Аналіз природно-організаційного та соціального потенціалу підприємства

Аналізуючи таблицю можемо сказати, що основних і оборотних  засобів, що припадає на 1 га сільськогосподарських  угідь поступово збільшується, це зв’язано з тим, що збільшуються основний і оборотний капіталі зменшується  посівна площа. Таку ж ситуацію ми бачимо із показником припадає на 1 працівника, це зумовило тим, що зі скороченням працівників, збільшується навантаження .

Одним з найважливіших  показників, що відображують стан сільського господарства є вихід валової  продукції. Валова продукція може розраховуватись  на 100 га сільськогосподарських угідь, на 1 працівника, на 1 люд.-год. Під валовою  продукцією розуміють кількість  виробленої продукції у господарстві протягом певного періоду[6].

Таблиця 1.4

Основні показники  використання виробничих ресурсів

Показники	2009 р.	2010 р.	2011р.
Вартість валової  продукції, тис.грн	-	-	-
за собівартістю	25001,1	25280	37702,9
за порівняльними цінами	2888	2440	2759
Прибуток(збиток) тис. грн	301	1134	601
Площа с.- г. угідь, га	1508	1508	1436
Середньорічна вартість основних засобів  с.- г. призначення, тис. грн	1600,1	1896,8	2315,0
Припадає на 1 га с.-г . угідь, га	-	-	-
валової продукції, грн.:	-	-	-
за порівняльними цінами	1,9	1,6	1,9
за собівартістю, грн.	16,6	16,8	26,3
прибутку(збитку),грн.	0,21	0,75	1,38
Припадає на 1 тис.грн. вартості основних засобів с.- г. призначення:	-	-	-
валової продукції, грн.:	-	-	-
за порівняльними цінами	1,80	1,28	1,19
за собівартістю, грн.	15,62	13,33	16,28
прибутку(збитку),грн.	0,19	0,59	0,26
Припадає валової  продукції на 1 грн виробничих витрат(за порівняльними цінами)	747,4	509,5	368,4
Рівень рентабельності(збитковості), %	9,6	28,4	13,9

Аналізуючи  таблицю бачимо, що в аналізованому періоді Валова продукція і прибуток, що припадають на 1 га с.-г. угідь і на 1 тис. грн. вартості основних засобів с.-г. призначення поступово збільшуються , це пояснюється тим, що зменшується посівна площа, зношуються основні засоби призначені для сільськогосподарства.

1.3. Роль і значення  аналізованих видів продукції  в економіці підприємства.

Структура товарної продукції (грошових надходжень від реалізації продукції) – один з головних показників, що визначає спеціалізацію підприємства. Він відображає відсоткове співвідношення грошових надходжень від реалізації того чи іншого виду продукції до суми всіх грошових надходжень. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва – це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих підприємствах і регіонах.

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва характеризує суспільний поділ праці між різними галузями сільського господарства, а також  всередині їх [11, 12].

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва – переважний розвиток однієї або кількох галузей у  виробництві товарної продукції  в окремих підприємствах і  регіонах.

Економічне значення спеціалізації  полягає [16]:

• вона відкриває широкі можливості для організації масового ритмічного виробництва продукції на індустріальній основі;
• дає можливість удосконалювати технологію і підвищити окупність капітальних вкладень;
• створює сприятливі можливості для технічного прогресу і впровадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду з метою найбільш ефективного використання землі, машин, устаткування, трудових і фінансових ресурсів;
• поряд із збільшенням валового виробництва продукції поліпшується якість, росте культура виробництва, підвищується кваліфікація кадрів та з'являються нові професії;
• досягається зниження затрат і підвищення рентабельності виробництва продукції.

Для визначення спеціалізації  досліджуваного підприємства, проаналізуємо  структуру грошових надходжень від  реалізації сільськогосподарської продукції (таблиця 1.5).

Таблиця 1.5

Структура грошових надходжень від реалізації продукції  у підприємстві

Показник	2009р.		2010р.		2011р.		2011р. у % до 2009 р.
	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%	%
Пшениця озима	801	23,61	562	10,98	894	18,43	111,61
Ячмінь ярий	182	5,36	651	12,72	532	10,96	у 2,92 р.
Овес ярий	3	0,08	46	0,89	35	0,72	у 11,66 р.
Гречка	12	0,35	39	0,76	-	-	-
Інші зернобобові культури	-	-	2	0,04	1	0,02	-
Кукурудза на зерно	21	0,62	205	4,01	13	0,27	61,90
Соя	18	0,53	-	-	339	6,98	у 18,83 р.
Ріпак	344	10,14	1062	20,75	8	0,16	2,33
Цукрові буряки(фабричні)	-	-	14	0,27	84	1,73	-
Інша продукція рослинництва	93	2,74	23	0,45	15	0,31	16,13
Всього по рослинництву	1474	43,43	2604	50,87	1921	39,58	130,33
Продукція скотарства	1863	54,91	2406	47,01	2804	57,79	150,51
У тому числі яловичина	386	11,37	380	7,42	609	12,55	157,77
молоко	1477	43,53	2026	39,58	2195	45,24	148,61
Продукція свинарства	49	1,44	102	1,99	38	0,78	77,55
Інша продукція тваринництва	7	0,21	6	0,12	89	1,83	у 12,71 р.
Всього по тваринництву	1919	56,56	2514	49,12	2931	60,40	152,74
Всього по рослинництву і  тваринництву	3393	100	5118	100	4852	100	143,00

Аналізуючи дані таблиці 1.5 зробимо такий висновок, що в  звітному році продукція рослинництва і тваринництва збільшилась на 30,33% і на 52,74 % порівняно з 2009 роком. На основі даних можна сказати, що в 2011 році ДП ДГ «Оленівське» спеціалізується  на виробництві озимої пшениці (18,43 %) і ярому ячменю (10,96%) та молочно  – м’ясному скотарстві(57,79%) порівняно з 2009 роком.

Отже, за загальними висновками можна зазначити наступне:

• - досліджуване господарство володіє достатньою кількістю необхідних ресурсів (земельних, трудових, виробничих фондів) для успішного ведення рослинництва і тваринництва, так і всієї виробничої діяльності.
• - спеціалізація господарства – виробництво зернових культур та молочно-м’ясним скотарством.
• - стан підприємства можна визначити як задовільний, де швидко оновлюються основні засоби, підвищується урожайність культур і продуктивність тварин.

Отже, можна зробити висновок, щоналежить до підприємств глибоко спеціалізованих господарств.

 

Розділ 2. Аналіз виробництва  продукції рослинництва.

2.1. Аналіз досягнутого  рівня врожайності с.-г. культур.

Урожай і урожайність  – найважливіші результативні показники  землеробства в цілому. Рівень урожайності  відображує вплив природних та економічних  умов. Під урожаєм розуміють загальний  обсяг продукції, зібраної з усієї  площі посіву окремих сільськогосподарських  культур або їх груп. Урожайність  – це середній обсяг продукції  з одиниці площі.

Урожайність – найважливіший  показник, що відображає рівень інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Від правильного планування і  прогнозування рівня урожайності  сільськогосподарських культур  багато в чому залежить якість планового  економічного рівня таких економічних  категорій, як: собівартість, продуктивність праці, рентабельність і інші економічні показники. Таким чином, урожайність культур в кожному господарстві грає одну з перших ролей, і виробник сільськогосподарської продукції повинен прагнути до постійного підвищення урожайності всіх культур.

Особливого значення набуває питання реалізації продукції, яке об’єктивно відбиває умови виробництва, планування, рівня урожайності як основного показника галузей рослинництва.

Основними причинами зниження урожайності сільськогосподарських  культур у повторних і беззмінних посівах є поширення хвороб (кореневі гнилі злаків, коренеїд цукрових буряків), шкідників (озима совка, дротяники, крихітка, колорадський жук тощо), бур’янів (вовчок соняшниковий, повитиця). При чергуванні культур, які розрізняються технологією вирощування і біологічними особливостями, ці причини усуваються.

Для оцінки функціонування господарства за досліджуваний період, проаналізуємо  динаміку урожайності основних видів продукції рослинництва (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6

Динаміка урожайності  сільськогосподарських культур, ц/га

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011 р.% до 2009 р.
Пшениця озима	48,1	26,3	35,8	74,4
Пшениця яра	32,3	26,0	-	-
Ячмінь ярий	31,6	38,8	32,1	101,9
Овес ярий	31,5	41,7	30,8	97,8
Гречка	10,0	6,4	13,0	130
Інші зернобобові культури	31,7	40,2	9,8	30,9
Кукурудза на зерно	58,5	45,6	65,1	111,3
Соя	11,0	13,8	19,3	175,5
Ріпак	40,4	-	25,5	63,1
Ріпак ярий	32,6	-	-	-
Цукрові буряки(фабричні)	-	166,8	256,6	-
Всього по рослинництву	327,7	405,6	488	148,9

Аналізуючи таблицю бачимо,що в аналізованому періоді урожайність фактично збільшилась з усіх видів сільськогосподарських культур. Так урожайність зменшилась у таких культурах, як в озимої пшениці(25,6%), овес (2,2%), ріпаку(36,9%) . Навпаки урожайність збільшилась в ярого ячменю(1,9%), гречки(30%), кукурудзи на зерно(11,3%), сої(75,5%).

Структура посівних площ -- це процентне співвідношення посівних площ окремих сільськогосподарських  культур. Визначаючи її, виходять із конкретних економічних і природних умов господарства. Визначемо структуру посівних площ під сільськгосподарськами культурами в підприємстві за аналізований період в таблиці 2.7.

Таблиці 2.7

Посівні площі  сільськогосподарських культур  та їх структура

Культури	2009 р.		2010 р.		2011 р.
	га	%	га	%	га	%
Пшениця озима	250	35,3	250	36,9	250	34,0
Пшениця яра	50	7,1	30	4,4	-	-
Ячмінь ярий	220	31,1	230	34,0	200	27,2
Овес ярий	10	1,4	10	1,5	20	2,7
Гречка	30	4,2	15	2,2	25	3,4
Інші зернобобові культури	3	0,4	6	0,9	10	1,4
Кукурудза на зерно	15	2,1	50	7,4	100	13,6
Соя	30	4,2	80	11,8	50	6,8
Ріпак	70	9,9	-	-	70	9,5
Ріпак ярий	30	4,2	-	-	-	-
Цукрові буряки(фабричні)	-	-	5	0,7	10	1,4
Всього посівів	708	100	676	100	735	100