Стан зовнішньоекономічних відносин України

3. СТАН зовнішньоекономічних ВІДНОСИН України 

     Зовнішня  торгівля товарами

     Найбільш  давніми та розвиненими у світі  та в Україні є торгівельні  операції в зовнішньоекономічній діяльності. Вітчизняні підприємства активно здійснюють експортно-імпортні операції.

       Вагому частку товарної структури українського експорту складають чорні метали; енергетичні  матеріали, нафта та продукти її перегонки; руди, шлаки та зола, одяг текстильний, деревина та вироби з деревини, вироби з чорних металів. Структура українського експорту зображена на малюнку 7. 

     Найбільші обсяги експорту чорних металів здійснюються до Італії, Польщі, Німеччини; енергетичних  матеріалів, нафти та продуктів її перегонки – до Італії, Німеччини, Кіпру; руд, шлаків та золи – до Словаччини, Чеської Республіки, Австрії; одягу текстильного – до Німеччини, Франції, деревини та виробів з деревини – до Угорщини, Польщі, Італії; виробів з чорних металів – до Іспанії, Німеччини, Італії.

     Взагалі обсяг експорту товарів має стійку динаміку росту протягом останніх років (мал. 8).

      Основу товарного  імпорту складають механічне  обладнання,  електричні  машини і устаткування, наземні транспортні засоби, крім залізничних, полімерні  матеріали, пластмаси, фармацевтична продукція, папір та картон.

     Структуру українського імпорту зображено на малюнку 9. 

     Найбільші імпортні надходження механічного  обладнання здійснювались з Німеччини, Італії, Франції; електричних машин  і устаткування – з Німеччини, Швеції, Чеської Республіки; наземних транспортних засобів, крім залізничних – з Німеччини, Польщі, Угорщини;  полімерних матеріалів, пластмас – з Німеччини, Польщі, Угорщини; фармацевтичної продукції – з Німеччини, Франції, Угорщини; паперу та картону – з Польщі, Фінляндії, Німеччини.

     Протягом  останніх років імпорт товарів теж має стійку динаміку росту (малюнок 10).

     Зовнішня  торгівля послугами 

     Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського експорту займають транспортні, різні  ділові, професійні та технічні послуги, імпорту – транспортні, різні  ділові, професійні та технічні, фінансові, ліцензійні, будівельні, комп’ютерні послуги. Структура експорту та імпорту послуг наведена відповідно на малюнках 11 та 12.

     Головними партнерами, на які припадає більше половини обсягу експорту, є – Сполучене  Королівство, Кіпр, Німеччина, Бельгія, Угорщина, імпорту –Кіпр, Німеччина, Австрія, Швеція.

      Найбільшу питому вагу в експорті послуг до Кіпру  займають транспортні послуги (85%), в  імпорті – ліцензійні (42,5%), різні  ділові, професійні та технічні (14,3%) послуги.

      У експорті послуг до Німеччини найбільшу питому вагу становлять транспортні (56,3%), різні ділові, професійні та технічні послуги (19,9%); в імпорті – різні ділові, професійні та технічні послуги (21,3%), послуги приватним особам та в галузі культури та відпочинку (18,1%), транспортні (17,8%), фінансові послуги (11,2%).

      У експорті послуг до Бельгії та Угорщини найбільшу питому вагу становлять транспортні  послуги. В імпорті послуг з Австрії  переважали будівельні, фінансові, транспортні  послуги, зі Швеції – комп’ютерні послуги.

     Прямі інвестиції

     Головними країнами-інвесторами, на які припадає 88,2% загального обсягу інвестицій, є  Німеччина, Кіпр, Австрія, Нідерланди. Приріст обсягу прямих іноземних  інвестицій в економіку України  зображено на малюнку 13.

     Найбільш  інвестиційно привабливими в Україні є такі види економічної діяльності (за даними 2005 року):

• для Німеччини: металургія та оброблення металу – 713,4 млн.дол. (13,0% загального обсягу інвестицій з країни), хімічна та нафтохімічна промисловість – 145,7 млн.дол. (2,6%), харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів – 103,0 млн.дол. (1,9%), виробництво інших неметалевих мінеральних виробів – 75,3 млн.дол. (1,4%);
• для Кіпру: оптова торгівля і посередництво у торгівлі – 332,0 млн.дол. (21,3%), операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам – 242,9 млн.дол. (15,6%), фінансова діяльність – 155,7 млн.дол. (10,0%);
• для Австрії: фінансова діяльність – 400,0 млн.дол. (28,1%), оптова торгівля і посередництво у торгівлі – 60,8 млн.дол. (4,3%);
• для Нідерландів: харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів – 305,5 млн.дол. (42,3%), оптова торгівля і посередництво у торгівлі – 98,1 млн.дол. (13,6%).

     Обсяг інвестицій з України наведено на малюнку 14. У 2005 році найбільші обсяги інвестицій здійснені в Польщу – 20,3 млн.дол., Іспанію – 13,8 млн.дол. та Австрію – 4,6 млн.дол. США.

     У 2005 році Українські інвестиції до Польщі здійснювались з підприємств оптової торгівлі і посередництва в торгівлі (98,8% обсягу інвестицій в країну), Іспанії – з підприємств транспорту (100,0%), Австрії – з підприємств оптової торгівлі і посередництва в торгівлі (62,3%) та установ фінансової діяльності (36,1%). 

      ВИСНОВОК 

     Розглянувши сучасні форми зовнішньоекономічної діяльності підприємств я можу зробити наступні висновки:

• різноманіття форм і видів зовнішньоекономічної діяльності зумовлено швидким ростом продуктивних сил, який обумовлений прискоренням науково-технічного прогресу;
• механізм здійснення зовнішньоекономічних операцій регламентується на законодавчому рівні держави;
• підприємства можуть виступати як постачальниками товарів (послуг) для інших країн, так і споживачами поварів (послуг) інших країн; доход від здійснення зовнішньоекономічних операцій є важливою категорією як для підприємств, так і для держави в цілому оскільки різниця між вартістю спожитих товарів (послугами) інших держав та вартістю товарів (послуг) наданих іншим державам є основними статтями платіжного балансу країни.

Перелік використаної літератури: 

1. Закон України  від 16.04.1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», зі змінами і доповненнями (http://www.zakon.gov.ua).
2. Закон України від 23.12.1998 року № 351-XIV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності», зі змінами і доповненнями (http://www.zakon.gov.ua).
3. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: підручник для вузів / Багрова І.В., Рєдіна Н.І., Власюк В.Є., Гетьман О.О.; за ред. д-ра економ. наук, проф. І.В.Багрової – К.; ЦНЛ, 2004.
4. Кантор Е.Л., Маховикова Г.А., Кантор В.Е. Экономика предприятия – СПб.: Питер, 2007.
5. Левковская Л., Чабан Р., Мумин Г. Состояние и перспективы развития туризма и гостиничного бизнеса // Экономика Украины, № 6, 2003.
6. Масенко В.К. Валютно-фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності: навчальний посібник – К.: ЦНЛ, 2004.
7. О.П.Гребельник. Основи зовнішньоекономічної діяльності. 3-тє видання, перероблене та доповнене: підручник – К.: ЦНЛ, 2008.
8. Пазуха М.Д. Зовнішньоекономічна діяльність (загальні положення): навчально-методичний посібник – К.: ЦНЛ, 2008.
9. Саллі В.І., Трифонов О.В., Швець В.Я. Основи зовнішньоекономічної діяльності: навчальний посібник – К.: ВД «Професіонал», 2003.
10. Торгова Л.В., Хитра О.В. Основи зовнішньоекономічної діяльності: навчально-методичний посібник – Львів: «Новий світ – 2000», 2006.
11. Філоненко А.С. та інші. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть – К.: «Либідь», 2002.
12. http://www.ukrstat.gov.ua