Напрямки та перспективи удосконалення освітянського комплексу України

     Таблиця 2.2.

     П’ять найкращих ВНЗ України

     Під час складання рейтингу ВНЗ використовувалися думки представників 953 компаній-роботодавців, експертів-практиків і 1129 випускників вищих навчальних закладів.

     За  теорією ЮНЕСКО рейтинг найкращих  ВНЗ України станом на 2009 рік виглядає дещо іншим ніж рейтинг складений  українськими маркетинговими компаніями (дивись таблиця 2.3.). У методиці, яку використовує кафедра ЮНЕСКО, діяльність ВНЗ визначають за допомогою інтегрованого індексу рейтингової оцінки. Він складається з трьох комплексних критеріїв: індекс якості науково-педагогічного потенціалу, індекс якості навчання та індекс міжнародного визнання.

     Таблиця 2.3.

     Рейтинг вищих навчальних закладів України  від ЮНЕСКО на 2009р.

     З обох рейтингів найбільше виділяються  ВНЗ Києва. І це не дивно, Київ –  столиця України, бізнес й учбовий  центр. В столиці налічується 527 загальноосвітніх закладів з 245851 учнів (дивись табл.2.4. ),  82 ВНЗ з 208408 студентами.

     Та  не тільки Київ багатий освітянським комплексом, Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Львівська області теж багаті загальноосвітніми й вищими навчальними  закладами (дивись табл.2.5.) [18]. 
 

     Таблиця 2.4.

Поділ ЗНЗ  Києва по районам

     Станом  на 2009р. в Україні налічується  близько 21тис. ЗНЗ. З них в вінницькій області – 995, волинській області  – 784, дніпропетровській області  – 1000, донецькій області – 1118, житомирській області – 851, закарпатській області  – 696, запорізькій області – 631, івано-франківській області – 743, київській області  – 772, кіровоградській області – 583, луганській області – 730, львівській області – 1429, миколаївській області  – 603, одеській області – 898, рівненській  області – 710, сумській області – 617, тернопільській області – 887, харківській  області – 908, херсонській області  – 544, хмельницькій області – 1028, чернівецькій області – 443, чернігівській області  – 717, в місті Севастополі – 67, в АРК – 577 [24].

     Можна зробити висновок, що кількість ЗНЗ  справедливо розподілені по кількості  населення регіону. Таке узагальнення можна приписати й до кількості  й розподілу ВНЗ України.

     Таблиця 2.5

     Кількість ВНЗ по регіонам

     Розділ 3. Напрямки та перспективи  удосконалення освітянського  комплексу України 

     Потреба в пізнанні - одна з головних людських потреб, на основі якої відбувається освоєння індивідом багатовікового людського  досвіду. У різні періоди життя  людини змінюються об'єкти його інтересу, форми і способи придбання  знань, проте потреба в пізнанні як внутрішньо властиве людині властивість, з роками не тільки не притупляється, але і отримує свій подальший  розвиток. Останніми роками в психологічній  науковій літературі питанням мотивації  учбової діяльності приділяється особлива увага. Це не випадково, оскільки питання  про мотиви - це по суті питання про  якість учбової діяльності. Переважання  зовнішніх, утилітарних мотивів  веде до того, що учення набуває формальний характер, відсутній творчий підхід, самостійна постановка учбових цілей. Відомо, що саме негативне або байдуже  відношення до учення може бути причиною низької успішності або неуспішності учня. Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти є побудова такого процесу учення, який міг  би бути основою формування мотиваційної сфери учнів. У зв'язку з цим  виникають суперечності між існуючим станом мотивації учення у студентів  вузу і сучасними вимогами до їх учбової активності; між потребами  практики в науково обґрунтованих  рекомендаціях по управлінню мотиваційною сферою студентів і відсутністю  достатніх для цього науково-психологічних  знань [16].

     Формування  повноцінної особистості студента має важливе практичне значення. Це підкреслюється науковими працями  низкою авторів Формування особистості  людини відбувається у продовж всього її життя, а саме у вищій школі  закладаються основні особисті якості фахівця, у подальшій професійній  діяльності відбувається «подальша  шліфовка як особистості». До числа  найважливіших якостей особистості  сучасного фахівця можна віднести ініціативу та відповідальність, спрямованість  до новаторських рішень, потреба у  постійному оновленні своїх знань. В процесі навчання студент зштовхується з низкою проблем психолого-педагогічний аспект яких зв'язаний з пристосуванням до нової дидактичної ситуації, принципово відрізненої від шкільної формами  та методами організації учбового процесу. Ця новизна та пов'язані з нею труднощі створюють свого роду дидактичний бар'єр, який повинен бути подоланий. З цього слідує, що у розвитку особистості майбутнього фахівця важливе значення має формування позитивних мотивів та дійсних цілей, оскільки мотиви та цілі являються важливими детермінантами діяльності. Структура мотивів студента, сформована у час навчання, стає стержнем особистості майбутнього фахівця. Отже, розвиток позитивних навчальних мотивів - невід'ємна складова частина виховання особистості студента [17].