Управління процесом реструктуризації

Коефіцієнт  поточної ліквідності показує в  якому ступені наявні оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов'язань [14].  Відповідно до загальноприйнятих стандартів, вважається, що цей коефіцієнт повинний знаходитися в межах від одиниці до двох.

Коефіцієнт  поточної ліквідності визначається таким чином.

                                

                                 К пот.лик. = (ОБ + ВМП) / ПЗ + ДМП                            (2.1) 

 

          Де К  пот.лик. - коефіцієнт поточної ліквідності;

                ОБ – оборотні активи;

                ВМП – витрати майбутніх періодів;

                ПЗ – поточні зобов’язання;

                ДМП – доходи майбутніх періодів;

Коефіцієнт  швидкої ліквідності вважається більш твердим тестом на ліквідність, тому що при його розрахунку не береться до уваги найменш ліквідна частина  оборотних активів – повільно реалізовані активи - виробничі запаси і незавершене будівництво [1].

Коефіцієнт  швидкої ліквідності визначається по наступній  формулі:

           

                      К швид. = (ОБ - З- ВМП) / ПЗ + ДМП                             (2.2)                       

       

  Де К  швид. - коефіцієнт швидкої ліквідності;

                ОБ – оборотні активи;

                З – запаси;

                ВМП – витрати майбутніх періодів.

 

      В сучасних умовах економіки  достатнім визнається його значення, рівне 0,7 - 0,8.

Очевидно, що найбільш надійної є оцінка ліквідності тільки по показниках першої групи активів -  коштів і поточних фінансових інвестицій. Тому в українській практиці розраховують коефіцієнт абсолютної ліквідності. Оптимальне його значення визнається на рівні 0,2-0,35.  Значення вище 0,35 не завжди потрібно, тому що надлишок коштів свідчить про неефективне їхнє використання. 

Формула розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності має наступний вид:

 

К аб = ГК / ПЗ + ДМП                                             (2.3)

         

          Де К аб - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

                ГК – грошові кошти та їх еквіваленти;

                ПЗ – поточні зобов’язання;

                ДМП – Доходи майбутніх періодів.                                                                                                                       

Таблиця 2.1

 

Розрахунок коефіцієнтів ліквідності

 

Показник	На  2008 рік	На  2009 рік	На  2010  рік	Відхилення     (+/-)
				2008- 2009	2009-    2010
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,18	0,21	0,42	0,03	0,21
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,15	0,17	0,28	0,02	0,11
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,001	0,014	0,005	0,01	-0,009

 

 

 

Рис. 2.1 Динаміка коефіцієнтів ліквідності за 2008-2010 рр.

 

Як видно (рис. 2.1) відбувся ріст коефіцієнту швидкої ліквідності на 0,02 у 2009  році та на 0,11 у 2010 році і зменшення абсолютної ліквідності на 0,009 у 2010 році та збільшення на 0,01 у 2009  році. Коефіцієнт поточної ліквідності склав 0,03 у 2009  (при його нормативному значенні 1-2), та збільшився на 0,21 у звітному  періоді.

Таким чином, ліквідність підприємства досягається  за рахунок високого значення коефіцієнта  поточної ліквідності, що характеризується наявністю в підприємства найбільш ліквідних оборотних активів, що свідчить про стабільний фінансовий стан і здатність підприємства вчасно погашати свої поточні зобов'язання.

При аналізі ліквідності основним завданням є дослідження здатності підприємства до виконання своїх короткострокових зобов'язань. Для цього слід оцінити ліквідність оборотних коштів, тобто ступінь здатності їх перетворення в готівкові грошові кошти – найбільш ліквідний актив (рис.2.2)

 

Рис. 2.2 Схема  факторного аналізу ліквідності

 

     В якості системи може бути запропонована  наступна  узагальнена  формула  ліквідності:

 

        (2.4)

 

 

Де: QUICK – коефіцієнт миттєвої оцінки ліквідності;

      CA – сума оборотних активів по балансу;

      I – сума товарно-матеріальних запасів;

      CL – сума короткострокових пасивів;

      Days – кількість днів у звітному періоді;

      COGS – вартість реалізованої продукції;

      AP – кредиторська заборгованість;

      CUR – показник поточної ліквідності;

      DI – термін оборотності запасів;

      DP – термін погашення кредиторської заборгованості;

      SP – частка кредиторської  заборгованості  в  короткострокових     

              пасивах.  

 

( 2009 рік) 0,21 – 30/114,5 * 0,91= -0,028

( 2010 рік)  0,42 – 20/76,6 * 0,48= 0,295

 

Показник  QUICK збільшився в 2010 році на 0,323 в порівнянні з 2009 роком і склав 0,295, тобто підприємство має лише 29% ліквідних ресурсів. Коефіцієнт поточної ліквідності хоча й збільшився на 0,21, але має незадовільне значення (нормативне складає ≥1-2). Тривалість погашення кредиторської заборгованості (DP) зменшилося у 2010 році на 37,9. Також зменшення частки кредиторської заборгованості в короткострокових пасивах у 2010 році позитивно впливає на ліквідність, але це може свідчити вибором агресивної стратегії управління оборотним капіталом.

Одна  з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов’язана, перш за все, з фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та дебіторів.

Тому  наступний крок в аналізі фінансового  стану підприємства – це аналіз фінансової стійкості підприємства, що характеризується співвідношенням  джерел фінансування [26]. Аналіз динаміки джерел фінансування проводиться за допомогою наступних коефіцієнтів:

1. Коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позиції структури джерел фінансових ресурсів;
2. Коефіцієнти покриття, що характеризують фінансову стійкість з позиції витрат, зв'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел притягнутих засобів.

Серед коефіцієнтів капіталізації найбільш істотними  є наступні.

Коефіцієнт  фінансової автономії, що характеризує частку власних коштів підприємства в загальній сумі коштів, авансованих  у його діяльність. Розрахунок коефіцієнта  фінансової стійкості здійснюється по формулі:

 

   К авт. = ВК / АП                                               (2.5)

              

          Де К  авт. - коефіцієнт автономії;

                ВК – власний капітал;

                АП – активи підприємства.     

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим  фінансово стійкіше, стабільніше  і більш незалежно від зовнішніх  кредиторів підприємство. На практиці встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних  джерел фінансування, тобто джерела  фінансування підприємства (загальна сума капіталу) повинні бути хоча б  наполовину сформовані за рахунок власних  коштів. Таким чином, критичне значення коефіцієнта автономії – 0,5.

Коефіцієнтом, зворотним коефіцієнту фінансової автономії є коефіцієнт фінансової залежності. Добуток цих коефіцієнтів дорівнює 1. Коефіцієнт фінансової залежності розраховується по формулі:

 

                                                    К зал. = ЗК / АП                                              (2.6)                

 

          Де К зал. -  коефіцієнт фінансової залежності;

                ЗП – залучений капітал;

                АП – активи підприємства.                                        

Ріст  цього показника в динаміці означає  збільшення частки позикових засобів  у фінансуванні підприємства, а, отже, і втрату фінансової незалежності. Якщо його значення досягає одиниці, то це означає, що власники  цілком  фінансують своє підприємство.

Наступний коефіцієнт, що буде використаний, служить  для визначення капіталізації підприємства що аналізується - коефіцієнт фінансового  ризику [23]. По своєму економічному значенню він поєднує в собі два попередніх коефіцієнти і показує співвідношення залучених і власних коштів. Розрахунок цього показника здійснюється по формулі:

 

                                       К ф.р. = ЗК / ВК                                                   (2.7)

 

          Де К ф.р. - коефіцієнт фінансового ризику;

                ЗК – залучений капітал;

                ВК – власний капітал.

Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він має досить просту інтерпретацію: показує, скільки одиниць  притягнутих засобів приходиться  на кожну одиницю власних. Ріст показника  в динаміці свідчить про посилення  залежності підприємства від зовнішніх  інвесторів і кредиторів, тобто про  зниження фінансової стійкості, і навпаки. Оптимальне значення даного коефіцієнта  0,5, критичне значення – 1.

Коефіцієнт  маневреності власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинний бути досить високим, щоб забезпечити  гнучкість у використанні власних коштів підприємства. Формула розрахунку цього коефіцієнта має наступний вид:

 

                                                 К ман. = ВОК / ВК                                            (2.8)

 

          Де К ман. - коефіцієнт маневреності власного капіталу;

                ВОК – власні оборотні кошти;

                ВК – Власний капітал.

Тепер перейдемо  до розгляду коефіцієнтів покриття. Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень показує, яка частина основних засобів і інших необоротних  активів профінансована зовнішніми інвесторами.

 

                                    К п.д.в.= ДП / НА                                                (2.9)

 

          Де К  п.д.в - коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень

        ДП – довгострокові пасиви;

        НА – необоротні активи.

Коефіцієнт  довгострокового залучення позикових  засобів і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел є коефіцієнтами структури довгострокових джерел фінансування. Ці два взаємозалежних коефіцієнти показують, яким буде фінансовий стан підприємства в майбутньому,  тобто, чи зміниться залежність підприємства від зовнішніх  інвесторів чи ні [25].

                                

                                 К д.п.з.с. = ДЗ / ВК + ДЗ                                        (2.10)

 

          Де К д.п.з.к. - коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів

                ДЗ – довгострокові зобов’язання;

        ВК – власний капітал.

 

                                              К ф.н.к.д. = ВК / ВК + ДЗ                                 (2.11)

 

  Де К  ф.н.к.д. - коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел;

                ВК – власний капітал;

                ДЗ – довгострокові зобов’язання.

          Щодо співвідношення цих показників у закордонній і вітчизняній практиці існують різні думки. Найбільш поширена думка, що частка власного капіталу в загальній сумі джерел фінансування (К ф.н.к.д.) повинна бути досить велика, при цьому нижня межа вказується на рівні 0,6 (60 %).

 

Таблиця 2.2

 

 

Розрахунок  коефіцієнтів  капіталізації  і  покриття

 

Показник	На  2008  рік	На  2009  рік	На  2010  рік	Відхилення     (+/-)
				2008-   2009	2009-   2010
Коефіцієнт фінансової автономії	0,46	0,43	0,33	-0,03	-0,1
Коефіцієнт фінансової залежності	0,54	0,57	0,67	0,03	0,1
Коефіцієнт фінансового ризику	1,16	1,35	2,02	0,19	0,67
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-0,96	-1,07	-1,22	-0,11	-0,15
Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень	0,01	0,02	0,05	0,01	0,03
Коефіцієнт довгострокового залучення  коштів	0,02	0,03	0,09	0,01	0,058
Коефіцієнт фінансової автономії  капіталізованих джерел	0,98	0,97	0,91	-0,01	-0,06