Фінансова санація підприємства: механізм проведення та оцінка ефективності

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський державний  інститут економіки і управління

Славутицький навчальний центр

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Д И П Л  О М Н А    Р О Б О Т А

 

 

на  тему:  «Фінансова санація підприємства: механізм проведення та оцінка ефективності»

(на матеріалах ДП КП  «АТАСС»)

 

 

 

 

Студент:                         Бриль Наталя Сергіївна

Факультет:                     Фінансово-економічний

Форма навчання:           денна

Спеціальність:               фінанси

Кафедра:                        фінансів

Науковий керівник       к.е.н., доцент Зеленський Сергій Миколайович

                                                                              __________________

                                                                      (підпис)

 

    Рішенням кафедри робота допущена до захисту перед Державною екзаменаційною комісією. Протокол №____ від «___»______________2009 р.

 

   Завідувач кафедрою________________________________(Л.О.Коваленко)

(підпис)

 

 

 

Славутич, 2009

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………….4

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади фінансової санації на підприємстві …………...9

 

1. Фінансова криза та причини її виникнення на підприємстві…………....9

 

2. Прийняття рішення про проведення фінансової санації на підприємстві.................................................................................................18

 

3. Правове регулювання питаннь банкрутства у світовій практиці та Україні……………………………………………………………...……...26

 

РОЗДІЛ 2. Оцінка фінансового стану та діагностика ймовірності банкрутства КП  «АТАСС»..……...….......................................................................................36

1. Фінансово-економічна характеристика підприємства...…………..........36

 

2. Комплексна оцінка фінансового стану КП  «АТАСС» ………..............39

 

3. Діагностика ймовірності банкрутства КП  «АТАСС»….........................52

 

РОЗДІЛ 3. Напрямки покращення фінансового стану КП  «АТАСС»...

 

1. Класична модель проведення санації на підприємстві……………….

 

3.2.  Шляхи оздоровлення КП  «АТАСС»….… ………………………......

 

Висновки………………………………………………………………………

 

Список використаних джерел………………………………………………

 

Додатки………………………………………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

З літа 2007 року світ спостерігає початок глобальної Великої депресії. Те, що ми бачимо зараз, — найглибша системна криза, притому перша криза епохи глобалізації з невідомою на сьогодні тривалістю й неясними наслідками. Напевно, світова економіка вступила в період завершення великого циклу свого розвитку. Криза, що посилюється, — зовсім не криза перевиробництва. Це криза ефективності неоліберальної системи, що складалася після попередньої системної кризи 1968—1973 років. Щоб вийти на наступний виток розвитку, в світовому господарстві повинно багато що змінитися. Колишня система експлуатації світової периферії вичерпала свої можливості.

Нині в Україні спостерігається  стійка тенденція до збільшення кількості фінансово неспроможних підприємств. Так, 1993 року збитковим було кожне дванадцяте підприємство, в 1996 р. - кожне дев'яте, в 1998 р. - кожне п'яте, 2000 р. - кожне третє, а в 2002 p. - кожен другий суб'єкт підприємницької діяльності працював збитково.

     Наслідком незадовільного фінансового стану більшості вітчизняних підприємств стало катастрофічне збільшення їхньої кредиторської та дебіторської заборгованості, а потім неплатоспроможність більшості суб'єктів господарювання. Неплатоспроможність, у свою чергу, є підставою для оголошення підприємства банкрутом. Відтак найбільше позовних заяв до арбітражних судів надходить у зв'язку з банкрутством підприємств. Так, протягом 1999 р. арбітражні суди порушили 6552 справ про банкрутство, з них 1691 справа закінчилась прийняттям постанови про визнання боржника банкрутом. У 2000 році ці показники становили відповідно 9645 та 4107, в 2004 році - 12281 та 4525, а в 2008 р. - 12618 та 6244. Така сама тенденція зберігається і досі. Водночас банкрутство підприємства та його ліквідація означають не тільки збитки для акціонерів, кредиторів, виробничих партнерів, споживачів продукції, а й зменшення податкових надходжень у бюджет, а також збільшення безробіття, що теж може стати одним із факторів макроекономічної нестабільності. Суттєвим є те, що з-поміж підприємств, справи про банкрутство яких розглядаються судом, значний відсоток таких, що тимчасово потрапили в скрутне становище. Вартість їхніх активів набагато вища за кредиторську заборгованість. За умови проведення санації (оздоровлення) чи реструктуризації такі підприємства можуть розрахуватися з боргами і продовжити діяльність. Проте, через недосконале законодавство, брак належного теоретико-методичного забезпечення санації, дефіцит кваліфікованого в цих питаннях фінансового менеджменту та інші суб'єктивні та об'єктивні причини, багато із потенційно життєздатних підприємств, у тому числі тих, що належать до пріоритетних галузей народного господарств України, стають потенційними банкрутами. У зв'язку з цим вивчення теми "Фінансова санація та банкрутство підприємств" стає надзвичайно актуальним. 
    У ринковій економіці банкрутство підприємств - нормальне явище. Із кожних 100 новостворених підприємств на ринку залишається від 20 до 30. У США, наприклад, загальна кількість підприємств, оголошених банкрутами в 2007 p., становила близько 30000. Для Німеччини проблема банкрутства підприємств нині є не менш актуальною, ніж для України. Починаючи з 1996р., спостерігається стабільне збільшення кількості підприємств, оголошених банкрутами:  2004 р. - 18837; 2005 р. - 22344; 2006 р. - 25530. Важливо, що зростання кількості фінансово неспроможних підприємств відбувається не тільки в абсолютному, а й у відносному вимірах.

Сучасна світова фінансова  криза стала викликом для економік багатьох країн світу, в тому числі  й для України. Хоча вона розгорталася доволі повільно, послідовно охоплюючи різні країни та ринки, в Україні її настання виявилося несподіваним, отже, господарюючі суб'єкти опинилися в непередбачуваній ситуації. Передусім це було пов'язано зі специфічним характером розвитку самої кризи, яка у нас розпочалась як криза ліквідності, потім переросла у валютну, а пізніше, через падіння обсягів виробництва і зростання заборгованості за кредитами, практично перетворилася на економічну¹

Для керівництва і власників  підприємства діагностика фінансового  стану є засобом одержання  достовірної якісної інформації про його реальні можливості. Відповідно, діагностика є основою для введення в дію особливих методів та механізмів менеджменту. Спираючись на результати діагностичних і превентивних досліджень різних сторін діяльності підприємства, менеджери та власники мають можливість вжити заходів з антикризового управління підприємством.

Фінансова стабільність є важливою передумовою успішного ведення господарської діяльності, формує імідж господарюючого суб'єкта, є його візитною карткою. Тому підприємствам і організаціям необхідно постійно дбати про фінансову стабільність, вживати заходів для її зміцнення.

Оцінка результатів діяльності підприємств є одним з основних елементів у системі управління і обгрунтування господарських  рішень. Вона становить інтерес для  інвесторів, кредиторів, постачальників матеріально-технічних ресурсів, державних органів управління й виробничих менеджерів.

Недостатня кількість інвестицій змушує підприємства шукати різні легальні, а іноді й тіньові джерела фінансування. Основним джерелом фінансування капітальних вкладень залишаються власні кошти підприємств та організацій.

У цих умовах вихід  України з кризи за рахунок підвищення ефективності виробництва пов'язують з реструктуризацією окремих підприємств, галузей та всієї економіки. При цьому першочергову увагу слід приділяти реструктуризації найважливіших галузей промисловості, що визначають стратегічний напрям її розвитку. Доцільність такої реструктирізації викликана, перш за все, низькою ефективністю системи управління, техніко-технологічним  відставанням   виробництва,  відсутністю власних  обігових

¹ Бобров Є.А. Аналіз причин виникнення світової фінансової кризи та її вплив на економіку України // Фінанси України. 2008. – №12. – с. 33.

коштів, недостатньою конкурентоспроможністю продукції. Вирішення цих

проблем пов'язане, насамперед,  із формуванням нових  механізмів та методів

управління, котрі відповідали б внутрішньому стану промислових підприємств й умовам ринку, а також поширенням та інтенсифікацією інвестиційних процесів в нашій країні.

     Предметом дипломної роботи є механізм проведення санації на КП «АТАСС». Об’єктом дослідження є фінансовий стан КП «АТАСС».

     Метою дипломної роботи є обґрунтування перспективного механізму проведення саняції на КП «АТАСС» та оцінка його ефективності.

     Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

• Визначити  причини виникнення фінансової кризи її на підприємстві;
• Розглянути передумови проведення фінансової санації на підприємстві;
• Розглянути правове регулювання питаннь банкрутства у світовій практиці та Україні;
• Ознайомитись з фінансово-економічною характеристикою підприємства;
• Провести комплексну оцінку фінансового стану КП  «АТАСС»;
• Провести діагностику ймовірності банкрутства КП  «АТАСС»;
• Розглянути класичну модель проведення санації на підприємстві;
• Шляхи оздоровлення КП  «АТАСС».

    Вирішимо поставлені задачі за допомогою методів економічного аналізу:

• Класичних методів аналізу господарської діяльності та фінансового аналізу — ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, балансових, відсоткових чисел;
• Традиційних методів економічної статистики — середніх та відносних величин, групування, елементарні методи обробки показників у динаміці.

  

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади фінансової санації на підприємстві

 

1. Фінансова криза та причини її виникнення на підприємстві

 

Одним із засобів подолання платіжної кризи та запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація. Термін "санація" походить від латинського "sanare" і перекладається як оздоровлення або видужання. Економічний словник трактує це поняття як систему заходів, що здійснюються для запобігання банкрутством промислових, торгових, банківських монополій. Санація може відбуватися способом об'єднання підприємства, яке перебуває на межі банкрутства з потужнішою компанією; з допомогою випуску нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшення банківських кредитів і надання урядових субсидій; перетворення короткострокової заборгованості в довгострокову; повної або часткової купівлі державою акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства. Проте, на нашу думку, таке трактування цілей санації та механізму її проведення, перелік санаційних заходів є недостатньо точно окресленим, оскільки запобігання банкрутству ще не означає оздоровлення та повного виходу підприємства з фінансової кризи, а названі заходи, по-перше, не є вичерпними і, по-друге, не розкривають принципових методологічних підходів до вибору тих чи інших форм санації. 
       Деякі із вітчизняних авторів (наприклад І. А. Бланк)² із санацією ототожнюють лише заходи щодо залучення зовнішньої фінансової допомоги, які спрямовані на запобігання оголошенню підприємства-боржника банкрутом та його ліквідації. З цим не можна погодитись, оскільки невід'ємною складовою частиною процесу оздоровлення будь-якого підприємства є мобілізація внутрішніх фінансових резервів. 
Відомий фахівець у галузі банкрутства М. І. Тітов у монографії, присвяченій

__________________________________________________________________

² Євецьких С.Я., Тельнова Г.В. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 176с.

матеріально-правовим та процесуальним аспектам банкрутства, пропонує таке законодавче визначення санації: санація - це оздоровлення неспроможного боржника, надання йому з боку власника майна, кредиторів та інших юридичних і фізичних осіб (у тому числі зарубіжних) фінансової допомоги, спрямованої на підтримку діяльності боржника і запобігання його банкрутству. Однак це визначення також не вільне від розуміння санації тільки як інституту фінансової підтримки боржника.

Заходи, спрямовані на оздоровлення фінансової системи України, можуть дати позитивні результати лише за умов санації фінансів базової ланки економіки — підприємств та організацій. Висока собівартість продукції вітчизняного виробництва та істотне зменшення попиту на неї стали головними причинами фінансової кризи переважної більшості українських підприємств.

В умовах дії ринкових відносин суб’єкти господарювання мають постійно адаптуватися до змін попиту: розширювати асортимент, поліпшувати якість, знижувати собівартість та ціни, оптимізувати структуру витрат, проте вітчизняні підприємства не змогли безболісно перейти від „ринку продавця”, який діяв за адміністративної системи господарювання, до „ринку покупця”. Керівники багатьох суб’єктів господарювання за браком належної кваліфікації довели свої підприємства до межі банкрутства.

Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини, що виникають на цьому підприємстві. На практиці з кризою, як правило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або відсутність у цього підприємства потенціалу для успішного функціонування. З позиції фінансового менеджменту кризовий стан підприємства полягає в його нездатності здійснювати фінансове забезпечення поточної виробничої діяльності³ .

 

Останніми роками в Україні спостерігається  стійка тенденція до зростання кількості фінансово неспроможних підприємств (табл. 1.1.).

            Таблиця 1.1

Фінансові результати діяльності підприємств за регіонами за 2008 рік , млн. грн.4
	Фінансовий результат від звичайної  діяльності до оподаткування	Підприємства, які одержали прибуток		Підприємства, які одержали збиток
		у % до загальної кількості підприємств	Фінансовий результат	у % до загальної кількості підприємств	Фінансовий результат
Україна	57910,2	66,1	140934,2	33,9	83024,0
Автономна Республіка Крим	-622,0	62,4	1473,9	37,6	2095,9
Вінницька	-224,3	68,3	876,2	31,7	1100,5
Волинська	-983,1	62,5	576,8	37,5	1559,9
Дніпропетровська	17941,5	62,1	29340,8	37,9	11399,3
Донецька	9350,1	63,8	19353,8	36,2	10003,7
Житомирська	-22,6	66,3	763,2	33,7	785,8
Закарпатська	-140,0	76,7	529,8	23,3	669,8
Запорізька	1347,8	66,5	4095,3	33,5	2747,5
Івано-Франківська	-1507,9	68,9	735,4	31,1	2243,3
Київська	-589,6	66,3	3263,9	33,7	3853,5
Кіровоградська	211,1	70,5	774,0	29,5	562,9
Луганська	329,5	63,7	3058,2	36,3	2728,7
Львівська	-1182,9	64,9	2064,7	35,1	3247,6
Миколаївська	800,1	69,2	1855,3	30,8	1055,2
Одеська	328,4	64,8	5293,2	35,2	4964,8
Полтавська	1817,2	69,7	4599,9	30,3	2782,7
Рівненська	348,2	68,2	915,2	31,8	567,0
Сумська	-133,2	66,2	721,8	33,8	855,0
Тернопільска	-358,1	67,5	463,5	32,5	821,6
Харківська	2281,5	63,2	5706,1	36,8	3424,6
Херсонська	-19,4	64,6	801,0	35,4	820,4
Хмельницька	268,8	71,9	958,4	28,1	689,6
Черкаська	1208,4	69,6	2205,0	30,4	996,6
Чернівецька	-130,1	65,8	393,1	34,2	523,2
Чернігівська	-225,5	67,2	643,1	32,8	868,6
м.Київ	27692,7	66,7	49079,3	33,3	21386,6
м.Севастополь	123,6	63,5	393,3	36,5	269,7