Бюджетна система України

      Необхідно опрацювати й здійснити додаткові заходи, що мають забезпечити суттєве поглиблення бюджетної реформи. Критерієм її ефективності повинен стати конструктивний вплив бюджетної сфери на реалізацію базових завдань економічних та соціальних перетворень як у середньостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Відповідно до світової практики бюджет має стати основним інструментом економічної політики, насамперед підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, зміцнення політичної та соціальної стабільності у державі.

    Отже, становлення бюджетної системи відбувалося напротязі досить тривалого часу, завдяки чому ми можемо простежити роль держави в розподільчих процесах та місце безпосередньо бюджету в соціально-економічних процесах. 

1.2   Сутність та призначення бюджету, його структура. 

    Розглядаючи бюджет як економiчну категорiю, насамперед слiд зазначити, що вiн вiдображає реальнi виробничi вiдносини, вiдтворює вiдносини розподiлу i перерозподiлу, концентрує рух грошової маси як самостiйної вартостi, що нiбито не пов'язана з рухом товарної маси.

    Сьогодні  під терміном "бюджет" розуміють кілька понять. Крім того, налічується приблизно п'ятдесят його похідних значень. Зважаючи на таку багатозначність цього терміна, звернемося до його витоків.

    Слово "бюджет" походить від старонормандського bougette (шкіряний мішок). З нього надалі утворилось англійське слово budget, яке пізніше в такому ж написанні перейшло й у французьку мову.

    Багато  вчених та професорів в області фінансів намагались дати точне визначення цього  поняття. Це і німецький фінансист  Шанц  і професори О. Д. Василик  та В. М. Федосов і сучасні вчені  В. Андрущенко, С. Буковинський, Г. Волощук, В. Кравченко та багато інших. В офіційних  документах, зокрема в Бюджетному кодексі України дається таке визначення:

       Бюджет − план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

       Бюджетний устрiй України визначається закрiпленим Конституцiєю України державним ладом України та її адмiнiстративно-територiальним подiлом. Пiд бюджетним устроєм розумiють органiзацiю i принципи побудови бюджетної системи, її структуру, взаємозв'язок мiж її окремими ланками. Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети утворюють бюджетну систему. Сукупнiсть усiх бюджетiв, що входять до складу бюджетної системи України, складає зведений бюджет, який використовується для аналiзу i визначення засад державного регулювання економiчним i соцiальним розвитком України.

    Бюджет  Автономної Республiки Крим об'єднує республiканський бюджет та бюджети районiв i мiст республiканського пiдпорядкування цього регiону. До мiсцевих бюджетiв належать обласнi, мiськi, районнi в мiстах, селищнi i сiльськi бюджети. Бюджет областi об'єднує обласний бюджет та бюджети районiв i мiст обласного пiдпорядкування. До складу бюджету району входять районний бюджет, бюджети мiст районного пiдпорядкування, селищнi та сiльськi бюджети.

    Селищнi i сiльськi бюджети створюються за рiшенням районних чи мiських рад народних депутатiв за наявностi необхiдної фiнансової бази i визначають доходи вiдповiдних селищних i сiльських бюджетiв.

    Бюджет  мiста, яке має районний подiл, об'єднує мiський бюджет та бюджети районiв, що входять до його складу. У випадках, коли мiськiй чи районнiй у мiстi радi народних депутатiв адмiнiстративно пiдпорядкованi iншi мiста, селища чи сiльськi населенi пункти, то бюджети цих мiст, селищ, сiл об'єднуються вiдповiдно у бюджетi мiста або у бюджетi району в мiстi.

      Бюджетну систему України можна представити у вигляді схеми на рис. 1. 
 

    

     Рис. 1. Бюджетна система України* 

    Бюджетний устрiй грунтується на принципах єдностi, повноти, достовiрностi, гласностi, наочностi i самостiйностi усiх бюджетiв, що входять до бюджетної системи України. Розглянемо докладніше кожен із них.

    Принцип єдностi означає iснування єдиного рахунку доходiв i видаткiв кожної ланки бюджетної системи. Єднiсть бюджетної системи забезпечується єдиною правовою базою, єдиною бюджетною класифiкацiєю, єднiстю форм бюджетної документацiї, погодженими принципами бюджетного процесу, єдиною грошовою системою, єдиною соцiально-економiчною полiтикою, наданням необхiдної статистичної та бюджетної iнформацiї з одного рiвня бюджету iншому.

    Принцип повноти полягає у вiдображеннi у бюджетi всiх доходiв i видаткiв.

     Принцип достовiрностi вимагає формування бюджету на основi реальних показникiв, науково обгрунтованих нормативiв та вiдображення у звiтi про виконання бюджету тiльки тих доходiв i видаткiв, якi є результатом кiнцевих касових операцiй банкiв.

    *Джерело:  О.Д. Власюк, К.В.Павлюк «Бюджетна  система України»

    Принцип гласностi забезпечує висвiтлення в засобах масової інформації показникiв бюджетiв i звiтiв про їх  виконання.

    Принцип наочностi обумовлює вiдображення показникiв бюджетiв у взаємозв'язку iз загальноекономiчними показниками в Українi та за її межами шляхом використання засобiв максимальної iнформативностi щодо результатiв

порiвняльного аналiзу, визначення темпiв i пропорцiй економiчного розвитку.

    Головним  ланцюгом бюджетної системи України є Державний бюджет, з якого фiнансуються заходи загальнодержавного значення в галузi господарського, культурного будiвництва, оборони держави, утримання органiв державної влади i управлiння. Через Державний бюджет проводиться перерозподiл частини загальнодержавних доходiв мiж Автономною Республiкою Крим та областями у виглядi субвенцiй, субсидiй та дотацiй з метою економiчного вирiвнювання регiонiв.

    Державний бюджет України, республiканський бюджет Автономної Республiки Крим, обласнi, мiськi, районнi, районнi в мiстах, селищнi, сiльськi бюджети є самостiйними. Самостiйнiсть бюджетiв забезпечується наявнiстю власних доходних джерел i правом визначення напрямiв їх використання вiдповiдно до законодавства України. При цьому, складаючи i виконуючи свої бюджети, вiдповiднi органи влади й управлiння враховують загальнодержавнi iнтереси.

    Бюджет  як самостійна економічна категорія  є формою існування реальних, об'єктивно обумовлених розподільних відносин, які виконують специфічне призначення − задоволення потреб як суспільства в цілому, так і його адміністративно-територіальних структур у фінансових ресурсах. За допомогою бюджету відбувається перерозподіл національного доходу між галузями народного господарства, територіями країни, сферами суспільної діяльності.

    В Україні, яка трансформує свою соціально-економічну систему, здійснює перехід до ринкових умов господарювання, бюджет (як загальнодержавний, так і його місцеві частини) виконує роль основного регулятора цих процесів. Як фінансовий план він має передбачати виконання всіх функцій держави на загальнодержавному і місцевих рівнях - економічної, соціальної, управлінської, військової, міжетнічної, судової, міжнародної тощо. 
 
 
 
 
 
 

 

II.   Аналіз стану сучасної бюджетної системи України.

2.1  Бюджетний дефіцит  та державний борг  як структурні  елементи бюджетної  системи. 

    Державний бюджет нашої країни формувався як самостійна економічна категорія протягом невеликого періоду, адже довгий час  він був лише частиною бюджету  СРСР. Державні фінанси в економіці  країни, а саме соціально-економічному та культурному розвитку відіграють основну роль, це пояснюється тим, що із загальнодержавної казни виділяються  кошти на всебічний розвиток держави. В наш час гостро відчувається проблема недостачі грошових коштів для покриття державних видатків, як наслідок неповноцінно розвинена  економічна, соціальна, культурна та інші сфери життя нашого населення  та країни в цілому. Бюджетний дефіцит  в наш час явище звичне, та це є негативним для розвитку держави, особливо якщо така тенденція спостерігається  декілька років поспіль, а розмір дефіциту є недопустимо великим.

    Останнім  часом світова економіка характеризується фінансовою нестабільністю, що призвела до глобального економічного спаду  й мінімальних обсягів міжнародної  торгівлі. За даними ЄБРР серед країн  Східної Європи й Центральної  Азії Україна найбільше постраждала  від глобальної фінансової кризи. В  такій ситуації головним завданням  уряду повинна стати стабілізація фінансового сектору.

    24 березня 2010 року уряд затвердив  новий макроекономічний прогноз.  За цим прогнозом, 2010 року економічне зростання відновиться і ВВП збільшиться на 3,7%. Уряд очікує, що зростатимуть прибутки підприємств і поліпшуватиметься ситуація на ринку праці: безробіття скорочуватиметься, реальні заробітні плати збільшуватимуться. Водночас інфляція буде вищою, аніж 2009 року, – прискориться зростання і споживчих, і виробничих цін. До того ж сальдо зовнішньої торгівлі надалі матиме великі негативні значення. На нашу думку, урядовий прогноз є реалістичним і загалом відповідає очікуванням економічних аналітиків. Утім, уряд песимістичніший за незалежних експертів, хоча його сподівання щодо головного макроекономічного показника – реального зростання ВВП – ліпші, аніж експертні. Це можна простежити на рисунку нижче.

     

   Рис.2  Макроекономічний прогноз  на 2010 рік.* 

    Бюджетний дефiцит є важливим iнструментом  державної фiнансової полiтики, який впливає на економiчне та соцiальне  становище країни. При цьому кожна країна має певнi особливостi, якi потрiбно враховувати в ходi використання такого важеля, як бюджетний дефiцит. Невиважена соцiально-економiчна полiтика, спад виробництва, занепад підприємств на Україні є глибинними причинами бюджетного дефіциту країни. Отже, питання удосконалення пiдходiв до фiнансування бюджетного дефiциту в Україні особливо актуальні.

    Cьoгoднi в бiльшостi країн світу дефiцит  бюджету складає від 2 до 15 відсoткiв  валового нацiонального продукту  при середньосвiтовiй його величинi 4,5 відсотка. Спостерiгається тенденцiя  до стабiлiзaцiї бюджетного дефiциту  в середньосвiтовому вимiрi в  розмiрi 3-5 вiдcoткiв. Слiд зауважити,  що розмip бюджетного дефiцитy, який  перевищує 3 відсотки валового  нацiонального продукту, призводить  до зниження iнвестицiйної активності та розвитку iнфляцiї. Такий дефiцит є гальмом економiчного зростання держави.

     Отже, бюджетний дефіцит – це ситуація, при якій державні витрати, що

   *Джерело:  Верховна Рада, Міністерство економіки,  МЦПД

використовуються  для забезпечення виконання країною  поставлених завдань, на певний період, перевищують доходи держави. До причин, які слугують появі такої тенденції, як бюджетний дефіцит належать:

• зменшення приросту національного доходу;
• інфляційні процеси в економіці країни;
• недостатність чи відсутність фінансової стратегії;
• зменшення доходів та збільшення видатків.

Разом з тим, перед законодавчою та виконавчою владою стоїть питання про методи фінансування бюджетного дефіциту.

    До  методів покриття дефіциту державного бюджету належать: емісія грошових коштів НБУ, за використанням яких повинно  бути встановлено жорсткий контроль; внутрішні та зовнішні державні позики. Передумовою отримання позик  є в першу чергу довіра з  боку кредиторів, та наявність тимчасово  вільних коштів у останніх. Проте  при використанні вище зазначених методів  покриття бюджетного дефіциту необхідно  встановити чіткий державний контроль за використанням додатково отриманих  коштів (за допомогою кредиту чи емісії).