Аналіз і оцінка ефективності використання майна підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Мая 2012 в 16:30, курсовая работа

Краткое описание

Метою курсової роботи є дослідження теоретичних основ майнового стану і його оцінка за даними фінансової звітності та визначення шляхів його покращення.
Інформаційною базою аналізу майна підприємства та ефективності його використання послужила фінансова звітність ДНВП «Цирконій» за 2004 – 2006 роки.

Оглавление

Вступ
1.Теоретичні основи оцінки майнового стану підприємства
1.1.Принципи та завдання формування майна пiдприємства
1.2.Критерii оцiнки майнового стану пiдприємства
2.Аналiз майнового стану пiдприємства ДНВП «Цирконiй»
2.1.Загальна оцiнка стану майна пiдприємства та його складових
2.2.Аналiз складу i динамiки мобiльних (оборотних) коштiв
2.3.Аналiз складу i динамiки необоротних активiв
2.4.Аналiз джерел майна пiдприємства
3.Дослідження напрямів підвищення ефективності використання майна ДНВП «Цирконiй»
Висновки
Список використаної лiтератури

Файлы: 1 файл

Курсовая по фин.анализу.doc

— 611.00 Кб (Скачать)

        Активи підприємства розподіляються за різними класифікаційними ознаками (рис 1.1. )

        За формою функціонування виділяють:

        - матеріальні активи, які характеризують  активи підприємства, що мають  матеріальну форму. Це основні  засоби, незавершені капітальні  вкладення, устаткування, виробничі  запаси сировини та матеріалів, запаси швидкозношуваних предметів (МШП), обсяг незавершеного виробництва, інші види матеріальних активів;

        - нематеріальні активи, що характеризують  активи підприємства, які не мають  матеріальної форми, але беруть  участь у господарській діяльності та приносять прибуток. До них належать придбання підприємством прав користування окремими природними ресурсами, патентні права на використання винаходів, «ноу-хау» - сукупність технічних, технологічних, управлінських, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, які є предметом інновацій, але не запатентованих, права на виробничі моделі, товарний знак – емблема, рисунок чи символ, торгова марка – право на виняткове використання фірмового найменування юридичної особи, права на використання комп’ютерних програм, «гудвіл» - різниця між ринковою вартістю підприєжмства як майнового комплексу і його балансовою вартістю, інші аналогічні види майнових цінностей підприємства;

        - фінансові активи, що характеризують  різні фінансові інструменти, які належать підприємству або перебувають у його володінні. Це грошові активи в національній та іноземній валюті, дебіторська заборгованість у всіх її формах, коротко- та довгострокові фінансові вкладення.

        За характером участі в господарському процесі та швидкістю обороту активів виділяють: 
 

               Активи  підприємства

 

   За  формами функціонування

   Матеріальні активи

   Нематеріальні активи

   Фінансові активи


 

   За  характером участі в  господарському процесі  та швидкістю обороту

   Оборотні(поточні) активи

   Необоротні  активи


 

   За  характером обслуговування окремих видів  діяльності

   Операційнй  активи

   Інвестиційні  активи


 

   За  характером фінансових джерел формування

   Валові  активи

   Чисті активи


 

   За  характером володіння

   Власні  активи

   Орендовані  активи


   За  ступенем ліквідності

   Активи  в аобсолютно ліквідній формі

   Високоліквідні  активи

   Середньоліквідні  активи

   Низьколіквідні  активи

   Неліквідні  активи


Рисунок 1.1 - Класифікація активів підприємства за основними ознаками

   -оборотні (поточні) активи, що характеризують сукупність майнових цінностей підпрриємства, які обслуговують поточну виробничо-комерційну операційну діяльність і повністю використовуються впродовж одного виробничо-комерційного циклу. До них відносять такі елементи: виробничі запаси сировини та напівфабрикатів, запаси МШП, обсяг незавершеного виробництва, запаси готової продукції, дебіторську заборгованість, грошові активи в національній та іноземній валюті, короткострокові фінансові вкладення, витрати майбутніх періодів;

   -необоротні активи, що характеризують сукупність майнових цінностей підприємства, які багаторазово використовуються в процесі господарської діяльності та перенорсять на продукцію свою вартість поступово. Це основні засоби, нематеріальні активи, незавершені капітальні вкладення, устаткування, довгострокові фінансові вкладення, інші види необоротних активів.

        За характером обслуговування  окремих видів діяльності розрізняють:

   -операційнй активи – сукупність майнових цінностей, які використовують у виробничо-комерційній (операційній) діяльності підприємства з метою отримання опрераційного прибутку. До них належать: виробничі основні засоби, нематеріальні активи, що обслуговують операційний процес, оборотні операційнй активи за винятком короткострокових фінансових вкладень;

   -інвестиційнй – активи, які характеризують сукупність майнових цінностей підприємства, пов’язаних зі здійсненням його інвестиційної діяльності. Це незаверешні капітальні вкладення, устаткування, довго- та короткострокові фінансові вкладення.

        За характером фінансових джерел формування виділяють:

   валові  активи – сукупність майнових цінностей (активів) підприємства, які сформовані за рахунок як власного, так і  позикового капіталу;

   чисті активи, які характеризують вартісну сукупність майнових цінностей підприємства, сформованих винятково за рахунок його власного капіталу.

        За характером володіння активи  поділяють на :власні; орендовані.

        За ступенем ліквідності розрізняють:

   -активи в абсолютно ліквідній формі, які не потребують реалізації, тобто грошові активи в національній та іноземній валюті;

   -високоліквідні активи – активи, які можуть бути швидко конвертовані в грошову форму ( як правило, на строк до одного місяця) без втрат своєї поточної ринкової вартості з метою своєчасного забезпечення платежів за поточними фінансовими зобов’язаннями. До них відносять короткострокові фінансові вкладення та короткострокову дебіторську заборгованість;

   -середньоліквідні активи – це всі форми дебіторської заборгованості, крім короткострокової та безнадійної, запаси готової продукції для реалізації;

   -низьколіквідні – активи, які можуть бути конвертовані в грошову форму без втрат своєї поточної ринкової вартості лише впродовж значного періоду часу ( від півроку і більше). Це запаси сировини, напівфабрикатів, запаси МШП, основні засоби, незавершені капітальні вкладення, устаткування, довгострокові фінансові вкладення;

   -неліквідні активи – такі види активів, які самостійно не можуть бути реалізовані. До них належать безнадійна дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів, збитки поточних та минулих років.

        Для забезпечення ефективної  діяльності підприємства в майбутньому  періоді процес формування його  активів повинен носити цілеспрямований  характер. Основною метою формування  активів підприємства є виявлення  та задоволення потреб в окремих їх видах для забезпечення операційного процесу, а також оптимізація їх складу для забезпечення умов ефективної господарської діяльності. З урахуванням цієї мети, процес формування активів підприємства будується на основі таких принципів:

   Врахування  перспектив розвитку операційної діяльності та форм її диверсифікації. Формування активів підприємства при його створенні  підпорядковано насамперед задачам  розвитку його операційної діяльності. При цьому слід мати на увазі, що на первинних стадіях життєвого циклу підприємства об’єм операційної діяльності зростає доволі високими темпами (за умови правильного вибору підприємством своєї ринкової позиції). Тому сформовані на первинній стадії активи підприємства повинні мати певний резервний потенціал, який би забезпечував можливості приросту продукції та диверсифікації операційної діяльності в майбутньому періоді.

   Забезпечення  співвідношення обсягу та структури  сформованих активів, обсягу та структури  виробництва і збуту продукції. Таке співвідношення повинно забезпечуватись у процесі розробки бізнес-плану створення підприємства через визначення потреби в окремих видах активів.

   Забезпечення  оптимального складу активів з позицій ефективності господарської діяльності. Така оптимізація складу активів підприємства направлена, з одного боку, на забезпечення наступного повного корисного використання окремих їх видів, а з іншого – на підвищення сукупної потенційної їх здатності генерувати операційний прибуток.

   Процес  цієї оптимізації здійснюється за трьома наступними етапами:

     На першому етапі оптимізується  співвідношення сукупних розмірів  необоротних та оборотних активів  підприємства, які використовуються в процесі його операційної діяльності.

   На  другому етапі оптимізується  співвідношення активної та пасивної частини необоротних активів. До активної частини необоротних активів відносять машини, механізми та устаткування, які безпосередньо задіяні у виробничому технологічному процесі. До пасивної частини необоротних операційних активів відносять будівлі та приміщення; машини та устаткування, які використовуються в процесі управління операційною діяльністю; нематеріальні активи, які обслуговують операційний процес.

     На третьому етапі оптимізується співвідношення трьох основних видів оборотних активів: - суми запасів товарно-матеріальних цінностей; суми дебіторської заборгованості; суми грошових активів.

     Оптимізація складу необоротних та оборотних активів потребує врахування галузевих особливостей операційної діяльності, середньої тривалості операційного циклу на підприємстві, а також оцінки позитивних та негативних особливостей функціонування цих видів активів[7].

     Ефективне використання активів передбачає досягнення: а) повної зайнятості активів; б) повного обсягу об’єктів господарської діяльності.

        Повна зайнятість означає використання усіх наявних для господарювання активів. У підприємства не повинно бути активів, які не використовуються.

        Однак використання усіх наявних  активів не гарантує певного  рівня ефективності. Слід ще забезпечити  повний обсяг господарської діяльності, що означає використання активів так, щоб вони найповніше задовольняли потреби.    

   Якщо  підприємство не досягло повного  обсягу господарювання, то кажуть, що активи недовикористовуються. Повний обсяг  господарювання формується за наявності двох видів ефективності – розподільної та виробничої.

        Розподільна ефективність означає,  що активи залучають до виробництва  саме тих об’єктів господарювання, які найбажаніші й найпотрібніші  для підприємства. Повний обсяг  виробництва передбачає досягнення виробничої ефективності, тобто використання найсучаснішої технології, яка забезпечує максимальну віддачу від активів та виробництва об’єктів господарювання з найнижчими витратами.

        Водночас, при управлінні активами  підприємство ставить завдання щодо:

   - отримання найбільшого прибутку за найменшого ризику;

   - забезпечення правильної структури;

   - своєчасного отримання коштів;

   - збільшення обсягів реалізації;

   - раціональної інвестиційної стратегії;

   - оптимізації залучення фінансових ресурсів для розміщення в активах.

        При здійсненні діяльності, активи  підприємства під впливом господарських  операцій безпосередньо змінюються  як за величиною, так і за  складом. За характером впливу  на активи підприємства господарські  операції можна поділити на 3 типи.

        Перший тип. Відбувається переміщення  та зміна структури наявних  активів, загальна сума їх не  змінюється.

        Другий тип. Збільшуються активи  та фінансові ресурси підприємства  на рівновелику суму.

        Третій тип. Зменшуються активи  і фінансові ресурси на рівновелику суму.

        Величину активів збільшують  вклади і доходи, а зменшують  вилучання і втрати. Вклади і  вилучання здійснюють безпосередньо  власники щодо власного капіталу  та учасники діяльності підприємства, що формують його зобов’язання, а доходи і витрати відбуваються в процесі господарської діяльності. Якщо доходи перевищують витрати, то різниця називається чистим прибутком, який збільшує фінансові ресурси і активи в частині власного капіталу. А якщо витрати первищують доходи, то різниця називається чистим збитком, який зменшує фінансові ресурси і активи в частині власного капіталу[2]. 
 

Информация о работе Аналіз і оцінка ефективності використання майна підприємства