Кон’юнктура світового ринку лізингових послуг

Київський національний університет  імені Тараса Шевченка 

ІНСТИТУТ  МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН 

КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН І СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА 
 
 
 
 
 
 
 

Самостійна  робота на тему:

Кон’юнктура світового ринку лізингових послуг 
 
 
 
 

                                                                            Виконала студентка V курсу

                                                                      Відділення МЕВ 2 групи

                                                                Спеціалізації Світова

                                                                      економічна кон’юнктура 

Корольова Анастасія Вадимівна 
 
 
 

Перевірила: Заболотська Рита Олександрівна 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2011 
 

План: 

1. Сутність  лізингових послуг: особливості та переваги;
2. Види лізингових послуг та схеми їх надання;
3. Головні суб’єкти ринку лізингових послуг;
4. Лізингові платежі: види та способи нарахування;
5. Історичні аспекти розвитку лізингових операцій;
6. Особливості лізингових операцій в різних країнах;
7. Лізинг в Україні: проблеми та перспективи;
8. Динаміка розвитку світового ринку лізингових послуг

 

 

Сутність  лізингових послуг: відмінності та переваги 

    Лізинг  ‒ це вид підприємницької діяльності, спрямованої на інвестування тимчасово вільних або залучених коштів, коли за договором фінансової оренди лізингодавець зобов'язується придбати у власність обумовлене договором майно у певного продавця і надати це майно лізингоотримувачу за плату у тимчасове користування для підприємницьких цілей. 

    Лізинг  являє собою угоду між власником майна і орендарем про передачу майна в користування на обумовлений період зі встановленою рентою (платою за користування). На відміну від договору купівлі-продажу, за яким право власності на товар переходить від продавця до покупця, при лізингу право власності на об’єкт лізингу зберігається за лізингодавцем, а лізингоодержувач отримує лише право на його тимчасове використання. Після закінчення терміну лізингового договору лізингоодержувач може придбати об'єкт угоди за узгодженою ціною, продовжити лізинговий договір або повернути обладнання власникові.

      Об’єктом  лізингу є будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів: машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, будинки споруди, системи телекомунікацій та інше не заборонене законодавством до вільного обігу на ринку.[7, c. 111] Не можуть бути об’єктами лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти (мисливські угіддя, водоймища тощо).

     Лізингодавцем може бути будь-який суб'єкт підприємницької діяльності, котрий здійснює лізингову діяльність, тобто передає в користування майно за договором лізингу. Лізингодавцями можуть бути: банки та їхні філії, фінансові компанії, кредитні установи, в яких передбачено цей вид діяльності; лізингові компанії; брокерські лізингові фірми; страхові та пенсійні фонди.

     Лізингоотримувачем може бути юридична особа в будь-якій організаційно-правовій формі, що здійснює підприємницьку діяльність, або фізична особа, котра займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, і яка зареєстрована як індивідуальний підприємець.

     Постачальником  об'єкта лізингу може бути підприємство-виробник, торговельна організація або інші суб'єкти підприємницької діяльності, які продають майно, що передається згідно з договором лізингу.

    Не  слід розглядати лізинг як традиційну форму довгострокової оренди, він вирізняється вищою формою організації бізнесу ‒ тобто лізинг передбачає поєднання таких форм організаційно-оперативних відносин як орендні, кредитні та торговельні. В наступній таблиці можна побачити порівняльну характеристику лізингових та орендних послуг.

     Таблиця 1. Порівняльна характеристика лізингових та орендних  
                                     відносин [9,c.108]

 

     Лізинг  має подвійну природу. З одного боку, його можна розглядати як вкладення ресурсів на зворотних засадах в основний капітал, тобто надаючи орендаторові компоненти основного капіталу, власник у визначені терміни повертає їх назад. При цьому за свою послугу він отримує винагороду у вигляді лізингових платежів, що дозволяє забезпечити реалізацію принципу платності. Отже, за своєю суттю лізинг відповідає кредитним відносинам і зберігає суть кредитних операцій.

     З іншого боку, оскільки позикодавець і позичальник  оперують капіталом  не в грошових одиницях, а в продуктивних, то за формою лізинг подібний до інвестиційного фінансування, тобто основою лізингової угоди є фінансова (кредитна) операція. Лізингодавець (власник майна) надає лізингоотримувачу (користувачеві майна) фінансову послугу: він купує майно у власність за повну вартість і за рахунок періодичних внесків лізингоотримувача в кінцевому підсумку відшкодовує цю вартість. Тому, виходячи із фінансового боку відносин, лізинг розглядається як одна з форм кредитних надходжень машин і обладнання, як альтернатива традиційному банківському кредитові.

     Сутність  лізингу, його економічне та організаційне  значення можуть бути розкриті більш детально, якщо охарактеризувати функції, які виконує  в економіці ця особлива форма діяльності.

    До  основних функцій  лізингу належать:

• виробнича функція полягає в оперативному і гнучкому вирішенні лізингоотримувачем своїх виробничих завдань за допомогою тимчасового використання, а не придбання машин та обладнання у власність;

 

• фінансова функція виражається у звільненні товаровиробника від одноразової сплати повної вартості необхідних засобів виробництва;

 

• функція збуту передбачає розширення кола споживачів і завоювання нових ринків.

 

    До  переваг лізингоотримувача  можна віднести:

• можливе використання нової, дорогої техніки, високих технологій без значних одноразових витрат;
• лізинг припускає 100% кредитування і, як правило, не потребує негайного початку платежів;
• лізинг також дозволяє спочатку випробувати машини, а потім закупити їх, а обладнання в сезонних галузях орендувати лише на час його фактичної експлуатації;
• лізинг дозволяє підприємству запобігти витратам, пов'язаним із моральним старінням машин і устаткування, і сприяє використанню найновіших об'єктів лізингу, що підвищує конкурентоспроможність лізингоотримувача;
• лізингові платежі в повному обсязі відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), виробленої лізингоотримувачем, і відповідно знижують оподаткований прибуток;
• у багатьох країнах законодавчо встановлені податкові пільги для лізингових операцій (так, прискорена амортизація дозволяє суттєво знизити оподаткований прибуток і термін лізингової угоди);
• порядок здійснення лізингових платежів гнучкіший, ніж за кредитними угодами; при використанні компенсаційного лізингу лізингоотримувач здійснює платежі в товарній формі, використовуючи продукцію, що вироблена на лізингованому обладнанні;
• лізинг доступний малим і середнім підприємствам: деякі лізингові компанії не вимагають від лізингоотримувача ніяких додаткових гарантій, оскільки забезпеченням угоди є саме устаткування;
• перевагою лізингу є також можливість придбання лізингоотримувачем устаткування за залишковою вартістю після завершення лізингової угоди;
• при укладанні лізингової угоди орендар може розраховувати на отримання від лізингодавця додаткових інформаційних, консультативних і юридичних послуг;
• МВФ не враховує суму лізингових угод у підрахунку національної заборгованості, тобто є можливість перевищити фактичні ліміти кредитної заборгованості, встановлені фондом для окремих країн (при застосуванні імпортного лізингу).

Переваги лізингу для лізингодавця:

• безпека угоди - право власності на актив залишається за лізингодавцем;
• узгодженість витрат - витрати і доходи від інвестицій йдуть паралельно;
• чітка визначеність лізингових платежів;
• зменшення негативних наслідків коливань кон'юнктури ринку - встановлюються довгострокові відносини з користувачем і відносно стабільні лізингові платежі;
• у деяких країнах - можливість використання податкових пільг.

 

Переваги  для продавця або виробника майна: 

• проведення активного маркетингу;
• встановлення зворотного зв'язку - оперативне виявлення конструктивних недоліків  обладнання;
• усунення ризиків неплатежів - оплату та гарантії бере на себе лізингова компанія;
• засіб ефективної реклами;
• підвищення попиту на супутні товари та додаткове обладнання;
• прискорення темпів оновлення моделей, що випускаються;
• зменшення негативних наслідків коливань кон'юнктури ринку.

 

До  кількісних переваг  лізингу належать такі ефекти як: 

• мультиплікативність: виникає в результаті застосування новітньої техніки та перетворення робітника в самостійного підприємця - власника в момент доцільної діяльності, ефект лізингу поширюється по ланцюжку на всі стадії виробництва, наростає та примножується по мірі переходу до розподілу, обміну та споживання;

 

• емерджентність: якісна новизна ефекту лізингової діяльності, в силу чого його значення набагато перевершує арифметичну суму результату звичайної діяльності без залучення додаткових технічних засобів. Такий ефект є інтегративним ефектом проявляється не лише локально, але і в масштабі всієї виробничої системи, збільшуючи виробничу потужність;

 

• соціальність: отримуваний ефект проявляється не тільки в процесі виробництва, але і в соціальній сфері життя  та діяльності людей, тобто він має як економічні критерії, так і соціальні цінності, що виражаються у підвищенні змістовності праці, усвідомленні робітником своїх творчих можливостей, зростанні особистих доходів та незалежності.

 

    Правильно складена лізингова  угода повинна  містити визначення:

• предмету договору;
• сторони, яка буде здійснювати вибір продавця і придбаного майна;
• порядку приймання майна лізингоотримувачем;
• порядку здійснення реєстрації майна - предмета договору лізингу і (або) договору лізингу (у разі необхідності);
• чи буде застрахований предмет договору лізингу;
• терміну дії договору лізингу;
• ціни лізингової угоди - лізингові платежі;
• на балансі, якої із сторін буде враховуватись майно;
• обсягу повноважень орендаря щодо переданого в лізинг майна;
• в якому порядку буде здійснюватись обслуговування майна;
• як будуть розподілені права сторін лізингової угоди щодо удосконалень зроблених лізингоодержувачем;
• в якому порядку орендодавець має право здійснювати контроль за дотриманням орендарем умов договору, а також порядок здійснення орендодавцем фінансового контролю;
• допустимості сублізингу;
• дії орендаря після закінчення терміну договору;
• наслідків втрати предмета лізингу або втрати предметом лізингу своїх функцій з вини лізингоодержувач;
• моменту переходу ризику випадкової загибелі або випадкового псування майна орендарю;
• необхідності та порядку розподілу відповідальності за невиконання продавцем вимог, що випливають з договору купівлі-продажу;
• підстави для дострокового розірвання договору лізингу;
• які способи забезпечення виконання зобов'язань за цим договором будуть застосовані, а також умови здійснення цих заходів;
• які додаткові послуги (роботи) будуть надані (виконані) лізингодавцем орендарю (для орендаря).

 

Види  лізингових послуг та схеми їх надання  

    Як  ми вже зазначали вище лізинг є  поєднанням таких форм організаційно-оперативних відносин як орендні, кредитні та торговельні. Це багатофакторне економічне явище здійснюється у різних видах, які із розвитком ринкового господарства стають дедалі різноманітнішими.