Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Марта 2012 в 17:55, курсовая работа
Комплексний підхід до реалізації поставленої мети окреслив коло завдань, які передбачалося вирішити при підготовці цієї курсової роботи:
- визначити теоретичні підходи до розкриття сутності акредитиву, його видів, форм та функцій;
- визначити роль банків як посередників у міжнародних розрахунках за допомогою акредитивів;
- дослідити механізм дії документарного акредитива та організації банківської діяльності по обслуговуванню акредитивів;
- проаналізувати основні тенденції розвитку банківської діяльності в Україні по обслуговуванню документарних акредитивів.
ВСТУП ………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗРАХУНКІВ АКРЕДИТИВАМИ……..……………………..……...…...……....5
1.1 Сутність акредитивної форми розрахунків……………………...5
1.2 Види акредитивів та їх характеристика………...……......…….10
1.3 Уніфікація правил використання акредитивів…...…………….17
Висновки до розділу 1…………...…….…………………………….21
РОЗДІЛ 2 МЕХАНІЗМ РОЗРАХУНКІВ АКРЕДИТИВАМИ……………..23
2.1 Специфіка участі банків у різних видах акредитивів……..........23
2.2 Кредитне обслуговування контрагентів на основі акредитиву............................................................................................31
2.2.1 Кредитування імпорту…………………………...……………31
2.2.2 Кредитування експорту………………………………………..33
2.3 Гарантійне обслуговування контрагентів на основі акредитиву……………………………………………………………34
Висновки до розділу 2……………………………………………….37
РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ РОЗРАХУНКІВ АКРЕДИТИВАМИ БАНКАМИ УКРАЇНИ…………………………………………………………38
3.1 Аналіз розвитку банківської діяльності в Україні по обслуговуванню документарних акредитивів……………………..38
3.2 Аналіз обсягів та структури платежів за акредитивною формою розрахунків ВАТ «Укрексімбанк»………………………….………40
3.3 Тарифна політика банків України для акредитивних операцій………………………………………………………………45
Висновки до розділу 3………………………………….……………53
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….55
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..…….……………………………57
В процесі розгляду питання
щодо банківської діяльності по обслуговуванню
документарних акредитивів
До банків-лідерів з проведення акредитивних операцій можна віднести: ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», практика проведення акредитивних операцій яким існувала ще за часів Зовнішекономбанку СРСР, ВАТ «Укрексімбанк» чи не єдиний, який проводив такі операції після розпаду СРСР, Перший український міжнародний банк, ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «Промінвестбанк», «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Укрсоцбанк», тощо.
Зазначимо, що банки активно обслуговують фінансування імпорту й експорту – в минулому році портфелі багатьох фінансових установ з цього виду операцій як мінімум подвоїлися. Так, за 2009 рік найбільшим обсягом прийнятих на себе зобов’язань по документарним акредитивам був відзначений «Укрексімбанк» на суму 645 935 тис. грн.
3.2 Аналіз обсягів та структури платежів за акредитивною формою розрахунків ВАТ «Укрексімбанк»
Аналіз акредитивних форм розрахунків проводиться на прикладі акціонерного комерційного банку «Укрексімбанк», котрий є одним з банків України який надає можливість своїм клієнтам проводити міжнародні розрахунки із застосуванням акредитивної форми розрахунків.
Укрексімбанк в
Рисунок 3.1 – Структура обсягу застосування різних видів документарних операцій банку «Укрексімбанк» на кінець 2009 року
Статистичні дані за останні чотири роки свідчать про неухильне підвищення обсягу акредитивних операцій банку «Укрексімбанк». Так, якщо за 2006 рік було укладено 657 імпортних та 821 експортні угоди, у 2007 – 873 імпортних та 992 експортних, то за 2008 рік було укладено 965 імпортних та 1286 експортних угод, а протягом 2009 року – 958 імпортних та 1220 експортні угоди (табл. 3.1).
Таблиця 3.1 – Кількість експортних та імпортних акредитивних угод проведених Укрексімбанком за період з 2006 по 2009 роки.
Показник |
Рік | |||
2006 |
2007 |
2008 |
2009 | |
Кількість імпортних акредитивних угод |
657 |
873 |
965 |
958 |
Кількість експортних акредитивних угод |
821 |
992 |
1286 |
1220 |
Загальна кількість |
1478 |
1865 |
2251 |
2178 |
Таким чином, протягом 2006-2008 років
спостерігається чітка
Рисунок 3.1 – Динаміка укладання акредитивних угод банком «Укрексімбанк» протягом 2006-2009 років
На рисунку 3.1 можемо спостерігати, що протягом 2009 року кількість акредитивних операцій, що обслуговував «Укрексімбанк» дещо зменшилася. Це пов’язано з рядом негативних факторів, що вплинули на зовнішню торгівлю не лише України, але й інших країн. Основною причиною була світова фінансова криза, а також падіння курсу національної валюти, яке сталося наприкінці 2008 року. Однак слід зазначити, що незважаючи на зменшення кількості акредитивних угод в останньому аналізованому періоді, їх загальна кількість за 2009 рік в порівнянні з 2006 роком зросла приблизно в 1,5 рази.
Зазначимо, що практика проведення акредитивних угод Укрексімбанком виявила: частка операцій з акредитивом у загальній кількості розрахунків за експортними операціями вища, ніж аналогічний показник щодо імпортних операцій. Так, у 2006 році частка імпортних акредитивних угод складала 44 %, експортних – 56 %, протягом наступних років структура майже не змінилась і у 2009 році становила 42 і 58 % відповідно. Це пояснюється зростанням рівня довіри іноземних партнерів до українських імпортерів.
Приймаючи до уваги економічну ситуацію
в країні та її положення у світовій
економіці, навіть не вдаючись до аналізу
статистичних даних, можна прийти до
висновку, що акредитиви по імпортним
поставкам відкриваються
Необхідно зазначити, що валютою, в якій здійснюється фактична сплата за товар, як правило обирається вільноконвертована валюта. Найбільш популярними валютами платежу є долар США та євро. Їх процентне відношення до інших валют, що використовуються при укладанні акредитивних угод з банком «Укрексімбанк» на кінець 2009 року складало 68% і 28% відповідно (рис. 3.3).
Рисунок 3.3 – Структура акредитивних операцій за валютами проведених банком «Укрексімбанк» на кінець 2009 року
Для того, щоб прослідкувати масштаби здійснення розрахунків акредитивами «Укрексімбанк», розглянемо потенційні зобов’язання банку кредитного характеру (табл. 3.2).
Таблиця 3.2 – Потенційні зобов’язання з кредитування ВАТ «Укрексімбанк» за період з 2006 по 2009 роки, тис. грн.
Найменування статті |
Рік | |||
2006 |
2007 |
2008 |
2009 | |
Гарантії надані |
431384 |
940882 |
2117327 |
2321263 |
Зобовязання з кредитування, що надані |
2622469 |
3184742 |
3482461 |
2576878 |
Акредитиви |
557219 |
916070 |
947544 |
645935 |
Авалі |
96729 |
109352 |
76678 |
172147 |
Прослідкуємо динаміку потенційних
зобов’язань у розрізі
Рисунок 3.4 – Динаміка обсягу зобов’язань за акредитивами ВАТ «Укрексімбанк» за період з 2006 по 2009 роки
Станом на 01.01.2008 р. зобов’язання кредитного характеру в частині акредитивів, складають 916 070 тис. грн., що на 358 851 тис. грн. перевищує такі ж зобов'язання станом на 01.01.2007 р. Таким чином, протягом 2007 року обсяги платежів за акредитивами зросли на 65 %. Тенденції росту платежів спостерігалися і протягом наступного 2008 року, хоча і менш значними темпами – майже на 4 %. Натомість у 2009 році на фоні погіршення економічної ситуації у світі відбувається зменшення і обсягів платежів за акредитивами з 974 544 тис. грн. на початок 2009 року до 645 935 тис. грн. на початок 2010 року, тобто майже на 32 %.
3.3. Тарифна політика банків
України для акредитивних
На сьогодні українські банки здійснюють свою діяльність в умовах жорсткої та постійно зростаючої конкуренції, тому задля ефективної діяльності банку необхідно знати той сегмент ринку, на якому він діє, рівень конкуренції, лідерів на цьому ринку; знати потенційну ємність ринку та можливості самого банку.
Це є загальними принципами діяльності банку на будь-якому фінансовому ринку, і тому, враховуючи та оцінюючи той чи інший його сегмент, банк повинен визначитися зі стратегією, яка, в свою чергу, впливатиме і на тарифну політику банку.
Так, умовно кажучи, банк може обрати або стратегію лідера на ринку, або стратегію наслідування дій конкурентів. Залежно від цього він може або розробляти і впроваджувати нові послуги, змінювати та впроваджувати нові форми обслуговування, що дасть змогу банку збільшити обсяги продажу того чи іншого продукту, блокуючи ринок від входження нових конкурентів та не даючи змоги існуючим конкурентам зайняти стійкі позиції на ринку, або навпаки, лише швидко реагувати на зміни та нововведення конкурентів, вивчати слабкі місця у стратегії лідера та постійно коригувати свою власну стратегію, щоб не відставати від нього [29].
При цьому банк, незалежно
від обраної стратегії, повинен,
на нашу думку, по-перше, вміти сконцентровувати
необхідні ресурси для
Ті самі принципи та підходи, які зазначені вище, банк повинен враховувати й при здійсненні документарних операцій. Тому, щоб бути конкурентоспроможним на ринку банківських послуг за документарними операціями, банку недостатньо встановити привабливі тарифи комісійних винагород, необхідно також проводити й інші заходи, що дають переваги перед конкурентами, а саме:
Тому, враховуючи вищенаведене, тарифну політику банку для документарних (у тому числі акредитивних) операцій має бути спрямовано, по-перше, на зміцнення конкурентної позиції банку на ринку документарних операцій відповідно до його стратегічних пріоритетів та завдань, по-друге, на створення сприятливих для клієнтів умов співробітництва з банком, і, по-третє, підвищення ефективності діяльності банку загалом. При цьому середній рівень тарифів комісійних винагород банків на ринку документарних операцій є загальновідомим, а основне завдання банків-відстежувати зміни у тарифах їх конкурентів. Слід зазначити, що тарифи також можуть залежати і від політики керівництва того чи іншого банку. Деякі банки можуть встановлювати для клієнтів незмінні тарифи, а для певної групи, що належить до категорії VIP, розробляти особливі знижені (пільгові) тарифи комісійних винагород. Крім того, клієнтів можуть приваблювати і програми фінансування їх операцій з використанням акредитивів (причому фінансування як експорту, так і імпорту).
Тому в узагальненому вигляді банки при встановленні комісійних винагород для документарних операцій та для інших видів діяльності можуть встановлювати різні види тарифів, які, на нашу думку, умовно можна поділити на три групи: базові тарифи (діють у всіх філіях та відділеннях банку); регіональні тарифи (діють на окремих регіональних ринках); індивідуальні тарифи (діють для окремих клієнтів чи їх груп).
Як зауважено вище, банк може встановлювати пільгові ставки комісійних винагород для певних категорій клієнтів. Проте процедура встановлення таких комісій досить тривала і потребує узгодження та затвердження з багатьма підрозділами банку та його керівництвом. Тому для спрощення цієї процедури, на наше переконання, необхідно одразу передбачати можливість встановлення пільгових комісій у тарифах комісійних винагород банку. Це дасть змогу банку за певних обставин та у разі проведення нестандартних операцій швидко змінювати та встановлювати спеціальні комісії.
Принцип побудови тарифів комісійних винагород за документарними акредитивами у банках однаковий, а види комісій відображають увесь життєвий цикл акредитива - від подання заяви на відкриття акредитива до отримання експортної виручки або ануляції. Оскільки операції за акредитивами розтягнуті за часом і включають кілька етапів проведення, комісії можуть нараховуватися і стягуватися поступово під час проведення кожного етапу операції. В Додатку Ж наведені основні банківські комісії за документарними акредитивами. Для спрощення сприйняття даних розділимо комісійні винагороди за експортними та імпортними акредитивами.