Бюджетна система України

    Узагальнюючи  вище сказане, варто зазначити, що для  сучасного стану національної економіки  є характерним явищем виникнення бюджетного дефіциту, який негативно впливає на економіко-соціальний розвиток країни. Дефіцитність бюджету є результатом діяльності держави та вказує на ефективність та раціональність використання останньою коштів, що їй належать. Для зменшення розмірів дефіциту варто звернути увагу на покращення стану державного регулювання наявними коштами та об’єктивніше оцінювати дійсні можливості країни щодо дохідних та видаткових статей державного бюджету, а також на можливість покращення тенденцій економічних процесів.

    Урядовий  прогноз є належним підґрунтям для складання бюджету 2010 року. Проте адекватність його показників не вирішить бюджетних проблем, з якими країна зіткнулася торік. Так, бюджетний дефіцит 2009 року становив більш як 11% ВВП (без урахування переплат з податків і зборів). Це видно з наведеної таблиці (Рис.3).

 

Рис 3. Дефіцит Державного та Зведеного бюджетів 2009 року.* 

     Глобальна фінансова криза, впливаючи  на економічну ситуацію в Україні, викликала зростання потреб держави у позикових ресурсах. У зв’язку з цим, а також через значну девальвацію національної валюти, протягом 2008-2009 років сума державного і гарантованого державою боргу зросла більше, ніж у три рази. Взагалі, борг є важливим елементом кругообігу “доходи-витрати”. Коли в економіці зростають доходи, зростають і заощадження, які повинні бути використані домашніми господарствами, фірмами та урядом. Створення боргу– це механізм, за допомогою якого заощадження передаються економічним

   

   *Джерело:  Міністерство фінансів. Розрахунки: МЦПД 

агентам, що здійснюють витрати. Якщо домогосподарства не схильні до запозичень, то приватна заборгованість зростає недостатньо  швидко, аби поглинути зростаючий обсяг заощаджень. Отже, щоб економіка  не відійшла від стану повної зайнятості ресурсів, ці заощадження мають бути використані державою шляхом приросту державного боргу.

    Державний борг – це загальний розмір накопиченої  заборгованості уряду власникам  державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів  за вилученням бюджетних надлишків. Державний борг складається з  внутрішнього та зовнішнього боргу  держави.

    На  сьогоднішній день обсяг держборгу України є критичним для економіки країни. Станом на кінець 2009 року відношення цих зобов’язань до валового внутрішнього продукту складало близько   33,0 %. Це можна простежити з наведеної   таблиці (Рис. 4).

    

   

  Рис.4 Відношення державного боргу до ВВП.* 

     Загалом до 2007 року відношення державного боргу до ВВП постійно зменшувалося за рахунок підтримки його на відносно стабільному рівні, з одного боку, та високих темпах економічного зростання  – з іншого.

   *Джерело:  Містерство фінансів України.

      Однак, починаючи з 2008 року  сума державного боргу та його  відношення до ВВП зростає  у зв’язку з розгортанням кризових  явищ і, відповідно, зростанням  потреб держави у державних  запозиченнях, з одного боку, та  у зв’язку з  пригніченням  економічної активності – з  іншого.

    На  початок липня поточного року державний і гарантований державою борг України складав 218,9 млрд. грн. (28,9 млрд. дол. США), в тому числі: зовнішній  – 156,3 млрд. грн. (20,5 млрд. дол. США), внутрішній – 62,6 млрд. грн. (8,2 млрд. дол. США). В структурі  державного та гарантованого державою боргу прямий борг складав 67,7 % (148,2 млрд. грн., 19,4 млрд. дол. США), а гарантований державою – 32,3 % (70,6 млрд. грн., 9,3 млрд. дол. США) від загальної суми.

    На  даний момент обсяг держборгу України є катастрофічним. Проте уряд, як і раніше, має намір збільшити розмір мінімальних заробітніх плат. Сукупний державний борг України досягає 93,5 % ВВП країни і складає в перерахунку 37,69 млрд. доларів США. Про це, заявив в середу, 17 березня, прес-секретар глави уряду України Віталій Лук'яненко. За його словами, даний показник є критичним для "перехідної економіки країни". Він нагадав, що в квітні Україні належить виплатити за зовнішнім боргом близько 6 мільярдів гривень, що в доларовому еквіваленті складе 750 мільйонів. Враховуючи очікуваний дохід країни в 12 мільярдів гривень (1,5 мільярда доларів), Україні доведеться повернути половину своїх доходів. Та все ж таки, попри необхідність виплачувати борги, уряд країни має намір підвищити розмір мінімальних заробітних плат населення до 888 гривень, що в перерахунку складає близько 110 доларів.

    Співвідношення  платежів з погашення та обслуговування державного боргу до доходів загального фонду державного бюджету на кінець 2009 року становить на рівні 23,0 % проти 5% на кінець 2008 року, 7,4% – на кінець 2007 року та 12,3% – на кінець 2006 року. Це можна спостерігати з наступної  таблиці (Рис. 5).

 

Рис.5 Платежі за державним боргом до доходів загального фонду державного бюджету*

    Незважаючи  на складні часи для економіки  України, зобов’язання за державним  боргом виконуються вчасно і в  повному обсязі та передбачається, що платоспроможність України в  майбутньому залишатиметься на рівні, достатньому для виконання усіх боргових зобов’язань. Разом з тим, у зв’язку із зростанням ризиків державного боргу внаслідок ускладнення відповідних фінансових механізмів та інструментів, розширення структури боргового портфелю, а також нестабільності на світових та локальних фінансових ринках питання управління такими ризиками набуло особливої гостроти та критичності. 

2.   Витрати та доходи Державного бюджету.

    Доходи  Державного бюджету - це частина централізованих фінансових ресурсів держави, які врегульовані відповідними нормативними актами і необхідні для виконання її функцій. Доходи бюджету відображають економічні відносини держави з підприємствами, установами, організаціями, фізичними

особами, які виникають у процесі  стягнення бюджетних платежів.  

   *Джерело:  Міністерство фінансів України.

    Залежно від конституційного устрою держави  може бути кілька рівнів доходів бюджету - від загальнодержавного до нижчих адміністративно-територіальних угруповань. Україна згідно з Конституцією є унітарною державою, і тому доходи бюджету мають два рівні - державний та місцеві. До місцевих відносять бюджети Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, обласні, міські, районні, сільські та селищні.

    Головним  джерелом доходів бюджету є національний дохід. Основними методами, які використовуються органами державної влади для  перерозподілу національного доходу і утворення бюджетних доходів, є податки, збори, неподаткові платежі, позики, емісія грошей.

    Співвідношення  між ними залежить від економічної  та соціальної ситуації в державі, рівня економічного розвитку держави, стратегії держави в міждержавних відносинах. Податки,, збори та обов'язкові платежі є головним методом перерозподілу національного доходу, їх частка в окремих країнах може досягати 90 %.

    Джерела доходів Державного бюджету України  визначені Бюджетним кодексом та іншими нормативними актами. Конкретизація  доходів та ставок відрахувань уточнюється  в Законі про Державний бюджет на поточний рік.

   Доходи  Державного бюджету України утворюються  за рахунок:  

1)  податків, які повністю або частково надходять в бюджет у відповідності із діючими законами;  

2) частини доходів від приватизації державних підприємств;  

3) надходжень від зовнішньоекономічної діяльності;  

4) орендної плати за оренду майна цілісних майнових комплексів, що перебувають у загальнодержавній власності;  

5) внесків до тимчасово приєднаних до Державного бюджету України позабюджетних фондів;  

6) надходжень від внутрішніх позик;  

7) дивідендів, одержаних від цінних паперів, що належать державі;

8) інших доходів, встановлених законодавством України.  

    Найбільшу питому вагу у структурі доходів  Державного бюджету займають податкові  поступлення, а також внески до державних  цільових фондів.

    Видатки Державного бюджету − це витрати держави на загальнодержавному рівні, які необхідні для виконання державою її функцій. Ці витрати виражають економічні відносини, на основі яких здійснюється використання централізованих коштів за напрямами, визначеними законом.

    Напрями використання бюджетних видатків обумовлюються  цілою низкою факторів, основними  з яких є:  

•  необхідність утримання державних установ;
• рівень розвитку регіонів держави;
• зв'язки видатків із загального державного бюджету з видатками з    місцевих бюджетів;
• форми надання бюджетних коштів;
• інші фактори, які можуть мати вагоме значення залежно від конкретної   економічної і політичної ситуації в державі.

    Видатки бюджету здійснюються через бюджетне фінансування. Під бюджетним фінансуванням  розуміють певну систему надання  коштів підприємствам, установам і  організаціям на виконання заходів, передбачених бюджетом. Бюджетне фінансування базується на відповідних принципах. Розглянемо їх.

        Принципи бюджетного фінансування:  

    1. Цільовий характер бюджетних асигнувань.

    2. Бюджетні асигнування мають використовуватися виключно за призначенням. Для установ доводяться спеціальні кошториси, де вказуються конкретні напрями використання бюджетних коштів.

    3. Отримання максимального ефекту  при мінімумі витрат. Це досягається  при оптимальному фінансуванні  завдань як економічного, так  і соціального розвитку держави  та зворотного притоку коштів  від вирішення цих завдань. 

     4. Безповоротність бюджетних асигнувань.

        5. Безоплатність бюджетних асигнувань. За користування бюджетними коштами, які передбачені затвердженими в установленому законодавством порядку, або кошторисом установа чи організація не сплачує будь-яких процентів.

        Застосовують такі форми бюджетного фінансування:

1. Фінансування  за системою "нетто-бюджет". Ця  форма характери-зується наданням  бюджетних коштів на досить  обмежений перелік витрат, який  затверджений у бюджеті. 

 2. Фінансування за системою "брутто-бюджет". Застосовується для підприємств, установ, які повністю фінансуються з бюджету. За цією формою фінансування бюджетні асигнування виділяються на всі види витрат, які забезпечують як поточну діяльність, так і розширене виробництво, залежно від специфіки підприємства, установи.

Дані, що характеризують доходи та видатки України  наведені в таблицях 2.1 та 2.2. 

    Ми  очікуємо, що уряд шукатиме  способи  збільшення дохідної частини бюджету  і можливості скорочення видаткової частини. Проте заходи обох напрямів будуть мало результативними. І це можна  простежити з показників даних таблиць.

    Суттєве збільшення обсягу доходів бюджету  за умови невисоких темпів економічного зростання можливе лише через  зростання частки перерозподілу  ВВП через бюджет. Відповідно, уряд може прагнути посилити податковий тиск на платників податків і вивести  з тіні неплатників. Результативність першого наповнення бюджету має  великий потенціал, оскільки багато підприємств не платять податки взагалі, але виведення їх з тіні вкрай складне, навіть якщо воно й відбуватиметься, то дуже поволі. Можливості для скорочення бюджетних видатків також обмежені.

Показники виконання Державного бюджету України  за січень-березень 2010 року