Місце малих підприємств в системі ринкових відносин

Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2012 в 12:57, курсовая работа

Краткое описание

Метою написання курсової роботи є визначення місця малого підприємства в ринковій економіці.
Для виконання поставленої мети необхідно виконати ряд завдань:
дослідити суть малого підприємства, його нормативно-правове регулювання;
визначити місце малого підприємства у ринковій економіці;
дослідити значення малого підприємства на прикладі діючого підприємства;
встановити напрямки вдосконалення малого підприємництва в Україні.

Оглавление

Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні аспекти діяльності малого підприємництва 5
1.1. Поняття малого підприємства та його значення 5
1.2. Нормативно-правове регулювання діяльності малих підприємств 11
Розділ 2. Дослідження значення малих підприємств в системі ринкових відносин 15
2.1. Аналіз діяльності малого підприємства 15
2.2. Місце підприємства в системі ринкових відносин 18
Розділ 3. Вдосконалення діяльності малих підприємств 20
3.1. Проблеми діяльності малих підприємств 20
3.2. Напрямки вдосконалення діяльності малих підприємств 22
Висновки 28
Список використаної літератури 30
ДОДАТКИ 31

Файлы: 1 файл

Курсова робота Місце малих підприємств в системі ринкових відносин.doc

— 780.00 Кб (Скачать)

Таким чином можна зробити висновок, що в Україні мале підприємство відіграє важливу роль і на ринку праці, і при формуванню бюджету України.

1.2. Нормативно-правове регулювання  діяльності малих підприємств

Відносини, пов’язані з розвитком  малого і середнього підприємництва в Україні, базуються на Конституції України і регулюються Господарським, Цивільним та Податковим кодексами України, цим Законом та іншими законодавчими актами, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Формування нормативно-правової бази малого підприємництва в Україні відбувалося одночасно з його становленням. Хоча становлення підприємництва почалося ще з початку незалежності України, нормативно-правова база все ще знаходиться на стадії реформування.

Це призводить до значного уповільнення переходу України до ринкової економіки, створює умови для різного роду бюрократичних зловживань. Для подолання цього необхідно неухильне дотримання принципу персональної відповідальності посадових осіб за прийняття неефективних регуляторних рішень. Сучасна правова база підприємницької діяльності — це сукупність великої кількості нормативних актів, але ж ніяк не система з внутрішньо узгодженими елементами регуляції. Звісно, що така правова база внаслідок внутрішніх суперечностей, постійних змін та доповнень негативно впливає на розвиток підприємництва.

Нормативна база підприємництва в  Україні є багаторівневою. Найвищим рівнем виступають конституційні норми (ст. 41, 42 Конституції України), які проголошують право приватної власності та право на зайняття підприємницькою діяльністю. Ці положення покладено в основу другого рівня нормативної бази — Господарського кодексу, постанов Верховної Ради України та указів Президента України. Третім рівнем є постанови Кабінету Міністрів України, четвертим — нормативні акти міністерств та відомств (інструкції, положення, накази тощо).

За загальним принципом нормативні акти нижчої юридичної сили не можуть суперечити актам вищої юридичної  сили або встановлювати додаткові  обмеження прав та свобод громадян, включаючи право власності на майно та зайняття підприємницькою діяльністю. Проте, завдяки таким недолікам, як прогалини, декларативність, можливість довільного тлумачення, так звані підзаконні акти набирають самостійного, а не допоміжного значення. Прикладом можуть бути листи-роз’яснення ДПА України, які, хоча й не мають чинності нормативного акта, не можуть бути використані в судовому розгляді, але використовуються місцевими органами податкової служби при перевірках суб’єктів підприємництва.

Нормативно-правова база в галузі малого підприємництва є неповною та має багато суперечностей. Одним з прикладом таких суперечностей є критерій приналежності до малого підприємства та/або суб’єкта малого підприємництва. В Україні, як і в більшості країн, основним критерієм малих підприємств є чисельність зайнятих, які суттєво різняться залежно від техніко-технологічних, економічних, соціальних та інших факторів впливу в певній країні. Але, будучи малим підприємством згідно з вимогами Господарського Кодексу, воно може не бути суб’єктом малого підприємництва відповідно до Податкового кодексу [1] і не зможе перейти на спрощену систему оподаткування.

Через те, що в більшості випадків непродумані та нашвидкуруч прийняті закони роблять діяльність невизначеною, нормативне регулювання зможе стати ефективним лише за умови, що воно набуде систематизованої форми. Під систематизацією законодавства про підприємницьку діяльність розуміють упорядкування чинних нормативно-правових актів, що регулюють підприємницькі відносини, зведення їх до певної, внутрішньої узгодженої системи.

Для формування цивілізованого підприємництва, здорової конкуренції й конструктивного  діалогу влади з суб’єктами підприємництва необхідно усунути такі недоліки організаційно-правового забезпечення його розвитку.

1. Відносини між підприємцями  та державою є чи не найбільшою проблемою. Для попередження обмеження прав та законних інтересів підприємців з боку державних органів в умовах відсутності стабільності, недосконалості законодавчої бази необхідно передбачити та окреслити при розробці законопроекту «Про мале підприємництво» рамки відносин між підприємцями та державою та обмежити втручання державних контролюючих органів у діяльність суб’єктів малого підприємництва.

2. Різноманітність підзаконних  актів. Суттєвою перешкодою для подальшого розвитку малого підприємництва є те, що багато законодавчих актів не є актами прямої дії, а для їхньої реалізації органами виконавчої влади розробляється безліч підзаконних актів (інструкцій, наказів, листів, вказівок), що регулюють різні питання діяльності суб’єктів господарювання. Підзаконні акти систематично змінюються, уточнюються, доповнюються, тому громадянам, що вирішили зайнятися підприємницькою діяльністю, важко в них розібратися й на практиці керуватися ними.

3. Декларативний характер окремих нормативно-правових актів, що не мають механізму реалізації або фінансового й матеріального забезпечення.

4. Не на належному рівні статистична  звітність про стан малого  підприємництва призводить до  вироблення неточних, а іноді  навіть і хибних висновків щодо ролі сектора малого підприємництва в економіці країни. Тому потребує активної розбудови система державної статистики відповідно до положень нормативних документів ЄС щодо статистичного обліку, застосування уніфікованої статистичної методології ЄС.

5. Досить громіздкі облік і  звітність тих суб’єктів малого  підприємництва, які оподатковуються на загальних підставах, утруднюють роботу як їм, так і контролюючим органам.

6. Для забезпечення ефективності  підтримки малого підприємництва  доцільно більш гнучко структурувати суб’єктів малого підприємництва та законодавчо закріпити такі поняття, як «підприємець», «мікропідприємство», «мале підприємство».

7. У частині державної фінансової  допомоги, що надається конкретним  суб’єктам підприємництва, також необхідно ввести поняття:

— підприємства, що щойно почали свою діяльність (стартові), визначивши одночасно строки їх дії;

— ті підприємства, що швидко розвиваються, та ті, що повільно розвиваються, по видах  діяльності;

— стабільно працюючі підприємства.

8. Поряд із спрощеною реєстрацією  суб’єктів малого підприємництва  ввести спрощений порядок ліквідації  малих підприємств.

9. Визначити чіткий механізм  участі малих підприємств у  розміщенні державних замовлень  на закупівлі й постачання  продукції і товарів (послуг) для державних та регіональних потреб.

10. Змінити податкове навантаження  на найманих працівників для  підприємців. Оплачувати пенсійні  внески в розмірі до 36% фонду  оплати праці дрібний підприємець,  який фактично працює на забезпечення  себе мінімальним доходом, просто не має можливості. Навантаження на підприємця, що найняв собі помічників є  вкрай великим. Одним із методів вирішення проблеми є, або суттєве зниження  ставки єдиного внеску, або перенесення даних витрат на найманого працівника, який в добровільному порядку зможе дбати про свою пенсію та її розміри.

Зазначені методи вдосконалення законодавства, що регулює діяльність малого бізнесу  зможе значно покращити умови  для його розвитку.

Розділ 2. Дослідження значення малих  підприємств в системі ринкових відносин

2.1. Аналіз діяльності малого  підприємства

Значення меблевої промисловості  в України щороку зростає.  Сьогодні меблева промисловість є ключовою в деревообробній галузі  і виробляє близько 40% товарної продукції, при  цьому в ній зайнято близько 47% всіх зайнятих в деревообробній промисловості.

До 2007-2008 року промисловість  в основному розвивалася за рахунок  малого бізнесу, однак кризова ситуація в країні та світі практично витіснила  малих гравців з ринку. В 2009 році кількість малих підприємств, що були зайнятими на ринку виробництва меблів скоротилася в декілька разів, а їх нішу охопили великі підприємства міжнародного рівня. [11] Слід відмітити, що сьогодні, в 2012 році, малі виробники знову активували виробництво і поступово починають повертатися на ринок.

З економічної точки  зору, виробництво меблів проходить  такі ж етапи виготовлення продукції, як і на інших виробничих підприємствах. Спочатку готується сировина, потім  за допомогою обладнання та людської праці  з неї виготовляється  продукт, який збирається та готується до продажу. Значення людської праці в організації даного виробництва є вагомим, тому часто витрати на оплату праці є ключовими витратами на підприємствах, що займаються виробництвом меблів.

Достовірна та своєчасна інформація про витрати виробництва підприємств меблевої промисловості є важливою умовою здійснення господарської діяльності. Інформаційне забезпечення здійснюється за допомогою облікового процесу, який повинен забезпечити не тільки можливість збору інформації про результати діяльності, а й бути джерелом для прийняття оперативних рішень для вдосконалення витрат та їх оптимізації.

Досліджуване підприємство – ПП «Інтелект-Нова» займається виробництвом меблів з 2004 року. Підприємство протягом свого періоду діяльності в основному було прибутковим, однак в кризовий період, його ефективність діяльності дещо погіршилася. Підприємство займається не тільки виробничою діяльністю. Воно також надає інформаційні послуги, а тому фактично має 3 структурних підрозділи.

 

Рис.2.1. Організаційна структура  ПП «Інтелект-Нова»

Розглянемо техніко-економічні та фінансові показники досліджуваного підприємства в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Техніко-економічні показники та показники фінансового стану

ПП «Інтелект-Нова» за 2009-2011рр

Показники

За рік

Абсолютне відхилення, (+,-)

2009

2010

2011

за 2010-2011 рр.

за 2009-2011 рр.

1

Середньорічна вартість активів, тис.грн.

1008,2

1078,7

1136,9

58,1

128,7

2

Середньорічна вартість основних засобів, тис.грн.

948,9

1015,3

998,2

-17,1

49,4

3

Середньорічна вартість власного капіталу, тис.грн.

855,2

915,1

946,4

31,4

91,2

4

Середньорічна вартість оборотного капіталу, тис.грн.

59,3

63,4

138,7

75,3

79,4

5

Середньорічна вартість залученого капіталу, тис.грн.

153

163,6

190,5

26,9

37,5

6

Реалізовано продукції, тис.грн.

1765,9

2119,1

2777

657,9

1011,1

7

Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.

586,8

704,2

779,1

74,9

192,3

8

Матеріальні витрати, тис.грн.

860,1

860,1

1191,7

331,6

331,6

9

Витрати на оплату праці, тис.грн.

403,2

403,2

462,5

59,3

59,3

10

Чисельність працюючих, чол.

20

25

25

0

5

12

Чистий прибуток, тис.грн.

35,7

-35,7

0,8

36,5

-34,9

13

Фондовіддача (п6/п2)

1,86

2,09

2,78

0,7

0,9

14

Фондомісткість (п2/п6)

0,54

0,48

0,36

-0,1

-0,2

15

Фондоозброєність (п2/п10)

47,4

40,6

39,9

-0,7

-7,5

16

Продуктивність праці , тис.грн (п6/п10)

88,295

84,764

111,08

26,3

22,8

17

Середня заробітна плата, грн. (п.9/п.10/12*1000)

1680

1344

1541,67

197,7

-138,3

18

Рентабельність  продукції, % (п12/п7*100)

6,1

-5,1

0,1

5,2

-6,0

19

Рентабельність активів, %(п12/п1*100)

3,5

-3,3

0,1

3,4

-3,4

20

Рентабельність власного капіталу, %(п12/п3*100)

4,2

-3,9

0,1

4,0

-4,1

21

Фінансова стійкість, % (п3/п1*100)

84,8

84,8

83,2

-1,6

-1,6

22

Коефіцієнт  фінансвоого лівериджу(п5/п3)

0,18

0,18

0,2

0,0

0,0

24

Коефіцієнт покриття (п4/п5)

0,4

0,4

0,7

0,3

0,3

25

Оборотність активів, днів (360/ (п6/п1))

205,5

183,3

147,4

-35,9

-58,1


 

З наведеної таблиці ми бачимо, що підприємство працює на межі беззбитковості. Всього в штаті 25 осіб, кількість людей з 2009 року зросла на 5 людей.  Збільшились і активи підприємства, однак за рахунок збільшення оборотного капіталу. Відзначимо, що підприємство є фінансово стійким, однак його оборотних коштів є недостатньо, щоб покрити заборгованість. Оборотність активів є в межах норми.

 

 

 

 

 

2.2. Місце підприємства в системі  ринкових відносин

 

Значення ПП "Інтелект-Нова" в  формуванні макроекономічних показників, звичайно, незначне, як і будь-якого  малого підприємства. Однак, як показала статистика, в цілому малі підприємства складають більше 90% всіх підприємств, фони забезпечують зайнятість більше половини населення.

Що стосується діяльності ПП "Інтелект-Нова", то в 2011 році воно забезпечило роботою 25 осіб. При цьому середня заробітна плата - була вищою мінімальної, і складала 1541,7 грн. Такий показник є досить важливим для міста, оскільки  окрім витрат на утримання персоналу, підприємство за рік сплатило 184 тис.грн. до Пенсійного фонду. Тобто протягом року підприємство забезпечило можливість отримання мінімальної пенсії ще 15 людям.

Говорячи про інші податки, можна  сказати, що  знаходячись на загальній  системі оподаткування, підприємство сплатило 15,3 тис.грн. податку на прибуток, 25,6 тис.грн. податку на додану вартість, 68 тис.грн. земельного податку.

Разом з тим, сплативши  108,9 тис.грн податків, та 184 тис.грн. зборів, підприємство має оборот тільки 2777 тис.грн. Тобто загальне податкове навантаження на оборот підприємства -  10,5%, що є досить великим показником.

Отже, ПП «Інтелект-Нова» слід розглядати як  важливий  фактор вирішення багатьох  регіональних проблем. Саме тому в більшості країн світу мале підприємництво є не тільки об'єктом державної політики, але й розглядається як один з чинників національної безпеки. Роль та функції малого підприємництва полягають не тільки в тому, що воно є одним із найважливіших дійових факторів економічного розвитку суспільства, яке спирається на ринкові методи господарювання. Його важливою функцією є сприяння соціально-політичній стабільності суспільства, тобто воно відкриває простір вільному вибору шляхів і методів роботи на користь суспільства та забезпечення власного добробуту.

Сфера малого підприємництва в Україні є невід’ємним елементом  ринкової економіки, надійним інструментом у вирішенні важливих соціально-економічних  проблем регіону, тому потребує негайної підтримки з боку держави.  Ця підтримка  полягає в поєднанні форм і методів, які здійснюють органи  державного управління  щодо активізації розвитку малого підприємництва, подальшому розвитку інфраструктури (бізнес-інкубатори, лізингові центри, фонди підтримки тощо) .

Информация о работе Місце малих підприємств в системі ринкових відносин