Формування грошової системи незалежної України (1991— 1999)

• пенсіонерам  — відповідними комісіями у відділеннях  зв'язку,

установах банків або за місцем виплати пенсій;

• відпочиваючим  у санаторіях і будинках відпочинку, хворим, пристарілим— комісіями відповідних установ;

• іншим  категоріям населення, а також громадянам, які не проводять обмін карбованців  на гривні через комісії підприємств, установ і організацій, включаючи  підприємства зв'язку — пунктами обміну уповноважених комерційних банків.

       Таким чином, населення могло самостійно обирати місце проведення

обміну  карбованців на гривні.

     Станом  на 2 вересня 1996 року емісія карбованців  становила 338,1 трлн. крб., з них 319 трлн. крб. перебували в обігу і 19,1 трлн. крб. — у касах банків. За період реформи з 2 на 16 вересня на погашення цієї емісії банківською системою було вилучено в резервні фонди Національного банку 327,9 трлн. крб. (97 відсотків емітованих до реформи готівки), у тому числі з обігу 309,5 трлн. крб. і з кас банків — 18,4 трлн. крб. У результаті після завершення грошової реформи залишилось невилученими 10,2 трлн. крб. Із загальної суми вилучених з обігу карбованців у період проведення грошової реформи 199,2 трлн. крб., або понад 64 відсотки, обміняно населенню пунктами обміну банків, підприємствами зв'язку та комісіями підприємств, 69,7 трлн. крб. (22,5 %) — надійшло через купівлю товарів та оплату послуг; 3 трлн. крб. — внесено населенням на вклади в установах банків, 3,2 трлн. крб. — здано в банки заактованих залишків кас підприємств і 3,1 трлн. крб. надійшло від підприємств зв'язку. Решту надходжень карбованців становили інші надходження і платежі.

     За  період з 2 по 16 вересня 1996 року обмін  здійснили 11,3 млн. чоловік, або 28 відсотків  загальної чисельності працюючого населення та пенсіонерів. При цьому в розрахунку на одного чоловіка середня сума обміну карбованців на гривні становила за весь період реформи 17,6 млн. крб. У перші дні реформи цей показник був значно вищим і становив 25 — 27 млн. крб. У результаті за перші п'ять днів реформи було вилучено 55,5 % карбованцевої готівки. Основні обсяги обміну населенню карбованців на гривні (74 відсотки) проходили через пункти обміну установ банків, з них найбільше через установи Ощадного банку — 36 відсотків, банку «Україна»— 19, банку «Аваль», включаючи підприємства зв'язку, — 14, Промінвестбанку — 13 відсотків. Після завершення проведення грошової реформи обмін громадянами карбованців на гривні був продовжений на період із 17 вересня по 15 жовтня 1996 року через каси комерційних банків за рішеннями місцевих держадміністрацій. Враховуючи численні звернення громадян, які з поважних причин не змогли вчасно здійснити обмін карбованців на гривні, його знову було продовжено з 15 жовтня 1996 року до 28 лютого 1997 року через регіональні управління Національного банку України, а з 1 березня 1997 року Національний банк України, користуючись наданим йому правом, ще неодноразово продовжував обмін карбованців на гривні. За період з 19 вересня 1996 року по 15 травня 1999-го додатково було обміняно громадянам на гривні 4,3 трлн. крб. Таким чином, станом на 1 квітня 1999 року загальна сума вилучених карбованців становила 331,6 трлн. крб., у тому числі з обігу — 312,5 трлн. крб. При цьому залишились невилученими з обігу 6,5 трлн. крб., або 1,9 відсотка емісії карбованців, що рахувалася за балансом напередодні грошової реформи. У процесі проведення грошової реформи були виконані всі завдання, які були поставлені перед нею, а прогнози щодо наслідків і результатів реформи повністю виправдалися. Запровадження повноцінної національної валюти — гривні укріпило довіру населення до грошової системи України і стало важливим фактором продовження економічних реформ. Найскладнішою проблемою було утримати стабільність на грошовому, споживчому і валютному ринках. У процесі реформи її вирішено на високому рівні зі значним позитивним результатом. Темпи інфляції в період і після реформи не тільки не зросли, а стабільно знижувалися з 5,7 відсотка в серпні (напередодні реформи) до 0,8 відсотка в грудні 1996 року. На рівні одного відсотка в місяць темпи інфляції збереглися і наступного року, а в цілому за 1997-й рівень інфляції досяг 140 % проти 282 % у 1996-му. Одним із позитивних результатів грошової реформи стала стабілізація курсу гривні до іноземних валют. У період реформи та перші 20 днів після неї курс гривні до долара США зберігався на одному рівні — 176 гривень за 100 доларів США, що відповідало курсу, який склався у карбованцях напередодні грошової реформи. До кінця 1996 року реальний курс гривні до долара США зростав. У результаті проведення грошової реформи вдалося забезпечити поліпшення стану фінансово-грошової системи. Після реформи відмічається зниження темпів зростання готівки в обігу, а в період серпня — жовтня обсяги готівки навіть знизилися на 150 млн. грн., її питома вага в загальній грошовій масі знизилася із 45 % на 1 серпня 1996 року до 43 % на 1 січня 1997-го. За той період прискореними темпами зростають вклади і депозити населення в комерційних банках. За період з 1 серпня по 1 листопада обсяги вкладів збільшилися на 101 млн. грн. (15 %) і досягли 785 млн. грн. Реформа сприяла також більш активному надходженню платежів від населення за комунальні та інші послуги, збільшенню обсягів реалізації товарів. Тільки за 12 днів реформи в банки надійшло в цілому торговельного виторгу на суму 761 млн. грн., або на 21,5 % більше, ніж за відповідний період серпня.

     Підсумовуючи  результати грошової реформи, можна  відзначити широкомасштабність цього  заходу, який включав повну заміну в готівковому 

обігу за короткий період часу (два тижні ) грошових знаків, зміну масштабу цін і переведення всієї грошової системи, включаючи безготівкові розрахунки, на нову грошову одиницю — гривню. Відкритий безконфіскаційний характер грошової реформи свідчить про її демократичність і цивілізованість.

2.3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ

Банкноти  гривні зразка 1992 року номінальною  вартістю 1, 2, 5, 10, 20 гривень виготовлені  на спеціальному білому папері, що не флуоресціює  в ультрафіолетових променях, із світлим  водяним знаком, розташованим по всій банкноті у вигляді «тризуба». Банкноти номінальною вартістю 1 гривня (зразків 1994 і 1995 років) , 2, 5, 10, 20 гривень (випуску 1997 року) та 50 і 100 гривень мають багатотоновий фіксований водяний знак у вигляді «портрета», який повторює портрет, що надрукований на лицьовому боці банкноти і видимий при розгляді банкноти проти світла. На лицьовому боці всіх банкнот зображені портрети видатних діячів історії та літератури України, розташовані номінали банкнот літерами та цифрами, написи «Україна», або «Україна Національний банк України». Дизайн банкнот доповнюють орнаменти, розетки, сітки, які виконано багатоколірним друком. На банкнотах номіналом 1 (1994 p.) , 50 і 100 гривень розміщені нумерація і підпис Голови Національного банку України, а на банкноті 1 гривня — і рік її випуску. Портрети, написи та окремі декоративні елементи банкнот номіналом 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень виконані рельєфним друком. На зворотному боці банкнот зображені історико-архітектурні пам'ятки України, літерами та в чотирьох кутах цифрами вказано номінал банкноти. Дизайн зворотного боку банкнот доповнюють розетки, стрічки, сітки, які виконані багатоколірним друком. На банкнотах зразка 1992 року номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень проставлено рік прийняття зразка, нумерація і підпис Голови Національного банку України.

     Банкнота  номінальною вартістю 1 гривня (1992, 1994 і 1995 pp.).Основні малюнки: лицьового боку — портрет Володимира Великого; зворотного боку — руїни Херсонеса. Переважаючий колір банкнот зразка 1992 р. —темно-зелений, розмір — 135x70 мм, банкнот зразка 1994, 1995 pp. — зелено-коричневий, розмір — 133x66 мм. Банкнота номінальною вартістю 2 гривні (1992, 1995 pp. ). Основні малюнки: лицьового боку — портрет Ярослава Мудрого; зворотного боку — Собор Софії Київської. Переважаючий колір банкнот зразка 1992 р. — коричневий, розмір — 135x70 мм, банкнот зразка 1995 pp. — рожево-коричневий, розмір — 133x66 мм. Банкнота номінальною вартістю 5 гривень (1992, 1994 і 1995 pp. ). Основні малюнки: лицьового боку — портрет Богдана Хмельницького; зворотного боку — Церква в селі Суботові. Переважаючий колір банкнот зразка 1992 р.— темно-синій, розмір — 135x70 мм, банкнот зразка 1994, 1995 pp. — блакитно-темно-синій, розмір — 133x66 мм. Банкнота номінальною вартістю 10 гривень (1992, 1994 pp. ). Основні малюнки: лицьового боку — портрет Івана Мазепи; зворотного боку — Печерська лавра. Переважаючий колір банкнот зразка 1992 р. — фіолетовий, розмір — 135x70 мм, банкнот зразка 1995 pp. — темно-синьо-червоний, розмір — 133x66 мм. Банкнота номінальною вартістю 20 гривень (1992, 1995 pp. ). Основні малюнки: лицьового боку — портрет Івана Франка; зворотного боку — Львівський оперний театр. Переважаючий колір банкнот зразка 1992 р. — сіро-коричневий, розмір — 135x70 мм, банкнот зразка 1995 pp. — коричнево-зелений, розмір — 133x66 мм. Банкнота номінальною вартістю 50 гривень. Основні малюнки: лицьового боку — портрет Михайла Грушевського; зворотного боку — Будинок Верховної Ради України. Переважаючий колір банкнот — фіолетовий, розмір — 133x66 мм. Банкнота номінальною вартістю 100 гривень. Основні малюнки: лицьового боку — портрет Тараса Шевченка; зворотного боку — Собор Святої Софії. Переважаючий колір банкнот — зелений, розмір — 133x66 мм.

     Основні захисні елементи в банкнотах гривні розміщуються залежно від номінальної вартості і років випуску. Так, банкноти зразка 1992 р. номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20 гривень мають загальний водяний знак на папері у вигляді світлих ліній Тризуба, який повторюється по всій площині паперу і видимий при розгляді банкноти проти світла, а також видимі захисні волокна синього і жовтуватого кольорів, хаотично розміщені в товщі і на поверхні паперу з двох боків банкноти. Захисні елементи цих банкнот включають, крім того, флуоресцентний номер, надрукований методом високого друку чорною фарбою горизонтально, серію і номер банкноти, які в ультрафіолетових променях флуоресціюють зеленим світлом та флуоресцентний друк на зворотному боці банкнот (крім банкноти номіналом 10 гривень), кодоване зображення Тризуба (крім номіналу 1 гривня), яке видиме при розгляді банкноти проти світла на рівні очей при повороті на 45 градусів. Банкноти номіналами 1 гривня (1994 і 1995 pp.), 2 (1995 p.), 5 (1994 і 1997 pp.), 10 (1994 p.), 20 (1995 p.), 50 і 100 гривень мають такі особливості захисту. Важливим елементом захисту в цих банкнотах виступає фіксований водяний знак, який розміщений на білому полі банкнот у вигляді портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкнот і видимий при розгляді банкнот проти світла. У банкнотах відповідних номіналів представлений захист у вигляді захисної стрічки: в банкнотах номіналами 1 (1994 і 1995 pp.), 2 (1995 p.), 148 5 (1994 і 1997 pp.) , 10 (1994 p.) гривень — темна смуга або полімерна стрічка, видима проти світла та має напис «Україна», що повторюється, який можна прочитати за допомогою збільшувального скла; у банкнотах номіналами 1 (1995 p.) , 2 (1995 р.) гривні — полімерна стрічка з написом «1 гривня» і «2 гривні»; у банкнотах номіналом 20 гривень — металізована стрічка (віконна) , яка періодично (6 разів) виходить на поверхню паперу з лицьового боку банкноти і має вигляд блискучого пунктиру, а при розгляданні банкноти проти світла — безперервна темна смуга, що перетинає банкноту поперек. У цій групі банкнот використані: суміщений малюнок (орнамент з лівого боку банкноти) , усі елементи якого на лицьовому і зворотному боках збігаються і доповнюють один одного; знак для сліпих — рельєфний елемент, розміщений у лівому нижньому куті лицьового боку банкнот, який відчувається на дотик і визначає номінал банкноти, кодоване зображення — приховане цифрове зображення номіналу, яке видиме при розгляданні банкноти проти світла на рівні очей під кутом 45 градусів. Разом з тим, усі банкноти, що є в обігу, мають також загальні для всіх елементи захисту, такі, як райдужний друк, антисканерна сітка, рельєфні елементи (крім банкнот номіналом 1 гривня 1992 p.) , захисні волокна, флуоресцентний друк і номер (крім банкнот випуску 1997 p.) , прихований номінал (крім банкнот номіналом 1 гривня 1994 p.) , мікротекст у вигляді напису безперервно повторюваного слова «Україна» (усі номінали) та абревіатури «НБУ» (для банкнот випуску 1997 р. і номіналами 50 і 100 гривень). На банкнотах номіналами 1 гривня (1994 p.) , 50 і 100 гривень є магнітний номер, серія та номер цих банкнот мають магнітні властивості.

2.4. ВИПУСК ПАМ'ЯТНИХ І ЮВІЛЕЙНИХ МОНЕТ

     Монети  — унікальне явище в історії  людської цивілізації. Вони є джерелом інформації про політику, економіку  і культуру давно минулих епох та сучасності. Монета втілює в собі кілька призначень. По-перше, вона є національною валютою, тобто виразом державності і носієм товарно-грошових відносин. По-друге, монета є носієм матеріальних благ, утіленням багатства. По-третє, монета є засобом інформації про історію і сучасність держави. Перші монети з'явилися на українській землі — Київській Русі ще в

X—XI ст. Це були златники і срібляники  з гербом тризубом. У ті ж  часи в грошовому обігу Русі  — України з'явилися незвичайні  за формою і вагою срібні  злитки-гривні, назва яких походить від прикраси, яку носили на шиї (на «загривку») та служили водночас і грошима, і нагородою. Через сім століть проголошена Українська Народна Республіка запровадила 1 березня 1918 року грошову одиницю — гривню, яка перебувала в обігу два роки. І от після розпаду Радянського Союзу Україна, здобувши державну незалежність, у вересні 1996 року провела грошову реформу і ввела в грошовий обіг гривню, відродивши стародавню назву національної грошової одиниці . У більшості країн світу на державному рівні розробляються та реалізуються програми випуску пам'ятних і ювілейних монет. Україна також розробляє і затверджує такі програми, включаючи до них найбільш видатні події в історії України, а також у сучасному її житті. Тематика монет є необмеженою і включає історію, архітектурні пам'ятки, видатні особистості, знаменні дати, культуру, літературу, спорт, флору і фауну, релігію тощо. При цьому слід враховувати, що тема монети має бути цікавою для значного кола колекціонерів — вітчизняних та іноземних. При визначенні оптимальних обсягів виробництва, напрямів реалізації пам'ятних і ювілейних монет першочерговим завданням є ґрунтовне вивчення та аналіз ринку нумізматичної продукції . Важливою передумовою цього є збирання і накопичення інформаці ї щодо того, який ідейно-тематичний спектр монет найбільше цікавить потенційних покупців. Це істотно впливає на формування монетної політики Національного банку України. Одним із основних принципів монетної політики є популяризація ідеї створення монети, що впливає на формування попиту на неї. Монетна політика — це не тільки практичне здійснення державою низки заходів, пов'язаних із виробництвом, емісією монет, урегулюванням питань щодо грошового ринку і грошової системи, а й надзвичайно важлива сфера публічних стосунків центрального банку із громадськістю. При формуванні ідейно-тематичного спектра українських монет було визначено кілька базових позицій, які склали його основу: князівський та гетьманський періоди історії, її видатні постаті, флора і фауна, спорт. Якщо перші три позиції мають репрезентувати національну специфіку, то останні є традиційними для світового монетного виробництва і тут головне — оригінальність утілення ідеї.

     На  початку 1997 року Національний банк України  прийня в довгострокову програму випуску пам'ятних і ювілейних монет України, присвячених становленню та розвитку української державності. Ця програма в монетах висвітлює більш як тисячолітню історію України, зародження і розвиток української державницької ідеї, багатовікову героїчну і трагічну боротьбу українського народу за створення власної незалежної держави.

     Починаючи з 1996 року, Національний банк України  почав випуск пам'ятних і ювілейних  монет за тематичними серіями. За цей період започатковано сім  серій монет. Серед них серії: «Княжа Україна», «Відродження української державності», «Герої козацької доби», «Духовні скарби України», «Флора і фауна», «Спорт», «Видатні діячі України». Насамперед у серії «Княжа Україна» планується випустити сім монет, присвячених князівському періоду Київської Русі. З них уже випущено в обіг три пам'ятних монети — «Кий», «Данило Галицький», «Аскольд». Серію «Герої козацької доби», яка відображає славну історію української нації і постаті її героїв- захисників, славних гетьманів України, представляють монети «Козак Мамай», «Северин Наливайко», «Визвольна війна середини XVII століття», «Дмитро Вишневецький», «Петро Дорошенко». До серії «Духовні скарби України» увійшли срібні монети «Десятинна церква», «Спаський собор у Чернігові» та золоті — «Київський псалтир», «Енеїда», а також монети «Успенський собор Києво-Печерської лаври» та «Михайлівський Золотоверхий собор».

     Перша ювілейна монета України була випущена в обіг Національним банком України 7 травня 1995 року і присвячена 50-річчю  Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Вона виготовлена з мельхіору тиражем 250000 штук і має в діаметрі 33 мм, номінальна вартість її була 200000 карбованців. Пізніше, у серпні 1995 року, до цієї події були випущені в обіг ще чотири мельхіорові монети, присвячені містам-героям Києву, Одесі, Севастополю і Керчі, тиражами, відповідно, 100000, 75000 і 50000 штук. До 400-ліття від дня народження видатного державного, політичного і військового діяча XVII ст., гетьмана України Богдана Хмельницького в серпні 1995 року в обіг було випущено мельхіорову ювілейну монету тиражем 250000 штук, а в червні 1996 року — таку ж срібну монету тиражем 10000 штук. Номінальна вартість цих монет була, відповідно, 200000 крб. і один мільйон карбованців. 1996 року Національним банком України було випущено в обіг 11

найменувань пам'ятних монет. Серед них —  мельхіорова монета, присвячена видатній українській поетесі, громадській  діячці другої половини XIX — початку XX ст. Лесі Українці. Монету було випущено у березні 1996 року тиражем 100000 штук і номінальною вартістю 200000 крб. Аналогічну монету «Леся Українка» зі срібла 925-ї проби тиражем 10000 штук вагою в чистоті 15,55 грама і номінальною вартістю 1 млн. крб. випущено в квітні 1996 року. 7 березня 1996 року Національним банком України випущені в обіг монети, присвячені 50-річчю Організації Об'єднаних Націй — мельхіорова тиражем 100000 штук номінальною вартістю 200000 крб. і срібна 925-ї проби вагою в чистоті 31,1 грама тиражем 10000 штук і номінальною вартістю 2 млн. Крб. До 10-річчя чорнобильської катастрофи 1996 року випущені срібна (номіналом 2 млн. крб.) і мельхіорова (номіналом 200000 крб.) монети тиражем, відповідно, 10000 і 250000 штук. У червні 1996 року в обіг була випущена срібна монета, присвячена видатному українському філософу і просвітителю XVIII ст. Григорію Сковороді. Вона мала тираж 10000 штук і номінальну вартість 1 млн. крб. У той же період уперше випускається в обіг серія монет, присвячена спортивній тематиці. Зокрема, до відкриття літніх Олімпійських ігор в Атланті (США) випущено срібні і мельхіорові монети — «100-річчя Олімпійських ігор сучасності» і «Перша участь у літніх Олімпійських іграх», тиражами 10000 і 100000 штук кожна та номінальною вартістю 2 млн. крб і 200000 крб., відповідно.