Аналіз природно-організаційного та соціального потенціалу підприємства

Аналізуючи дані таблиці  видно, що на зміну собівартості впливають  два основних фактори: врожайність  і затрати на 1 га.  Загальна зміна показує, що собівартість підвищилась в усіх культурах, причиною цьому стало збільшення затрат праці на 1 га посіву. Зміна за рахунок зміни врожайності показує, що собівартість зменшилась тільки в ячменю на 0,8 грн та в кукурудзи на зерно на 5,3 грн. З а рахунок зміни затрат праці на 1 га собівартість збільшилась в усіх культура.

2.4. Основні резерви  збільшення виробництва і зниження  собівартості продукції рослинництва.

Економічна ефективність – це узагальнююче і повне відображення кінцевих результатів виробництва, яке визначається за допомогою системи  натуральних і вартісних показників.

Економічна ефективність показує кінцевий корисний результат  від застосування всіх виробничих ресурсів й визначається порівнянням одержаних  результатів і витрат виробничих ресурсів. Ефективність виробництва  є узагальнюючою економічною  категорією, якісна ознака якої відображується у високій результативності використання засобів виробництва і праці. У сільському господарстві -- це одержання максимального обсягу продукції з 1 га землі, від 1 гол. худоби з найменшими витратами засобів і праці.

Економічну ефективність виробництва оцінюють за допомогою  критерію, який зумовлюється дією економічних  законів і характеризує ефективність з якісного боку. В науковому розумінні критерій - це властивість і якість ефективності, що відображує найістотнішу її суть і є основним принципом оцінки. Вихідним критерієм народногосподарської ефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення при найменших затратах живої і уречевленої праці. Збільшення обсягів національного доходу характеризує кінцевий корисний ефект від застосування сукупних вкладень засобів виробництва і живої праці.

Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну  одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції і  доходу. А це має велике значення як для всього народного господарства, так і для кожного сільськогосподарського підприємства та населення країни.

Таблиця 2.13

Ефективність  використання виробничого 

потенціалу рослинництва, 2011 р

Показники	2009 р.	2011 р.	Відхилення (+; -)
Вироблено на 100 га відповідних угідь :	-	-	-
озимої пшениці ,ц	4814	3578,8	-1235,2
ріпак , ц	4035,7	2550	-1485,7
кукурудза на силос , ц к. од.	31052,6	29416,7	-1635,9
Затрати праці  на 1 ц, люд.-год. :	1467,7	2181,8	714,1
озимої пшениці	0,30	0,61	0,31
ріпак	0,36	0,86	0,5
кукурудзи на зелений корм і силос	0,05	0,07	0,02
Вартість валової  продукції рослинництва в співставних цінах 2005 року, тис. грн.:	2888	2759	-129
на 1 га с.-г. угідь	1915,1	1921,3	6,2
на 1 люд.-год.	1,97	1,26	-0,71
на 1 грн. виробничих витрат	1,39	0,71	-0,68
Рівень рентабельності виробництва  продукції рослинництва, %	4,23	25,4	Х

Аналізуючи дані таблиці  можемо сказати, що ефективність виробничого  потенціалу по виробництву різних видів  продукції рослинництва не до використання посівної площі відповідно озимої пшениці  на 1235,2 га, ріпаку на 1485,7 га, кукурудзи  на силос на 1635,9 га. Говорячи про затрати праці , то вони збільшились у 2011 році по всіх видах продукції. Вартість валової продукції зменшилось порівняно з фактичним на 129 тис. грн.

У сільськогосподарському підприємстві величина прибутку залежить від кількості  і якості реалізованої продукції, рівня  собівартості і фактичних цін  реалізації.

Прибуток є основним фінансовим результатом виробничої і комерційної  діяльності підприємстваВизначення економічної ефективності виробництва окремих видів продукції рослинництва і здійснюють на основі системи показників, які враховують відповідні особливості галузей. Для порівняння економічної ефективності виробництва окремих видів продукції рослинництва використовують такі показники: виробництво валової продукції рослинництва (грн.) з розрахунку на 1 га посіву, на одного середньорічного працівника, на 1 люд.-год, на 1 грн. виробничих витрат; валовий та чистий доход і прибуток на 1 га посіву, на 1 люд.-год, на 1 грн. виробничих витрат; рівень рентабельності виробництва, норма прибутку, рівень оплати праці на 1люд.-год., на 1 середньорічного працівника.

Для одержання  порівнянних величин витрат і результатів обсяг виробленої однорідної і різнойменної продукції обчислюють у вартісному виразі. Найважливішими показниками, що характеризують обсяг сільськогосподарського виробництва (результат), є вартість валової і товарної продукції господарства, на основі яких можна розрахувати валовий і чистий доход, а також прибуток.

 

Таблиця 2.14

Економічна ефективність вирощування сільськогосподарських  культур в підприємстві

Показники	Культури
	Озима пшениця		Ячмінь ярий		Овес ярий		Кукурудза на зерно
	2009 р.	2011 р.	2009 р.	2011 р.	2009 р.	2011 р.	2009 р.	2011 р.
Площа посіву, га	250	250	220	200	10	20	15	100
Валовий збір зерна, ц	12035	8947	6945	6410	315	616	877	6513
Виробничі витрати, тис. грн	698	1052	390	718	15	66	46	574
Урожайність, ц/га	48,1	35.8	31,6	32,1	31,5	30,8	31,7	65,1
Затрати праці, люд.-год.:	1467,7	2181,8	1467,7	2181,8	1467,7	2181,8	1467,7	2181,8
на 1 га посіву	2792	4208	1773	3590	1500	3300	3067	5740
на 1 ц	121,9	243.8	211,4	340,4	465,9	354,2	167,4	334,9
Собівартість 1ц, грн.	58,0	117,5	56,1	111,8	47,6	107,1	52,4	88,2
Ціна реалізації 1ц, грн	69.5	160.5	63,5	168,6	69,7	203,5	51,1	123,8
Чистий дохід з 1 га, грн.	100	792	827,3	705	200	700	1400	130
Рівень рентабельності,%	17,1	6,7	16,2	6,3	42,0	65,4	65,6	14,7

 

Аналізуючи дану таблицю  можемо сказати, що в 2011 році затрати праці та виробничі витрати зросли майже вдвічі, при тому, що валовий збір і урожайність зменшились. При цьому збільшились затрати праці як на 1 га посіву, так і на 1 ц продукції, разом з цим збільшились і виробничі витрати. При зменшенні урожайності і збільшенню затрат праці збільшується і собівартість 1 ц продукції, ціна реалізації 1 ц продукції. Чистий дохід з 1 га майже збільшився в усіх культурах, крім кукурудзи на зерно, і він становить 130 грн/га. Рівень рентабельності в озимої пшениці і в ячменю ярого зменшився і становить відповідно 6,7% і 6,3%, в овса і кукурудзи навпаки збільшився і становить відповідно 65,4% і 14,7%.

Важливою економічною  категорією, яка властива діяльності підприємств на принципах господарського розрахунку, є рентабельність. Вона означає доходність, прибутковість підприємства у процесі госпрозрахункової діяльності господарства мають відшкодувати свої витрати виручкою від реалізації продукції і одержати прибуток. Тому рентабельність - показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який підвищення народногосподарської ефективності сільськогосподарського виробництва, що є основою зростання забезпеченості населення продуктами харчування.

Резерви зниження собівартості можуть виявлятися в таких основних напрямках:

- шляхом скорочення невиправданих  витрат за існуючої технології  виробництва і організації праці;

- зниження трудомісткості  і матеріаломісткості продукції.

Найбільший ефект буде досягатися при реалізації резервів зниження собівартості по всіх напрямках  одночасно.

 

 

Розділ 3. Оцінка стану та основні напрямки вдосконалення системи соціально – трудових відносин в галузі рослинництва.

3.1. Аналіз стану  організації оплати праці.

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівень продуктивності праці необхідно розглядати в  тісному зв'язку з оплатою праці. З ростом продуктивності праці створюються  реальні передумови для підвищення рівня його оплати. При цьому кошти  на оплату праці потрібно використовувати  таким чином, щоб темпи росту  продуктивності праці обганяли темпи  росту його оплати. Тільки за таких  умов створюються можливості для  нарощування темпів розширеного  відтворення.

У зв'язку з цим аналіз використання коштів на оплату праці  на кожному підприємстві має велике значення. У процесі його варто  здійснювати систематичний контроль за використанням фонду заробітної плати (оплати праці), виявляти можливості економії коштів за рахунок росту  продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції.

Фонд заробітної плати  по діючій інструкції органів статистики містить у собі не тільки фонд оплати праці, що відноситься до поточних витрат підприємства, але і виплати за рахунок коштів соціального захисту  і чистого прибутку, що залишається  в розпорядженні підприємства.

Динамічний розвиток агропромислового сектору в період переходу до ринку  значною мірою залежатиме від  послідовності проведення реформування колгоспів, радгоспів і обґрунтування  шляхів розвитку нових господарських  формувань. При цьому економічні механізми, що забезпечують раціональне  функціонування таких формувань, повинні  враховувати діючі закони держави  і системи оплати праці, які б  стимулювали суворе дотримання технологічних  вимог і строків виконання  робіт, раціональне використання ресурсів виробництва, прагнення досягти  високих кінцевих результатів.

Впродовж багатьох років  функціонування колективних підприємств  оплата праці в рослинництві удосконалювалась і на сьогодні склались певні її показники.

Оплату праці поділяють  на 3 категорії: основну додаткову  і преміювання. Разом з тим  категорії пов’язані між собою. Чим вища основна оплата праці, тим  більша її додаткова, оскільки остання  нараховується по відповідних відсотках. Дещо інакша система преміювання, яке  встановлюється за визначеними показниками  від суми економії витрат та встановлених розмірів за збереження техніки, збільшення строків служби техніки і навчання молодих кадрів. Преміювання за результати діяльності здійснюється у відсотковому розмірі за рішенням трудового колективу.

Таблиця 3.15

Рівень заробітної плати категорій працівників  галузі рослинництва

Види оплати праці	Механізатори		Інші категорії працівників
	тис. грн..	%	тис. грн..	%
Оплата по тарифу	10,88	64	17,92	64
Доплата за продукцію	2,55	15	4,2	15
Надбавки:			0
за кваліфікацію	1,7	10	2,8	10
за стаж роботи	0,85	5	1,4	5
Додаткова оплата праці	0,68	4	1,12	4
Преміювання	0,34	2	0,56	2
Всього оплати праці	17	100	28	100

Як бачимо основним видом  оплати праці в рослинництві є  оплата по тарифу – 64%, потім іде  доплата за продукція – 15%. Фонд оплати праці в рослинництві складає 17 тис. грн..

Розробка і обґрунтування  основних положень з оплати праці  вимагають послідовного вивчення цілої  низки питань:

• вибір найдоцільнішої системи основної оплати праці в господарстві;
• преміювання протягом року;
• кінцевий розрахунок по результатах роботи за рік.

Наукові дослідження і  практичний досвід доводять, що реформування колгоспів і радгоспів пов’язано  з організацією та функціонуванням  нових господарських формувань. Загальна кількість таких формувань  зростає, що пояснюється зміненими  розмірами та розширенням інфраструктури по обслуговуванню основного виробництва.

Водночас перехід до ринкових відносин ставить формування в умови, що характеризуються розширенням їх виробничої самостійності, з іншого - різким підвищенням відповідальності. Такі особливості в організації  господарських формувань реформованих господарств вносять певні корективи  щодо вибору відповідних систем оплати праці для їх освоєння.

3.2 Оцінка стану  та методи визначення міри  праці

Більшість сільськогосподарських  робіт у рослинництві як відомо виконується  за допомогою машин і механізмів. Зрозуміло що ефективність їх використання визначається, зокрема і рівнем нормування праці зайнятих на них виконавців. У свою чергу конкретна величина норм праці зумовлена рядом причин, або нормоутворюючих факторів. Урахування цих факторів на польових механізованих  роботах здійснюється шляхом диференціації  норм виробітку на одні й ті самі види польових робіт.

Нормоутворюючі фактори  за характером впливу на нормативи  праці умовно поділяються на перемінні й постійні.

1. Перемінні фактори впливають безпосередньо на норми виробітку на механізованих роботах, але ступінь впливу цих факторів змінюється з року в рік За своєю техніко технологічною і біологічною однорідністю ці фактори утворюють декілька груп:

Технічна  група факторів. До неї відносяться тяглові й енергетичні показники комбайнів та інших сільськогосподарських машин, конструктивні особливості цих машин, зокрема швидкість руху, ширина захвату, пропускна здатність, місткість бункерів, насіннєвих ящиків резервуарів трудомісткість обслуговування тощо. У міру оновлення машинно-тракторного парку параметри Машин також змінюються.