Оцінка експортного потенціалу інновацій машинобудування

Оцінка експортного потенціалу інновацій машинобудування 

 

Експортний потенціал продуктових  інновацій значною мірою залежить від показників конкурентоспроможності продукту, підприємства-виробника та країни-виробника [8, с. 160]. Для формування методики його оцінки цілком необхідно провести аналіз існуючих методичних підходів.

А. О. Фатенок-Ткачук [3, с. 78] виділяє чинники, які впливають на формування експортного потенціалу підприємства. Так, ці чинники вона розбиває на три групи: інноваційно-ділова активність підприємства; підвищення економічного потенціалу суб’єктів господарювання; підтримка та стимулювання підприємств із високим експортним потенціалом на рівні держави. Проте жодних методик оцінки або ж напрямків їх врахування  А. О. Фатенок-Ткачук не наводиться.

В. П. Близнюк [1], використовуючи "індексну модель", вказує, що експортний потенціал підприємства можна визначити через аналіз та прогноз стану макросередовища, мікросередовища та можливостей підприємства до адаптації. Оцінку макросередовища цільових міжнародних ринків вона проводить за шістьма показниками: обсяг та частка імпорту оцінюваних продуктів, рівень вхідного бар’єру, купівельна спроможність суб’єктів ринку та частка імпорту у загальному обсязі споживання на кожному з їх ринків. До показників мікросередовища пропонується залучати чотири показники: коефіцієнт рентабельності продажу, рівень маркетингового тиску, середньоринкову ціну оцінюваних продуктів, відносний темп розвитку кожного з ринків. Оцінка ж можливостей підприємства ведення конкурентної боротьби за досягнення своїх цілей, на думку В.П. Близнюк, повинна визначатися через показники: можливість (тобто потенціал) поставки продукту відносно його загального імпорту на ринок; можливість маркетингового супроводу відносно ринку; можлива ціна підприємства відносно ціни ринку. Як видно з наведених показників, вони не стільки призначені для оцінки експортного потенціалу, як для оптимізації портфеля замовлень підприємства. Крім того, якщо ж відомий обсяг збуту підприємства – то цей показник і буде становити основу його експортного потенціалу, оскільки саме експортний потенціал за своїм змістом може оцінюватись в натурально-речовій та вартісній формі. І останнє, необхідно відрізняти термін "потенціал" від економічної категорії "конкурентоспроможність", яка в [9, с. 8] визначається як "найважливіша комплексна ринкова характеристика товару, його здатність бути проданим на конкретному ринку в певні терміни за наявність аналогічних товарів-конкурентів", яка є відносною характеристикою та виражається в балах. або ж не має вимірника.

Схожий підхід до оцінки наведений  і в роботі [2]. Розраховуючи перспективний  експортний потенціал, М. Б. Швецова використовує показник "ємність ринку", який безпосередньо й можна вважати експортним потенціалом підприємства. Вона не наводить ані порядок його розрахунку, ані джерел даних для розрахунку. Окрім того, зважуючи на показник конкурентоспроможності продукції на ринку, вона зовсім не враховує спроможність підприємства до експорту.

Т. М. Мельник у роботі [4, с. 233] стверджує, що до складових експортного потенціалу належать: потенціал внутрішніх ресурсів (функція від техніко-технологічної бази, кваліфікації кадрів, методів управління, фінансів); потенціал цільового зарубіжного ринку; умови виходу на ринок, які охоплюють національні (торговельна політика країни, система підтримки експортного виробництва) та зовнішні умови (торговельний режим країни експортування). Дійсно, ці чинники справляють вплив на формування експортного потенціалу. Однак Т. М. Мельник лише вказує на існування функціональної залежності експортного потенціалу від цих показників, без подальшої її формалізації. Тому практично використати підхід не вбачається можливим.

Для прогнозування експорту, А. П. Кірєєвим пропонується використовувати регресійні рівняння попиту та пропозиції [5, с. 435-436]. Відповідно, попит на національні продукти країни визначається на основі суми зважених на поправочні коефіцієнти реального світового ВВП та індексу експортних цін. Це рівняння побудоване на припущенні про існування глобальних циклів розвитку країн. Насправді ж країни розвиваються локально: навколо "країн-центрів" виробництва та експорту товарів знаходяться "країни-супутники", що мають схожі показники стану економіки через наявність тісних торгівельних зв’язків між ними.  

Регресійну модель щодо ілюстрації експортного потенціалу в своїй  роботі [6] наводить і В. М. Богомазова, яка описує експорт країни на основі трьох змінних: номінального курсу гривні до долара США, надходжень в Україну прямих іноземних інвестицій та темпів зростання промисловості та сільського господарства (з лагом в чотири квартали). На нашу думку така модель неповно характеризує можливості прогнозування експорту України, оскільки, по-перше; на експорт України незначним чином впливає номінальний курс гривні щодо долара США (проаналізувавши дані за 2000-2009 рр. можна виявити, що коефіцієнт кореляції між цими показниками є лише 0,011); по-друге; не доречно брати узагальнений коефіцієнт зростання промисловості та сільського господарства через різний вклад цих галузей в експорт України. Лише прямі іноземні інвестиції, як показав аналіз, дійсно впливають на обсяг експорту (коефіцієнт кореляції становить 0,79; коефіцієнт кореляції між експортом машинобудування та прямими іноземними інвестиціями – 0,94). Це й не дивно враховуючи, що тільки у 2009 р. обсяг прямих іноземних інвестицій був більше 3,88 % від ВВП  України[1]. По при все, за значної нестабільності в державі, практично скористатися регресійними моделями досить складно, оскільки економічна ситуація змінюється дуже швидко. Тому в таких умовах й набули поширення індикативні, факторні та експертні моделі оцінки.

Інший підхід до оцінки експортної спроможності вжито Р. Хаусманном (R. Hausmann) та Б. Клінгером (B. Klinger) [7]. Розглядаючи "товарний простір" світового експорту, вони зазначають, що рівень конкурентоспроможності країни залежить від того продуктового кошику, що вона експортує.  Чим більша частка високотехнологічних продуктів країни у світовому експорті, тим більш конкурентоспроможною вона буде. Це положення доводилось аналізом статистичних даних понад 100 країн. Розвиваючи свою думку Р. Хаусманн (у співавторстві з C. A. Хайдалго (C. A. Hidalgo) [12]) стверджує, що на потенціал експорту продуктів впливає рівень доходу країни (а саме – ВВП): високотехнологічні продукти можуть експортувати країни з високим рівнем доходу.

Зрозуміло, що дана теза не може однозначно і безумовно бути сприйнятою для  окремих країн. Ми вирішили перевірити ці твердження для умов України. Якщо правильна гіпотеза Н₀ про відсутність зв'язку між показниками експорту машинобудування та ВВП країни, то коефіцієнт кореляції cor = 0. В іншому випадку необхідно прийняти альтернативну гіпотезу Н₁ про існування певного зв'язку між цими показниками. Дані для розрахунку наведено в табл. 1. Використовуючи Microsoft Office Excel 2003, розраховується коефіцієнт кореляції, який склав 0,97 (табл. 2), що засвідчує правильність гіпотези Н₁ та безумовний зв'язок між обсягом експорту машинобудування та ВВП країни.

Виходячи з зазначеної наукової роботи, може бути висловлена гіпотеза і про те, що обсяг експорту країни залежить від показників її конкурентоспроможності (фор. 1), для перевірки якої також необхідно провести кореляційний аналіз. 

 

E_{п кр} = ВВП · І_кр · α,                                                                                                                                                            (1) 

 

де    E_{п кр} – експортний потенціал країни, грош. од.;

ВВП – реальний валовий внутрішній продукт країни, грош. од.;

І_кр – інтегральна оцінка експортної конкурентоспроможності країни;

α – поправочний коефіцієнт. 

 

Наведена формула дає змогу  розрахувати потенціал непрямим методом. Оскільки експортний потенціал в цілому для країни розрахувати досить складно (через необхідність оцінки усіх показників геополітичної складової потенціалу: фізичні, економічні та політичні показники), то використовуючи це рівняння досить швидко та легко отримати шукане значення.  

 

Таблиця 1. Показники та індекси конкурентоспроможності України  [11, 13, 14]

Показник	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Обсяг експорту  підгрупи 84 (котли, машини, апарати і механічні пристрої) , тис. дол. США	872 342	1 248 584	1 281 610	1 426 113	1 801 927	1 924 545	2 051 504	2 738 329	3 497 779	2 786 960
ВВП України, тис. дол. США	31 261 527	38 009 345	42 392 896	50 132 953	64 883 061	86 142 018	107 753 069	142 719 010	179 992 406	113 545 184
Index of Economic Freedom	47,8	48,5	48,2	51,1	53,7	55,8	54,4	51,5	51,0	48,8
Trade Freedom	70,0	70,0	71,0	74,6	74,4	76,2	77,2	77,2	82,2	84,0
Fiscal Freedom	62,3	63,8	66,1	67,1	67,5	83,0	90,2	83,6	79,0	77,0
Monetary Freedom	63,0	62,3	58,2	64,0	74,5	76,2	72,9	68,4	69,9	68,1

 

 

Варто зазначити, що методик оцінки конкурентоздатності розроблено доволі багато. До організацій, які займаються проблемою ранжування країн за ступенем їх конкурентоспроможності, можна віднести: A.T. Kearney, The Caux Roundtable (country ranking by Social Capital Achievement), the Country Indicators for Foreign Policy project, The Economic Freedom Network, Globalproduction.com, International Institute for Management Development (IMD), globalEDGE™, the World Economic Forum (WEF), The World Bank та ін. Проте не всі показники з тих, що використовуються вказаними організаціями, пристосовані для аналізу експортного потенціалу продуктових інновацій машинобудування. Це пов’язано і з специфічним спрямуванням методик оцінки (наприклад, індекс політичної свободи), а також – недостатністю статистичної бази.

Обравши кілька показників (табл. 1) та провівши їх кореляційний аналіз для українського машинобудування з допомогою Microsoft Office Excel 2003 (табл. 2), можна побачити, що експортний потенціал країни залежить від свободи торгівлі (Trade Freedom) та свободи оподаткування (Fiscal Freedom). 

 

Таблиця 2. Кореляційний аналіз показників та індексів конкурентоспроможності України

	Обсяг експорту  підгрупи 84 (котли, машини, апарати і механічні пристрої)	ВВП України	Index of Economic Freedom	Trade Freedom	Fiscal Freedom	Monetary Freedom
Обсяг експорту  підгрупи 84 (котли, машини, апарати і механічні пристрої)	1
ВВП України	0,973910982	1
Index of Economic Freedom	0,257883430	0,317357	1
Trade Freedom	0,912095667	0,848579	0,264512	1
Fiscal Freedom	0,672200131	0,756002	0,658733	0,661052	1
Monetary Freedom	0,478767949	0,495298	0,887158	0,51056	0,673436	1

 

 

Отже, інтегральну оцінку експортної конкурентоспроможності країни-виробника можна визначити за формулою 2. 

 

І_кр = TF · FF,                                                                                                                                                                      (2) 

 

де

TF – показник свободи торгівлі країни;

FF – показник свободи оподаткування країни; 

 

Після інтегральної оцінки експортної конкурентоспроможності країни-виробника можна перейти  і до інтегральної оцінки експортної конкурентоспроможності підприємства або ж галузі. Варто зазначити, що саме такий рівень оцінки найбільш опрацьований науковцями. Проте, все ж таки залишається невирішеною задача розроблення та використання дієвої методики оцінки експортного потенціалу підприємств машинобудування.

Спроможність ж підприємств  до експорту визначається передусім фінансовими та виробничими можливостями підприємств. Це твердження підтверджується статистичними даними. Так, використовуючи програмний продукт StatSoft STATISTICA 8.0.360, можна провести багатомірний факторний аналіз (табл. 3) даних машинобудівних підприємств. Це дає змогу зробити такі висновки:

- на потенціал експорту (фактор 1) впливають: середня кількість  працівників на підприємстві; сума  власного капіталу; обсяг доходу  від реалізації продукції; основні  засоби. Отже, можна стверджувати, що  потенціал експорту беззаперечно залежить від розміру підприємства: чим більше підприємство, тим більші й можливості експортування; 

 

Таблиця 3. Факторний аналіз експортного потенціалу підприємств  машинобудування

Показник	Фактор 1	Фактор 2	Фактор 3
Середня кількість працівників (чол.)	-0,930660	0,107188	-0,148110
Будинки, споруди та передавальні пристрої, тис. грн	-0,871310	0,429083	0,022334
Машини та обладнання, тис. грн	-0,819230	0,505225	0,115372
Транспортні засоби, тис. грн	-0,785410	0,424349	-0,260240
Основні засоби, тис. грн	-0,872820	0,410055	0,106608
Готова продукція, тис. грн	-0,741490	-0,580830	0,171590
Власний капітал, тис. грн	-0,977050	0,146862	-0,077930
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн	-0,956980	-0,167580	0,060190
Прибуток (збиток) від звичайної  діяльності до оподаткування, тис. грн	-0,395120	-0,813130	-0,146590
Довгострокові зобов’язання, тис. грн	-0,692630	-0,443570	0,527857
Поточні зобов’язання, тис. грн	-0,537000	-0,763010	-0,312820
Експорт, %	-0,929230	-0,099970	-0,121810
Expl.Var	7,883052	2,636197	0,566788
Prp.Totl	0,656921	0,219683	0,047232