькуляцій у процесі впровадження цінової політики на підприємствах.

Предметом даної курсової роботи є цінова політика підприємства, вивчення питань сутності цін, їх видів та процесу калькулювання на різних видах підприємств України.

Застосовувані в ринковій економіці ціни виконують три основні функції: обліково-вимірювальну, розподільчу та стимулюючу.

Обліково-вимірювальна функція  ціни полягає в тім, що вона є засобом обліку й вимірювання витрат суспільної праці на виробництво окремих видів продукції або надання різноманітних послуг.

Розподільча функція зводиться до того, що за допомогою цін, які відхиляються від вартості, здійснюється перерозподіл частини доходів первинних суб’єктів господарювання та населення.

Стимулююча функція  ціни використовується для мотивації підвищення ефективності господарювання, забезпечення необхідної прибутковості (дохідності) кожному нормально працюючому продуценту, посереднику і безпосередньому продавцю товарів виробничого та споживчого призначення.

Актуальність вибраної теми курсової роботи полягає в тому, що ціноутворення є основним напрямком економічної діяльності підприємств для досягнення основної мети любого підприємства – одержання прибутку.

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОНЯТТЯ ЦІНИ ТА ЇЇ ФОРМУВАННЯ

 

1. Загальна характеристика ціни та її види

 

 

Ціна одиниці продукції (окремої послуги) формується з відповідних складових, що відображають структуру відповідних видів цін, використовуваних різними суб’єктами господарювання.

У таблиці 1.1 показаний процес формування ціни на товари, які надходять від виробника до споживача.

Таблиця 1.1

Типові складові ціни

Підприємство-виробник			Підприємство, яке здійснює оптову торгівлю				Підприємство, яке здійснює роздрібну торгівлю
Витрати на виробництво і збут (повна собівартість)	Прибуток	Податки, збори, ПДВ	Витрати на придбання	Витрати підприємства (адміністративні  витрати і витрати на збут)	Прибуток	Податки, збори, платежі, у т. ч. ПДВ	Витрати на придбання	Витрати підприємства (адміністративні  витрати і витрати на збут)	Прибуток	Податки, збори, ПДВ
Відпускна ціна
Оптова ціна торговельного підприємства
Роздрібна ціна торговельного  підприємства

 

У системі господарювання застосовується багато видів цін, які виокремлюються за різними класифікаційними ознаками (або без таких ознак). Основні  види цін і тарифів, виокремлюваних за певними класифікаційними ознаками, показано на рис.1.1.

Рис.1.1 Основні види цін і тарифів за окремими класифікаційними ознаками

 

За класифікаційною ознакою  рівня встановлення та регулювання  застосовують централізовано-фіксовані й регульовані, договірні та вільні ціни.

Централізовано-фіксовані ціни встановлює держава на ресурси, що впливають на загальний рівень і динаміку цін; на товари і послуги, які мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію (послуги), виробництво (надання) якої зосереджено на підприємствах (в організаціях), що займають монопольне становище на ринку.

Рівень договірних цін формується на засаді домовленості між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем) і стосується конкретної партії товару.

Вільні ціни – це ціни, що їх визначає підприємство (організація) самостійно. Проте держава певною мірою впливає на договірні та вільні ціни, проводячи антимонопольну політику, регулюючи умови оподаткування й кредитування для окремих груп суб’єктів господарської діяльності.

Залежно від особливостей купівлі-продажу і сфери економіки  існують світові, оптові, закупівельні та роздрібні ціни, а також тарифи на перевезення вантажів і пасажирів, надання різноманітних платних  послуг.

Світові ціни – це грошовий вираз міжнародної вартості товарів, що реалізуються (продаються) на світовому ринку. Вони визначаються: для одних товарів – рівнем цін країни-експортера; для інших – цінами бірж та аукціонів; для багатьох готових виробів – цінами провідних фірм світу.

Оптові (відпускні)ціни на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання та закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію встановлюються виходячи з: фактичних витрат на виробництво (із собівартості) продукції; прибутку підприємства (з урахуванням кон’юнктури ринку, якості продукції); величини податку на додану вартість; суми акцизів (для товарів, що обкладаються акцизним збором); суми ліцензійного збору (для алкогольної продукції).

Закупівельні ціни застосовуються постачально-збутовими, заготівельними організаціями, оптово-посередницькими фірмами, підприємствами (організаціями) оптової торгівлі та іншими юридичними особами, які здійснюють торговельну діяльність відповідно до статусу. Вони включають оптову (відпускну) ціну підприємства-виробника, податок на додану вартість, акцизний та ліцензійний збори, а також витрати зазначених підприємств (організацій) для закупівлі, збереження, фасування, транспортування й реалізації продукції та прибуток, необхідний для нормальної діяльності.

Роздрібні ціни визначаються самостійно торговельними підприємствами, підприємствами громадського харчування та іншими юридичними особами, які здійснюють продаж товарів чи надають послуги населенню, згідно з кон’юнктурою ринку, якістю товару (послуг), виходячи з вільної ціни закупівлі.

Окрему групу цін  становлять різноманітні тарифи. Тарифи вантажного та пасажирського транспорту – це плата за перевезення вантажів і пасажирів, яку беруть транспортні підприємства з відправників і населення. Тарифи на платні послуги характеризують розмір оплати послуг із побутового обслуговування населення, послуг банків і зв’язку, юридичних, консультаційних та інших різновидів послуг, що надаються фізичним та юридичним особам.

У сучасній практиці господарювання застосовуються також ринкові ціни, які виокремлюються без певної класифікаційної ознаки. Основні з них (з короткою сутнісною характеристикою) показано на рис.1.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.2 Основні види ринкових цін, виокремлюваних без певної класифікаційної ознаки

Також систему цін прийнято класифікувати згідно визначених ознак.

За характером обороту:

- оптові, за якими підприємство реалізує вироблену продукцію іншим підприємствам та збутовим організаціям

-закупівельні, за якими реалізується сільськогосподарська продукція виробниками ( колгоспами, радгоспами, фермерськими господарствами та населенням ) державним та комерційним  організаціям для послідуючої переробки.

- роздрібні, за якими товари реалізуються в роздрібній торговій сітці населенню.

На будівельну продукцію існує декілька різновидністей цін:

- кошторисна вартість – граничний розмір витрат на будівництво кожного конкретного обєкта;

- прейскурантна ціна – середня кошторисна вартість одиниці кінцевої продукції типового будівельного обєкту;

- договірна ціна встановлюється при підписанні договору між замовником та підрядчиком;

- ціни та тарифи на послуги населенню;

- знижки в галузі обігу ( оптово- збутові, торгівельні);

- тарифи грузового та пасажирського транспорту – плата за переміщення вантажу та пасажирів. Яка береться транспортними організаціями з відправників вантажу чи пасажирів.

За рівнем вільності  від впливу держави при їх встановленні:

- вільні, що складаються на ринку під впливом попиту та пропозиції. Держава може домагатися зміни цих цін тільки за допомогою впливу на коньюктуру ринку;

- регульовані, які складаються  також під впливом попиту та пропозиції, але підлягають певному впливу з боку держави чи  через безпоседнє обмеження їх росту або зниження, регламентацію рентабельності;

- фіксовані, які встановлюються державними органами  на попередньо визначене коло товарів.

За способом фіксації:

- контрактні, які встановлюються за згодою обох сторін згідно контракту;

- трансфертні, які застосовуються при реалізації продукції між філіями або в межах однієї асоціації;

- біржові, які використовуються при продажу товарів безпосередньо через біржі;