Управління процесом реструктуризації

Рис.3.2 Схема методичного підходу до управління процесом реструктуризації

вугільної промисловості  на регіональному рівні

З переходом України до ринкової економіки та з метою  підвищення конкурентоздатності українського вугілля доцільним для вітчизняної  вугільної промисловості, з огляду на досвід розвинених країн світу,  є виробнича та економічна перебудова галузі  (закриття збиткових,  низько рентабельних шахт та модернізація потенційно прибуткових шахт, роздержавлення власності  та запровадження ринкових механізмів господарювання). Так, у Росії, Казахстані, Чехії діючі вугледобувні підприємства зараз не отримують дотацій на покриття збитків,  а державні субсидії надаються для ліквідації нерентабельних шахт, соціального захисту працівників, що вивільняються та екологічні заходи. У Китаї, наприклад, у результаті закриття 150 тис. дрібних шахт, запровадження  нових технологій та побудови нових  рентабельних підприємств,  удосконалення  системи господарювання подолано збитковість  вугільної промисловості в цілому. 

Оптимізація структури управління вугільною промисловістю України повинна бути побудована на таких засадах:

створення організаційно-економічних  умов для проведення ефективного  роздержавлення;

надання юридичного статусу  вугледобувному підприємству;

утворення об’єднань підприємств  вугільної промисловості за територіальною ознакою та по подібних видах вугільної продукції;

встановлення дійового контролю за раціональним та комплексним використанням  надр;

створення умов для розширеного  відтворення виробництва підприємств  вугільної промисловості;

підвищення конкурентоспроможності вугільної продукції.

В основу утворення шахтоуправлінь необхідно покласти розрахунки, під  час проведення яких потрібно взяти до уваги раціональне та ефективне відпрацювання запасів родовища шляхом об’єднання шахт,  які відпрацьовують один і той же пласт або групу пластів регіонального родовища, що дозволить:

раціонально використовувати  технологічні комплекси поверхні шахт; 

створити єдиний транспортний ланцюг з метою оптимізації витрат на транспортування;

підвищити ефективності роботи вентиляційної системи провітрювання  шахт;

скоротити протяжність гірничих виробок та кількість головних вентиляторних  установок;

оптимізувати витрати  на відкачування води із шахт шляхом створення  єдиного водовідливного комплексу;

запровадити єдину технологію відпрацювання запасів в подібних гірничо-геологічних умовах;

здійснити раціональний розподіл трудових ресурсів на території розташування вугледобувних підприємств та оптимізувати їх використання;

досягти сумарного видобутку  вугілля до рівня забезпечення збалансованих  фінансово-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств.

Світовий досвід у галузі вуглевидобування відзначається великим  різноманіттям,  але що стосується вітчизняної вугільної промисловості,  то основною метою концепції оптимізації управління галуззю має бути укрупнення шахт з метою створення ефективних виробничо-технологічних вугледобувних комплексів.  Для цього необхідно провести аналіз гірничо-геологічних умов, запасів, виробничих потужностей та техніко-економічних показників діяльності вугільних шахт.  Розробити критерії комплексування вугледобувних потужностей.  Підготовити техніко-економічне обґрунтування групування шахт та створення на цій основі єдиного господарюючого суб’єкта у вигляді юридичної особи –  вугледобувного підприємства,  що буде входити до складу концерну з видобутку вугілля.

 

3.2 Рекомендації щодо вдосконалення управління процесу реструктуризації

Одним із засобів фінансового оздоровлення підприємств є реструктуризація. Законом України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”, іншими нормативно-правовими документами передбачено використання реструктуризації як ефективного засобу відновлення платоспроможності підприємства, який рекомендується включати до плану санації [8].

Міністерство  економіки України затвердило Методичні  рекомендації щодо здійснення реструктуризації державних підприємств. Агентство з питань банкрутства підприємств розробило Методику складання планів такої реструктуризації. Велику роботу в напрямку методичного забезпечення процесів реструктуризації суб'єктів господарювання виконує Фонд державного майна України [20].

У Законі України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” наводиться точніше визначення: реструктуризація підприємства - це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів [8].

У літературних джерелах, присвячених дослідженню  реструктуризації

підприємств, залежно від характеру заходів, які застосовуються, виділяють 

такі форми  реструктуризації [2]:

Реструктуризація  виробництва - зміна керівництва  підприємства; запровадження нових, прогресивних форм та методів управління; поліпшення якості продукції; зменшення  витрат на виробництво; скорочення чисельності  зайнятих на підприємстві.

Реструктуризація  активів -  включає заходи, результатом  яких є зміни в структурі та складі активної сторони балансу. Включає  продаж частини основних фондів; продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів тощо; продаж окремих підрозділів підприємства; реалізація окремих видів фінансових вкладень; рефінансування дебіторської заборгованості.

Фінансова реструктуризація - пов’язана зі зміною структури та розмірів власного й  позичкового капіталу, а також  зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства. До основних заходів  у рамках фінансової реструктуризації можна віднести такі: реструктуризація кредиторської заборгованості; одержання  додаткових кредитів; збільшення статутного фонду [22];

Корпоративна  реструктуризація (реорганізація) -  пов’язана з реорганізацією підприємства. Її наслідком є повна або часткова зміна власника статутного фонду, створення  нових юридичних осіб та (або) організаційно-правової форми організації бізнесу. До заходів, які вживаються в рамках корпоративної  реструктуризації, можна віднести такі:  часткова або повна приватизація; поділ великих підприємств на частини; приєднання до інших, більш  потужних підприємств чи злиття з  ними.

Завдяки проведенню корпоративній реструктуризації було змінено статус державного  підприємства Технічної одиниці шахти ім. С.П. Ткачука Шахтоуправління  ім. 17-го партз’їзду на приватне акціонерне товариство згідно з Законом України «Про акціонерні товариства». Були внесені зміни до уставу підприємства, затверджено статут та випущені акції на  суму    20 500 000 гривень. Згідно з цим у підприємства є вільні кошти.

Наступний напрям реструктуризації є кадрова політика. Кадрова політика підприємства вимагає поліпшення у рамках реалізації заходів операційної реструктуризації. Для цієї мети передбачається розробка Кадрової концепції підприємства, що включає план заходів щодо поліпшення кадрової політики підприємства.

Варто провести аудит менеджменту і визначити  можливості керівників вирішувати задачі санації  підприємства. Доцільно провести атестацію кадрів.

Крім  того, доцільно розробити і впровадити систему керування персоналом підприємства, що включає підсистеми мотивації  і контролю діяльності персоналу. Найбільш кваліфіковані і перспективні керівники  і фахівці зосереджуються насамперед на ділянках, де виробляється продукція  та надаються послуги,  які мають  попит. При цьому використовуються системи і форми оплати праці, що забезпечують зацікавленість працівників  у кінцевих результатах своєї  праці [13].

Заплановано на період санації реорганізацію  систем управлінського обліку і планування, що повинні здійснювати управління та оптимізацію фінансових і матеріальних потоків, що також призведе до оптимізації  чисельності управлінського персоналу.

Всього на підприємстві станом на 31.12.2010 р. працює 2577 робітників.

В процедурі санації планується скоротити наступні посади:

 

Таблиця 3.1

 

Посади, які підлягають скороченню в процедурі санації

№ п/п	Найменування структурних одиниць	Кількість штатних одиниць	Посадовий оклад, грн.
1	Інженер ІІ категорії	1	1500
2	Бухгалтер матеріаліст	1	1500
3	Машиніст котельної	2	1500
4	Маркшейдер	3	1250
5	Шахтні працівники	23	3700
	Усього:	30	94850

 

Одним з наступних  видів реструктуризації є фінансова реструктуризація та реструктуризація активів.

Фінансова реструктуризація та реструктуризація активів являються основними  напрямками по відновленню платоспроможності  підприємства.

Плануються  такі напрямки реструктуризації: стягнення  дебіторської заборгованості; реалізація частини майна Боржника [2].

Стягнення дебіторської заборгованості, як захід по відновленню платоспроможності  Боржника, має своєю метою здійснення мір, направлених на примусове стягнення  заборгованості перед Боржником.

 

Таблиця 3.2

Дебіторська заборгованість станом на 31.12.2010 р., грн.

№ п/п	Найменування дебітора	Сума, грн.
1	ТОВ «Донецька промислово-правова компанiя»	3203000
2	ТОВ «Гормаш-Вугiлля»	3137000
3	ТОВ «Єнергокапiтвл»	1407000
4	«Донецький Iндустрiальний Союз»	3841000
5	ДП  «Укрєнерговугiлля»	303000
6	Славянский РЄС	58000
7	ТОВ «Промснабзбут»	60000
8	Інша поточна дебіторська заборгованість	8135000
	Ітого	20144000

 

Як свідчить практика, у разі активних протидій зі сторони дебіторів шляхом затягування судового процесу та виконавчого провадження, строк  між зверненням до суду та отриманням грошових коштів по рішенню суду може перевищувати 1 рік.

Заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості припускають обумовлені витрати, які передбачені діючим законодавством, зокрема, державне мито, оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, авансування  виконавчого провадження.

Тому з метою визначення якості дебіторської заборгованості та раціонального  використання грошових коштів при стягненні  заборгованості інших господарських  суб’єктів перед Боржником, в  процедурі реалізації плану санації  буде проведена інвентаризація дебіторської заборгованості, а також її аналіз на предмет: наявність договорів з яких виникли обов’язки 3-х осіб перед боржником; наявність договорів з яких виникли обов’язки контрагентів перед боржником; строк виникнення обов’язків дебіторів перед боржником; закінчення строку позовної давності  за обов’язками дебіторів перед боржником; платоспроможність дебіторів [13].

По результатам аналізу керуючим санацією буде оцінена мета здійснення заходів по стягненню заборгованості з дебіторів.

Керуючий санацією повинен здійснити  оцінку майна, запланованого до продажу, у порядку, передбаченому Законом  України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Метою здійснення експертної оцінки є визначення найбільш імовірного значення вартості активів [12].