Кон’юнктура світового ринку лізингових послуг

     При всій різноманітності видів або  форм лізингу досі не створено чіткої класифікації та більш-менш повного списку видів лізингових угод. Це пояснюється тим, що класифікація видів лізингу ускладнена рядом обставин:

• у правових системах різних країн існують різні трактування «лізингу»;
• лізингові угоди не відокремлені одна від одної чіткою межею, і риси того чи іншого виду можуть різними способами поєднуватись на практиці.

 

    До  найбільш поширеної класифікації лізингу  можна віднести поділ за рівнем окупності майна на фінансовий (finance lease) і оперативний лізинг (operating lease).

    Так у вересні 1982 року Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASC) опублікував стандарт  бухгалтерського  обліку  для лізингових операцій (IAS 17), в якому наведені визначення  фінансового та оперативного лізингу та їх основні відмінності.

    Згідно IAS 17 під фінансовим лізингом розуміється угода, в якій практично всі ризики та доходи, пов'язані із володінням майном, передаються лізингоодержувачу.  Право власності на майно може передаватись (або не передаватися) наприкінці терміну договору. У фінансовому лізингу   лізингові        платежі протягом нерозривного терміну  лізингу забезпечують  лізингодавцю  повернення вартості майна і отримання  прибутку на  вкладений  капітал.

    Під оперативним лізингом в IAS 17 розуміється будь-який інший  лізинг, відмінний від фінансового. Термін оперативного лізингу відповідає короткому  терміну найму обладнання. При оперативному лізингу в основному всі  ризики  і втрати, властиві власнику майна, залишаються  за лізингодавцем.   

    Таким чином фінансовим або капітальним називається лізинг, при якому вартість майна повністю повертається лізингодавцю за час дії договору лізингу (що передбачає збіг терміну повної амортизації майна і терміну договору).

     Особливістю фінансового лізингу є те, що лізингоотримувач не має права анулювати угоду, не сплативши лізингодавцю загальної суми лізингових платежів, передбачених договором (однак на практиці це відбувається, але в такому випадку вартість операції значно зростає). При цьому сума лізингових платежів за період дії договору включає повну (або наближену до неї) вартість лізингового майна в ціні на момент укладання угоди.

     Після завершення терміну дії такої  угоди лізингоотримувач зможе: повернути  об'єкт угоди орендодавцю; скласти  нову угоду на коротший термін і  за пільговою ставкою; купити об'єкт лізингу за залишковою вартістю. Реалізація цього виду лізингу передбачає відбір орендодавцем необхідного обладнання, переговори з виробником про ціну і терміни поставки, купівлю обладнання лізинговою компанією і отримання кредиту в банку.

     Закон України "Про фінансовий лізинг" від 18 листопада 2003 р. регламентує правові й економічні відносини цього виду лізингу. Фінансовий лізинг тут визначається виходячи з критеріїв, які відрізняють його від оперативного, і вважається таким, якщо договір лізингу задовольняє одну з нижче перелічених умов:

     1) строк лізингу перевищує період, протягом якого нараховується  амортизація у обсязі принаймні  75% від первісної вартості, крім  того, лізингоодержувач зобов’язується  придбати лізинговий актив за  визначеною у договорі лізингу ціною на момент закінчення строку дії договору ;

     2) загальна сума лізингових платежів  дорівнює первісній вартості  лізингового активу або перевищує  її;

     3) лізингодавець нарахував амортизацію  на об’єкт лізингу у обсязі  принаймні 50%  до моменту його передачі лізингоодержувачу, та лізингові платежі в договорі лізингу становлять принаймні 90% «звичайної ціни» на момент початку дії договору лізингу;

     4) об’єкт  лізингу був вироблений  згідно з вимогами лізингоодержувача  та не може бути використаний іншими установами завдяки своїм унікальним характеристикам (процедурним та якісним рисам) [12,c.8].

       Це фактично довгострокова оренда  з наступним переходом права  власності до лізингоотримувача  після закінчення строку дії  договору.

     Вигідність фінансового лізингу полягає у його специфіці, бо орендар фактично володіє активами, бере на себе усі ризики й має зиск. Можна сказати, що лише фінансовий лізинг повною мірою дає можливість відтворення основних фондів для підприємства, оскільки передбачає перехід права власності або викуп майна за залишковою вартістю по закінченню договору.

    В свою чергу оперативний лізинг – це орендні відносини, за яких витрати лізингодавця пов'язані з придбанням та утриманням майна, що здається в оренду, не покриваються орендними платежами протягом одного лізингового контракту.

     Оперативний лізинг, на відміну від фінансового, передбачає можливість лізингодавця здавати  своє майно в оренду неодноразово впродовж нормативного терміну його служби. Оскільки за період дії одного лізингового договору компенсується лише частина вартості обладнання, то лізингодавець змушений здавати його в тимчасове користування декілька разів, як правило, різним користувачам.

      Так, оперативний лізинг характеризується тим, що строк лізингу набагато коротший, ніж строк служби майна, та лізингові платежі не покривають повної вартості майна, яке є предметом лізингу. У зв'язку з цим лізингодавець вимушений його здавати в тимчасове користування декілька разів, оскільки для нього зростає ризик по відшкодуванню залишкової вартості предмету лізингу. В таких випадках лізингові платежі при оперативному лізингу вищі, ніж при фінансовому лізингу [11, c. 11]

     За  масштабами поширення  відносин лізингу виділяють внутрішній та міжнародний (interleasing or cross-boarder leasing) лізинг. Суб’єктами внутрішнього лізингу є вітчизняні підприємства чи їх інтеграційні утворення. Міжнародний лізинг реалізується суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або тоді, коли лізингове майно чи платежі перетинають державні кордони. Це дає можливість вітчизняним підприємствам оновлювати свою технічну базу за рахунок конкурентоспроможного устаткування зарубіжного походження.

     Експортний  лізинг, коли виробник майна або посередницька фірма продає його лізинговій компанії, а та, у свою чергу, укладає угоду з лізингоотримувачем майна, що знаходиться за кордоном. Тобто, при експортному лізингу лізингоотримувач є зарубіжною країною.

     Схема Експортної Лізингової Операції

       

       
 

     Імпортний лізинг – це угоди, в яких лізингодавець купує об'єкт лізингу в іноземної фірми, а потім надає його вітчизняному лізингоотримувачу. Тобто, при імпортному лізингу лізингодавець є зарубіжною країною.

      Схема Імпортної Лізингової Операції

     

     

     

       
 

     Транзитний  лізинг, при якому майно продається лізинговій компанії з іншої країни, а вона, у свою чергу, укладає угоду з орендарем, що знаходиться в третій країні (постачальник має своє місцезнаходження в країні А, лізингова компанія в країні Б, лізингоотримувач в країні В).

     Схема Транзитної Лізингової Операції

     

     

     

       

     Залежно від складу учасників  лізингової угоди  розрізняють:

• прямий лізинг (двосторонній), при якому виробник самостійно здає об'єкт у лізинг.

     Схема прямого лізингу

       

     В такому вигляді двосторонні лізингові угоди не знайшли широкого поширення, оскільки при збільшенні лізингових операцій виробник, як правило, створює свою лізингову компанію. Для оформлення прямої лізингової угоди потрібен значний час, підвищені витрати, знання ринку.

     Різновидом  прямого лізингу є зворотний лізинг або «lease-back», характерною ознакою якого є придбання лізингодавцем об'єкта лізингу у власника для подальшої (зворотної) передачі йому ж у лізинг.

     Зворотний лізинг характеризується тим, що підприємство продає лізинговій фірмі частину свого власного майна, одночасно підписуючи з нею договір про його оренду. Таким чином, підприємство, не використовуючи кредит, одержує додаткові кошти від реалізації свого майна, експлуатація якого не припиняється. 

• непрямий  лізинг – передача майна відбувається через посередників.

    У даному випадку йдеться про класичну тристоронню угоду (постачальник –  лізингодавець – лізингоотримувач) або про багатосторонню угоду  з кількома учасниками від чотирьох до шести - семи і повним набором  послуг.

    Особливим різновидом непрямого лізингу є пайовий лізинг, при якому оренда здійснюється за участю кількох суб’єктів лізингу із залученням одного чи кількох кредиторів. 

    Схема непрямого лізингу  та фінансових потоків

                                                    Постачання майна 

                                                        Вибір майна

                                                                           Лізингова

Сплата               Угода                                    Угода

за майно            купівлі-продажу                                    Лізингові

                                                                                            Платежі 
 

                                                                                                        Угода                    Страхові

                                         Кредитна              Сплата              страхування                виплати

                                              Угода               за кредит 
 
 
 

                                 (Васильев Н.М., Катырин С.Н., Лепе Л.Н. “Лизинг как механизм развития инвестиций и предпринимательства”,- Москва: Центр международного частного предпринимательства CIPE, 2001, 228с (14стр.) 

     Залежно від типу майна (об'єкта угоди) розрізняють:

• лізинг рухомого майна – особливим різновидом якого є спеціальний лізинг, згідно з яким об'єкт лізингу виготовляється за спеціальним замовленням лізингоотримувача, ураховуючи, що після закінчення дії терміну договору він використовуватиметься лише самим замовником;

 

• лізинг  обладнання – лізинг окремих машин і механізмів або їхніх груп, що не є замкнутим виробничим циклом;

 

• лізинг  нерухомості – лізинг будівель, споруд, залізничного транспорту та іншого майна, що має жорстку територіальну прив'язку;

 

• груповий (великомасштабний) лізинг, або «big-ticket-leasing» - застосовується при оренді майнових комплексів або дорогого майна (заводів, бурових платформ, літаків, суден, космічних об'єктів).

 

Залежно від якості майна: 

• лізинг вживаного майна «second hand» – лізинг майна, що вже було в експлуатації;

 

• лізинг з перших рук «first hand, материнський або vender lease» – лізинг нового майна, що не було в експлуатації.

 

     Залежно від обсягу обслуговування розрізняють: