Місцеві фінанси

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2011 в 23:59, курсовая работа

Краткое описание

Становлення місцевого самоврядування в Україні стало поштовхом для муніципально-правових досліджень суспільних відносин, які є об’єктом правового регулювання норм таких галузей права, як конституційне, адміністративне, цивільне, господарське тощо. Не оминули ці процеси і галузь фінансового права, викладання якого традиційно пропонується без чіткого поділу правовідносин на ті, що виникають з приводу державних фінансів, і правовідносин з приводу місцевих фінансів. Це стало однією з причин сприйняття студентами місцевих фінансів і фінансових правовідносин, що виникають з їх приводу, як чогось другорядного, порівняно з фінансами держави. Зрозуміло, що з подальшим розвитком місцевого самоврядування в Україні нагальною буде потреба у фахівцях з фінансового права, які добре розумітимуть специфіку муніципальних відносин. З огляду на це й виникла потреба акцентованого вивчення студентами-юристами інститутів фінансового права України правових норм, що регулюють суспільні відносин, які пов’язані саме з місцевими фінансами.

Оглавление

Розділ 1.Бюджетний процес і місцевий бюджет. Поняття і загальна характеристика місцевих зборів і податків………...............................................5
1.1.Бюджетний процес і місцеві бюджети………………………………………5
1.1.1. Бюджетний процес: поняття, стадії та учасники……………………....5
1.1.2. Порядок складання, розгляду і затвердження місцевих бюджетів…..11
1.1.3. Виконання та звітність про виконання місцевих бюджетів………….15
1.2. Склад видатків місцевих бюджетів. Поняття та класифікація видатків.
Виконання місцевих бюджетів за видатками………………………………….26
1.3. Місцеві податки і збори…………………………………………………….32
Розділ 2. Склад доходів місцевих бюджетів. Суб’єкти муніципальних
фінансів…………………………………………………………………………...36
2.1. Повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері муніципальних фінансів…………………………………………………………36
2.2. Склад доходів місцевих бюджетів…………………………………………42
2.2.1. Поняття доходів місцевих бюджетів та їх класифікація……………..42
2.2.2. Розмежування податкових і неподаткових місцевих бюджетів……..56
Розділ 3. Загальні положення та правовий режим місцевих фондів................60
3.1. Загальні положення про місцеві фонди коштів………………………...60
3.2. Правові основи створення та використання деяких місцевих фондів коштів……………………………………………………………………………65
Висновки…………………………………………………………………………71
Список літератури……………………………………………………………….

Файлы: 1 файл

КУРСОВАЯ місцеві фінанси-2.doc

— 448.00 Кб (Скачать)

 Після  введення в дію закону про  Державний бюджет України органам  державної влади та їх посадовим  особам забороняється приймати  рішення, що призводять до виникнення  нових бюджетних зобов'язань місцевих  бюджетів, які не забезпечені  бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.

 У  бюджетному законодавстві визначаються  особливості затвердження та  виконання місцевих бюджетів  у разі несвоєчасного їх прийняття.  Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначені в рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 15 і ч. 4 ст. 23 Бюджетного кодексу України. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.

 Розглядаючи питання виконання місцевих бюджетів, хотілося б зупинитися на порушеннях, що існують у на цій стадії, а також на тому, як впливають порушення законодавства на правову взаємодію між органами місцевого самоврядування та органами державної влади. Так, в Україні намітилась загрозлива тенденція до порушень норм, що регулюють бюджетний процес. Відповідно до Бюджетного кодексу України, закон про Державний бюджет України має бути прийнятий до 1 грудня року, що передує плановому (ч. 5 ст. 44). Проте політична ситуація, що склалась і триває в нашій державі, створює умови, за яких регулярно порушуються, приміром, ст. 39-45 Бюджетного кодексу України,  які стосуються розгляду та прийняття державного бюджету.

  Зв'язок із порушенням бюджетного законодавства з боку органів державної влади та діяльністю органів місцевого самоврядування такий - органи місцевого самоврядування не можуть нормально розробляти та приймати відповідні місцеві бюджети, доки не буде прийнято проект закону про державний бюджет України, по-перше, у другому читанні (ч. 1 ст. 77 Бюджетного кодексу України); по-друге - бюджети на наступний бюджетний період затверджуються рішенням відповідної обласної, районної чи міської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після офіційного опублікування закону про державний бюджет України. Зазначений закон підлягає оприлюдненню; Міністерство фінансів України забезпечує доступність для публікації, зокрема, самого закону з додатками, що є його невід'ємною частиною.

 Згідно зі ст. 56 і ч. 9 ст. 78 Бюджетного кодексу України, єдині правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов'язань держави визначаються Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України. Бухгалтерський облік усіх операцій щодо виконання місцевих бюджетів здійснюють органи Державного казначейства України. Цей облік повинен відображати всі активи та зобов'язання держави. При цьому розпорядники бюджетних коштів ведуть бухгалтерський облік відповідно до правил, встановлених Державним казначейством України.

 Періодичність,  структура та терміни подання  звітності про виконання місцевих бюджетів визначаються Державним казначейством України відповідно до вимог, встановлених для подання звітності про виконання Державного бюджету України. Зведення, складання та надання звітності про виконання бюджетів здійснюються Державним казначейством України.

 Розпорядники  бюджетних коштів відповідно  до єдиної методики звітності  складають і подають детальні  звіти, що містять бухгалтерські  баланси, дані про виконання  кошторисів, результати діяльності  та іншу інформацію за формами,  встановленими законодавством України.

 Єдині  форми звітності про виконання  Державного бюджету України встановлюються  Державним казначейством України  за погодженням з Рахунковою  палатою та Міністерством фінансів  України.

 Усі  надходження до бюджету та  витрати бюджету обліковуються  у валових показниках, незалежно  від того, передбачається чи не  передбачається у бюджетних призначеннях  взаємозарахування цих показників. Усі надходження до бюджету  та витрати бюджету повинні  заноситися на рахунки в хронологічному порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. Всі бухгалтерські записи повинні підтверджуватися документально.

 Після  закінчення бюджетного періоду  всі рахунки, на яких обліковуються  бюджетні кошти, підлягають закриттю. Не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду Державне казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді. За виняткових обставин Міністр фінансів України може визначити інший термін закриття рахунків, який повинен настати не пізніше ніж через 5 робочих днів після закінчення бюджетного періоду.

 На  кінець бюджетного періоду Державне  казначейство України зберігає  залишки коштів на рахунках  спеціальних фондів Державного  і місцевих бюджетів України для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. Рахунки спеціального фонду бюджету відкриваються в наступному бюджетному періоді з записом про всі не витрачені в попередньому бюджетному періоді кошти, які були одержані на виконання відповідних завдань.

 Усі  надходження і витрати записуються  в тому бюджетному періоді,  в якому вони були здійснені.

 Територіальні  органи Державного казначейства  України складають та подають  відповідним місцевим фінансовим органам баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти за правилами та формами, встановленими Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою. Зведені показники звітів про виконання бюджетів одночасно подаються територіальними органами Державного казначейства України відповідно Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад.

 Органи  стягнення надають місцевим фінансовим органам відповідні звіти.

 Звітність  про виконання місцевих бюджетів  складається на основі даних  бухгалтерського обліку. Звітність  має містити всю інформацію  про фактичні результати операцій  з виконання місцевих бюджетів, яка може впливати на рішення, що приймаються на її підставі.

 Інформація  щодо виконання місцевих бюджетів  повинна сприяти прийняттю правильних  управлінських рішень шляхом  оцінок минулих, теперішніх та  майбутніх подій, підтвердження  чи коригування їх оцінок, зроблених у минулому. Крім того, має бути можливість зіставлення звітів за різні періоди. Звітність про виконання місцевих бюджетів має включати інформацію, яка є суттєвою для користувачів. Інформація, що наведена у звітах та примітках до них, має бути зрозумілою, суттєвою та достовірною.

 Звітність  про виконання місцевих бюджетів  складається в гривнях без  копійок. У зв'язку з запровадженням  в органах Державного казначейства  України нової технології надання  звітності, яка базується на  економічних показниках, нова звітна інформація подається електронною поштою.

 Структурні  підрозділи Державного казначейства  України та місцеві фінансові  органи в разі необхідності  вносять пропозиції про зміни  та доповнення до існуючих  форм і передають їх відповідному  управлінню для подальшої передачі до Державного казначейства України.

 Інформація  щодо виконання місцевих бюджетів  відображається у відповідних  формах звітності, встановлених  Державним казначейство України.  Форми звітності про виконання  місцевих бюджетів повинні: 1) базуватися наданих бухгалтерського обліку, підтверджених окремими даними звітів бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів; 2) бути оптимальними за своєю кількістю та складом показників; 3) бути зручними для заповнення, розроблення та створення програм електронної обробки.

 Правила  складання звітності про виконання  місцевих бюджетів затверджено  наказом Державного казначейства  України від 08.10.2004 р. № 173. Мета складання звітності про виконання місцевих бюджетів - це надання повної, правдивої та неупередженої інформації про стан виконання місцевих бюджетів користувачам для прийняття рішень. Звітність про виконання місцевих бюджетів за періодичністю складання поділяється на:

1) місячну;

2) квартальну;

3) річну.

  Основними формами місячної звітності про виконання місцевих бюджетів є:

  • Звіт про виконання місцевих бюджетів;
  • Звіт про бюджетну заборгованість;
  • Звіт про надання та використання місцевими бюджетами дотацій та субвенцій, отриманих з державного бюджету;
  • Інформація про виконання захищених статей видатків місцевих бюджетів;
  • Інформація про використання коштів з резервного фонду.

    Основними формами квартальної  звітності про  виконання місцевих бюджетів є

  • Звіт про фінансовий стан (баланс);
  • Звіт про виконання місцевих бюджетів;
  • Звіт про рух грошових коштів;
  • Звіт про бюджетну заборгованість;
  • Звіт про надходження та використання коштів спеціального фонду місцевих бюджетів у частині власних надходжень бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів;
  • Звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій);
  • Звіт про надання та використання місцевими бюджетами дотацій та субвенцій, отриманих з державного бюджету;
  • Інформація про виконання захищених статей видатків місцевих бюджетів;
  • Інформація про використання коштів з резервного фонду;
  • Пояснювальна записка до квартального звіту.

    Основними формами річної звітності  про виконання  місцевих бюджетів є:

  • Звіт про фінансовий стан (баланс);
  • Звіт про виконання місцевих бюджетів;
  • Звіт про рух грошових коштів;
  • Звіт про бюджетну заборгованість;
  • Звіт про надходження та використання коштів спеціального фонду місцевих бюджетів у частині власних надходжень бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів;
  • Інформація про виконання захищених статей видатків місцевих бюджетів;
  • Інформація про використання коштів з резервного фонду;
  • Довідка про рух матеріалів та продуктів харчування бюджетних установ, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів;
  • Звіт про рух необоротних активів бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів;
  • Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей в бюджетних установах, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів;
  • Довідка про зміну до показників загального фонду місцевих бюджетів у процесі їх уточнення протягом року;
  • Звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій);
  • Звіт про надання та використання місцевими бюджетами дотацій та субвенцій, отриманих з державного бюджету;
  • Пояснювальна записка до річного звіту.

 Державним  казначейством установлений порядок  подання форм звітності. Так,  місячний, квартальний і річний  звіти та зведені звіти про  виконання місцевих бюджетів  складають відповідні органи Державного казначейства України і за підписом керівника органу Державного казначейства України та головного бухгалтера подають відповідним фінансовим органам або міськими.

 Фінансові  та міські органи опрацьовують  звіт та в разі необхідності подають свої зауваження органам Державного казначейства. зміни даних звітності внаслідок допущених помилок. що належать як до поточного, так і до минулого періоду, проводяться у тому звітному періоді, в якому були виявлені помилки.

 Зведені  місячні та квартальні звіти подаються до Управління консолідованої звітності з виконання бюджетів Державного казначейства України в паперовому та електронному вигляді.

 Фінансові  або міські органи готують  пояснювальну записку і разом  зі звітністю, отриманої від органів Державного казначейства України, подають їх до вищого фінансового органу для перевірки та візовування.

 Зведені  річні звіти подаються головними  бухгалтерами органів Державного  казначейства України до Управління  консолідованості звітності з  виконання бюджетів Державного казначейства України в паперовому та електронному вигляді.

 З  метою складання достовірної  звітності Міністерством фінансів  України та Державне казначейство  України вирішує всі спірні  питання, що виникли між фінансовими  органами та органами Державного казначейства  при опрацьовуванні річних звітів. Результати опрацьовуваних Міністерством фінансів річних звітів у разі наявності обґрунтування враховуються Державним казначейством у річному зведеному звіті.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.2. Склад видатків місцевих бюджетів. Поняття та класифікація видатків. Виконання місцевих бюджетів за видатками.

  Головними призначенням видатків бюджетів України є фінансування виконання суб'єктами публічної фінансової діяльності суспільно значимих функцій. Виходячи з напрямків таких функцій, визначається і структура видатків. Важливе значення при цьому має принцип первинності видатків бюджетів над доходами, що при формуванні бюджетів проявляється у першочерговому складанні видаткової частини, а в наступному, відповідно до визначених потреб, - забезпеченні їх фінансування за рахунок відповідних доходних надходжень.

Информация о работе Місцеві фінанси