Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва ріпаку

Як видно з таблиці 2 середньорічна чисельність працівників у 2013 році порівняно з 2011 роком зменшилась на 7,69%. У тому числі по рослинництву зменшилась на 1,85% та по тваринництву – на 36,4%. Відпрацьовано одним працівником за рік людино-годин підвищилась на 21,51%. Коефіцієнт використання трудових ресурсів у 2013 році підвищився 5,75% порівняно з 2011 роком. У тому числі по рослинництву збільшився на 20%, а по тваринництву порівняно з 2011 роком знизився на 36,4%. Отже, згідно розрахованих показників можна сказати, що трудові ресурси на підприємстві використовуються раціонально.

Також важливу роль в діяльності будь-якого господарства відіграє забезпеченість основним капіталом. Тобто, на скільки підприємство забезпечене основними  засобами виробництва та його обслуговування, а також будівлями, спорудами, які використовуються безпосередньо для виробничих та обслуговуючих цілей і також для адміністративних.

Сільськогосподарське виробництво здійснюється за органічної єдності чотирьох факторів, серед яких важливе місце займають засоби виробництва — знаряддя і предмети праці. Вони беруть безпосередню участь у створенні вартості продукції і будучи складовим елементом продуктивних сил, визначають ступінь розвитку матеріально-технічної бази аграрних підприємств. Тому від рівня забезпеченості виробництва знаряддями і предметами праці, їх структури та ефективності використання значною мірою залежать кінцеві результати діяльності суб’єктів господарювання в сільському господарстві [8, с.59].

Авансовий капітал – це сума коштів, яка вкладається власником у підприємство з метою отримання прибутку в результатів його діяльності. У практиці підприємницької діяльності він поділяється на основний і оборотний.

Знаряддя і предмети праці, виражені у вартісній формі, разом з грошовими ресурсами, що обслуговують процес виробництва, становить поняття основного капіталу. Їх кругообіг відбувається як рух вартості, результатом якого є виробництво матеріальних благ, що втілюють у собі вартість спожитих засобів виробництва.

Основний капітал — це частина продуктивного капіталу, яка складається з вартості засобів праці, обертається протягом кількох періодів виробництва і поступово переносить свою вартість на вироблений продукт.

Специфічною особливістю сільського господарства є те, що окремі види засобів виробництва можуть докорінно (під дією людського фактора) змінювати свою функціональну роль у процесі виробництва. Тому в одному випадку їх розглядають як основний капітал, а в іншому — як оборотний.

Оборотний капітал представлений предметами праці. Він бере  участь у процесі виробництва протягом лише одного виробничого циклу, втрачають при цьому натурально-речову форму і повністю передають свою вартість на заново створюваний продукт.

Забезпеченість підприємства основним капіталом наведено у таблиці 3.

Таблиця 3.

Динаміка забезпеченості СТОВ «Поділля» основним капіталом

та його використання

Показник	2011 рік	2012 рік	2013 рік	2013 р. у % до 2011 р.
Вартість основного капіталу, тис. грн.	490	1244	1079	220,2
на 1 га с.-г. угідь	0,318	0,710	0,828	260,38
на 1 середньорічного         працівника	7,54	20,73	17,98	238,46
Капіталовіддача, грн.	13,29	5,06	4,22	31,75
Капіталомісткість продукції, грн.	0,08	0,20	0,24	300
Норма прибутку, %	30,16	2,98	0,12	Х

Зробивши розрахунок бачимо, що вартість основного капіталу зросла порівняно з 2011 роком на 120,2%, це означає що підприємство придбало нові основні засоби. Тому вартість основного капіталу на 1 га сільськогосподарських угідь (капіталозабезпеченість) та на одного середньорічного працівника (капіталоозброєність) також підвищилась на 160,4% та на 138,5% відповідно. Це свідчить про те, що за останні три роки в господарстві покращилася матеріально-технічна база, умови праці робітників, як результат, підвищився рівень інтенсивності і ефективності використання виробничих потужностей підприємства, а отже і рівень продуктивності праці.

 

Для наочності проведеного дослідження зробимо діаграму за показниками капіталозабезпеченості і капіталоозброєності на підприємстві на рисунку 2.

Рисунок 2. Динаміка показників забезпеченості СТОВ «Поділля» основним капіталом

Динаміка капіталовіддачі та капіталомісткості продукції за досліджуваний період на СТОВ «Поділля» показана на рисунку 3.

Рисунок 3. Динаміка показників ефективності використання основного капіталу

Капіталовіддача продукції в 2013 році зменшилась на 68,25% і становить 4,22 грн. Капіталомісткість навпаки зросла на 0,16 грн. Це є негативним явищем і означає, що на виробництво валової продукції вартістю 1 грн. потрібно затратити 0,24 грн. основного капіталу. Норма прибутку значно знизилась порівняно з 2011 роком і становить 0,12%, що також є негативним для розвитку підприємства.

У сільськогосподарському підприємстві виробляється багато видів різної продукції, але виробництво кожного виду цієї продукції неоднакове. Спеціалізуючись на виробництві окремих видів товарної продукції аграрні підприємства беруть безпосередню участь у суспільному поділі праці.

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва – це переважний розвиток однієї або декількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих підприємствах і регіонах. Вона визначається структурою грошових надходжень від реалізації товарної продукції, в якій відображується економічне значення окремих сільськогосподарських галузей в господарстві.

Тому на підприємстві виділяють головні, додаткові та підсобні галузі.

Головні мають найбільшу часту у структурі товарної продукції. Частка грошових надходжень від реалізації товарної продукції становить понад 20%. Вони характеризують виробничий напрям господарства і визначають його спеціалізацію.

Додаткові галузі мають меншу частку в товарній продукції, але вони забезпечують сприятливі умови для розвитку головних галузей та ефективніше використання земельних угідь, засобів виробництва, трудових ресурсів.

Підсобні це галузі несільськогосподарського виробництва. Їх створюють для виробничого обслуговування головних та додаткових галузей або для задоволення споживчих потреб сільського населення [18, с.203].

На досліджуваному підприємстві СТОВ «Поділля» головною галуззю є рослинництво, яке у 2013 році становить 88,8% в загальному обсязі виробництва продукції, додаткова галузь – тваринництво, що складає 10,8%.

Поглиблення спеціалізації підприємства сприяє розвитку головних галузей на основі впровадження комплексної механізації виробничих процесів, інтенсивних індустріальних технологій, а також використання високоврожайних сортів рослин та високопродуктивних порід тварин.

Розглянемо стан грошових надходжень від реалізації товарної продукції на підприємстві та визначимо його спеціалізацію в таблиці 4.

Таблиця 4.

Структура грошових надходжень від реалізації продукції

СТОВ «Поділля»

Показник	2011 рік		2012 рік		2013 рік		2013 р. у % до 2011 р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Зернові	3605,4	59,18	4811,6	84,23	1807,6	44,71	50,14
Соняшник	69,6	1,14	199,0	3,48	-	-	-
Соя	-	-	448,9	7,86	767,0	18,97	-
Ріпак озимий	2362,6	38,78	177,7	3,11	1450,9	35,88	61,41
Інша продукція	54,6	0,90	75,0	1,32	17,8	0,44	32,60
Всього по рослинництву	6092,2	93,52	5712,2	90,68	4043,3	88,77	66,37
Продукція скотарства	300,6	79,71	254,9	77,74	436,7	89,20	145,28
Молоко	41,9	11,11	13,1	3,99	36,1	7,37	86,16
Продукція свинарства	26,5	7,03	42,3	12,90	12,5	2,55	47,17
Інша продукція	8,1	2,15	17,6	5,37	4,3	0,88	53,09
Всього по тваринництву	377,1	5,79	327,9	5,21	489,6	10,75	129,83
Послуги в галузях	44,7	0,69	42,4	0,67	22,0	0,48	69,57
Всього по господарству	6514,0	100	6299,6	100	4554,9	100	69,93

Проаналізувавши таблицю бачимо, що підприємство виробляє більше продукції рослинництва ніж тваринництва, але у 2013 році прибуток від реалізації становив 4043,3 тис. грн., що на 33,63% менше ніж у 2011 році. Найбільшу частину продукції рослинництва становлять зернові та ріпак озимий, виручка від реалізації по яких у 2013 році становить 1807,6 тис. грн. та 1450,9 тис. грн. відповідно. Порівняно з 2011 роком ці показники значно зменшилися на 49,86% по зернових та 38,59% по ріпаку. Виручка від реалізації по продукції тваринництва навпаки збільшилася порівняно з 2011 роком на 29,83%  і становить 489,6 тис. грн..

Отже, підприємство СТОВ «Поділля» спеціалізується на виробництві зернових культур і ріпаку, та від їх реалізації отримує найбільше прибутку.

Для наочності розрахованих даних по підприємству побудуємо діаграму рисунок 4.

 

Рисунок 4. Структура грошових надходжень від реалізації на СТОВ «Поділля»

Сукупність задоволення потреб населення в продуктах харчування і товарах із сільськогосподарської сировини залежить від кінцевих результатів виробничої діяльності аграрного підприємства. Залежно від економічного змісту і цільового призначення цих результатів розрізняють такі їх види: валова і товарна продукція, кінцева продукція аграрного виробництва, чиста продукція, чистий дохід і прибуток.

Валова продукція сільського господарства - це усі вироблені протягом року первинні продукти рослинництва і тваринництва. Вона є основоположним, первісним результатом сільськогосподарського виробництва, матеріальною, вартісною основою існування інших видів кінцевих результатів діяльності підприємства.

Товарна продукція – це частина валової продукції, яка реалізована за межі підприємства різним споживачам. Грошові надходження від її продажу називають доходом або грошовою виручкою підприємства [9, с.386].

Кінцева продукція аграрного виробництва безпосередньо йде для особистого споживання населення або виходить за межі сільського господарства і визначає ступінь задоволення потреб суспільства з погляду кількості і якості продукції.

Чистий дохід – це вартість додаткового продукту, його величина залежить від кількості виробленої продукції, ціни, витрат на виробництво.

Прибуток – це реалізована частина чистого доходу. Він є основним фінансовим результатом виробничої діяльності підприємства.

Щоб проаналізувати результати господарської діяльності підприємства розглянемо таблицю 5.

Таблиця 5.

Результати господарської діяльності СТОВ «Поділля»