Організація розрахунків акредитивами

На відкриття непокритого  акредитива платник подає заяву  в чотирьох примірниках. У реквізиті  заяви «Вид акредитива» має додатково  зазначатися — «непокритий». Перший примірник заяви в цьому разі обліковується банком-емітентом за позабалансовим рахунком, призначеним для обліку непокритих акредитивів. Виконуючий банк обліковує примірник заяви або повідомлення, отриманий від банку-емітента, за відповідним позабалансовим рахунком, призначеним для обліку акредитивів. Такий облік здійснюється окремо від обліку повідомлень про відкриття покритих акредитивів.

Банк-емітент інформує виконуючий (авізуючий) банк про відкриття акредитива електронною поштою (електронне повідомлення) або іншими засобами зв'язку, передбаченими  договорами між банками, заявою чи повідомленням. Заяву та повідомлення надсилає не пізніше наступного робочого дня  після отримання заяви від  клієнта. Повідомлення має містити  номер акредитива, усі його умови, спосіб платежу, місце виконання  та термін дії акредитива. У повідомленні повинні чітко зазначатися повноваження авізуючого банку щодо виду акредитивної операції. Якщо в повідомленні банку-емітента, надісланого електронною поштою чи іншими засобами зв'язку, не зазначено  «подробиці далі», то його поштове підтвердження  не потрібне, і в разі його надходження  воно не береться до уваги, а робочим  документом є це електронне повідомлення. Якщо в такому повідомленні зазначено  «подробиці далі», воно має лише інформативний  характер, і робочим документом є  заява, надіслана поштою або доставлена іншим звичайним способом зв'язку згідно з Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських  установ спецзв'язком Державного комітету зв'язку та інформатизації України. Про відкриття та умови акредитива виконуючий (авізуючий) банк повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання  повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку) [16].

Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку  потрібні документи, передбачені умовами  акредитива, разом з реєстром документів за акредитивом. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи  щодо дотримання всіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з умов не здійснює виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара, і надсилає повідомлення до банку-емітента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. Зазначене повідомлення має містити повний перелік розбіжностей з умовами акредитива, виявлених під час перевірки.

До таких розбіжностей належать:

1. неправильно оформлені транспортні документи;
2. відсутність у транспортному документі вказівок про оплату фрахту або інших транспортних витрат;
3. неправильний розмір суми оплати за акредитивом;
4. страхування пізніше дати відвантаження товару;
5. характеристика товару в рахунку не відповідає умовам акредитива;
6. вага і ціна товару, що вказані в документах, не відповідають умовам акредитива;
7. у рахунку вказані витрати, не передбачені умовами акредитива;
8. не подані оригінали деяких документів або необхідна кількість їх копій [19].

Виконуючий банк не може взяти такі документи до виконання. Документи повертаються бенефіціару  на доопрацювання для переоформлення у супроводі спеціального листа, в якому вказуються всі виявлені розбіжності. Також повертаються на доопрацювання бенефіціару і  документи, подані до оплати після закінчення терміну дії акредитива.

Таким чином, у разі неотримання  відповіді протягом семи робочих  днів після відправлення повідомлення або надходження негативної відповіді  виконуючий банк повертає бенефіціару  всі документи за акредитивом, зазначивши причини повернення документів і  засвідчивши цей запис підписами  відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, і відтиском штампа банку. Не приймаються  до оплати за акредитивом документи, які мають розбіжності з умовами  акредитива або зміст яких суперечить один одному. Заявнику акредитива рекомендується зазначати в умовах акредитива: ким  має оформлятися (засвідчуватися тощо) кожний документ, що вимагається умовами акредитива, та його зміст. Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредитива, то для його здійснення уповноважена особа заявника має подати бенефіціару: документ, що засвідчує її особу; зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива (якщо його немає у виконуючому банку); доручення, видані заявником акредитива, щодо її повноважень [21].

У виконуючому банку відповідальний виконавець перевіряє наявність  акцептного напису та відповідність  його поданому зразку. Виплати бенефіціару  за акредитивом, кошти за яким заброньовано у виконуючому банку, здійснюються з аналітичного рахунка "Розрахунки за акредитивами". Списання коштів з  цього рахунка виконуючий банк здійснює на підставі першого примірника реєстру  документів за акредитивом, наданого разом  з іншими документами, що відповідають умовам акредитива.

Перший примірник реєстру  документів за акредитивом залишається  в документах дня виконуючого  банку, другий (з відповідними позначками банку про дату одержання та виконання) видається бенефіціару, третій та четвертий  примірники разом з документами, передбаченими умовами акредитива, надсилаються до банку-емітента, в якому  третій примірник використовується для списання суми заяви з відповідного позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів, а четвертий  видається заявнику акредитива разом  з іншими документами за акредитивом. Якщо виконуючий банк за рахунок заброньованих  коштів оплатив документи з розбіжностями  без повідомлення банку-емітента та отримання відповідних повноважень  і в разі подальшої відмови  банку-емітента від оплати зазначених документів, виконуючий банк зобов'язаний відшкодувати сплачену суму. Виконуючий банк під час використання акредитива, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, перевіряє за дорученням цього банку  виконання всіх умов акредитива за поданим бенефіціаром реєстром документів щодо акредитива та інших документів, передбачених ним. Четвертий примірник  реєстру (з потрібними позначками банку  про дату одержання) виконуючий банк видає бенефіціару, третій — використовує для списання суми заяви на акредитив з відповідного позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів (після надходження коштів від банку-емітента), перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами надсилає до банку-емітента. Банк-емітент, перевіривши виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» і перераховує їх на рахунок бенефіціара. Перший примірник реєстру документів за акредитивом банк-емітент зберігає в документах дня банку, а другий (з необхідними позначками банку про дату одержання та виконання) — видає заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом [6].

Якщо своєчасно одержати кошти з рахунка заявника акредитива неможливо (у разі оплати за акредитивом  за рахунок кредиту), банк-емітент  до вирішення цього питання згідно з умовами договору обліковує  заборгованість заявника акредитива за балансовим рахунком, призначеним для  обліку короткострокових кредитів. Одночасно  банк-емітент списує з відповідного позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів, суму, виплачену  за акредитивом бенефіціарові.

У всіх акредитивах обов'язково має передбачатися дата закінчення терміну і місце подання документів для платежу. Дата, яку зазначено  в заяві, є останнім днем для подання  бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива. Якщо в акредитиві не вказана остання дата подання  документів, тоді вона збігається з  датою закінчення терміну акредитива. Термін між датами видачі відвантажувальних  документів та їх подання в банк повинен становити максимум 21 день, якщо акредитивом не передбачено  більший проміжок часу. Якщо дата закінчення терміну акредитива припадає на вихідні  або святкові дні, то термін подання  документів подовжується до наступного робочого дня [21].

У день спливу терміну дії  акредитива, кошти за яким заброньовано у виконуючому банку, останній наприкінці операційного дня меморіальним ордером списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» та перераховує в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли. Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива та списує певну суму з відповідного позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів. Про закриття непокритого акредитива через закінчення терміну його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв'язку, передбаченими договором між банками, та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів. Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує відповідну суму з позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів. Акредитив, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, закривається ним після закінчення терміну, зазначеного в акредитиві, з додаванням нормативного терміну проходження документів спецзв'язком від виконуючого банку до банку-емітента або після отримання від виконуючого банку підтвердження про невиконання акредитива. Наприкінці операційного дня банк-емітент меморіальним ордером перераховує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для їх списання з відповідного позабалансового рахунка, призначеного для обліку акредитивів. Анульований банком-емітентом відкличний акредитив закривається в день надходження повідомлення про його анулювання в такому самому порядку [25].

Завершальними операціями акредитиву є видача документів покупцю і надання виписки за рахунком покриття. Виписки за рахунком покриття за акредитивом надаються автоматично після проведення всіх платежів за акредитивом або по закінченні терміну його дії [20].

2.3. Кредитне обслуговування контрагентів на основі акредитиву

2.3.1 Кредитування імпорту

Документарні акредитиви в міжнародній торгівлі використовуються не лише як ефективна та безпечна форма  розрахунків, що здатна захистити інтереси учасників угоди, а й як інструмент короткострокового кредитування для  експортера та імпортера.

Реалізація кредитної  функції акредитиву передбачає те, що він може виступати як інструмент короткострокового кредитування сторін розрахункової угоди. У такому випадку  він виступає основою прийнятого на себе банком абстрактного боргового  зобов’язання [18].

У міжнародній банківській  практиці кредитування імпортера зазвичай здійснюється банком шляхом використання механізмів пост-імпортного кредитування, відкриття акредитивів на непокритій основі та кредитування відстрочкою  платежу.

У випадку пост-імпортного кредитування, схема якого наведена у додатку Е, здійснюється процедура, що являє собою операцію, коли оплату по акредитиву, який виконується шляхом платежу по пред’явленню документів, здійснює іноземний банк під зобов’язання банка-емітента надати грошові кошти  через певний час (як правило, 90, іноді 180 днів). У свою чергу банк-емітент  вимагає надання фінансового  покриття від клієнта в момент виникнення необхідності погашення  зобов’язань перед іноземним  банком. Даний вид кредитування використовується клієнтом у тому випадку, якщо товарний кредит не може бути наданий продавцем  або якщо вартість такого кредиту  дуже висока [7].

Пост-імпортне кредитування, схема якого наведена у Додатку  Г, здійснюється за рахунок кредитних  ліній іноземних банків, тобто  український банк організовує імпортеру  відстрочку платежу за рахунок кредитів іноземних банків. У цьому випадку  український імпортер виставляє  через свій банк акредитив, підтверджений першокласним банком, з оплатою одразу після надання експортером документів. Іноземний банк через відкриту кредитну лінію підтверджує акредитив, емітований українським банком та надає відстрочку платежу. Вартість такого акредитива для українського імпортера буде більшою з моменту оплати іноземним банком документів, ніж до моменту оплати у порівнянні з простим підтвердженням, але за рахунок залучення ресурсів західного банку вона може бути меншою, ніж в Україні. Український імпортер платить комісію вітчизняному банку за випуск непокритого акредитива та комісії іноземному банку за підтвердження акредитива без покриття до моменту оплати акредитива і фінансування з дати оплати документів до дати отримання відшкодування від українського банку [6].

Відкриття банками акредитивів  на непокритій основі за своєю суттю  означає «кредитування до відвантаження». Оскільки у такий спосіб імпортер отримує фінансові ресурси, що дозволяє йому організувати реалізацію свого  контракту, не відволікаючи на цей період оборотні кошти і одночасно надаючи  контрагенту гарантію реалізації контракту  і виконання своїх платіжних  зобов’язань. Оскільки за своєю економічною  суттю дана операція відноситься  до активних банківських операцій, то для банку досить важливим є  мінімізації власних кредитних  ризиків. З цією метою перед здійсненням  фінансування клієнт банку повинен  пройти процедури оцінки його кредитоспроможності, в результаті чого від нього може вимагатися додаткове забезпечення [19].