Організація розрахунків акредитивами

В процесі розгляду питання  щодо банківської діяльності по обслуговуванню документарних акредитивів доцільним  є з’ясування ступеня використання банками акредитивів, асортименту  додаткових послуг, пов’язаних з обслуговуванням  акредитивних угод та цінової політики банків стосовно даних операцій.

До банків-лідерів з  проведення акредитивних операцій можна  віднести: ВАТ «Державний експортно-імпортний  банк України», практика проведення акредитивних операцій яким існувала ще за часів  Зовнішекономбанку СРСР, ВАТ «Укрексімбанк» чи не єдиний, який проводив такі операції після розпаду СРСР, Перший український  міжнародний банк, ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «Промінвестбанк», «Райффайзен  Банк Аваль», ПАТ «Укрсоцбанк», тощо.

Зазначимо, що банки активно  обслуговують фінансування імпорту  й експорту – в минулому році портфелі багатьох фінансових установ  з цього виду операцій як мінімум  подвоїлися. Так, за 2009 рік найбільшим обсягом прийнятих на себе зобов’язань  по документарним акредитивам був  відзначений «Укрексімбанк» на суму 645 935 тис. грн.

3.2 Аналіз обсягів та структури платежів за акредитивною формою розрахунків ВАТ «Укрексімбанк»

 

 

Аналіз акредитивних форм розрахунків  проводиться на прикладі акціонерного комерційного банку «Укрексімбанк», котрий є одним з банків України який надає можливість своїм клієнтам проводити міжнародні розрахунки із застосуванням акредитивної форми розрахунків.

Укрексімбанк в запропонованому  переліку послуг клієнтам досить активно  використовує акредитивні форми  розрахунків. Проаналізуємо долю яку займає акредитивна форма розрахунку в загальній кількості документарних операцій. Рисунок 3.1 дає уяву про обсяг розрахунків по документарним операціям банку «Укрексімбанк» за 2009 рік. Видно, що віддається перевага операціям по документарному акредитиву – 92%, 2% - документарне інкасо, а інші 6% - банківські гарантії.

 

Рисунок 3.1 – Структура обсягу застосування різних видів документарних операцій банку «Укрексімбанк» на кінець 2009 року

 

Статистичні дані за останні чотири роки свідчать про неухильне підвищення обсягу акредитивних операцій банку  «Укрексімбанк». Так, якщо за 2006 рік було укладено 657  імпортних та 821 експортні угоди, у 2007 – 873 імпортних та 992 експортних, то за 2008 рік було укладено 965 імпортних та 1286 експортних угод, а протягом 2009 року – 958 імпортних та 1220 експортні угоди (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 – Кількість експортних та імпортних акредитивних угод проведених Укрексімбанком за період з 2006 по 2009 роки.

Показник	Рік
	2006	2007	2008	2009
Кількість імпортних акредитивних угод	657	873	965	958
Кількість експортних акредитивних угод	821	992	1286	1220
Загальна кількість акредитивних угод	1478	1865	2251	2178

 

Таким чином, протягом 2006-2008 років  спостерігається чітка тенденція  до збільшення обсягу акредитивних операцій банку «Укрексімбанк». Це пов’язано з збільшенням активності підприємств в сфері зовнішньоекономічної діяльності на протязі цих років. Кількість зовнішньоекономічних контрактів збільшується і збільшується потреба сторін в наявності чітких гарантій, які б дозволили бути впевненим в отриманні платежу. Саме такі гарантії може надавати акредитивна форма розрахунку. Тож абсолютно закономірно, що кількість акредитивів, які банк обслуговував на той період збільшується (рис. 3.1).

Рисунок 3.1 – Динаміка укладання  акредитивних угод банком «Укрексімбанк» протягом 2006-2009 років

 

На рисунку 3.1 можемо спостерігати, що протягом 2009 року кількість акредитивних операцій, що обслуговував «Укрексімбанк» дещо зменшилася. Це пов’язано з рядом негативних факторів, що вплинули на зовнішню торгівлю не лише України, але й інших країн. Основною причиною була світова фінансова криза, а також падіння курсу національної валюти, яке сталося наприкінці 2008 року. Однак слід зазначити, що незважаючи на зменшення кількості акредитивних угод в останньому аналізованому періоді, їх загальна кількість за 2009 рік в порівнянні з 2006 роком зросла приблизно в 1,5 рази.

Зазначимо, що практика проведення акредитивних угод Укрексімбанком виявила: частка операцій з акредитивом у загальній  кількості розрахунків за експортними  операціями вища, ніж аналогічний  показник щодо імпортних операцій. Так, у 2006 році частка імпортних акредитивних угод складала 44 %, експортних – 56 %,  протягом наступних років структура  майже не змінилась і у 2009 році становила 42 і 58 % відповідно. Це пояснюється  зростанням рівня довіри іноземних  партнерів до українських імпортерів.

 

Приймаючи до уваги економічну ситуацію в країні та її положення у світовій економіці, навіть не вдаючись до аналізу  статистичних даних, можна прийти до висновку, що акредитиви по імпортним  поставкам відкриваються виключно в безвідкличній формі. Враховуючи недосвідченість роботи наших підприємств  на світовому ринку та можливу  некоректність у поведінці їх контрагентів, банк «Укрексімбанк» рекомендує використовувати у розрахунках за експорт також лише безвідкличні акредитиви. Як свідчить практика, за останні роки цим банком не було проведено розрахунків з використанням відкличного акредитиву.

Необхідно зазначити, що валютою, в  якій здійснюється фактична сплата за товар, як правило обирається вільноконвертована валюта. Найбільш популярними валютами платежу є долар США та євро. Їх процентне відношення до інших  валют, що використовуються при укладанні  акредитивних угод з банком «Укрексімбанк» на кінець 2009 року складало 68% і 28% відповідно (рис. 3.3).

Рисунок 3.3 – Структура акредитивних операцій за валютами проведених банком «Укрексімбанк» на кінець 2009 року

 

Для того, щоб прослідкувати масштаби здійснення розрахунків акредитивами «Укрексімбанк», розглянемо потенційні зобов’язання банку кредитного характеру (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 – Потенційні зобов’язання з кредитування ВАТ «Укрексімбанк» за період з 2006 по 2009 роки, тис. грн.

Найменування статті	Рік
	2006	2007	2008	2009
Гарантії надані	431384	940882	2117327	2321263
Зобовязання з кредитування, що надані	2622469	3184742	3482461	2576878
Акредитиви	557219	916070	947544	645935
Авалі	96729	109352	76678	172147

 

Прослідкуємо динаміку потенційних  зобов’язань у розрізі акредитивів  на графіку (рис. 3.4).

 

Рисунок 3.4 – Динаміка обсягу зобов’язань  за акредитивами ВАТ «Укрексімбанк» за період з 2006 по 2009 роки

 

Станом на 01.01.2008 р. зобов’язання кредитного характеру в частині  акредитивів, складають 916 070 тис. грн., що на 358 851 тис. грн. перевищує такі ж зобов'язання станом на 01.01.2007 р. Таким чином, протягом 2007 року обсяги платежів за акредитивами зросли на 65 %. Тенденції росту платежів спостерігалися і протягом наступного 2008 року, хоча і менш значними темпами – майже на 4 %. Натомість у 2009 році на фоні погіршення економічної ситуації у світі відбувається зменшення і обсягів платежів за акредитивами з 974 544 тис. грн. на початок 2009 року до  645 935 тис. грн. на початок 2010 року, тобто майже на 32 %.

 

 

3.3. Тарифна політика банків  України для акредитивних операцій

 

 

На сьогодні українські банки  здійснюють свою діяльність в умовах жорсткої та постійно зростаючої конкуренції, тому задля ефективної діяльності банку  необхідно знати той сегмент ринку, на якому він діє, рівень конкуренції, лідерів на цьому ринку; знати потенційну ємність ринку та можливості самого банку.

Це є загальними принципами діяльності банку на будь-якому фінансовому  ринку, і тому, враховуючи та оцінюючи той чи інший його сегмент, банк повинен  визначитися зі стратегією, яка, в  свою чергу, впливатиме і на тарифну  політику банку.

Так, умовно кажучи, банк може обрати або стратегію лідера на ринку, або стратегію наслідування дій  конкурентів. Залежно від цього  він може або розробляти і впроваджувати  нові послуги, змінювати та впроваджувати  нові форми обслуговування, що дасть  змогу банку збільшити обсяги продажу того чи іншого продукту, блокуючи ринок від входження нових конкурентів та не даючи змоги існуючим конкурентам зайняти стійкі позиції на ринку, або навпаки, лише швидко реагувати на зміни та нововведення конкурентів, вивчати слабкі місця у стратегії лідера та постійно коригувати свою власну стратегію, щоб не відставати від нього [29].

При цьому банк, незалежно  від обраної стратегії, повинен, на нашу думку, по-перше, вміти сконцентровувати необхідні ресурси для ефективних дій, по-друге, використовувати будь-яку  можливість для перехоплення ініціативи у конкурентів, по-третє, вміти маневрувати  існуючими ресурсами та можливостями для досягнення поставлених цілей, по-четверте, проводити гнучку політику планування, враховуючи всі зміни  у зовнішньому середовищі банку.

Ті самі принципи та підходи, які зазначені вище, банк повинен  враховувати й при здійсненні документарних операцій. Тому, щоб  бути конкурентоспроможним на ринку  банківських послуг за документарними операціями, банку недостатньо встановити привабливі тарифи комісійних винагород, необхідно також проводити й  інші заходи, що дають переваги перед  конкурентами, а саме:

• проводити операції за акредитивами швидше, ніж роблять це інші банки (прискорення проведення операцій можливе за рахунок таких заходів, як автоматизація операцій, розроблення оптимальних схем платежів, стандартизація форм, бланків, заяв, процедур тощо);
• проводити операції за акредитивами більш кваліфіковано, ніж це роблять інші банки, насамперед, за рахунок розроблення та здійснення в інтересах клієнтів оптимальних схем розрахунків за складними операціями, надавати високопрофесійні консультації, постійно підвищувати кваліфікаційний рівень фахівців тощо;
• проводити постійний моніторинг на ринку документарних операцій та швидко реагувати на зміни й тенденції цього ринку (це стосується змін у міжнародному та національному законодавстві, появи нових можливостей у банків щодо проведення тих чи інших операцій, розробки нових послуг тощо);
• враховувати міжнародну практику проведення акредитивних операцій (насамперед, це полягає у вивченні досвіду роботи провідних іноземних банківських установ, проведенні та участі у різноманітних семінарах, круглих столах спільно з такими банками);
• постійно проводити роботу з існуючими та потенційними клієнтами щодо їх залучення на обслуговування за акредитивними операціями і збільшувати обсяги їх застосування; встановлювати конкурентоспроможні тарифи комісійних винагород за цими операціями, враховуючи середній рівень тарифів на ринку документарних операцій [19]

Тому, враховуючи вищенаведене, тарифну політику банку для документарних (у тому числі акредитивних) операцій має бути спрямовано, по-перше, на зміцнення  конкурентної позиції банку на ринку  документарних операцій відповідно до його стратегічних пріоритетів та завдань, по-друге, на створення сприятливих  для клієнтів умов співробітництва  з банком, і, по-третє, підвищення ефективності діяльності банку загалом. При цьому  середній рівень тарифів комісійних винагород банків на ринку документарних  операцій є загальновідомим, а основне  завдання банків-відстежувати зміни у тарифах їх конкурентів. Слід зазначити, що тарифи також можуть залежати і від політики керівництва того чи іншого банку. Деякі банки можуть встановлювати для клієнтів незмінні тарифи, а для певної групи, що належить до категорії VIP, розробляти особливі знижені (пільгові) тарифи комісійних винагород. Крім того, клієнтів можуть приваблювати і програми фінансування їх операцій з використанням акредитивів (причому фінансування як експорту, так і імпорту).

Тому в узагальненому  вигляді банки при встановленні комісійних винагород для документарних  операцій та для інших видів діяльності можуть встановлювати різні види тарифів, які, на нашу думку, умовно можна  поділити на три групи: базові тарифи (діють у всіх філіях та відділеннях  банку); регіональні тарифи (діють на окремих регіональних ринках); індивідуальні тарифи (діють для окремих клієнтів чи їх груп).

Як зауважено вище, банк може встановлювати пільгові ставки комісійних винагород для певних категорій клієнтів. Проте процедура встановлення таких комісій досить тривала і потребує узгодження та затвердження з багатьма підрозділами банку та його керівництвом. Тому для спрощення цієї процедури, на наше переконання, необхідно одразу передбачати можливість встановлення пільгових комісій у тарифах комісійних винагород банку. Це дасть змогу банку за певних обставин та у разі проведення нестандартних операцій швидко змінювати та встановлювати спеціальні комісії.

Принцип побудови тарифів  комісійних винагород за документарними акредитивами у банках однаковий, а  види комісій відображають увесь  життєвий цикл акредитива - від подання заяви на відкриття акредитива до отримання експортної виручки або ануляції. Оскільки операції за акредитивами розтягнуті за часом і включають кілька етапів проведення, комісії можуть нараховуватися і стягуватися поступово під час проведення кожного етапу операції. В Додатку Ж наведені основні банківські комісії за документарними акредитивами. Для спрощення сприйняття даних розділимо комісійні винагороди за експортними та імпортними акредитивами.