Ринок споживчих товарів в Україні: посткризові тенденці

6. Значну частку в загальному  обсязі продажів на вітчизняному  споживчому ринку займають низькоякісні, фальсифіковані товари, а також  товари, які створюються з використанням  генетично модифікованих організмів (ГМО). Підроблена, фальсифікована продукція  – одна з найболючіших проблем  для вітчизняних виробників і  торговців.

Для підробок, як правило, вибирають  товар, який добре й швидко продається, причому не завжди це імпортована  продукція. Дуже часто навіть фахівці  не можуть відрізнити справжній товар  від підробленого.

На сьогодні в законодавстві  України немає чіткого визначення екологічно чистого продукту, а отже не розроблені критерії визначення екологічної  чистоти споживчих товарів.

За оцінками фахівців, загроза  й реалізація низькоякісної контрафактної  продукції на споживчому ринку пов’язані  з надмірною часткою дрібнороздрібної та дрібнооптової торгівлі. Неприродно висока частка нецивілізованих форм торгівлі формує основи нецивілізованої  конкуренції на споживчому ринку, що є основним джерелом тіньового обігу  товарів, обману покупців. На наш погляд, для вирішення цієї проблеми потрібні нормативно-правові заходи, які створюватимуть стимули для діяльності великоформатної  роздрібної та оптової торгівлі.

Товари, які містять ГМО, також займають значне місце на прилавках  українських магазинів поряд  із традиційними товарами цієї ж групи. За даними експертів, в Україні протягом останніх чотирьох років частка генетично-модифікованих  продуктів на споживчому ринку збільшилася  на 30%. Найчастіше трансгени зустрічаються  в м’ясних і молочних продуктах, кондитерських виробах [18].

Безумовно, ці технології –  шанс для країн з нерозвиненою або малорозвиненою економікою покращити  соціально-економічне становище за рахунок тих переваг, які надає  використання геноінженерії в сільському господарстві, а також вирішити проблему продовольчої безпеки. Однак досить суперечливі результати досліджень про те, як впливають ГМО на якість людського капіталу, вимагають ставитися  до цих технологій з обережністю.

На жаль, в Україні використання ГМ-компонентів практично не регулюється  вітчизняним законодавством. Проблема поглиблюється відсутністю достатньої кількості установ (лабораторій) генетичної експертизи харчових продуктів у системі Держспоживстандарту України та устаткування для проведення необхідних експертиз.

7. На споживчому ринку  спостерігається чітка сегментація  – «багаті – бідні». В Україні,  по суті, немає масового споживання  як двигуна процесу національного  відтворення. Дослідження в цій  сфері засвідчили, що внутрішній  споживчий ринок сьогодні досить  чітко розділився на два сегменти  – ринок для багатих і ринок  для бідних з відповідними  товарами, стандартами й рівнями  споживання [1, с. 77].

Це й не дивно, оскільки в Україні існує значна диференціація  населення за доходами. Так, 5 % українського населення володіє 60 % національного  багатства, 35 % середнього класу – 30 %, а 65 % становлять бідні та жебраки, яким належить лише 10 % національного  багатства [1].

Бідні, як правило, можуть розраховувати  лише на товари, які задовольняють  базові потреби. Тим часом, нерозвиненість середнього класу створює істотні  обмеження для розвитку національного  виробництва й споживчого ринку.

Негативно впливають на розвиток сучасного українського споживчого ринку суперечності й недосконалість чинного законодавства, нестабільність макроекономічної ситуації, а також  недоліки в системі контролю за товарними  потоками. До невирішених проблем  внутрішнього споживчого ринку в  Україні нині також можна віднести:

• недосконалу систему економічних відносин у сфері торговельної діяльності, яка не повною мірою відповідає вимогам ринкової економіки;
• недостатня розвиненість організаційно-економічної інтеграції виробництва й збуту товарів;
• наявність на внутрішньому ринку значної частини товарів фальсифікованого та тіньового походження;
• нераціональне розміщення торговельних об’єктів та ін.

 

 

Висновок

Підсумовуючи вищевикладене  можна зробити наступні висновки:

Ринок формується в процесі  становлення та розвитку товарного

господарства і стає його неодмінним, провідним елементом. Умовами  виникнення товарного господарства і ринку є, як відомо, суспільний поділ праці та наявність економічно уособлених, економічно незалежних товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві окремих товарів або наданні послуг. Така економічна уособленість базується на підставі тієї чи іншої форми власності, але серед форм власності обов'язково повинна бути приватна. Ринок є функціональною формою економічних зв'язків між господарюючими суб'єктами, які утворюють єдину економічну систему.

Складовими ринкового  механізму є попит, пропонування, ринкова ціна і конкуренція.

На ринку предметів  споживання і послуг покупцями є  безліч окремих осіб і домашніх господарств, що закуповують товари для власного споживання. Це ринок роздрібної торгівлі. Кінцеву реалізацію товарів здійснюють універмаги, універсами, спеціалізовані магазини, крамниці і кіоски, ресторни і кафе, роздрібні підприємства послуг тощо.

Слід відзначити, що саме попит на товари широкого вжитку визначає сукупний попит на засоби виробництва.

Ринок предметів споживання і послуг знаходиться під впливом  таких факторів: особистого (вік, сімейний стан, фах, спосіб життя покупця),

психологічного (мотивація, сприйняття, засвоєння), соціально-культурного (рівень розвитку, освіта, соціальне  становище тощо). На цьому ґрунті виникають спеціалізовані ринки  товарів і послуг.

Ринок товарів та послуг являє собою систему економічних  відносин між продавцями і покупцями  з приводу руху товарів та послуг.

Таким чином, особливості  та суперечності функціонування й розвитку споживчого ринку в Україні вимагають  розробки стратегічних пріоритетів  щодо посилення його ролі у формуванні соціально-орієнтованої національної економіки. На нашу думку, з цією метою  необхідно здійснити низку заходів, спрямованих на:

1) подолання диспропорцій  у галузевій і національній  структурі споживчого ринку, насичення  його вітчизняними конкурентоспроможними  товарами й поступове витіснення  імпортованих;

2) удосконалення цінового  регулювання на основі поступового  переходу від адміністративних  до стимулюючих методів регулювання  цін;

3) подолання інфляційних  очікувань населення на основі  використання важелів антиінфляційної  політики;

4) підвищення ефективності  системи захисту прав споживачів;

5) формування створенням  ефективного конкурентного ринкового  середовища взаємодії суб’єктів  господарювання;

6) раціоналізацію товарних  потоків із комплексом протекціоністських  заходів, здебільшого нетарифного  характеру, що обмежують широку  експансію іноземних товарів  на внутрішній споживчий ринок;

7) регулювання рівня доходів  населення на основі зниження  їх диференціації; тощо.

На перший план при цьому  виходять ефективні шляхи розв’язання  суперечностей між виробництвом і споживанням. Розробка таких заходів  має стати основою подальших  досліджень у цій сфері.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Структурна гармонізація  економіки як чинник економічного  зростання / [Білоцерківець О.  Г., Бурлай Т. В., Гончар Н. Ю.  та ін.]; за ред. І. В. Крючкової;  Ін-т економіки прогнозування  НАН України. — К.: Експрес, 2007. — 517 с.

2. Лагутін В. Д. Внутрішній  ринок споживчих товарів: теорія  розвитку і регулювання: моногр. / В. Д. Лагутін. — К.: Київ. нац.  торг.-екон. ун-т, 2008. — 327 с.

3. Споживчий ринок України:  методологія дослідження та регулювання:  монограф.; за заг. ред. Л. О.  Лігоненко. — К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. — 379 с.

4. Лошенюк І. Р. Концептуальні  підходи до становлення і розвитку  споживчого ринку України / І.  Р. Лошенюк // Формування ринкових  відносин в Україні. — 2007. —  № 11. — С. 103.

5. Економічна безпека  України в умовах глобалізаційних  викликів: моногр. / [А. А. Мазаракі, О. П. Корольчук, Т. М. Мельник  та ін.]; за заг. ред. А. А.  Мазаракі. — К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. — 718 с.

6. Статистичний щорічник  України за 2008 рік. — К.: Державне  підприємство «Інформаційно-аналітичне  агентство», 2009. — 568 с.

7. Роздрібний товарооборот  за січень – грудень 2009 року. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

8. The Global Competitiveness Report 2009–2010/ — Way of access: www.weforum.org/en/initiatives/gcp/Global%20Competitiveness%20Report/index.htm.

9. Товарна структура роздрібного  товарообороту підприємств в  Україні. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

10. Структура сукупних  витрат. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/gdvdg_rik/dvdg_u/strukt2006_u.htm.

11. Стан торгової мережі  підприємств (юридичних осіб) у  2009 році. — Режим доступу: www.me.gov.ua/file/link/148556/file/torg_merezha_2009.doc.

12. Отчет о конкурентоспособности  Украины 2009. Навстречу экономическому  росту и процветанию. –– К.: Фонд «Эффективное управление», 2009. — 236 с.

13. Статистичний щорічник  України за 2001 рік. — К.: Техніка, 2002. — 644 с.

14. Економіка України 1999–2008: втрачене десятиліття // Дзеркало  тижня. — 2010. — 26 груд. – 14 січ. (№ 51). Режим доступу: // http://www.dt.ua/2000/2020/68155/.

15. Система державного  регулювання безпечності харчових  продуктів в Україні: на шляху  вдосконалення. Аналітичний звіт. [Робочий документ конференції  IFC «Реформа системи харчової  безпеки: міжнародний досвід та  рекомендації для України»]. —  К. — 2009. — 18 трав. — 68 с.

16. Частка продажу товарів,  вироблених підприємствами на  території України, у товарообороті  торгової мережі. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

17. Маркс К. Капітал.  Т. 3, кн. ІІІ, ч. 1 / К. Маркс // Твори  / К. Маркс, Ф. Енгельс. ––  К.: Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1963. — Т. 25, ч. І. — С. 29—470.

18. За останні декілька  років продукції з ГМО в  Україні суттєво побільшало. —  Режим доступу:

http://life.pravda.com.ua/problem/49a3d21cefa59/.