Аналіз природно-організаційного та соціального потенціалу підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2013 в 16:26, курсовая работа

Краткое описание

Мета курсової роботи полягає в аналізі природно-організаційного та соціального потенціалу підприємства; аналізі виробництва продукції рослинництва; оцінці стану та основних напрямків вдосконалення системи соціально-трудових відносин в галузі рослинництва.

Оглавление

Вступ
Розділ 1. Аналіз природно-організаційного та соціального потенціалу підприємства
1.1. Місцерозташування, шляхи сполучення та природні умови підприємства.
1.2. Забезпеченість підприємства ресурсами та ефективність їх використання.
1.3. Роль і значення аналізованих видів продукції в економіці підприємства.
Розділ 2. Аналіз виробництва продукції рослинництва.
2.1. Аналіз досягнутого рівня врожайності с.-г. культур.
2.2. Виробництво продукції рослинництва та вплив основних факторів на його зміну.
2.3. Аналіз витрат і собівартості продукції рослинництва.
2.4. Основні резерви збільшення виробництва і зниження собівартості продукції рослинництва.
Розділ 3. Оцінка стану та основні напрямки вдосконалення системи соціально – трудових відносин в галузі рослинництва.
3.1. Аналіз стану організації оплати праці.
3.2. Оцінка стану та методи визначення міри праці.
3.3. Способи авансування та критерії диференціації авансу.
3.4. Порядок розробки та особливості визначення розцінок за продукцію та методи посилення мотиваційного впливу на трудову поведінку виконавців.
3.5. Остаточний розрахунок з членами трудових колективів в кінці періоду виробництва.
Висновки та пропозиції.
Додатки.
Список використаної літератури.

Файлы: 1 файл

курсова робота.docx

— 205.31 Кб (Скачать)

Аналізуючи таблицю можемо сказати, що основних і оборотних  засобів, що припадає на 1 га сільськогосподарських  угідь поступово збільшується, це зв’язано з тим, що збільшуються основний і оборотний капіталі зменшується  посівна площа. Таку ж ситуацію ми бачимо із показником припадає на 1 працівника, це зумовило тим, що зі скороченням працівників, збільшується навантаження .

Одним з найважливіших  показників, що відображують стан сільського господарства є вихід валової  продукції. Валова продукція може розраховуватись  на 100 га сільськогосподарських угідь, на 1 працівника, на 1 люд.-год. Під валовою  продукцією розуміють кількість  виробленої продукції у господарстві протягом певного періоду[6].

Таблиця 1.4

Основні показники  використання виробничих ресурсів

Показники

2009 р.

2010 р.

2011р.

Вартість валової  продукції, тис.грн

-

-

-

за собівартістю

25001,1

25280

37702,9

за порівняльними цінами

2888

2440

2759

Прибуток(збиток) тис. грн

301

1134

601

Площа с.- г. угідь, га

1508

1508

1436

Середньорічна вартість основних засобів  с.- г. призначення, тис. грн

1600,1

1896,8

2315,0

Припадає на 1 га с.-г . угідь, га

-

-

-

валової продукції, грн.:

-

-

-

за порівняльними цінами

1,9

1,6

1,9

за собівартістю, грн.

16,6

16,8

26,3

прибутку(збитку),грн.

0,21

0,75

1,38

Припадає на 1 тис.грн. вартості основних засобів с.- г. призначення:

-

-

-

валової продукції, грн.:

-

-

-

за порівняльними цінами

1,80

1,28

1,19

за собівартістю, грн.

15,62

13,33

16,28

прибутку(збитку),грн.

0,19

0,59

0,26

Припадає валової  продукції на 1 грн виробничих витрат(за порівняльними цінами)

747,4

509,5

368,4

Рівень рентабельності(збитковості), %

9,6

28,4

13,9


Аналізуючи  таблицю бачимо, що в аналізованому періоді Валова продукція і прибуток, що припадають на 1 га с.-г. угідь і на 1 тис. грн. вартості основних засобів с.-г. призначення поступово збільшуються , це пояснюється тим, що зменшується посівна площа, зношуються основні засоби призначені для сільськогосподарства.

1.3. Роль і значення  аналізованих видів продукції  в економіці підприємства.

Структура товарної продукції (грошових надходжень від реалізації продукції) – один з головних показників, що визначає спеціалізацію підприємства. Він відображає відсоткове співвідношення грошових надходжень від реалізації того чи іншого виду продукції до суми всіх грошових надходжень. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва – це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих підприємствах і регіонах.

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва характеризує суспільний поділ праці між різними галузями сільського господарства, а також  всередині їх [11, 12].

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва – переважний розвиток однієї або кількох галузей у  виробництві товарної продукції  в окремих підприємствах і  регіонах.

Економічне значення спеціалізації  полягає [16]:

  • вона відкриває широкі можливості для організації масового ритмічного виробництва продукції на індустріальній основі;
  • дає можливість удосконалювати технологію і підвищити окупність капітальних вкладень;
  • створює сприятливі можливості для технічного прогресу і впровадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду з метою найбільш ефективного використання землі, машин, устаткування, трудових і фінансових ресурсів;
  • поряд із збільшенням валового виробництва продукції поліпшується якість, росте культура виробництва, підвищується кваліфікація кадрів та з'являються нові професії;
  • досягається зниження затрат і підвищення рентабельності виробництва продукції.

Для визначення спеціалізації  досліджуваного підприємства, проаналізуємо  структуру грошових надходжень від  реалізації сільськогосподарської продукції (таблиця 1.5).

Таблиця 1.5

Структура грошових надходжень від реалізації продукції  у підприємстві

Показник

2009р.

2010р.

2011р.

2011р. у % до 2009 р.

тис.грн

%

тис.грн

%

тис.грн

%

%

Пшениця озима

801

23,61

562

10,98

894

18,43

111,61

Ячмінь ярий

182

5,36

651

12,72

532

10,96

у 2,92 р.

Овес ярий

3

0,08

46

0,89

35

0,72

у 11,66 р.

Гречка

12

0,35

39

0,76

-

-

-

Інші зернобобові культури

-

-

2

0,04

1

0,02

-

Кукурудза на зерно

21

0,62

205

4,01

13

0,27

61,90

Соя

18

0,53

-

-

339

6,98

у 18,83 р.

Ріпак

344

10,14

1062

20,75

8

0,16

2,33

Цукрові буряки(фабричні)

-

-

14

0,27

84

1,73

-

Інша продукція рослинництва

93

2,74

23

0,45

15

0,31

16,13

Всього по рослинництву

1474

43,43

2604

50,87

1921

39,58

130,33

Продукція скотарства

1863

54,91

2406

47,01

2804

57,79

150,51

У тому числі яловичина

386

11,37

380

7,42

609

12,55

157,77

молоко

1477

43,53

2026

39,58

2195

45,24

148,61

Продукція свинарства

49

1,44

102

1,99

38

0,78

77,55

Інша продукція тваринництва

7

0,21

6

0,12

89

1,83

у 12,71 р.

Всього по тваринництву

1919

56,56

2514

49,12

2931

60,40

152,74

Всього по рослинництву і  тваринництву

3393

100

5118

100

4852

100

143,00


Аналізуючи дані таблиці 1.5 зробимо такий висновок, що в  звітному році продукція рослинництва і тваринництва збільшилась на 30,33% і на 52,74 % порівняно з 2009 роком. На основі даних можна сказати, що в 2011 році ДП ДГ «Оленівське» спеціалізується  на виробництві озимої пшениці (18,43 %) і ярому ячменю (10,96%) та молочно  – м’ясному скотарстві(57,79%) порівняно з 2009 роком.

Отже, за загальними висновками можна зазначити наступне:

  • - досліджуване господарство володіє достатньою кількістю необхідних ресурсів (земельних, трудових, виробничих фондів) для успішного ведення рослинництва і тваринництва, так і всієї виробничої діяльності.
  • - спеціалізація господарства – виробництво зернових культур та молочно-м’ясним скотарством.
  • - стан підприємства можна визначити як задовільний, де швидко оновлюються основні засоби, підвищується урожайність культур і продуктивність тварин.

Отже, можна зробити висновок, щоналежить до підприємств глибоко спеціалізованих господарств.

 

Розділ 2. Аналіз виробництва  продукції рослинництва.

2.1. Аналіз досягнутого  рівня врожайності с.-г. культур.

Урожай і урожайність  – найважливіші результативні показники  землеробства в цілому. Рівень урожайності  відображує вплив природних та економічних  умов. Під урожаєм розуміють загальний  обсяг продукції, зібраної з усієї  площі посіву окремих сільськогосподарських  культур або їх груп. Урожайність  – це середній обсяг продукції  з одиниці площі.

Урожайність – найважливіший  показник, що відображає рівень інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Від правильного планування і  прогнозування рівня урожайності  сільськогосподарських культур  багато в чому залежить якість планового  економічного рівня таких економічних  категорій, як: собівартість, продуктивність праці, рентабельність і інші економічні показники. Таким чином, урожайність культур в кожному господарстві грає одну з перших ролей, і виробник сільськогосподарської продукції повинен прагнути до постійного підвищення урожайності всіх культур.

Особливого значення набуває питання реалізації продукції, яке об’єктивно відбиває умови виробництва, планування, рівня урожайності як основного показника галузей рослинництва.

Основними причинами зниження урожайності сільськогосподарських  культур у повторних і беззмінних посівах є поширення хвороб (кореневі гнилі злаків, коренеїд цукрових буряків), шкідників (озима совка, дротяники, крихітка, колорадський жук тощо), бур’янів (вовчок соняшниковий, повитиця). При чергуванні культур, які розрізняються технологією вирощування і біологічними особливостями, ці причини усуваються.

Для оцінки функціонування господарства за досліджуваний період, проаналізуємо  динаміку урожайності основних видів продукції рослинництва (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6

Динаміка урожайності  сільськогосподарських культур, ц/га

Показники

2009 р.

2010 р.

2011 р.

2011 р.% до 2009 р.

Пшениця озима

48,1

26,3

35,8

74,4

Пшениця яра

32,3

26,0

-

-

Ячмінь ярий

31,6

38,8

32,1

101,9

Овес ярий

31,5

41,7

30,8

97,8

Гречка

10,0

6,4

13,0

130

Інші зернобобові культури

31,7

40,2

9,8

30,9

Кукурудза на зерно

58,5

45,6

65,1

111,3

Соя

11,0

13,8

19,3

175,5

Ріпак

40,4

-

25,5

63,1

Ріпак ярий

32,6

-

-

-

Цукрові буряки(фабричні)

-

166,8

256,6

-

Всього по рослинництву

327,7

405,6

488

148,9


Аналізуючи таблицю бачимо,що в аналізованому періоді урожайність фактично збільшилась з усіх видів сільськогосподарських культур. Так урожайність зменшилась у таких культурах, як в озимої пшениці(25,6%), овес (2,2%), ріпаку(36,9%) . Навпаки урожайність збільшилась в ярого ячменю(1,9%), гречки(30%), кукурудзи на зерно(11,3%), сої(75,5%).

Структура посівних площ -- це процентне співвідношення посівних площ окремих сільськогосподарських  культур. Визначаючи її, виходять із конкретних економічних і природних умов господарства. Визначемо структуру посівних площ під сільськгосподарськами культурами в підприємстві за аналізований період в таблиці 2.7.

Таблиці 2.7

Посівні площі  сільськогосподарських культур  та їх структура

Культури

2009 р.

2010 р.

2011 р.

га

%

га

%

га

%

Пшениця озима

250

35,3

250

36,9

250

34,0

Пшениця яра

50

7,1

30

4,4

-

-

Ячмінь ярий

220

31,1

230

34,0

200

27,2

Овес ярий

10

1,4

10

1,5

20

2,7

Гречка

30

4,2

15

2,2

25

3,4

Інші зернобобові культури

3

0,4

6

0,9

10

1,4

Кукурудза на зерно

15

2,1

50

7,4

100

13,6

Соя

30

4,2

80

11,8

50

6,8

Ріпак

70

9,9

-

-

70

9,5

Ріпак ярий

30

4,2

-

-

-

-

Цукрові буряки(фабричні)

-

-

5

0,7

10

1,4

Всього посівів

708

100

676

100

735

100

Информация о работе Аналіз природно-організаційного та соціального потенціалу підприємства