Фінанси як економічна категорія, ії призначення

Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Апреля 2012 в 15:32, реферат

Краткое описание

Фінанси за своїм економічним змістом дуже непроста, багатогранна складова економічних явищ і процесів, економічної системи в цілому. У фінансовій теорії немає єдиної думки щодо визначення меж фінансів в економічній системі держави. Більшість економістів радянської доби звужено трактувала фінанси, надаючи їм роль знарядь розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту в процесі відтворення.

Оглавление

ВСТУП
РОЗДІЛ І ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА ФІНАНСІВ
1.1 Сутність фінансів
1.2 Фінанси як економічна категорія
РОЗДІЛ ІІ НЕОБХІДНІСТЬ ФІНАНСІВ
2.1 Передумови виникнення фінансів
2.2 Призначення та роль фінансів
РОЗДІЛ ІІІ ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСІВ
3.1 Ознаки фінансів
3.2 Зв'язок фінансів з грошима
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Файлы: 1 файл

Финансы.docx

— 28.53 Кб (Скачать)

Резервом щодо підвищення ефективності господарювання є використання обігових коштів за рахунок залучення  в обіг наднормативних запасів матеріальних ресурсів, прискорення обігу коштів, раціоналізації господарських зв'язків, кращої організації виробництва.

Активне й дієве використання фінансів для підвищення ефективності економіки можливе лише тоді, коли фонди фінансових ресурсів на рівні  підприємницьких структур доповнюються відповідними фондами на рівні держави. Йдеться про створення фондів фінансових ресурсів у складі державного бюджету або поза бюджетом [2, с. 12]

У складі державного чи місцевих бюджетів - це витрати на розвиток економіки  в формі капітальних вкладень, дотацій, витрат на виконання окремих  загальнодержавних комплексних  програм. За умов перехідної економіки - це насамперед фонди, призначені для  структурної перебудови економіки, проведення прикладних науково-дослідних  робіт, створення нових видів  машин і механізмів, розробки нових  технологій.

Роль фінансів найвідчутніше  проявляється при розв'язанні соціальних проблем. Тут створюються фонди  фінансових ресурсів для здійснення соціальних заходів як на рівні кожного  громадянина для покриття витрат на соціальні цілі, так і на рівні  господарських структур для задоволення  соціальних, позабюджетних і благодійних  потреб, започаткування позабюджетних  і благодійних фондів, а також  фондів фінансових ресурсів на соціальні  цілі в складі бюджетів.

Проте вирішальна роль у  задоволенні соціальних потреб належить фондам, які створюються державою. За нинішніх умов у більшості країн  світу державою все більше виділяється  коштів на вирішення соціальних питань, які одержали назву суспільних благ і послуг. Ці блага й послуги  є не речовими, нетоварними, але вони істотно впливають на рівень добробуту  та якість життя.

Суспільні блага й послуги  включають асигнування на національну  безпеку й правопорядок, оборону, захист довкілля, освіту, охорону здоров`я, науку, спорт [2, с. 13].

Таким чином, фінанси виникли  як реакція на реальні потреби  суб'єктів суспільного життя. Завдяки  акумуляції грошових ресурсів, тобто  зібранню та накопиченню їх у спільному  фонді, і розподілу їх незалежно  від внеску суб'єктів, що формували  цей фонд, здійснюється стабілізаційний  вплив на економічний стан членів сім`ї, економічний і соціальний клімат підприємства, відбувається економічне та соціальне вирівнювання в суспільстві.

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСІВ

3.1 Ознаки фінансів

Фінанси, як і будь-яке  інше явище, мають певні ознаки, за якими їх ідентифікують. Більшість  вітчизняних учених вважають, що суттєвою ознакою фінансів є їх розподільний і перерозподільний характер, а відносини  обміну до них не належать. Однак  формування доходів та здійснення видатків переважно на основі розподілу та здійснення видатків переважно на основі розподілу та перерозподілу вартості створеного продукту стосується лише державних фінансів. На рівні ж  фінансів підприємств цей процес більшою мірою пов'язаний саме з  обмінними відносинами. Водночас і  обмінні, і розподільні, і перерозподільні  відносини охоплюють ширше коло відносин, ніж фінанси, а тому не можуть бути їх ключовою ознакою [7, с. 7].

Окремі фінансисти вважають, що характерною рисою фінансів є  не просто розподільні чи обмінні  відносини, а процес формування і  використання фондів фінансових ресурсів чи грошових коштів. Значною мірою  це правильно, але дещо обмежує розуміння  фінансів. На макрорівні, у

сфері державних фінансів, фондовий характер відносин яскраво  виражений. Однак на макрорівні, у  сфері фінансів підприємств, ці відносини  сьогодні, як правило, не пов'язані з  формуванням і використанням  фондів. Оскільки фінансові відносини  можуть мати і фондовий, і капітальний  характер руху коштів, наявність фондів грошових коштів не є ключовою ознакою  фінансів.

Головною ознакою, що визначає сутність і форму функціонування фінансів, є рух грошових потоків, у якому відображаються і фінансові  відносини, і фінансова діяльність. Саме вони є тією універсальною властивістю, що поєднує всі аспекти функціонування фінансів. У них завжди чітко відображаються відносини двох суб'єктів з яскраво  вираженим їх характером: обмін - оплата рахунків за товари і послуги; розподіл і перерозподіл - сплата податків, виплата дивідендів, отримання субсидій. Вхідні потоки пов'язані або з формуванням фінансових ресурсів - надходженням від розміщення акцій, отримання кредиту, бюджетні асигнування, або з отриманням доходів - надходження оплати за товари, роботи, послуги. Вихідні потоки відображають або видатки чи витрати, або процес повернення фінансових ресурсів, що використовувались на поворотній основі, або розміщення тимчасово вільних ресурсів на фінансовому ринку [7, с. 8].

Із суспільного призначення  фінансів випливають їх істотні відмінні ознаки: По-перше, фінанси виступають специфічною формою, підсистемою  виробничих відносин, відносин економічного базису. Вони виражають частину відносин, що виникають в процесі розподілу  і перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту в грошовій формі. Фінанси завжди звернені до валового внутрішнього продукту і носять вторинний, похідний характер [8, с. 11].

По-друге, фінанси, являють  собою сукупність грошових відносин, що виникають між державою, суб'єктами господарської діяльності і населенням у зв'язку з розподілом і перерозподілом частини вартості валового внутрішнього продукту в грошовій формі, формуванням  і використанням централізованих  і децентралізованих цільових грошових фондів суспільного призначення. По-третє, економічна природа державних фінансів обумовлюється первинними відносинами  матеріального виробництва.

По-четверте, фінанси визначаються природою і функціями держави, її діяльністю [8, с. 12].

Таким чином, характерними ознаками фінансів є обмінно-розподільний характер, рух вартості від одного суб'єкта до іншого, грошова форма відносин, формування доходів і здійснення видатків, еквівалентний (за призначенням) характер обміну та розподілу і нееквівалентний перерозподіл.

 

3.2 Зв'язок фінансів  з грошима

Важливою ознакою фінансів є їх грошовий характер. У повсякденному  житті ми часто вживаємо слово  «фінанси», маючи на увазі гроші. Справді, фінанси завжди мають грошову  форму вираження. Гроші є обов'язковою  умовою існування фінансів. Наявність  фінансових відносин завжди супроводжується  реальним рухом грошових коштів. Немає  грошей - не може бути і фінансів. Тому часто вживається таке визначення, як фінансово-грошові відносини. Але  це не дає підстав для ототожнення  категорій «фінанси» і «гроші». За своїм місцем у товарному виробництві  й обігу гроші - це специфічний  товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є  загальним еквівалентом [9, с. 10].

До фінансів не належать гроші, які обслуговують особисте споживання та обмін (купівля товарів у роздрібній торгівлі, оплата комунальних послуг, особистих транспортних засобів, зв'язку, охорони здоров`я). гроші, отримані у  вигляді заробітної плати чи грошового  переказу від родичів, - теж не є  фінансами [1, с. 476].

Не є фінансами і  гроші, які, наприклад, центральний  банк надає у позику комерційним  банкам, або гроші фізичних та юридичних  осіб, що перебувають на рахунках комерційних  банків. Не відносять до фінансів і  гроші, отримані у спадщину або від  реалізації нерухомості громадянами. Це означає, що гроші набувають форми  фінансів, якщо вони певним чином акумулюються і з певною метою та на строго визначених засадах розподіляються і використовуються [1, с. 477].

Фінанси - це економічні відносини  або між людьми в суспільстві, або між державою і суспільством, що виражаються через рух грошових потоків (готівкових або безготівкових). Отже, у суті фінансів відображається не вся сукупність економічних відносин, а лише такі операції, які можна  оцінити у вартісних вимірниках. Гроші - це поняття більш загальне. Можна мати гроші і водночас не мати ніякого відношення до фінансів, і навпаки, при відсутності грошей, лише володіючи майном, майновими  правами, правами інтелектуальної  власності, оцінивши їхню вартість, можна  здійснювати інвестування, бути співзасновником  фірми, тобто мати відношення до фінансово-господарської  діяльності фірми.

Гроші та грошовий обіг суттєво  впливають на фінансове становище  як фізичних і юридичних осіб зокрема, так і держави в цілому. Не можна  досягти стабілізації фінансового  становища, не налагодивши нормального  грошового обігу [9, с. 10].

Фінанси виражають грошові  відносини, які виникають між:

· підприємствами в процесі  придбання товарно-матеріальних цінностей, реалізації продукції та послуг;

· підприємствами і вищими організаціями при створенні  централізованих фондів, грошових ресурсів та їх розподілі;

· державою і підприємствами при сплаті ними податків до бюджетної  системи та фінансуванні витрат;

· державою і громадянами  при внесенні ними податків;

· підприємствами, громадянами  та позабюджетними фондами при сплаті платежів і отриманні ресурсів;

· окремими ланками бюджетної  системи;

· органами майнового й  особистого страхування, підприємствами, населенням при сплаті страхових  платежів і відшкодування збитків  після настання страхових випадків [6, с.15].

Функціонування фінансів базується на таких функціях грошей як засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші.

Засіб платежу - це функція, в якій гроші обслуговують погашення  різноманітних боргових зобов'язань  між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного  відтворення [9, с. 10].

Засіб нагромадження - це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження  вартості в її загальній абстрактній  формі в процесі розширеного  відтворення. Залежно від суспільних цілей нагромадження сфера цієї функції грошей підрозділяється  на нагромадження у виробничій сфері  та у сфері особистого споживання.

Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух  вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Світові  гроші використовуються для погашення  боргів, пов'язаних із зовнішньою торгівлею, банківськими та фінансовими позичками [9, с. 11].

Таким чином, фінанси неможливі  без грошей, адже інструментом фінансових відносин є саме гроші, а зовнішнім, видимим проявом цих відносин є грошові потоки. З іншого боку, функціонування грошей без фінансів багато в чому втрачає сенс і зводиться  до суто технічних питань обміну.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Базилевич В.Д. Економічна  теорія: Політекономія: Підручник  / За ред.

В.Д. Базилевича. - 7-ме вид., стер. - К.: Зання-Прес, 2008. - 719 с.

2. Василик О.Д. Теорія  фінансів: Підручник / О.Д. Василик. - К.: НІОС,

2001. - 416 с.

3. Єщенко П.С. Сучасна  економіка: Навч. посібник / П.С. Єщенко,

Ю.І. Палкін. - К.: Вища школа, 2005. - 325 с.: іл.

4. Загородній А.Г. Фінансово-економічний  словник / А.Г. Загородній.,

Г.Л. Вознюк. - К.: Знання, 2007. - 1072 с.

5. Кудряшов В.П. Фінанси.  Навчальний посібник / В.П. Кудряшов. -

Херсон: Олді-плюс, 2002. - 352 с.

6. Леоненко П.М., Юхименко  П.І., Ільєнко А.А. та ін. Теорія  фінансів:

Навчальний посібник / За загальною ред. О.Д. Василика. - К.: Центр  навчальної літератури, 2005. - 480 с.

7. Опарін В.М. Фінанси  (Загальна теорія): Навч. посібник. - 2-ге вид.,

доп. і перероб. / В.М. Опарін. - К.: КНЕУ, 2001. - 240 с.

8. Петровська І.О. Фінанси  (з елементами статистики фінансів).

Навчальний посібник / І.О. Петровська, Д.В. Клиновий. - К.: ЦУЛ, 2002. - 300 с.

9. Романенко О.Р. Фінанси:  Підручник / О.Р. Романенко. - К.: Центр

навчальної літератури, 2004. - 312 с.

10. Фінанси: Підручник  / За ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова. - К.: Знання,

2008. - 611 с.


Информация о работе Фінанси як економічна категорія, ії призначення