МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

КНУБіА 
 
 
 
 
 
 

   Курсова робота

   з дисципліни економічної теорії

   на  тему: 
 

   

 
 
 
 
 
 
 

         Виконала:

         Ст. гр. МО-12

         Слинюк Інна 
 
 
 

         Перевірив:

                                                                                                     Науковий керівник

    Кандидат економічних                             наук:

             Гаман Г. В. 
 
 

   КИЇВ, 2010

   План

   Вступ

1. Зародження та становлення бюджетних відносин в Україні.
1. Проблеми періодизації бюджетної історії України.
2. Сутність та призначення бюджету, його структура.
2. Аналіз сучасної бюджетної системи України.

2.1 Бюджетний дефіцит та державний борг як структурні елементи бюджетної системи.

2.2 Витрати  та доходи державного бюджету.

3. Проблеми розвитку бюджетної системи України та шляхи їх вирішення.

3.1 Альтернативні шляхи наповнення доходної частини державного бюджету України.

   Висновок 

   Список  літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Єдиним  хорошим бюджетом є збалансований  бюджет.

Адам  Сміт, 1776 р. 
 
 

Хорошим правилом є те, що бюджет ніколи не повинен  бути збалансованим - крім моменту, коли надлишок, що стримує інфляцію, змінюється на дефіцит, щоб боротися зі спадом.

Воррен  Сміт, 1965 р.

   Вступ

    Державні  фінанси є основною частиною економічного життя держави та зростання матеріального  добробуту населення. Переважна  частина державних фінансових ресурсів зосереджується в бюджетах різних рівнів, які створюють бюджетну систему  держави.

    Бюджет  завжди був і є важливим інструментом впливу на розвиток економіки і соціальної сфери. За його допомогою держава, здійснюючи розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту, може змінювати структуру  виробництва, впливати на результати господарювання, здійснювати соціальні перетворення. Саме в бюджеті переплітається великий  спектр різнорівневих інтересів  та суперечностей. Бюджет є досить потужною і подеколи небезпечною зброєю в  руках державної влади. Він є  об’єктом боротьби ідеології, наукових концепцій, політичних переконань, уявлень  про справедливість.

    Формування  ефективної моделі бюджетних відносин в Україні є стратегічним завданням, вирішення якого дозволить розв’язати суперечності між суб’єктами державного управління з приводу розподілу  повноважень між різними рівнями  бюджетів, відійти від методів  формування місцевих бюджетів без адекватного  врахування потреб місцевих громад. Ефективна  система управління фінансовими  потоками в межах бюджетної системи, раціональна система бюджетних  правовідносин повинні стати  базою для росту суспільного  добробуту. Саме тому важливість питання побудови ефективної бюджетної системи полягає у тому, що через бюджетну систему, зокрема, через її ланки перерозподіляється частина національного доходу, що обумовлено необхідністю створення централізованого фонду грошових коштів для забезпечення суспільних потреб та повного виконання державою своїх функції.

    Але не тільки у цьому проявляється актуальність даної теми. Найважливішим є, мабуть, необхідність всебічного наукового  дослідження бюджетної системи  та бюджетного процесу в цілому.

    За  останній час тема становлення, розвитку та проблем бюджетної системи  висвітлювалась у наукових роботах  зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів таких як: В.Андрущенка, С.Буковинського, О.Василика, Т.Вахненко, В.Гейця, В.Глущенка, А.Гриценка, І.Д'яконової, А.Ілларіонової, Б.Кваснюка, С.Лондар, І.Луніної, І.Мітюкова, А.Покритана, В.Протасова, І.Радіонової, І.Сала, В.Сумарокова, В.Суторміної, В.Федосова, І.Чугунова, С.Юрія та ін.

    Отже, основна мета даної курсової роботи полягає не тільки в теоретичному огляді порушень законодавства про  бюджетну систему України, а й  у дослідженні особливостей функціонування бюджетної системи України та дослідженні основних можливих векторів її розвитку. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

• дослідити теоретичні аспекти існування бюджетної системи;
• проаналізувати особливості функціонування бюджетної системи України;
• напрацювати можливі шляхи оптимізації бюджетного процесу в Україні.

      Предметом дослідження є економічні відносини які виникають у процесі взаємодії між суб’єктами бюджетної системи України. А об’єктом виступає бюджетна система України та організація бюджетного процесу на різних рівнях.

    Курсова робота складається з трьох розділів, вступу та висновків. У першому розділі  описується історія становлення  бюджетної системи, розкривається  її структура та сутність а також  роль в соціально-економічних процесах  та в суспільстві. Другий розділ розглядає  уже бюджетну систему України  на сучасному етапі її становлення, дає порівняльну характеристику її базових елементів. І в останньому розділі висвітлюються найголовніші проблеми розвитку бюджетної системи України та наводяться можливі варіанти щодо їх вирішення та вдосконалення.

 

1. Зародження та становлення бюджетних відносин в Україні.
1. Проблеми періодизації бюджетної історії України.

    Перші економічні відносини виникли близько 10 тис. років тому одночасно із зародженням  перших цивілізацій. Щодо державного бюджету України, то він також має досить тривалу історію свого становлення і розвитку. Розглянемо коротенько як же відбувався цей процес.

    Розпочалось все ще у XVI столітті, коли запорозьке козацтво набуло самостійної державності та налагодило дипломатичні відносини з низкою країн Європи. Була загальна військова скарбниця, до якої надходили доходи від рибних промислів, скотарства, полювання. Видатки передбачалися на військове спорядження, будівництво укріплень, монастирів, утримання закладів для старих воїнів, дипломатичних місій тощо.

    Після возз'єднання України з Росією ще майже півстоліття Україна зберігала всі атрибути державності, у тому числі самостійність фінансового господарства. На початку 20-х років XVII століття уряд царської Росії почав стягувати значні суми коштів у своє розпорядження. Можна вважати, що з цього часу настав період, який тривав 280 років, коли Україна стала колонією, змушеною вносити на потреби метрополії понад чверть свого національного доходу.

    Був час, коли робилися спроби створити власну бюджетну систему, датований 1918 - 1922 роками. Спочатку Українська Центральна Рада протягом 14 місяців свого існування, а потім більшовицький уряд намагалися оволодіти бюджетним процесом, але ці спроби з різних причин не мали успіху. Про повну державну незалежність і водночас про власний бюджет не ставилося питання ні в тих, ні в інших.

    З утворенням Союзу РСР починається  новий етап у розвитку бюджетної системи Української РСР, яка не була самостійною від бюджетної системи СРСР і входила до неї як складова частина.

    Подальший розвиток основ бюджетного устрою знайшов  своє відображення у новому Положенні  про бюджетні права Союзу РСР  і союзних республік від 25 травня 1927 року. На основі цих законодавчих актів були здійснені спроби розмежування доходів і видатків між союзним бюджетом і республіканськими бюджетами. Республіканські бюджети здебільшого мали власну дохідну баз, а місцеві бюджети не включалися до державного бюджету СРСР.

    У 1960 році було прийнято Закон Української  РСР "Про бюджетні права Української  РСР і місцевих Рад депутатів  трудящих". Відповідно до закону, державний бюджет Української РСР складався з республіканського бюджету Української РСР та місцевих бюджетів. У законі зазначалося, що республіканський бюджет Української РСР забезпечує необхідними коштами фінансування заходів у галузі господарського і культурного будівництва, що мають загальнореспубліканське значення. Вказувалося, що через республіканський бюджет здійснюється перерозподіл бюджетних ресурсів між областями і містами республіканського підпорядкування. Цим законом було встановлено, що місцеві бюджети - складові державного бюджету Української РСР.

    Після проголошення державної незалежності в Україні вперше затверджується Закон "Про Державний бюджет України на 1992 рік". Поняття "республіканський бюджет" виводиться із законодавчих і нормативних актів й замінюється поняттям "Державний бюджет України". Однак у цьому законі ще залишається більшість принципів побудови бюджетної системи України і організації міжбюджетних взаємовідносин, що були характерні для бюджетної системи колишньої СРСР.

        У 1999 - 2000 роках розпочато реформування бюджетної системи України. Однак зміст бюджетної реформи ще не повною мірою відповідає завданням післякризового розвитку. Залишається обмеженим поле реформи, яке зводиться лише до удосконалення системи управління державними фінансами. На противагу принципам проголошеної в Посланні Президента України стратегії економічного та соціального розвитку держави, які стосуються відчутного посилення стимулюючої функції бюджетної політики, першочергового зміцнення фінансів суб'єктів господарювання, інших юридичних осіб і домашніх господарств, бюджет продовжує розглядатися лише як фіскальний план доходів і витрат, виконанню якого фактично підпорядковуються всі інші інструменти економічних та соціальних перетворень.

    Дається взнаки недосконалість бюджетних розрахунків, які не враховують реального балансу  фінансових ресурсів держави, фінансових потоків в економіці. Усе це призводить до абсолютизації фіскальної функції бюджету, а відтак і до посилення податкового тиску. Поглиблюється вкрай небезпечна функціональна відособленість бюджетної політики від невідкладних завдань розвитку реальної економіки. Це обмежує можливості розширеного відтворення фінансових ресурсів держави, призводить до звуження фінансової бази бюджетних призначень.

    У 2000 році закладено основи реформи  міжбюджетних відносин. Здійснено чіткіший порівняно з попередніми роками розподіл дохідних джерел між державним і місцевими бюджетами. Поступово зростає частка місцевих бюджетів у ВВП і у зведеному бюджеті. Так, якщо в 2000 році частка місцевих бюджетів у ВВП за доходами й видатками становила відповідно 10 та 8,4 відсотка, то у 2002 році 11,2 та 8,8 відсотка. У зведеному бюджеті частка місцевих бюджетів збільшилася за видатками з 35,3 відсотка у 2000 році до 41,8 відсотка у 2002 році.

    У контексті цих та інших фактів стає очевидним, що збільшення бюджетних надходжень у 1999 - 2002 роках стало результатом не відчутного розширення фінансової бази, а насамперед сприятливої зовнішньоекономічної кон'юнктури й відповідного прискорення темпів виробництва, включення до бюджету позабюджетних коштів, а також суттєвого збільшення інфляційного податку.

    Наведені  дані переконують: незважаючи на загальне оздоровлення економічної ситуації, кризові процеси у фінансовій сфері української економіки остаточно ще не подолано. Це один із визначальних ризиків, який стримує можливості виходу економіки на траєкторію сталого зростання, здійснення глибоких структурних та інноваційних перетворень.