Управління процесом реструктуризації

 

 

Рис.2.3 Динаміка коефіцієнтів капіталізації і покриття

 

Коефіцієнт фінансової автономії  в 2009 році знизився на 3%, в 2010 – на 10%  і, як на початок, так і на кінець аналізуємих періодів не досягав його оптимального значення  (> 0,5). Це  свідчить  про недостатність власних коштів (власного капіталу), залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування  його діяльності.

Про втрату фінансової  незалежності  підприємства  свідчить  також  і значення коефіцієнту фінансової  залежності, який зріс протягом двох років  на 13%.

Про посилення  залежності підприємства від зовнішніх  інвесторів і кредиторів, тобто про  зниження його фінансової стійкості  свідчить і значення коефіцієнту  фінансового ризику, який  зріс протягом 2009 року на 0,11, протягом 2010  року – на 0,15 процентних. Значення цього коефіцієнту на кінець 20010  року свідчить про те, що на кожну гривню власних коштів  припадає 0,15 грн. залучених коштів.

Низьке  значення коефіцієнту маневреності  і зменшення  його протягом двох років і вказує на ймовірне уповільнення погашення дебіторської заборгованості  та посилення суворості умов надання товарних кредитів з боку постачальників та підрядчиків, зменшення гнучкості використання власних коштів підприємства (рис.2.3).

Ріст  коефіцієнта структури покриття довгострокових вкладень  (на 0,03) і коефіцієнта довгострокового залучення позикових засобів (на 0,058) свідчить про збільшення частки фінансування капітальних вкладень за рахунок залучених джерел, і про орієнтацію підприємства на стабілізацію фінансового стану за рахунок балансування показників фінансової залежності  і фінансової  автономії.

Важливе значення при аналізі фінансово-господарської  діяльності підприємства має рівень ефективності використання ресурсів підприємства.

За допомогою  коефіцієнту оборотності активів (коефіцієнта трансформації) оцінюється ефективність використання підприємством  усіх наявних ресурсів незалежно  від джерел їхнього залучення.

Розрахунок  цього коефіцієнта здійснюється по формулі:

 

                                   К о.а = ЧВ / СВМ                                                           (2.12)

 

          Де К о.а - коефіцієнт оборотності активів;

                ЧВ – чиста виручка від реалізації продукції;

                СВМ – середньорічна вартість майна підприємства.

Коефіцієнт  трансформації показує, скільки  разів за звітний період відбувається повний цикл виробництва чи скільки  грошових одиниць реалізованої продукції  принесла кожна грошова одиниця  активів.

За коефіцієнтом оборотності дебіторської заборгованості (інша назва цього коефіцієнта  – коефіцієнт оборотності за розрахунками, або коефіцієнт інкасації) судять у скільки разів у середньому за звітний період дебіторська заборгованість перетворилася в кошти [16].

 

                                     К об.д.з = ВРП / СВЧДЗ                                             (2.13)                                                

 

          Де К об.д.з - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

                ВРП – виторг від реалізації  продукції;

                СВЧДЗ – середньорічна вартість  чистої дебіторської заборгованості.

Для аналізу  оборотності дебіторської заборгованості використовується також показник тривалості обороту дебіторської заборгованості. Його часто називають терміном кредитування.

Період  оборотності дебіторської заборгованості в днях можна одержати таким чином:

                                          Т об.д.з. = ЧПД / К об.к.з.                                      (2.14)

 

          Де Т об.д.з - показник тривалості обороту дебіторської заборгованості;

                ЧПД – число днів у періоді;

                К об.к.з - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

          Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості доповнює попередній коефіцієнт. Коефіцієнт показує, скільки оборотів необхідно компанії для оплати наявної заборгованості

                                             

                                           К об.к.з =СРП / СРЗ                                              (2.15)

 

          Де К об.з - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

                СРП – собівартість реалізованої  продукції;

                СРЗ – середньорічна вартість  запасів.

Для аналізу  оборотності кредиторської заборгованості використовують показник періоду обороту  кредиторської заборгованості:

 

                                            Т об.к.з = ЧПД / Коб.з.                                        (2.16)   

 

          Де Т об.з -  показник періоду обороту кредиторської заборгованості;

                ЧПД - число днів у періоді;

                Коб.з. - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.              

Деякі аналітики для оцінки платоспроможності  і фінансової стійкості не тільки розглядають співвідношення між  поточними активами і поточними  зобов'язаннями, але і відокремлюють  також їхню різницю.

Різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями складає  чистий робочий капітал підприємства (Р_к), що також можна використовувати як міру платоспроможності і фінансової стійкості підприємства. Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки оплатити поточні борги, - воно має у своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій. Приведемо формулу визначення чистого робочого капіталу, що розраховується на підставі даних Балансу:

Оптимальний розмір чистого робочого капіталу залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку. Для оцінки достатності чистого  робочого капіталу можна провести його порівняння з аналогічним показником інших підприємств.

 

                                 Р к = ( ОА + ВМП ) – ( ПЗ + ДМП  )                              (2.17)

 

          Де Р  к - чистий робочий капітал підприємства

                ОА – оборотні активи;

                ВМП – витрати майбутніх періодів;

                ПЗ – поточні зобов’язання ;

                ДМП – доходи майбутніх періодів.

Для характеристики ефективності керування запасами використовуються коефіцієнт оборотності запасів  і показник тривалості обороту.

 

                                                К об.з. = СРП / СВЗ                                          (2.18)

 

          Де К об.з. - коефіцієнт оборотності запасів;

                СРП – собівартість реалізованої  продукції;

                СВЗ – середньорічна вартість  запасів.

Показник  показує скількох оборотів за рік  зробили запаси, тобто скільки  разів вони перенесли свою вартість на готові вироби [17].

Показник  тривалості обороту запасів можна  розрахувати таким чином:

 

                                      Т об.з. = ЧП / К об.з.                                           (2.19) 

                    

          Де Т об.з. - показник тривалості обороту запасів;

                ЧП – число днів у періоді;

                К об.з. - коефіцієнт оборотності запасів.

Цей показник характеризує період, протягом якого  запаси перетворюються в реалізовані  товари. У цілому, чим вище коефіцієнт оборотності запасів, а отже, менше  період обороту запасів, тим більше ліквідну структуру мають оборотні кошти, і тем стійкіше фінансовий стан підприємства.

Показник  тривалості операційного циклу показує, скільки днів у цілому потрібно для  виробництва, продажі й оплати продукції  підприємства. Розраховується цей період таким чином:

 

                              Т об.ц. = Т об.з. + Т об.д.з.                                     (2.20)                           

Логіка  розрахунку показника тривалості обороту оборотного капіталу зводиться до наступного: якщо  його значення позитивне, то підприємство відчуває потребу в коштах; негативне значення показника свідчить про те, що підприємство має в безкоштовному користуванні чужі гроші.

 

                                       Т об.об.к. = Т об.з. + Т об.д.з.  – Т об.к.з.               (2.21)

 

Крім  розглянутих основних коефіцієнтів ділової активності, часто розраховується також коефіцієнт оборотності основних засобів (чи фондовіддачу).

 

                                              К об.об. Ф. = ЧСРП / СВОФ                             (2.22)

 

          Де К об.об. Ф - коефіцієнт оборотності основних засобів;

                ЧСРП – чиста собівартість  реалізованої продукції;    

                СВОФ – середньорічна вартість  основних фондів.                               

Підвищення  фондовіддачі, крім збільшення обсягу реалізованої продукції, може бути досягнуте  як за рахунок невисокої питомої  ваги основних засобів, так і за рахунок  їх більш високого технологічного рівня. Її велич коливається в залежності від особливостей галузі і її капіталомісткості. Однак загальні закономірності тут такі: чим вище фондовіддача, тим нижче витрати.

 

Таблиця 2.3

 

Зведена таблиця  коефіцієнтів ділової активності

 

Показник	За звітній період (на кінець 2009 року)	За звітній період (на кінець 2010 року)	Відхилення     (+/-)
1	2	3	4
Коефіцієнт оборотності активів	0,95	1,25	0,3
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	36	29	-7
Тривалість обороту дебіторської заборгованості	10,1	12,6	2,5
Продовження табл. 2.3
1	2	3	4
Коефіцієнт оборотності кредиторської  заборгованості	4,5	4,8	0,3
Тривалість обороту кредиторської  заборгованості	81,1	76	-5,1
Робочий капітал	-88161	-89628	-1467
Коефіцієнт оборотності запасів	40,8	18,18	-22,62
Тривалість оборотності запасів	8,9	20,08	11,18
Тривалість операційного циклу	19	32,68	13,68
Тривалість оборотності оборотного капіталу	100,1	108,68	8,58
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	1,4	1,97	0,57

 

 

На основі аналізу показників (табл. 2.3) ділової активності підприємство можна зробити наступні висновки:

відбулося збільшення коефіцієнтів оборотності активів з 0,95 до 1,25, що свідчить про збільшення ефективності використання ресурсів підприємства. Збільшення цього коефіцієнта показує, що доход на 1 грн., відбиту в активі балансу  склав  на кінець  2010  року 0,25 грн.;

коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості знизився на 7, що призвело до збільшення терміну погашення дебіторської заборгованості на 2 дні (з 10,1 до 12,6 дня);

коефіцієнт  оборотності кредиторської заборгованості зроз на 0,3, у результаті чого термін погашення кредиторської заборгованості зменшився на 5 днів (з 81,1 до 76 днів).

Важливим  є не тільки порівняння показників оборотності дебіторської і кредиторської  заборгованості зі значеннями коефіцієнтів за попередні періоди,  але і  порівняння цих показників між собою. Такий підхід дозволяє зіставити  умови комерційного кредитування, яким підприємство користається в інших  фірмах, з тими умовами кредитування, що підприємство надає своїм покупцям.  Як випливає з розрахунків, умови, на яких підприємство одержує постачання набагато краще, ніж умови, надані підприємством своїм покупцям (тривалість обороту кредиторської заборгованості набагато більше тривалості обороту дебіторської заборгованості). Це приводить до того, що приплив коштів від дебіторів більш інтенсивний, чим від кредиторів. Збереження такої тенденції в розрахунках дозволяє підприємству в плані визначеного часу безкоштовно користатися коштами своїх постачальників;

у результаті збільшення виторгу від реалізації продукції фондовіддача збільшилася з 1,4 до 1,97 грн. По проведених розрахунках, можна сказати, що кожна гривня, вкладена в основні фонди підприємства, за звітний період збільшилася в 1,4 рази, тобто принесла підприємству доход у розмірі         0,25 грн.; 

зменшення коефіцієнту оборотності запасів, свідчить про те, що  підприємство  вирішує  проблеми з реалізацією  продукції, але вони в нього все  ще існують. Це підтверджує, по-перше, перевищення  періоду оборотності дебіторської заборгованості над періодом оборотності  запасів (на 1,2 днів). Це у свою чергу приводить до вимивання коштів з виробничого процесу. Одночасний ріст періоду оборотності дебіторської заборгованості та періоду оборотності запасів свідчать про неплатоспроможність покупців підприємства, що у свою чергу призводить до вимивання коштів з виробничого процесу.

У цілому показники ділової активності підприємство у 2010  році  мають позитивну тенденцію, що свідчить про підвищення ефективності основної діяльності підприємства.