Управління процесом реструктуризації

 

ВСТУП

 

 

Дана тема «Управління процесом реструктуризації» на прикладі Технічна одиниця шахта ім. С.П. Ткачука Шахтоуправління 17-го партз’їзду актуальна, оскільки її метою є вивчення і застосування на практиці теоретичних знань, сучасних методів економічних досліджень фінансового стану підприємства і аналізу результатів фінансової діяльності, а також, використання даних аналізу для рекомендації ухвалення практичних заходів, з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.

Базою  практики є Технічна одиниця шахта ім. С.П. Ткачука Шахтоуправління 17-го партз’їзду.

Основними завданнями при  проведенні аналізу фінансового  стану є:

загальна  оцінка фінансового стану і його зміни за звітний період;

аналіз  фінансової стійкості підприємства;

аналіз  ліквідності балансу;

аналіз  фінансових коефіцієнтів

аналіз  рівня і структури  абсолютних  показників  фінансових результатів;

аналіз рентабельності і ділової активності підприємства.

Метою проходження практики є вивчення діяльності підприємства Технічна одиниця шахта ім. С.П. Ткачука Шахтоуправління 17-го партз’їзду отримання інформації про його організаційну структуру і контрагентів, ознайомлення з фінансовою звітністю і здійснення аналізу  фінансової діяльності підприємства і розробка методів зростання його ефективності.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.  РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ  ПІДПРИЄМСТВ  ВУГІЛЬНОЇ  ПРОМИСЛОВОСТІ

 

 

1.  Реструктуризація підприємств, її види та показники ефективності

 

Реструктуризація  підприємства означає здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових і  технічних заходів, спрямованих  на реорганізацію підприємства, зокрема  шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено  планом санації, на зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску  конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню  вимог кредиторів.

Реорганізація підприємства (його злиття з іншим, економічно стійким підприємством, приєднання до фінансово стійкого підприємства, поділ на самостійні підприємства, перетворення на підприємство іншої  форми власності) здійснюється за рішенням власника його майна або уповноваженого власником органу, а також за рішенням господарського суду.

Реструктуризація  державних підприємств здійснюється відповідно до рекомендацій, затверджених Міністерством економіки України.

Реструктуризація  передбачає передусім аналіз фінансово-господарської  діяльності підприємства, який має  містити оцінку загальної вартості майна підприємства, активів і  пасивів його балансу, їх структуру, аналіз кредиторської і дебіторської заборгованості, прибутковості та рентабельності виробництва, а також розрахунок коефіцієнтів абсолютної ліквідності  та платоспроможності, які характеризують рівень фінансового стану підприємства.

На основі даних аналізу робиться висновок щодо ліквідації підприємства через  процедуру оголошення його банкрутом  або реорганізації.

У разі прийняття  рішення про реорганізацію підприємства розробляється проект заходів реорганізації, який має включати:

економічне  обґрунтування необхідності реструктуризації;

пропозиції  щодо методів реструктуризації;

витрати на реструктуризацію та джерела їх покриття;

заходи  вирішення фінансових, соціальних та інших проблем, пов'язаних з реалізацією  проекту реструктуризації підприємства.

Реструктуризація (реорганізація) підприємства може передбачати  такі заходи:

заміну  керівника підприємства;

відокремлення від підприємства непрофільних структурних  підрозділів;

продаж  зайвих основних фондів та устаткування;

розподіл  великих підприємств на невеликі;

часткову  або повну приватизацію або часткове закриття;

проведення  процедури банкрутства та ін.

 Реструктуризація  буває фінансова, оперативна та  стратегічна. Фінансова реструктуризація  передбачає зміну структури та  розмірів власного й позикового капіталу, інших пасивів підприємства. При цьому структуру пасивів можна змінювати шляхом:

відстрочення  погашення кредиторської заборгованості;

одержання додаткових кредитів;

списання  заборгованості або її частки;

збільшення  статутного фонду;

зниження  процентної ставки із заборгованості;

заморожування інвестиційних вкладень;

отримання від інвесторів нових інвестицій.

Оперативна  реструктуризація полягає у визначенні головних видів діяльності й розробці конкретних пропозицій, а також заходів  ліквідації недоліків у господарсько-фінансовій діяльності підприємства з мінімальними витратами. Вона здійснюється в короткостроковому  періоді тоді, коли підприємство підвищує платоспроможність та ліквідність  за рахунок власних ресурсів при  здійсненні санаційної реструктуризації. Основними шляхами такої реструктуризації можуть бути:

скорочення  чисельності працюючих;

вдосконалення організації виробництва;

вдосконалення управління грошовими потоками;

економія  витрат;

виключення  збиткових видів діяльності;

підвищення  контролю за якістю продукції та витрачанням  фінансових ресурсів.

Стратегічна реструктуризація полягає в розробці та вжитті довгострокових заходів вдосконалення  виробництва та поліпшення фінансового  стану підприємства і здійснюється за рахунок залучення внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування. Основними шляхами цієї реструктуризації можуть бути:

зміна організаційної структури підприємства та власності;

впровадження  нових технологій;

придбання та встановлення нового обладнання;

розробка  нових видів продукції;

пошук нових  ринків збуту;

підвищення  кваліфікації персоналу.

Практика  багатьох країн свідчить, що єдиного  рецепта реструктуризації не існує. Вона може здійснюватися в багатьох напрямках, у різних умовах, мати на меті досягнення різних результатів  шляхом вжиття різних заходів та з  різними ресурсами.

Вибір конкретних реорганізаційних заходів має бути індивідуальним для кожного підприємства залежно від економічного стану  підприємства, що реорганізується. Однак  у разі реструктуризації підприємства шляхом розукрупнення обов'язковою  умовою є наявність бізнес-планів новостворюваних підприємств [3].

Програма реструктуризації передбачає комплексну роботу за трьома головними аспектами:

фінансовий (перетворення структури активів  та  пасивів підприємства);

структурний (перетворення внутрішньої  структури та системи зовнішніх зв’язків  компанії);

правовий (юридичні процедури та технології реструктуризації підприємства).

Виходячи  з визначення поняття «реструктуризація» можна виділити три основних напрямки  реструктуризації :

Таблиця 1.1

Основні напрямки реструктуризації

Напрямок реструктуризації	Тип реструктуризації	Вид реструктуризації
1	2	3
Зміна масштабу (сфери діяльності) підприємства	Збільшення  (сфери діяльності)	злиття; поглинання; приєднання; консолідація; покупка майна; створення спільного підприємства; оренда майна; лізинг майна
	Скорочення (сфери діяльності)	розділ; виділення; продаж майна; скорочення власного капіталу; здача майна в оренду; створення  дочірнього підприємства; безвідплатна передача; передача майна в залік  зобов’язань ; консервація майна; ліквідація майна
Зміна  внутрішньої структури підприємства	Реструктуризація виробничої структури	оптимізація розташування підрозділів  підприємства; модернізація виробництва; реконструкція та капітальний  ремонт основних фондів; створення центрів фінансової відповідальності; виділення основних та допоміжних підрозділів; виявлення та використання внутрішніх резервів.
	Реструктуризація організаційної структури	зміна  переліку функцій та задач  управлінських служб; Зміна  організаційної структури;  Зміна  кадрової  політики;  Перерозподіл повноважень   посадових осіб; Реорганізація системи оперативного обліку та внутрішнього документообігу;  Зміна системи стимулювання  персоналу
Зміна  складу та структури власності  капіталу (активів та  пасивів) і  корпоративного контролю	Зміна  складу власників (акціонерів, учасників)	Перетворення підприємства;  Продаж підприємства;  Банкрутство;  Приватизація.
	Зміна  структури власності та контролю	Продаж акцій;  Придбання акцій;  Конвертація акцій;  Додаткова емісія акцій
	Зміна  складу та структури активів	Продаж активів;  Придбання активів;  Переоцінка основних  фондів;  Оцінка підприємства
	Реструктуризація кредиторської  заборгованості	Погашення;  Списання;  відстрочка;  розстрочка;  Продаж;  Конвертація;  Взаємозалік

 

В залежності від причин, які стали підставою для реструктуризації, обираються не тільки напрямки , типи та види, та і її стратегія.

 

2.   Реструктуризація вугільних підприємств України

 

Енергетична криза виявила актуальність питання  реструктуризації підприємств вугільної  промисловості.

Україна за обсягами видобутку вугілля належить до першої десятки провідних країн  світу, але значно поступається більшості  з них за економічними показниками  вугледобувного виробництва. Продуктивність праці в декілька разів нижча  порівняно з Росією, Німеччиною, Польщею і в десятки разів  нижча, ніж у США, Канаді, Австралії, Південно-Африканській Республіці. Переважна  більшість вугільних шахт та розрізів є збиткові. Рівень заробітної плати  найнижчий серед інших галузей  паливно-енергетичного комплексу, внаслідок  чого на підприємствах вугільної  промисловості зростає дефіцит  кадрів.

Незадовільний стан галузі зумовлений цілим рядом  факторів як об'єктивного, так і суб'єктивного  характеру. До об'єктивних належить складність гірничо-геологічних умов видобутку  вугілля, низький технічний рівень вугледобувних та вуглепереробних  підприємств, великий ступінь фізичного  і морального зносу основних фондів. Суб'єктивні пов'язані з обмеженістю  інвестиційних ресурсів, неефективною системою управління галуззю і відсутністю  ринкового механізму ціноутворення  на вугільну продукцію [5].

Серйозною проблемою є великий знос основних фондів, ступінь якого за останні 25 років збільшився до 70%, а в окремих  випадках і ще більше.

Зараз у  вугільній промисловості функціонують 162 шахти і 3 розрізи. Впродовж 2001-2010 років обсяги  видобутку  вугілля  зменшились з                 83,4  млн.  до  75,2 млн. тонн  на  рік.

Рис. 1.1 Динаміка видобутку вугілля в Україні

 

Майже 96 відсотків шахт більше 20 років працюють без реконструкції. Дві третини  основного стаціонарного устаткування відпрацювало нормативний термін експлуатації і потребує негайної заміни. Питома вага вугледобувних механізованих  комплексів та прохідницьких комбайнів  сучасного технічного рівня становить  лише третину, а нових навантажувальних машин і стрічкових конвеєрів - близько 15 відсотків. На шахтах, що розробляють  крутоспадні пласти, майже 60 відсотків  загального обсягу вугілля видобувається  з використанням відбійних молотків.

Таким чином, ситуація, яка склалася в українській  вугільній промисловості зараз  дуже складна і просто необхідно  розірвати цей замкнутий круг. Зміни і новий підхід до рішення  проблем вугільної промисловості  необхідні.

У світовій і вітчизняній теорії та практиці одним із поширених засобів фінансового  оздоровлення підприємств є реструктуризація.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», іншими нормативно-правовими документами передбачено використання реструктуризації як ефективного засобу відновлення платоспроможності підприємства, який рекомендується включати до плану санації [8].

Міністерство  економіки України затвердило методичні  рекомендації щодо здійснення реструктуризації державних підприємств. У цих  методичних рекомендаціях наведено визначення реструктуризації підприємства, як сукупності організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, що спрямовані на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм і можуть забезпечити фінансове оздоровлення підприємства, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Як бачимо, це визначення є доволі загальним  і охоплює увесь комплекс заходів (крім фінансових) щодо фінансової санації  підприємства.

У Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» наводиться вже точніше визначення: реструктуризація підприємства - це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів [8].

Як бачимо, у цьому визначенні, реструктуризація передбачає також вжиття фінансових заходів, чого не було в попередньому визначенні. До того ж, можна зробити  чітке розмежування між категоріями  «реструктуризація» та «реорганізація»  підприємства. Перше є ширшим за друге, оскільки реорганізація підприємства - один з етапів його реструктуризації.

Основний  зміст реорганізації полягає  в повній або частковій зміні  власника статутного фонду юридичної  особи, а також у зміні організаційно-правової форми здійснення бізнесу.

За останні  роки у вугільній промисловості  України посилилися процеси, пов'язані  з трансформацією форм власності, насамперед вугледобувних підприємств. Проте, через низьку інвестиційну привабливість  підприємств галузі, проведення непослідовної  державної політики, відсутність  досконалого механізму реформування відносин власності та їх правового  забезпечення роздержавлення шахт і  розрізів не відповідає ринковим вимогам  та перетворенням, які відбуваються у національній економіці. На теперішній час у вугільній промисловості  функціонують 167 вугледобувних підприємств  різних форм власності, з них 93 відсотки державної власності.