Місце малих підприємств в системі ринкових відносин

Розділ 3. Вдосконалення діяльності малих підприємств

3.1. Проблеми діяльності малих  підприємств

Через фінансові наслідки економічної  кризи в 2008 – 2009 рр. в Україні спостерігалось різкий спад обсягів діяльності малих підприємств. Найбільше падіння припадало на 2010 р. (зменшення на 5,5 % у порівнянні з 2009 р.) та 2011 р. (на 8,9 % у порівнянні з 2010 р.). Кількість малих підприємств в Україні з 75 на 10 тис. наявного населення у 2009 р. скоротилась до 71 у 2010 р. та до 63 у 2011 р, що відповідає показникам 2005 р.

У післякризовий період, коли уряд намагався стабілізувати макроекономічні показники, розвиток та підприємств малого бізнесу фактично занепала. Так, у 2010 р. рівень фінансування заходів з підтримки з обласних бюджетів становив тільки 43 % до кризового рівня показників.

Розвиток малого підприємництва на регіональному рівні пригальмовують наступні системні проблеми:

I. Вплив системних проблем,  що супроводжують розвиток малого  підприємництва на загальнодержавному рівні:

1. Недостача матеріальних ресурсів у суб’єктів малого підприємництва як наслідок:

- недостатня фінансова підтримка з боку держави;

- погане регулювання можливості кредитування малого підприємництва та високої вартості кредитних ресурсів;

2. Відсутність чіткої системи податкових пільг для суб’єктів малого підприємництва.

3. Недостатня допомога  з боку держави у просуванні  продукції вітчизняних малих  підприємств на закордонні ринки,  незначне залучення малого бізнесу  до виконання державних замовлень.

4. Недосконалість нормативно-правового  забезпечення розвитку малого  підприємництва, зокрема, у сфері  обліку та звітності суб’єктів  малого підприємництва.

5. Нерівні умови господарювання  малих та великих підприємств  на ринку, у т.ч.: різні стартові  можливості щодо доступу до фінансових ресурсів та державних інвестицій; нестача інформації; брак коштів на освоєння нової продукції та отримання сучасних технологій тощо.

II. На регіональному  та місцевому рівні:

1. Недостатнє (негарантоване  та несистематичне) фінансування регіональних програм підтримки і розвитку малого підприємництва (наприклад, у Київській області, незважаючи на затвердження програми підтримки малого підприємництва, кошти на реалізацію її заходів у 2009 – 2010 рр. так і не були виділені).

2. Недосконалість контролю за використанням коштів, виділених малим підприємствам, внаслідок чого частина ресурсів втрачається за нецільовим призначенням.

3. Відсутність ефективно  функціонуючої системи дієвої  взаємодії великого та малого  бізнесу на місцевому (регіональному) рівні.

4. Нерівномірність розташування  та розвитку малого підприємництва  у регіонах України, що обумовлено  загальною економічною ситуацією  в регіоні. Адже мале підприємництво  напряму залежить від платоспроможного  попиту населення в регіоні,  від стабільного розвитку «точок росту» та потужних «ареалів» промислового, аграрного виробництва. Саме тому у депресивних, периферійних (у т.ч. монофункціональних регіонах) темпи розвитку малого підприємництва є низькими.

Понад половину малих підприємств  від їхньої загальної кількості  в Україні зосереджено у семи регіонах: у м. Києві (20,2 %), Донецькій (7,3 %), Дніпропетровській (7,0 %), Харківській (6,8%), Одеській (5,9 %), Львівській (5,8 %) областях та АР Крим (4,8 %). За кількістю малих підприємств – юридичних осіб на 10 тис. осіб населення лідером є м. Київ – 250 підприємств; після нього – Харківська (76) та Львівська (70) області. Найгірші показники за цим параметром у Вінницької (35), Сумської (36) та Рівненської (37) областей. Найбільшу чисельність суб’єктів малого підприємництва (включаючи фізичних осіб – підприємців) на 10 тис. населення зареєстровано у м. Києві (699), Миколаївській (583) та Одеській областях (562), найменше – у Тернопільській (358), Донецькій (398) областях та у АР Крим (372).

За обсягами реалізованої продукції  лідирують малі підприємства м. Києва (151,6 млрд. грн.), Дніпропетровської (44,5 млрд. грн.) та Донецької (38,3 млрд. грн.) областей. Замикають рейтинг за обсягами реалізованої продукції малі підприємства Чернівецької (3,3 млрд. грн.), Тернопільської (4,1 млрд. грн.) та Рівненської (4,3 млрд. грн.) областей. Розмір середньомісячної заробітної плати працівників малих підприємств також різниться за регіонами: найвищий рівень – у м. Києві (1838,19 грн.), у Донецькій (1280,46 грн.), Дніпропетровській (1215,39 грн.) та Запорізькій (1140,76 грн.) областях. Найнижча заробітна плата у працівників малих підприємств Волинської (983,83 грн.), Чернігівської (997,86 грн.) та Тернопільської (1000,38 грн.) областей. [12]

3.2. Напрямки вдосконалення діяльності  малих підприємств

В після кризовий період мале підприємство відіграє важливу роль в досягненні Україною соціальної стабільності. Окрім цього неабияке значення має і збільшення зайнятості населення та зростання рівня їх доходів.

Відзначимо, що стабілізація зростання  економіки буде запорукою та гарантією  стабільного розвитку і малого підприємництва. Це пояснюється тим, що суттєва активізація  діяльності малих підприємств відбувається через їх взаємодію із великими виробниками товарів та послуг в Україні та за її межами. Як результат  - відбувається зростання доходів населення, збільшується його платоспроможність та рівень попиту в країні в цілому, а це в свою чергу забезпечує кругооборот  в виробничому процесі.

Сьогодні в Україні як ніколи є актуальною підтримка малого підприємства. Заходи держави у цьому напрямі мають поєднувати як загальносистемне регулювання ринкового середовища (конкурентна, податкова, зовнішньоекономічна, митна та ін. політика), так і специфічні заходи державного регулювання та державної підтримки розвитку малого підприємництва, у т.ч. на регіональному рівні.

Сьогодні, коли відбувається системна модернізація економіки України особливого (першочергового) значення мають заходи в рамках Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава») щодо державної підтримки розвитку малого підприємництва. Водночас, формування нової державної політики щодо підтримки малого підприємництва тільки розпочалось. Так, кроки державних органів  стосувались, перш за все, реформування нормативно-правової бази. Питання щодо надання малим підприємствам ресурсної, інформаційної та освітньої допомоги досі залишається поза увагою.

В Україні також відсутні чітко сформульовані напрями (пріоритети) державної підтримки малого підприємництва на регіональному рівні (з урахуванням особливостей кожної області).

З огляду на це, можна надати наступні рекомендації щодо першочергових заходів  ефективної підтримки та визначення головних перспектив розвитку малого підприємництва на регіональному  та місцевому рівнях.

1. Сприяти формуванню сприятливого  підприємницького клімату:

а) привести чинні нормативно-правові  акти місцевих державних адміністрацій  та органів місцевого самоврядування у відповідність до принципів державної регуляторної політики;

б) розробити механізм часткового відшкодування з місцевих бюджетів відсоткових ставок за кредитами, залученими суб’єктами малого та середнього підприємництва для реалізації інвестиційних проектів;

в) сформувати регіональні бази даних  щодо інвестиційних пропозицій малих  підприємств (особливу увагу слід звернути на розповсюдження інформації серед  іноземних інвесторів).

2. Для створення нових робочих  місць та скорочення безробіття  та стимулювання розвитку підприємництва місцевій владі необхідно:

а) сприяти самозайнятості безробітних  шляхом надання їм одноразової грошової допомоги для започаткування власної  підприємницької діяльності. Для  отримання такої допомоги безробітні повинні представити бізнес-план для вирішення актуальних на регіональному рівні проблем;

б) при перепідготовці та підвищенні кваліфікації безробітних особливу увагу слід приділяти професіям, що не тільки користуються попитом  на ринку праці, але й дають  змогу започаткувати власну справу;

в) проводити семінари та курси  підвищення кваліфікації для всіх бажаючих розпочати підприємницьку діяльність.

3. Вжити заходів щодо розвитку  малого підприємництва у сільській  місцевості:

а) розробити механізми надання  матеріальної допомоги малим підприємствам, що виробляють екологічно чисту продукцію сільського господарства, займаються її переробкою та експортом;

б) сприяти переорієнтації вивільненої  робочої сили на нові види діяльності у сільському господарстві та у сфері  розвитку «зеленого туризму»;

в) сприяти залученню безробітних, зареєстрованих у містах, до працевлаштування на новостворених робочих місцях у сільській місцевості.

4. Стимулювати проведення регіональних  конкурсів (тендерів) щодо закупівлі  товарів та надання послуг  малими підприємствами за кошти державних та місцевих бюджетів, а також участь підприємців у виконанні регіональних замовлень.

5. Запровадити механізми державно-приватного  партнерства у сфері підтримки  малого підприємництва на місцевому  рівні:

а) для залучення суб’єктів малого підприємництва до участі у формуванні регіональної політики створити при облдержадміністраціях Регіональні ради підприємців;

б) стимулювати впровадження у регіонах інноваційних та енергозберігаючих  технологій шляхом спільного фінансування проектів у науково-технічній та інноваційній сферах, що реалізуються малими підприємствами;

в) налагодити здійснення щоквартального моніторингу наявності площ приміщень  виробничого та невиробничого призначення, які перебувають у комунальній  власності і можуть бути надані в оренду суб’єктам підприємницької діяльності.

6. Для інформаційного забезпечення  малих підприємців та спрощення  їх доступу до необхідної інформації  створити у регіонах бази даних,  які будуть акумулювати (та  систематизувати) інформацію щодо норм чинного законодавства України; інформаційно-аналітичні матеріали стосовно розвитку підприємництва регіону, цінової ситуації, регуляторної політики, наявних банківських установ та кредитних спілок з переліком їх послуг у сфері кредитування суб’єктів малого підприємництва.

Пріоритетного значення на регіональному (місцевому) рівні має отримати стимулювання малого підприємництва до розвитку інноваційної діяльності (у т.ч. у сфері енергозбереження, освоєння альтернативної енергетики, виробництва конкурентоспроможних товарів та послуг, імпортозаміщення), що вимагає:

1. Розробити механізми фінансово-кредитної  підтримки суб’єктів малого підприємництва, що здійснюють інноваційну діяльність:

– визначити обсяги коштів місцевого  бюджету, що можуть бути використані на фінансове забезпечення інноваційної діяльності;

– стимулювати залучення коштів фінансово-кредитних установ та суб’єктів малого підприємництва до венчурних фондів;

– передбачити компенсацію з  регіонального (обласного, міського) бюджету  відсотків за користування банківськими кредитами на реалізацію інноваційних проектів.

2. Сприяти створенню спеціалізованих  місцевих лізингових компаній, пріоритетною  сферою діяльності яких має  стати підтримка розвитку малого  підприємництва шляхом:

- зосередження уваги на сприянні оновленню основних фондів малих інноваційно-зорієнтованих підприємств;

- сприяння зміцненню експериментальної  бази для проведення прикладних  досліджень.

3. Започаткувати систему замовлень  місцевої влади на виконання  важливих для регіону інноваційних науково-технологічних розробок, що можуть реалізовуватись суб’єктами малого підприємництва.

4. Для стимулювання регіональної  співпраці між секторами великого  і малого підприємництва у  впровадженні інновацій задіяти  аналітичні підрозділи при обладміністраціях, що дозволить:

– проводити дослідження ринкового  попиту на науково-технічну та інноваційну  продукцію, результати досліджень вносити  у регіональні бази даних;

– виявляти потреби великих підприємств  у виконанні робіт щодо розробки та впровадження інновацій, інформувати про них малі підприємства;

–  сприяти налагодженню коопераційних  зв’язків великого, середнього та малого бізнесу в інноваційній сфері.

5. Сформувати електронну біржу  інновацій та у межах цього:

– створити базу даних про інвестиційної привабливі інноваційно-орієнтовані малі підприємства;

– розвивати місцеві електронні інформаційні ресурси, спрямовані на популяризацію  та рекламування інноваційних проектів малого підприємництва;

• надавати допомогу у підготовці бізнес-планів та інвестиційних проектів малих підприємств в інноваційній сфері. [12]

В 2012 році Європейським Союзом виділено 10 мільйонів євро на підтримку малого підприємництва. Гроші зможуть отримати як на розвиток діяльності, так і  на створення підприємств. Програма підтримки малого бізнесу в Україні запрацює за умов, якщо влада надаватиме реальну допомогу малому бізнесу. Наявність даних програм лишень покращить фінансову сторону вирішення питання, а окрім них існує чимало організаційних проблем, які також потребують нагального вирішення.

Висновки

 

Мале підприємництво є важливою складовою розвитку ринкової економіки  у всіх без винятку країнах  світу. Що стосується України, то завдяки  малому підприємництву більше 50% населення  мають роботу. 90% всіх підприємств  України є малими. Малі підприємства формують і левову долю надходжень до бюджету.  Говорячи про нормативне регулювання діяльності малого підприємства, то воно зазнало реформування в останні роки. Із введенням Податкового Кодексу та поправками до Господарського, малими є підприємства із чисельністю працівників до 50 осіб та оборотом до 10 млн.євро.

Діяльність малих підприємств  аналізувалась на прикладі діяльності підприємства, що займається виробництвом меблів та наданням інформаційних послуг. Підприємство збільшує обсяги виробництва  та надання послуг.  ПП є прибутковим станом на 2011 рік, однак воно працює на межі беззбитковості. Збільшились і активи підприємства, однак за рахунок збільшення оборотного капіталу. Відзначимо, що підприємство є фінансово стійким, однак його оборотних коштів є недостатньо, щоб покрити заборгованість. Оборотність активів є в межах норми.

Що стосується діяльності ПП "Інтелект-Нова", то в 2011 році воно забезпечило роботою 25 осіб. При цьому середня заробітна  плата - була вищою мінімальної, і  складала 1541,7 грн. Такий показник є досить важливим для міста, оскільки  окрім витрат на утримання персоналу, підприємство за рік сплатило 184 тис.грн. до Пенсійного фонду. Тобто протягом року підприємство забезпечило можливість отримання мінімальної пенсії ще 15 людям.