Взаємовідносини підприємств з комерційними банками

ЗМІСТ

 Вступ..............................................................................................................................3

    1.1.Фінансові зв’язки підприємства з банками......................................................5

    1.2. Вимоги при виборі банку...................................................................................7

    1.3. Порядок відкриття і ведення розрахункових і інших рахунків у банках ....…………………………...…………………..............................................................9

    1.4. Порядок безготівкових розрахунків і касових операцій …….……….........11

    1.5.Банківський кредит..…......................................................................................14

2. Аналітична частина.................................................................................................17

    2.1. Загальна характеристика  бухгалтерської звітності, яка  використовується для оцінки  фінансового стану підприємства. Методи проведення аналізу фінансового  стану підприємства................................................................................17

    2.2. Загальна оцінка динаміки  і структури статей бухгалтерського балансу....20

    2.3. Загальна характеристика  фінансового стану підприємства.........................22

    2.4. Структура джерел  фінансових ресурсів підприємства.................................24

    2.5.  Аналіз ліквідності  банку.................................................................................25

    2.6.  Аналіз зворотності  обігових коштів підприємства......................................28

    2.4.  Аналіз ефективності  використання майна підприємства............................29

Висновки.......................................................................................................................31

Література.....................................................................................................................35

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

Вступ

     

      Тема  моєї курсової  роботи «Взаємовідносини підприємств з комерційними банками»- являться актуальною, тому що у сучасному світі здійснення будь-якою фірмою своєї основної фінансової функції - обслуговування платежів і розрахунків - неможливо без участі банківських установ. Навіть елементарні фінансові трансакції по здійсненнюруху готівки, щоналежать підприємству, неможливі без їхньої інкасації - здачі готівки в обслуговуючий підприємство банк.

   Виконуючи курсову роботу, ми навчимося проводити фінансовий аналіз підприємства на основі даних балансу підприємства.

    Для того, щоб зробити фінансовий аналіз підприємства ми будемо розраховувати фінансові показники, які у подальшому дадуть нам змогу зробити висновки,  наскільки підприємство успішно веде свою підприємницьку діяльність.

    Для оцінки  загального фінансового стану підприємства існують такі показники як - показник фінансової сталевості, коефіцієнт фінансування та коефіцієнт фінансової незалежності.  Ці показники покажуть нам в якій мірі діяльність підприємства буде фінансуватися за рахунок власних коштів;  питому вагу фінансових джерел, які  підприємство буде в змозі використовувати тривалий час; співвідношення поміж джерелами власних коштів підприємства і залученими.

   Важливу  роль  у фінансовому аналізі підприємства  виконує аналіз ліквідності балансу.  Потреба у визначенні ліквідності балансу та платоспроможності підприємства виникає в умовах ринку у зв’язку з посиленням фінансових обмежень в оцінці кредитоспроможності підприємств, тому ліквідність балансу показує можливість підприємства мобілізувати активи для сплати у відповідний термін зобов’язань підприємства.

 

 

4

      Для  того, щоб зробити аналіз ефективності  використання майна підприємства, ми будемо використовувати показники  рентабельності або прибутковості  капіталу підприємства, його фінансових  ресурсів та виробленої продукції.

    Я вважаю, що  фінансовий аналіз підприємства  є одною із найважливіших функцій  управління. Він дає змогу визначити  конкурентоспроможність підприємства  в ринковій економіці. Тому, щоб  вижити в умовах ринкової економіки  і не допустити банкрутства підприємства, треба доре знати, як управляти фінансовими ресурсами і якою повинна бути фінансова політика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

1. Теоретична  частина

1. Фінансові  зв’язки підприємства з банками

1.1. Взаємини  підприємства з банками.

 

   З практики економічних зв'язків виділяють наступні сфери прояву фінансових

відносин на рівні  підприємства:

-відносини між підприємствами по постачаннях сировини, матеріалів,

комплектуючих виробів, реалізації продукції і послуг;

- відносини між підприємствами і банками, що виникають при одержанні і

погашенні кредиту, при  покупці і продажі валюти, по розрахунках  за банківські

послуги;

- відносини зі страховими компаніями й організаціями по страхуванню майна,

комерційних і фінансових ризиків;

- відносини з товарними, сировинними, фондовими біржами по операціях із

виробничими активами;

- відносини з інвестиційними фондами і компаніями по розміщенню інвестицій,

приватизації;

- відносини з філіями і дочірніми фірмами;

- відносини з персоналом по виплаті заробітної плати, дивідендів, з

акціонерами, якщо вони не є членами трудового колективу;

- відносини з податковою службою при сплаті податків, з аудиторськими

фірмами, з позабюджетними організаціями.

Загальним елементом  перерахованих фінансових відносин є те, що вони:

-     виражаються в грошовій формі;

-     являють собою сукупність платежів і надходжень.

      У сучасній Україні здійснення будь-яким підприємством своєї основної фінансової функції - обслуговування платежів і розрахунків - неможливо без участі комерційних банків. Навіть елементарні фінансові трансакції по здійсненню руху готівки, що належать підприємству, неможливі без їхньої

6

інкасації — здачі  готівки в обслуговуючий підприємство банк. З погляду підвищення ступеня надійності переміщення коштів у будь-якій формі між суб'єктами економічних відносин такий порядок у відомій мірі виправданий.

    З появою банків як спеціальних інститутів професійного управління грошовимиресурсами різко зросли гарантії переміщення коштів в економіці.      Банки як фінансові посередники, що обслуговують платежі і розрахунки в економіці, грають винятково важливу роль в організації і функціонуванні платіжної системи будь-якої країни. Відомі випадки, коли банкрутство декількох великих банків країни ставало причиною найсильніших потрясінь всієї її фінансової системи.

      В Україні до початку ринкових реформ функціонували десятки нових недержавних банків, а з початком реформ їх кількість почала рости в геометричнійпрогресії. Ніяких серйозних перешкод для утворення нових банків і належного контролю за їхньою роботою з боку Національного банку України не існувало.

     У початковий період ринкових реформ багато з комерційних банків активно

включилися в новий, дуже вигідний, але брудний бізнес по тимчасовому присвоєнню чужих коштів, і підприємств насамперед. Все частіше гроші клієнтів

губилися на шляху від банку  платника до банку одержувача. Ці явища  прийняли

масовий характер, і банки почали швидко втрачати довіру клієнтів. У результаті країна одержала систему комерційних банків, що навіть після шести років реформ фахівці в галузі визначення рейтингів, відмовляються оцінювати на цей предмет. У черговий раз підтвердилося, що рейтинг банків не може бути вище рейтингу країни. Ці обставини дозволяють зробити висновок: сучасна вітчизняна банківська система повинна бути реформована, щоб надійно виконувати свою ключову функцію - обслуговування платежів і розрахунків.

    Настільки складне становище у банківському середовищу жадає від підприємств граничної обережності при виборі обслуговуючих банків. Щоб підкреслити складність і відповідальність рішень підприємства при виборі

7

обслуговуючого банку, деякі фінансисти цей вибір порівнюють з вибором партнера у шлюбі.

   

2. Вимоги при виборі банку.

    Оцінка підприємством надійності банку в сучасних вітчизняних умовах -завдання дуже складне. Існує безліч способів оцінки надійності банку як фахівцями самого підприємства, так і фахівцями зі сторони. При цьому варто мати на увазі, що незалежний аудитор нейтральний стосовно будь-якої інтерпретації фінансових звітів. Його думка не є остаточним рішенням з погляду доцільності надання кредиту чи інвестування (вкладення) коштів, і їїніколи не слід приймати за таке.

     Отже, вибір надійного банку - це, у кінцевому рахунку, проблема підприємстваз усіма наслідками, що звідси випливають. Настільки висока відповідальність підприємства за успішний вибір обслуговуючого банку жадає від її фахівців знання елементарних способів самостійної оцінки надійності банку, його рейтингу. З цією метою приводиться одна з таких методик, що дає деяке уявлення про цей предмет.

    Як і всякі двосторонні відносини, відносини «фірма - банк» припускаютьнаявність певних критеріїв і у банка стосовно підприємства як потенційному боржнику банку. Ці критерії багато в чому визначають інтереси банку стосовно даного підприємства й у кінцевому рахунку формують значення ІК (інтереси кредитора) у відомому нам балансовому рівнянні.

     Світова практика виробила особливі механізми формування кредитної політики будь-якого банку, що ввійшли в науку і практику за назвою «Правило шести  "Сі"». Через те що власна кредитна політика фірми займає дуже важливе місце в її фінансовому житті, наводимо короткий зміст Правила шести «Сі»:

1.     Character (характер позичальника).

2.     Capacity (здатність).

3.     Cash (кошти).

8

4.     Collateral (забезпечення).

5.     Conditions (умови).

6.     Control (контроль).

     Характер  позичальника означає відповідальність, правдивість і

серйозність його намірів  погасити усю свою заборгованість. Проясненню характеру позичальника сприяє кредитна історія позичальника, кредитний рейтинг, досвід роботи інших кредиторів з цим позичальником і т.д.

     Здатність  («здатність запозичати кошти») означає  наявність права в позичальника подавати кредитну заявку і юридичне право підписувати договори,

статут і інші установчі документи, особисті справи позичальників.

     Кошти - наявність  у позичальника джерел засобів  для погашення боргу. У будь-якого позичальника можуть бути усього лише три (або окремі з них) джерела погашення боргу:

- потік готівки (прибуток, амортизація і т.д.);

-   продаж чи ліквідація активів;

-   залучення коштів шляхом випуску (емісії) боргових цінних паперів.

     Саме наявність джерел в основному і визначає потенційну платоспроможність

позичальника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

1.3.Порядок відкриття і ведення розрахункових і інших рахунків у банках.

 

      Якщо взаємна оцінка підприємства і банку задовольняє обидві сторони, звичайно такі взаємини оформляються відповідним договором. Підприємство, відповідно до діючого законодавства України, має право відкрити один або кілька рахунків як в одному банку, так і в декількох банках. Основний рахунок підприємства в банку прийнято називати розрахунковим рахунком.

     Крім розрахункового рахунка підприємство має право відкривати в банку поточні, позичкові, контокорентні, валютні, рахунки фінансування капітальнихвкладень, депозитні й інші рахунки. Набір рахунків, що відкриваються підприємством, визначається ним самим в залежності відрозв'язуваних підприємством фінансових проблем, кваліфікації фінансовихслужбовців підприємства, і можливостей, наданих зовнішнім середовищем.

     Розрахункові  рахунки відкриваються суб'єктам  господарювання, якіперебувають на  господарському розрахунку, наділеним  власними оборотними коштами і які мають самостійний баланс, наділеним правом юридичної особи.

     Розрахункові  субрахунки відкриваються суб'єктам  господарювання, які мають

окремі негоспрозрахункові підрозділи - магазини, склади, філії  і т.п. – поза своїм місцезнаходженням. Такі рахунки відкриваються по клопотанню власника основного рахунка і використовуються для зарахування виторгу і проведення розрахунків за місцем перебування негоспрозрахункових підрозділів.